Рішення

від 08.03.2024 по справі 400/9131/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 р. № 400/9131/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомВінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Пирогова, 135-а, м.Вінниця, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ", вул. Декабристів, 38 А/9, м.Миколаїв, 54018, простягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 40167,07 грн, пені у розмірі 2570,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 40167,07грн. та пені в розмірі 257040 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою від 21.08.2023 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2022 року відповідач не працевлаштував 1 особу з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Відповідач надав відзив проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач вживав усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Так, відповідачем протягом 2022 року для забезпечення необхідної кількості робочих місць для осіб з інвалідністю на підприємство було працевлаштовано замість визначених нормативами норм 2 осіб з інвалідністю, 6 (шість) осіб з інвалідністю, що підтверджується Звітами про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. Також, вказане підтверджується податковими розрахунками сум доходів товариства протягом 2022 року. Таким чином, відповідач вважає, що підприємство виконало всі вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а доказів того, що підприємство не створило робочі місця для осіб з інвалідністю, чи несвоєчасно надало до центру зайнятості інформацію про попит на роботу, позивачем не надано.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов`язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, ч. 3 вказаної статті чітко визначені обов`язки підприємства, що використовує найману працю: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року №5067-VI передбачено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв`язку з прийняттям даного Закону відмінено норму щодо обов`язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 (у редакції від 07.02.2017 року), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, форма №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов`язку:

- виділяти та створювати робочі місця для осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;

- повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування. Звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником;

- щороку подавати відповідному відділу Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (форма 10- ПІ).

Як вказав позивач в позові, згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Вінницька філія ТОВ "СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ" (21030 Проспект Юності, 59, м. Вінниця, Вінницька область, 21030, код ЄДРПОУ 40895506) у 2022 році не виконала норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 (одного) робочого місця і, як наслідок, має сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 0,5 середньої річної заробітної плати - 40167,07грн.

Згідно з пунктами 3.4, 3.7 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно- господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, позивач має право нараховувати пеню з 15.04.2022 р. по день подання позовної заяви у сумі - 2570,40грн. А оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, за ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» утворилася заборгованість у розмірі 42737,47 грн., яку останній має сплатити згідно вимог законодавства.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що періодичності подання звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17.

Судом встановлено, що виходячи з документів, наданих відповідачем до справи, зокрема бухгалтерської звітності, а саме виходячи з Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника подаків-фізичних ociб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р., що середньооблікова кількість працівників на підприємстві відповідача в 2022 році складала 57 осіб.

Відповідачем прийнято рішення щодо виконання 4% нормативу за рахунок як головного підприємства так i за рахунок відокремлених підрозділів пропорційно працюючим на них працівникам, про що свідчить Наказ №12 від 30.12.2013, щоо міститься в матеріалах справи.

Разом з тим слід вказати, що з 2013 року відповідачем подавалися саме зведені Звіти, що включали інформацію про ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» та містили Додатки, в яких надавалась інформація про філії Товариства.

Відтак, норматив кількостей працевлаштування ociб з інвалідністю на підприємстві у відповідача становить у 2022 році: 57 X 4%= 2,28 особи, що за правилами, наведеними в Інструкції щодо заповнення форми звітності « 10-ПОІ річна) «Звіт про зайнятість i працевлаштування ociб з інвалідністю», заокруглюється в сторону збільшення. Отже, враховуючи правила заокруглення, ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» протягом 2022 року мало працевлаштувати 2 (дві) особи з інвалідністю, що й було виконано відповідачем.

Більш того, ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» всього протягом 2022 року було працевлаштовано 6 (шість) ociб з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Всього у відповідача працювало протягом 2022 року шість ociб з інвалідністю.

Працевлаштування зазначених ociб підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних oci6, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р Товариства «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» за I-IV квартали 2022.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів)

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відтак на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органів працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Виходячи з приписів ч.3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або: 1)в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або: 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17. частини першої статті 18. частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Як зазначалося вище, відповідач цілком доведено перед судом правомірність дій підприємства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на протязі 2022 року. Зокрема, матеріали справи містять достатні докази щодо дотримання ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд приходить до висновку, що позивачем не наведені та відсутні докази безпідставного нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ».

Отже, суд, враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а доказів того, що підприємство не створило робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем до матеріалів справи не надано, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог. Також причини непрацевлаштування осіб з інвалідністю не залежать від самого роботодавця, тому в діях відповідача відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд, при вирішенні вказаного спору, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, за відсутності правопорушення у сфері господарювання (як того вимагають приписи статті 218 Господарського кодексу України), є необґрунтованим та несправедливим.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано докази, що підтверджують здійснення з боку ТОВ «СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ» всіх заходів для працевлаштування інвалідів, а тому застосування адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені на думку суду, є безпідставним.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд, оцінивши в сукупності надані докази, суд вважає необхідним в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Пирогова, 135-а, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13308892) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ФІНЕКСПЕРТ" (вул. Декабристів, 38 А/9, м.Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 38313650) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник