Ухвала

від 07.03.2024 по справі 600/7391/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченіадміністративного позову

07 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7391/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого вернувся адвокат Поляк Петро Петрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 246556,26 грн, з яких не сплачено 1566924 грн.

Ухвалою суду від 07.12.2023 клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Поновлено строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого вернувся адвокат Поляк Петро Петрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

06.03.2024 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом:

зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 16.08.2023 у виконавчому провадженні №73711684, що знаходиться на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що заява про забезпечення позову вих. №1481 від 09.02.2024 по справі №600/7391/23 надійшла на електронну пошту Чернівецького окружного адміністративного суду 06.03.2024, про що канцелярією суду складено акт про надходження документів від 06.03.2024.

В обґрунтування вказаної заяви представник заявника вказував на те, що постановою старшого державного виконавця Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №73711684.

Вказане виконавче провадження здійснюється на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 16.08.2023, яким стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг розмірі 156924 грн 51 коп.

Дана сума податкового боргу була стягнута на підставі податкового повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 246 556,26 грн, з яких не сплачено - 156924 грн.

Вказував, що у свою чергу, вказане рішення є предметом оскарження у межах даної справи №600/7391/23-а, а тому у випадку визнання його протиправним та скасування позивач звернеться до суду із заявою про перегляд справи №600/5610/23-а за нововиявленими обставинами у справі.

Представник позивача вважає, що стягнення податкового боргу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неможливим до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі, при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим та може породити нові спірні правовідносини.

На думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача у вигляді примусового стягнення податкового боргу на підставі оскаржуваного рішення до надання йому судом правової оцінки.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.ч.1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено вище законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Судом встановлено, що предметом адміністративного позову є податкове повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 246556,26 грн, з яких не сплачено 1566924 грн.

Згідно системи "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №600/5610/23-а адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 156924,51 грн до відповідного бюджету.

09.11.2023 Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №600/5610/23-а про стягнення з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 156924,51 грн до відповідного бюджету.

У зв`язку з пред`явленням до примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, 04.01.2024 старшим державним виконавцем Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №73711684, з примусового виконання виконавчого листа №60/5610/23-а, виданого 09.11.2023 Чернівецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення від 21.09.2023.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача фактично просить зупинити стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 21.09.2023 у виконавчому провадженні №73711684, що перебуває на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

При цьому, суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "По виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Так, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи завдання інституту забезпечення адміністративного позову та надаючи оцінку спірним відносинам у справі №600/7391/23-а, суд вважає, що в даному випадку він не уповноважений зупиняти стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №600/5610/23-а, оскільки таке стягнення може бути зупинено лише судом, яким було прийнято рішення і видано виконавчий лист по справі №600/5610/23-а.

Суд звертає увагу представника позивача на положення ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналогічне право на звернення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення визначено й ст. 378 КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 378 КАС України, при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу, тобто вирішити питання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що вказаною нормою Закону України "Про виконавче провадження" наведено орієнтовний перелік підстав та умов які можуть свідчити про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому, в даному випадку, такими обставинами можуть бути і ті, на які позивач посилається у заяві про забезпечення позову.

З огляду на викладе, суд роз`яснює заявнику його право на звернення до уповноваженого суду, який ухвалив рішення у справі №600/5610/23-а, по питанню зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/5610/23-а від 16.08.2023 у виконавчому провадженні №73711684, що перебуває на виконанні Глибоцького відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відтак, зважаючи на те, що суд у справі №600/7391/23-а позбавлений правових підстав зупиняти стягнення податкового боргу на підставі виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом на виконання судового рішення від 21.09.2023 у справі №600/5610/23-а, тобто у іншій справі, та виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених представником позивача на її обґрунтування, суд приходить до висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог представника заявника щодо забезпечення позову, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 КАС України,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого вернувся адвокат Поляк Петро Петрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш