Рішення

від 11.10.2024 по справі 600/7391/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/7391/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого вернувся адвокат Поляк Петро Петрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 246556,26 грн, з яких не сплачено 1566924 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з оскаржуваним рішенням не погоджується, оскільки рішення Петровецькою сільської ради про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2021 році, було прийнято 23.12.2020, тобто пізніше ніж 15.07.2020, як це встановлено ПК України. Тобто, позивач посилався на порушення сільською радою строків прийняття рішення про встановлення ставок податку (23 грудня 2020 року), а тому, на думку позивача, нові податки практично не можуть бути визнані обов`язковими до сплати в 2021 році, адже Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області не прийняла і офіційно не оприлюднила до 15.07.2020 рішення про встановлення таких податків і зборів.

Вказував, що з огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми п.п 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, прийняте 23.12.2020 Петровецькою сільською радою рішення, яким затверджено розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для відповідних типів об`єктів нежитлової нерухомості не могло бути застосовано в 2021 році.

Тому, позивач вважає, що відсутні належні правові підстави для покладення контролюючим органом на фізичних осіб власників об`єктів нежитлової нерухомості обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік.

Отож оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, у тому числі, у зв`язку з порушенням порядку його складення, а саме через відсутність підстав для нарахування відповідного податку.

Ухвалою суду від 07.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що керуючись п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області сформовано та направлено ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0025974-2406-2403 від 07.04.2022, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо посилань позивача на строки, встановлені п.12.3 ст.12 ПК України, для прийняття рішення про встановлення сільськими, селищними, міськими радами відповідних місцевих податків та/або зборів, відповідач зазначав, що якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення. Разом з цим, відповідач звертав увагу, що ДПС не наділено повноваженням здійснювати контроль за своєчасністю та правильністю прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів, які є обов`язковими до для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Стосовно посилань позивача на порушення порядку складання податкового повідомлення-рішення, а саме через відсутність зазначення підстав для нарахування відповідного податку, то відповідач зазначав, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення було прийнято за формою "Ф", із чітким дотриманням усіх елементів, визначених Порядком №1204 для даної форми рішення.

Ухвалою суду від 07.03.2024 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2023, позивачу належить на підставі приватної власності об`єкт житлової нерухомості мармуровий завод, літ. "А", виробничі цехи літ. "Б-БIV", котельня літ. "БV-БVI", кузня літ. "БVІІ", прохідна літ. "В", склади літ. "Г, Д", підвал літ. "Пг", насосна літ. "Е", трансформаторна літ "Ж", вбиральня літ. "З", сарай літ. "К", огорожа №1-6, загальною площею 2757,9 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2023, позивачу належить на підставі приватної власності об`єкт житлової нерухомості, пилорама літ. "А", площадка для складання лісоматеріалів №1, площадка для складання інертних матеріалів №2, площадка для установки подрібнення інертних матеріалів №3, загальною площею 121,2 кв.м по АДРЕСА_2 (а.с.22).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2023, позивачу належить на підставі приватної власності об`єкт житлової нерухомості, комплекс, формовочна лінія №1 літ. "А1-ІІ", випалювальна піч літ. "А2-І", формовочна лінія №2 літ. "А3-ІІ", шихтозапасник літ. "Б"-І, водонасосна літ. "В-І", склад ГСМ літ. "Ж"-І, щитова літ. "З-І", водонасосна літ. "К-І", трансформатор №1, загальною площею 11009,6 кв.м. по АДРЕСА_3 (а.с.23-25).

07.04.2022 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0025974-2406-2403, яким нараховано ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" за 2021 рік у сумі 246556,26 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 07.04.2022 №0025974-2406-2403 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Пунктом 10.3 ст. 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов`язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7-1 пункту 70.16 статті 70 цього Кодексу.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Підпунктом 266.3.1 п. 266.3 ст. ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості. Відтак встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей, позивачу на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме:

мармуровий завод, літ. "А", виробничі цехи літ. "Б-БIV", котельня літ. "БV-БVI", кузня літ. "БVІІ", прохідна літ. "В", склади літ. "Г, Д", підвал літ. "Пг", насосна літ. "Е", трансформаторна літ "Ж", вбиральня літ. "З", сарай літ. "К", огорожа №1-6, загальною площею 2757,9 кв.м. по АДРЕСА_1 ;

пилорама літ. "А", площадка для складання лісоматеріалів №1, площадка для складання інертних матеріалів №2, площадка для установки подрібнення інертних матеріалів №3, загальною площею 121,2 кв.м. по вул. Горіховій, буд. 2Г, м. Сторожинець, Сторожинецький район, Чернівецька область;

комплекс, формовочна лінія №1 літ. "А1-ІІ", випалювальна піч літ. "А2-І", формовочна лінія №2 літ. "А3-ІІ", шихтозапасник літ. "Б"-І, водонасосна літ. "В-І", склад ГСМ літ. "Ж"-І, щитова літ. "З-І", водонасосна літ. "К-І", трансформатор №1, загальною площею 11009,6 кв.м. по АДРЕСА_3 .

Зважаючи на належність позивачу зазначених вище об`єктів житлової нерухомості, суд зазначає, що у позивача, згідно вимог податкового законодавства, наявний обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем грошове зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" за 2021 рік не сплачено, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0025974-2406-2403 від 07.04.2022, позивач посилався на порушення Петровецькою сільською радою строків прийняття рішення про встановлення ставок податку (23.12.2020), а тому, на думку позивача, нові податки практично не можуть бути визнані обов`язковими до сплати в 2021 році, адже Петровецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області не прийняла і офіційно не оприлюднила до 15.07.2020 рішення про встановлення таких податків і зборів.

Щодо наведених тверджень позивача, суд зазначає наступне.

Згідно п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Абзацом 2 ч. 5 Розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України визначено, що у разі не встановлення місцевих податків і зборів, передбачених пунктом 10.3 статті 10 цього Кодексу, рішеннями місцевого самоврядування такі податки і збори сплачуються платниками у порядку, встановленому цим Кодексом за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів.

Пунктом 10.3 ст. 10 ПК України передбачено, що місцеві ради обов`язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

При цьому, відповідно до п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Отже, якщо рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

Дослідженням матеріалів справи, судом з позовної заяви та відзиву на неї встановлено, що рішенням Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 23.12.2020 №34-4/2020 установлено на території Петровецької сільської ради ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік у розмірі 1,49 %.

Виходячи з дати вказаного рішення, судом встановлено, що Петровецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області прийнято рішення про встановлення на території Петровецької сільської ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, що не відповідає положенню п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України.

Тому, суд погоджується з доводами представника позивача щодо порушення Петровецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області строку прийняття рішення про встановлення місцевих податків на 2021 рік.

Однак, суд зауважує, що рішення Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 23.12.2020 №34-4/2020, яким встановлено на території Петровецької сільської ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є предметом спору у даній справі.

Зважаючи на вказане вище, суд не вправі надавати оцінку вказаному рішенню Петровецької сільської ради від 23.12.2020 №34-4/2020, та відповідно, діям Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо прийняття та оприлюднення зазначеного рішення з порушенням строків, визначених ПК України.

Поряд з цим, як свідчить зміст відзиву на позовну заяву, приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, визначаючи суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, контролюючий орган виходив зі ставки вказаного податку в розмірі 1,49 % від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021, тобто виходив від ставки податку, установленого рішенням Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Проте, оскаржуючи неправомірність застосування контролюючим органом ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1,49%, позивачем не надано до суду жодних доказів, зокрема розрахунку, згідно якого відповідач повинен був би, при розрахунку позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуватися та, відповідно, застосовувати іншу ставку податку, аніж ту, яку застосував, а саме 1,49 %.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження неправомірності застосування податковим органом ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1,49 % позивачем до матеріалів справи не надано, як разом із позовною заявою, так і в ході розгляду даної справи в суді.

Окрім цього, сплачуючи податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізособами в сумі 156924,00 грн, позивачем не надано до суду й розрахунку, яким він керувався під час визначення вказаної суми податку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що наведені доводи позивача є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а тому не беруться судом до уваги.

Таким чином, з огляду на наявність у позивача на праві приватної власності об`єктів житлової нерухомості та встановленого обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, суд приходить до висновку про обґрунтоване нарахування позивачу податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у розмірі 246556,26 грн.

Стосовно посилань позивача на порушення порядку складання податкового повідомлення-рішення, а саме відсутність підстави для нарахування відповідного податку, суд зазначає наступне.

Згідно Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, (далі - Порядок №1204) контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів та/або на єдиний рахунок податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

6) дані перевірок свідчать про наявність помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених Кодексом;

7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Відповідно до 2 Порядку №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

"Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1);

"Р" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу) (додатки 2, 3);

"Р1" - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додатки 4, 5);

"Ш" - у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання / порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги» (додатки 6, 7);

"З" - за самостійне відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого обов`язково потрібна попередня згода контролюючого органу на таке відчуження (додатки 8, 9);

"В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11);

"В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);

"В4" - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15);

"П" - у разі зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (додатки 16, 17);

"С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19);

"ПС" - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додатки 20, 21);

"Д" - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, у тому числі при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України (додатки 22, 23);

"Н" - за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної, визначених статтею 201 Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або невиконання податкового повідомлення - рішення: щодо попередження платника податку - продавця контролюючим органом про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (додатки 24, 25);

"ПН" - у разі відсутності складання та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків, передбачених статтею 201 Кодексу (попередження про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної), виявлення контролюючим органом помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної (попередження про необхідність виправлення платником податку - продавцем помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної) (додатки 26, 27);

"ЗН" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу (додаток 28);

"АН" - за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації та/або відсутності реєстрації перших примірників акцизних накладних / перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних або відсутності їх складання чи реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника акцизної накладної / першого примірника розрахунку коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до пункту 120-2.1 статті 120-2 Кодексу; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної / розрахунку коригування, визначених статтями 120-2 та 231 Кодексу (додатки 29, 30);

"МПЗФ" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства (додаток 31).

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області за формою "Ф", яке згідно вимоги п. 2 Порядку №1204 приймається у випадку самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.

Тому, не зазначення відповідачем у оскаржуваному рішенні підстав для його прийняття не може бути підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.04.2022 №0025974-2406-2403, винесене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого вернувся адвокат Поляк Петро Петрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя В.О. Григораш