Постанова

від 05.03.2024 по справі 480/2681/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 р. Справа № 480/2681/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 (суддя А.Б. Діска, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 11.09.23) по справі № 480/2681/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації , Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради , Міністерства соціальної політики України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради, Міністерства соціальної політики України, в якому просила:

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - визнати протиправною бездіяльність Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради при розгляді звернень від 02 та 08 вересня 2022 року, зареєстрованих за вх. № 154 та 159 відповідно, щодо ненадання на них відповідей;

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - зобов`язати Шосткинський міській територіальний центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 від 02 та 08 вересня 2022 року, зареєстрованих за вх. № 154 та 159, та прийняти відповідне рішення згідно визначених положень Наказу від 28.09.2015 року за № 964 Міністерства соціальної політики України про затвердження Типового положення про пункти прокату технічних та інших засобів реабілітації, з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації при виконанні покладених, згідно затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 27.06.2019 № 371-ОД "Положення про Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації", на нього функцій щодо організації виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та забезпечення контролю за їх реалізацією.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, згідно затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 27.06.2019 № 371-ОД "Положення про Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації", провести контроль за діяльністю Пункту прокату, утвореному в м. Шостка, який проводить свою діяльність відповідно до наказу від 28.09.2015 року за № 964 Міністерства соціальної політики України про затвердження Типового положення про пункти прокату технічних та інших засобів реабілітації, з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права- зобов`язати Міністерство соціальної політики України в межах наданої йому компетенції переглянути звіти Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - стягнути з Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1496000 грн. моральної шкоди, завданої протиправними діями та допущеною бездіяльністю.

У позовній заяві позивачка вказує, що пункт 7 Положення зобов`язує Департамент контролювати виконання органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади у сфері соціального захисту населення. За твердженням позивача, пункт 12 Положення зобов`язує Департамент виконувати у сфері соціальної інтеграції осіб з інвалідністю функції щодо організації роботи над забезпеченням осіб з інвалідністю транспортними засобами, технічними та іншими засобами реабілітації; щодо організації та забезпечення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, за результатами проведеної роботи звітує Мінсоцполітики. Отже, на думку позивача, Департамент, допустивши протиправну бездіяльність, ухилився від виконання покладених на нього Положенням обов`язків, та не проконтролював, не провів внутрішній аудит діяльності Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради та діяльності Шосткинського міського територіального центру щодо електроскутера W4028-CRUISER II, що був повернений після померлої особи з інвалідністю покійного ОСОБА_2 .

31.05.2023 позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог до відповідача - Департаменту, в якій просила:

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації при виконанні покладених, згідно затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 27.06.2019 № 371-ОД «Положення про Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації», на нього функцій щодо організації виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та забезпечення контролю за їх реалізацією за наслідками отриманої інформації, що викладена в зверненні ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права - зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації згідно затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 27.06.2019 № 371-ОД «Положення про Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації» провести, враховуючи інформацію викладену в зверненні ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року, контроль за діяльністю Пункту прокату утвореному в м. Шостка щодо отримання на баланс електроскутеру W4028-CRUISER ІІ після померлого ОСОБА_3 та надання його ОСОБА_4 в якого вже є такий-же, з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову.

-допустити найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права стягнути солідарно з Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради та з Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації за рахунок їхніх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1496000 грн. моральної шкоди, завданої протиправними діями та допущеною бездіяльністю.

В уточненій позовній заяві вказані позовні вимоги позивачем обґрунтовуються тим, що отримавши у вересні 2022 року від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернення ОСОБА_1 від 31.08.2022, Департамент в силу покладених на нього обов`язків повинен був відреагувати, проте ніяким чином не відреагував на викладену у зверненні інформацію.

Ухвалою від 29.08.2023 було прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог: - про зобов`язання Міністерства соціальної політики України в межах наданої йому компетенції переглянути звіти Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову; - про зобов`язання Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 від 02 та 08 вересня 2022 року, зареєстрованих за вх. № 154 та 159, та прийняти відповідне рішення згідно визначених положень Наказу від 28.09.2015 року за № 964 Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Типового положення про пункти прокату технічних та інших засобів реабілітації", з урахуванням висновків суду, які будуть прийняті за результатами розгляду цього позову.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 адміністративний позов задоволено частково .

Визнано протиправною бездіяльність Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради щодо своєчасного розгляду звернень ОСОБА_1 від 02.09.2022 та 08.09.2022.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 та не виключаючи вихід за межі позовних вимог просить прийняти нове рішення, яким відновити порушене право особи з інвалідністю першої групи, а в разі необхідності прийняття іншого рішення задля допущення найбільш ефективного способу захисту її порушеного права - направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про залучення до участі у справі УПСЗН Шостинкської міськради в якості співвідповідача. Також посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду за якою суд встановлює належність відповідачів та за своєю ініціативою може залучити до розгляду та розглянути спір саме щодо належного відповідача залученого судом до справи. Вказує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц зроблено висновок, що за результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених позовних вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Крім того зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не враховано правові позиції викладені в постановах Касаційного адміністративного суду від 01.08.2022 року справа № 620/4205/21, від 10.08.2021 року у справі № 809/1042/18 згідно з якими визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

При вирішенні даної справи, просить врахувати правові позиції Великої Палати Верховного Суду встановлені в постановах від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17 .

Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, Шосткинським міським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому останні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Протокольною ухвалою апеляційного суду від 05.03.2024 залишено без задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення Шостинської міської ради Сумської області в особі керівника Наймитенко А.М., оскільки суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження не наділений повноваженнями щодо залучення співвідповідача по справі, так як таке залучення допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2022 ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради із заявою, в якій просила забезпечити її електроскутером, який є в наявності Пункту прокату. Вказана заява була зареєстрована під вхідним № 154 від 02.09.2022 (Т. 1 а.с. 24, 126).

08.09.2022 позивач звернулась до Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради із заявою, в якій вказувала про ненадання їй електроскутера на заяву від 02.09.2022 та просила надати їй в тимчасове користування милиці та еластичний трикотаж 2-го класу компресії. Заява зареєстрована під вхідним № 159 (Т. 1 а.с. 25).

Листом Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради від 18.04.2023 № 124 було надано відповідь на звернення позивачки від 02.09.2022 (Т. 1 а.с. 127).

Листом Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради від 18.04.2023 № 125 було надано відповідь на звернення позивачки від 08.09.2022 (Т. 1 а.с. 129).

Також судовим розглядом встановлено, що 31.08.2022 позивач звернулась із заявою до Сумського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якій просила забезпечити її електроскутером (а.с. 172 звор., 173).

Сумським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Департаменту було направлено листа від 01.09.2022 № 05-254/822, в якому Фонд просив повідомити про наявність (відсутність) електроскутера як такого, що перебуває на зберіганні в органах соціального захисту населення Сумської області або пунктах прокату, які надають соціальні послуги населенню, для забезпечення таким засобом реабілітації ОСОБА_1 (а.с. 172).

Листом від 02.09.2022 № 03.2/2625 Департаментом для підготовки відповіді Фонду було доручено Управлінню праці та соціального населення Шосткинської міської ради уважно розібратися в обставинах ситуації, що склалася, вирішити питання забезпечення заявника вищезазначеним електроскутером та про результати розгляду звернення повідомити Департамент (а.с. 174 звор.).

Управлінням праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради було повідомлено відповідача про відсутність у пункті прокату Шосткинського міського територіального центру технічних та інших засобів реабілітації електроскутерів (а.с. 175).

Листом від 12.09.2022 № 03.2/2717 Департамент повідомив Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю наявну у нього інформацію щодо наявних із числа повернутих електроскутерів в інших органах соціального захисту населення (Т. 2 а.с. 22).

Позивач вважає, що Департаментом не було вжито усіх необхідних заходів з метою забезпечення позивачки електроскутером, а тому відповідачем має бути проведено контроль за діяльністю Пункту прокату, утовреному в м. Шостка.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка мала право отримати рішення за результатами розгляду свого клопотання протягом одного місяця з дати звернення до відповідача, однак відповідач надав відповідь за результатами його розгляду через декілька місяців після звернення позивачки та лише після подання нею позовної заяви до суду. Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шосткинської міської ради щодо своєчасного розгляду звернень ОСОБА_1 від 02.09.2022 та 08.09.2022.

Відмовляючи у задоволенні в частині заявлених позовних вимог до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що вказаним відповідачем не розглядалось звернення позивача від 31.08.2022, а лише надавалась додаткова інформація для вирішення Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю порушених у заяві питань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 було затверджено Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх перелік (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються відповідними засобами реабілітації, отримують за бажанням компенсацію за відповідні самостійно придбані засоби реабілітації в порядку черговості згідно з індивідуальною програмою реабілітації (далі - індивідуальна програма), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пунктом 14 Порядку визначено, що для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) або до центрів надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у паперовій формі або через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі - електронний кабінет особи) або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Скановані копії заяв про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та документи, зазначені у пункті 14 цього Порядку, завантажуються у день їх подачі органом соціального захисту населення (ЦНАП) до електронної особової справи.

Орган соціального захисту населення (ЦНАП) один раз на два тижні передає заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом з документами, зазначеними у цьому пункті, в паперовій формі до територіальних відділень Фонду.

Згідно вимог п. 18 Порядку територіальні відділення Фонду протягом трьох робочих днів з дня подання всіх документів, передбачених пунктом 14 цього Порядку, формують в електронній особовій картці особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи в банку даних (далі - особова картка особи) електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації (виплату компенсації) особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам.

Засоби реабілітації, зокрема несумісні, які повернуті особами з інвалідністю, законними представниками дітей з інвалідністю, іншими особами, членами сім`ї померлих осіб, безоплатно передаються для забезпечення інших осіб, комплектування пунктів прокату зазначених засобів до закладів та установ, які надають соціальні послуги населенню.

Типове положення про пункти прокату засобів реабілітації затверджується Мінсоцполітики (п.23 Порядку).

Наказом Мінсоцполітики від 28.09.2015 №964 затверджено Типове положення про пункти прокату технічних та інших засобів реабілітації (далі - Положення про пункти прокату).

Відповідно до пп. 2, 3 Положення про пункти прокату, пункт прокату створюється, ліквідовується та реорганізовується за погодженням із Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При погодженні створення пункту прокату враховується чисельність осіб, адміністративно-територіальної одиниці, які потребують засобів реабілітації, та визначається територія обслуговування цього пункту прокату.

Пункт прокату може бути як юридичною особою, так і структурним підрозділом юридичної особи.

На підставі п. 5 Положення про пункти прокату пункт прокату надає в користування такі засоби реабілітації: повернуті до структурних підрозділів соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад згідно з переліком, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 18 лютого 2015 року № 186 "Деякі питання забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2015 року за № 452/26897; передані до пункту прокату за рахунок місцевого бюджету, інших надходжень, зокрема благодійної або гуманітарної допомоги; придбані пунктом прокату за кошти від провадження господарської діяльності.

Контроль за діяльністю пункту прокату здійснюється контролюючими органами відповідно до законодавства України ( п.7).

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що заяву від 31.08.2022 про необхідність забезпечення позивачки електроскутером було адресовано Сумському відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Будь-яких доказів щодо звернення позивачки до Департаменту з питань забезпечення її засобами реабілітації матеріали справи не містять. Заява позивача від 31.08.2022 щодо надання скутера була отримана Департаментом не від позивача, як особи, що звертається зі зверненням, а від Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (Т. 1 а.с. 172).

Департаментом не розглядалось звернення позивачки від 31.08.2022, а лише надавалась додаткова інформація для вирішення Фондом порушених у заяві питань. Вказане підтверджується листом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 08.09.2022 № 05-257/845 (Т. 2 а.с. 110), яким Фонд повідомляє позивачку, що для розгляду звернення позивачки було направлено запит до Департаменту щодо наявності (відсутності) електроскутера, як такого, що перебуває на зберіганні в органах соціального захисту населення Сумської області або пунктах прокату, які надають соціальні послуги населенню.

При цьому відповідь на звернення позивачки від 31.08.2022 було надано 27.09.2022 саме Фондом, що свідчить про направлення вказаного запиту до Департаменту Фондом саме для отримання додаткової інформації, а не про пересилання Фондом такого звернення за належністю відповідному органу для розгляду заяви по суті, з огляду на вимоги ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".

Отже, Департаментом не було допущено протиправної бездіяльності, яка б призвела до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Департаменту провести контроль за діяльністю Пункту прокату, утвореному в м. Шостка.

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази подані або мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.

Водночас принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/1457/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а тощо.

Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні.

Стосовно питання ефективності судового захисту прав та інтересів особи, то колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

За правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Тобто, адміністративний суд, використовуючи всі надані йому процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків); ухвалення судами рішень, які безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача або не гарантують забезпечення примусового виконання судового рішення, не відповідає змісту цього поняття.

Із питанням щодо забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов`язане питання щодо меж розгляду судами позовних вимог, апеляційної чи касаційної скарг, зокрема, право суду самостійно, з виходом за межі позовних вимог або вимог апеляційної чи касаційної скарг, застосовувати найбільш ефективний за даних обставин спосіб захисту прав позивача.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, позивач вважає, що суд першої інстанції був зобов`язаний вийти за межі позовних вимог та захистити порушені права позивача шляхом відновлення її прав на забезпечення засобом реабілітації необхідним для її пересування електроскутором, виходячи з виявлених в ході судового розгляду обставин.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, саме позивач є ініціатором розгляду в суді публічно-правового спору, визначення предмету, підстав позову та обрання способу захисту.

Верховний Суду у постанові від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20 вказав, що підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Натомість, ні позов, ні подані звернення позивача до Шостинського міського територіального центру соціального обслуговування Шостинської міської ради, Сумського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не містять даних щодо порушення Управлінням праці та соціального захисту населення Шостинської міської ради Сумської області, яке не є стороною по справі, прав позивача на забезпечення засобом реабілітації для її пересування електроскутером.

Відтак, колегія суддів не вбачає обставин за яких суд першої інстанції мав би вдатись до таких виключних засобів відновлення порушених прав позивача, як вихід за межі позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо не вирішення судом першої інстанції клопотання про залучення управління праці та соціального захисту населення Шостинської міської ради в якості саме відповідача по справі, оскільки згідно протоколу судового засідання від 31.08.2023 представником позивача вказане клопотання в ході судового розгляду справи не заявлялось, що підтверджується дослідженим колегією суддів протоколу судового засідання. При цьому встановлено, що в ході судового розгляду справи 31.08.2023 представником позивача висловлювались міркування щодо складу учасників справи, у подальшому остаточно були сформульовані у клопотанні про залучення управління праці та соціального захисту населення Шостинської міської ради в якості третьої особи, що було вирішено судом та відображено в протоколі судового засідання.

Крім того, ознайомившись із відеозаписом судового засідання від 31.08.2023 наданим позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів не встановлено, що під час розгляду справи представником позивача заявлялось клопотання про залучення співвідповідача по справі.

Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про надання доступу до аудіо та відео файлів фіксації судових засідань, зокрема і судового засідання від 31.08.2023 , оскільки згідно ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 копію відеозапису судового засідання було надіслано на електрону адресу позивача, а також судом першої інстанції надано доступ по перегляду технічного запису усіх судових засідань по справі №480/2681/23.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в силу присів ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення направляти справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводів в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування позивачу моральної шкоди у сумі 1496000 апеляційна скарга не містить, тому рішення Сумського окружного адміністративного суду в даній частині перегляду не підлягає.

Рішення суду, в частині задоволення позову, не оскаржувалося, а тому в цій частині не переглядається.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, згідно зі ст.316 КАС України, залишає дану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 480/2681/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 08.03.24.