Постанова

від 08.03.2024 по справі 420/17957/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17957/23

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом адвоката Кресюна Василя Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2023 року адвокат Кресюн В.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 07.04.2023 №2330-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 .

Також просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2023: № 15109/15-32-24-04; № 15112/15-32-24-04; № 15117/15-32-24-04; № 15122/15-32-24-04; № 15125/15-32-24-04, які прийняти щодо його довірительки.

Окрім цього, в позовній заяві ставилося питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 сплаченого, за подання позовної заяви, судового збору.

В обґрунтування позову, адвокат Кресюн В.А. пояснив, що 14.04.2008 ОСОБА_1 зареєструвалася як фізична особа підприємець (далі ФОП), а 28.03.2018 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що державним реєстратором Балтської міської ради Одеської області Куковицею А.Ф. був здійснений запис щодо припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за №25280050007002760 від 28.03.2018 о 15:11:55, підстава власне рішення.

Як зазначає адвокат, ГУ ДПС в Одеській області 07.04.2023 видало наказ №2330-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 та за результатами перевірки прийняло оскаржувані повідомлення рішення.

Представник указує, що наказ та податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті поза межами передбаченого податковим законодавством строку - 1095 днів.

Покликаючись на положення пункту 44.1 Податкового кодексу України, згідно якого платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, не менше як 1095 днів з дня надання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, представник наголошує на тому, що податковим органом оскаржуваний наказ та рішення прийняті із порушенням строку давності та законності проведення перевірки.

Узагальнюючи свою позицію адвокат наполягає на тому, що строки для проведення позапланової документальної перевірки ФОПП ОСОБА_1 стекли 02.04.2021, у зв`язку з чим просить суд застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.06.2023: № 15109/15-32-24-04; № 15112/15-32-24-04; № 15117/15-32-24-04; № 15122/15-32-24-04; № 15125/15-32-24-04.

У задоволенні вимог про скасування наказу про проведення перевірки суд відмовив.

Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, на підставі аналізу норм податкового законодавства зробив висновок, що відповідач вправі був провести документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, не пізніше ніж 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Суд врахував, що ФОП ОСОБА_1 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що була здійснена відповідна реєстраційна дія, зокрема, запис у державному реєстрі щодо припинення підприємницької діяльності від 28.03.2018 за №25280050007002760.

Поряд з цим, наведену вище перевірку ГУ ДПС в Одеській області провело 29.05.2023, більш ніж через 5 років, тобто із порушенням вимог пункту 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) поза межами строків давності.

Отож, на думку суду, оскаржувані податкові повідомлення рішення, винесені за результатом проведення такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас надаючи оцінку правомірності оскаржуваного наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, суд першої інстанції враховував, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Як зазначив суд першої інстанції, на користь такої позиції, свідчить постанова Верховного Суду від 21.02.202 у справі №826/17123/13, в якій вказано, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізований його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

За таких умов, як зазначив суд першої інстанції, вимоги про визнання протиправним та скасування наказу задоволенню не підлягають, оскільки цей наказ, як акт індивідуальної дії, реалізований його застосуванням.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ГУ ДПС в Одеській області, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги фактично дублюють акт перевірки та відзив на позов.

Окремо, з огляду на висновки суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області наполягає на тому, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, згідно якого зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.

Також скаржник зазначає, що пункт 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції Закону України від 03.11.2022 № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі Закон № 2719-IX,) визначає, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок. оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПК України, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду.

Отже, на переконання скаржника, проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень були здійснені контролюючим органом із дотриманням строків передбачених законодавством.

Також скаржник, підтримує висновок акта перевірки щодо допущених платником податків порушень вимог податкового законодавства, а тому вважає податкові повідомлення-рішення правомірними.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кресюн В.А., представляючи інтереси ОСОБА_1 , заявив про безпідставність доводів апеляційної скарги, про відсутність підстав для її задоволення та про те, що рішення суду першої інстанції, яке є законним та обґрунтованим слід залишити без змін.

Доводи відзиву відтворюють зміст позову та узгоджуються з висновками суду першої інстанції.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) 11.04.2008 була проведена державна реєстрація ФОП ОСОБА_1 (РНОКПО НОМЕР_1 ) за №25280000000002760.

Основний вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», код за КВЕД 47.11.

ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована як платник ЄСВ з 14.04.2008.

25.01.2018 ФОП ОСОБА_2 подала до контролюючого органу податкову декларацію №9297147077 за 2017 рік, а 02.04.2018 № 5560 за 2018 рік.

28.03.2018 ФОП ОСОБА_2 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що державним реєстратором Балтської міської ради Одеської області Куковицею А.Ф. був здійснений запис в ЄДР щодо припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за №25280050007002760 від 28.03.2018 о 15:11:55, підстава власне рішення.

07.04.2023 ГУ ДПС в Одеській області видало наказ №2330-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 РПОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Вказаний наказ виданий на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України, у зв`язку із надходженням від ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення з 28.03.2018 підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведення документальної позапланової невиїзною перевірки, ГУ ДПС в Одеській області 29.05.2023 склало акт №14456/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , у висновках якого зазначило порушення ФОПП ОСОБА_1 таких вимог податкового законодавства:

-пункту 177.10 статті 177 ПК України, та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи- підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Мінюсті України 04.10.2013 за № 1686/24218, в частині неведення Книги обліку доходів і витрат (Ф.10) за період з 01.01.2017 по 28.03.2018;

-пункту 177.2 статті 177, пункту 167.1 статті 167, пункту179.7 статті 179 ПК України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами- підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 259 887,56 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 230926,14 грн., за 2018 рік у сумі 2891,42 грн.;

-підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 21 657,31 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 19 243,85 грн., за 2018 рік у сумі 2 413,46 грн.;

- пунктів 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПК України, що виразилося у неподанні заяви про реєстрацію платником ПДВ:

-пункту 203.1 статті 203, пункту 202.1 статті 202, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, в наслідок чого встановлено неподання податкової декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2018 року;

-пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 202.1 статті 202 ПК України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання по податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2018р. на 37 071,89 грн.

-пунктів 44.1, 44.3., 44.5 статті 44 ПК України, що виразилося у незбереженні та ненаданні первинних документів для проведення документальної перевірки.

Описуючи порушення, допущені платником податків, контролюючий орган зазначає, що в порушення пункту 177.10 статті 177 ПК України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2013 № ОСОБА_1 доходів і період з 01.01.2017 по 28.03.2018 таку Книгу не вела.

Далі зазначається , що ФОП ОСОБА_1 за період, що був предметом перевірки, здійснювала роздрібну торгівлю продуктами харчування. напоями та тютюновими виробами. Розрахунки з постачальниками та покупцями товарів відбувались у безготівковій та готівковій формі з використанням РРО. До складу загального оподатковуваного доходу ФОПП ОСОБА_2 зараховувалася виручка, що надійшла у вигляді безготівкових та готівкових коштів через PPO.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу. отриманого від здійснення підприємницької діяльності у період, що перевірявся завищення документально підтверджених витрат всього у сумі 1 314 482 грн., в тому числі за 2017 рік 1 282 923 грн., за 2018 рік - 31 559 грн.

За даними перевірки валовий дохід 2018 року становить 185 359,45 грн., документально підтверджені витрати становлять 18251 грн., отже чистий оподатковуваний дохід 2018 становить 167 108,45 грн. (185359,45 грн. - 18251 грн.).

За результатами перевірки сума чистого доходу за 2018 рік становить 167 108,45 грн. відповідно, сума податкового зобов`язання з ПДФО від здійснення підприємницької діяльності становить 30079,52 грн. (167 108,45 грн. х 18%). Остаточна сума податкового зобов`язання у 2018 році за даними перевірки складає 28 961,42 грн. (30 079,52 грн. 1 118,10 грн.).

Зроблено висновок про заниження податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за перевірений період у загальній сумі 259887,56 грн. та донараховані податкові зобов`язання з військового збору, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 21 657,31 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 19243,85 грн., за 2018 рік у сумі 2 413,46 грн.;

26.06.2023, на підставі Акта перевірки від 29.05.2023 №14456/15-32-24-04/ НОМЕР_1 ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- № 15109/15-32-24-04 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020 грн. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (а.с.13);

- № 15112/15-32-24-04 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.14) ;

- № 15117/15-32-24-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у том числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 36201,78 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 7240,36 грн. (а.с.16);

- № 15122/15-32-24-04 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у том числі з військового збору, пені на суму 3016,83 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 603,37 грн. (а.с.18);

- № 15125/15-32-24-04 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 46339,86 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 9267,97 грн. (а.с.18).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідаючи на доводи податкового органу про правомірність проведення контролюючим органом перевірки та прийняття оскаржуваних повідомленьрішень із дотриманням строків та вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі і вище - ПК України).

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлює, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до приписів пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив, що спір між сторонами виник з приводу визначення правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятих за результатом такої перевірки податкових повідомлень-рішень, а тому слід встановити наявність умов, визначених законодавством для призначення такої перевірки та дотримання відповідачем процедури такого призначення.

Норма підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Стаття 78 ПК України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до умов підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статі 78 ПК України наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

-якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до пункту 79.2. статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Положення пункту 79.3. статті 79 ПК України визначають, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Положення пункту 86.4. статті 86 ПК України визначають, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Зауважень стосовно акту та сповіщення про проведення документальної невиїзної перевірки, платник податків у позовній заяві не зазначив, предметом оскарження є наказ про призначення перевірки та прийняті за результатом податкові повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС в Одеській області №2330-п від 07.04.2023 про проведення документальної невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 .

На думку колегії суддів, слушним є посилання суду першої інстанції на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, стосовно того, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізований його застосуванням.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Натомість, суд першої інстанції доречно акцентував увагу на тому, що відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 ПК України закриття (ліквідація) ФОП є підставою для проведення у нього документальної перевірки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно визначив, що така перевірка може бути проведена за останні 3 роки, що передують даті призначення перевірки, з урахуванням терміну надання звітності, з огляду на таке.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня , що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПК України.

Водночас пункт 102.2 статті 102 ПК України визначає, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 ПК України, якщо:

-податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

-посадову особу платника податків (фізичну особу платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Як мовилося вище фізична особа-платник податків ОСОБА_1 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що державним реєстратором Балтської міської ради Одеської області Куковицею А.Ф. був здійснений запис щодо припинення підприємницької діяльності ФОПП ОСОБА_1 за №25280050007002760 від 28.03.2018 о 15:11:55, підстава власне рішення.

Таким чином, суд першої інстанції слушно зазначив, що ГУ ДПС в Одеській області, починаючи з 29.03.2018 мало можливість провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 .

З часу припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 - 28.03.2018 і до часу винесення наказу №2330-п від 07.04.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 пройшло 5 років та 10 днів.

Стосовно зауважень скаржника, що ФОП ОСОБА_1 направлялись повідомлення про надання первинних документів, колегія суддів зазначає, що порядок ведення обліку та терміни зберігання документів визначені статтею 44 ПК України.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням податкових зобов`язань на підставі первинних на суму документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пункт 44.3 статті 44 ПК України визначає, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуйся зазначені документи, а у разі неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Таким чином обов`язок зберігання первинних документів покладається на платника податків лише протягом 1095 днів.

На думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв посилання контролюючого органу на введення в країні карантинних обмежень та воєнного стану, оскільки до введення їх в дію контролюючий орган мав достатньо часу, передбаченого чинним законодавством, для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 № 15109/15-32-24-04, № 15112/15-32-24-04, № 15117/15-32-24-04, № 15122/15-32-24-04, № 15125/15-32-24-04.

В контексті спірних правовідносин, доречним є процитувати рішення Європейського суду з прав людини, які відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вважаються джерелом права для цілей судового правозастосування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій.

Однак, у даному випадку втручання з боку контролюючого органу не носить характер обґрунтованості, законності або пропорційності, а тому колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 законним та підстав для його скасування не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що у цій справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень процесуального права та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову.

За результатами апеляційного розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом за позовом адвоката Кресюна Василя Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 08.03.2024.