Постанова

від 08.03.2024 по справі 640/8277/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/8277/21

провадження № К/9901/35082/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Васюка Миколи Миколайовича - представника Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 року (у складі головуючого судді - Аверкової В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.) у справі №640/8277/21,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач,) в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. у вигляді повідомлення від 12.03.2021 № 64764343/20.1/22 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про примусове виконання рішення від 25.02.2021 з примусового виконання листа № 640/9272/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 19.02.2021.

2. В обґрунтування позову зазначалося, що відповідачем неправомірно повернуто виконавчий лист, оскільки згідно з частиною 4 глави 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5) виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва підлягає виконанню Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. З посиланням на положення пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5) та пункту 1 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 №1183/5 (далі - Типове положення №1183/5), суди попередніх інстанцій зазначали, що боржником у даному випадку є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що є територіальним органом державної виконавчої служби. Відповідно, на переконання судів попередніх інстанцій, позивач в такому випадку мав звернутись до Відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, натомість останній звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

6. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вважали, що повідомлення про повернення виконавчого листа на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон - №1404-VIII), є правомірним.

7. Суд апеляційної інстанції додатково зауважував, що відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції №512/5 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є, зокрема, розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

8. Не погоджуючись із прийнятими у цій справи судовими рішеннями, адвокат Васюк Микола Миколайович - представник Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №640/8277/21, та прийняти нову постанову, якою позовну заяву задовольнити.

9. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у питанні пред`явлення виконавчого документа, згідно з статтею 4 Закону №1404-VIII, пунктів 3, 4 глави І Інструкції №512/5 та пунктів 1, 4 Типового положення №1183/5.

10. Скаржник зауважує, що боржником у виконавчому листі є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що на переконання позивача, підпадає під поняття «інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи». Скаржник зазначає, що з огляду на структуру органів, які здійснюють примусове виконання рішень, виконання рішення відносно Відділів та їх посадових осіб має здійснювати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

11. Позивач вважає, що головний державний виконавець Відділу безпідставно виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а мав винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

12. Скаржник окремо зауважує, що з огляду на позицію судів попередніх інстанцій, виконавчий лист мав бути пред`явлений до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Миколаївській області відносно свого заступника начальника Відділу, що є нелогічним та суперечить чинному законодавству.

13. На думку позивача, слід було надати наступний висновок:

Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) ), дійсно підпорядковується Управлінню забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) як органу, який організовує і контролює діяльність Відділів примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в 3 областях.

Управління, згідно з типового положення, не здійснює примусове виконання рішення.

Таким чином, відносно посадових осіб та безпосередньо Відділів примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області (будь-якої області) має здійснювати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як найвищий орган, який здійснює примусове виконання.

14. Крім того, скаржник в касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині порядку призначення справи до апеляційного розгляду, оскільки ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 25 серпня 2021 року, натомість 11.08.2021 суд апеляційної інстанції виніс оскаржувану постанову, тобто до моменту закінчення строку на розгляд справи, тощо.

15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Касаційна скарга адвоката Васюка Миколи Миколайовича - представника Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Верховного Суду надійшла 21.09.2021.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2021 відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

19. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2021 у справі № 640/9272/20 позов Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка С.С., яка полягає у не вчиненні дій щодо надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на адресу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»; зобов`язано заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка С.С. надіслати на адресу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11) постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

21. 19 лютого 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва виданий виконавчий лист № 640/9272/20 про зобов`язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича надіслати на адресу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11) постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

22. 25 лютого 2021 року позивачем вищенаведений виконавчий лист поданий до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання.

23. Повідомленням Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.03.2021 № 64764343/20.1/22 виконавчий лист повернуто Стягувачу у зв`язку з порушенням підвідомчості його виконання.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

26. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

31. Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена Інструкція № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

32. Відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції №512/5 органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

33. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є Апарат Верховної Ради України, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи, а також розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п`ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ.

Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

34. Відповідно до пункту 1 Типового положення №1183/5 Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління юстиції) та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент).

35. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Типового положення №1183/5 Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує, контролює здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України;

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 25 лютого 2021 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №640/9272/20 від 19.02.2021, боржником у якому є Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

37. Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке є боржником у відповідному виконавчому листі, є територіальним органом державної виконавчої служби, розташований за адресою: вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв.

38. При цьому, як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції №512/5 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є, зокрема, розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, тощо.

39. Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

40. Враховуючи наведене, оскільки Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який розташований не у м. Києві, то Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомленням від 12.03.2021 № 64764343/20.1/22 правомірно повернув стягувачу виконавчий лист позивача на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.

41. Відповідаючи на доводи касаційної скарги, Верховний Суд зауважує, що в даному випадку боржником у виконавчому листі є Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що не підпадає під поняття «інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи», що розташовані у місті Києві.

42. А тому, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

43. Щодо наведених у касаційній скарзі порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

44. Вимогами частини сьомої статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

45. Матеріалами справи підтверджується, що апеляційна скарга Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» у справі №640/8277/21 19 липня 2021 року надійшла до суду першої інстанції, а відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 визначено склад колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, що може свідчити про надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не раніше 03 серпня 2021 року.

46. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 відкрито провадження за указаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 25.08.2021.

47. Відповідно до супровідного листа від 04.08.2021 за №02.3-11/640/8277/21/66326/2021 сторонам у справі направлено наведені вище судові рішення та копію апеляційної скарги, а згідно із рекомендованими повідомленнями (а.с. 86-87) - 11 серпня 2021 року учасникам справи були вручені указані відправлення, що може свідчити про виконання судом апеляційної інстанції вимог частини сьомої статі 287 КАС України.

48. Враховуючи наведене і беручи до уваги, що справи даної категорії є терміновими в розумінні КАС України, прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови 11 серпня 2023 року, тобто до моменту призначення справи згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 (25 серпня 2021 року), не свідчить про порушення цим апеляційним адміністративним судом порушення норм процесуального права, яке може бути підставою для скасування судового рішення.

49. Підсумовуючи указане, із доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

50. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

51. Відповідно до частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

52. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

53. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду справи на цій стадії судового провадження.

54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Васюка Миколи Миколайовича - представника Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №640/8277/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

.................................

..................................

А.В. Жук

А. Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду