Рішення

від 26.02.2024 по справі 640/19957/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м. Київ № 640/19957/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Коротюк М.Г.,

від відповідача - Бахур А.С.,

від третьої особи-1 - не з`явились,

від третьої особи ТОВ «НДЦРОЕС «Обрій» - не з`явились,

від третьої особи-3 - не з`явились,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського нотаріального округу

ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюлайт»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр

радіотехнічних та оптико-електронних систем «Обрій»,

Державне підприємство «Інформаційні системи»

про визнання протиправним та скасувати п. 4 та п. 6 наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся державний реєстратор - приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - Позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування пунктів 4, 6 наказу від 26.10.2022 № 4766/5 (далі - Наказ або оскаржуваний наказ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, залучено третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮЛАЙТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем «ОБРІЙ», Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Міністерство юстиції України надало відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечувало, просило суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

До Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/19957/22.

Ухвалою від 19 квітня 2023 року прийнято адміністративну справу № 640/19957/22 до провадження Київського окружного адміністративного суду. Також ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Міністерство юстиції України подало до суду відзив на позов, де правова позиція, заявлена в Окружному адміністративному суді міста Києва, залишилась без змін.

Представником Позивача було подано відповідь на відзив Відповідача.

Представником ТОВ «НДЦ ОБРІЙ» подано пояснення, якими третя особа підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов повністю.

Представником ТОВ «НЬЮЛАЙТ» були подані пояснення, в яких проти позову третя особа заперечує, просить суд відмовити в задоволені позову.

Третя особа - ДП «Національні інформаційні системи» письмових пояснень щодо позову та заявлених позовних вимог не висловило.

18.07.2023 судом протокольною ухвалою закрито підготовчого провадження і призначено розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

В ході судового розгляду представник позивача та ТОВ «НДЦ ОБРІЙ» підтримала позовні вимоги та просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача та ТОВ «НЬЮЛАЙТ» заперечували проти задволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.10.2022 № 4766/5 анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 4 Наказу), а пунктом 6 виконання Наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Як вказано в Наказі він ґрунтується на висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 05.09.2022 за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюлайт» від 07.02.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2022 за № СК-586-22 з доповненнями до неї від 15.08.2022, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.08.2022 за № СК-1807-22 (далі - Висновок).

Позивач мотивує свої позовні вимоги зокрема тим, що:

- відповідачем грубо порушені строки розгляду скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ»;

- відповідачем прийнято рішення про часткове задоволення скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» за наявності очевидних підстав для залишення її без розгляду;

- пропуску ТОВ «НЬЮЛАЙТ» строку на подання скарги;

- Відповідачем не враховано того, що рішення та дії Позивача вже буди предметом розгляду Колегії за скаргами, що подавались раніше протягом 2021 року;

- у наказі відсутні обґрунтовані підстави для застосування найсуворішого стягнення у вигляді анулювання доступу до Реєстру;

- розгляд скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» відбувся з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- дії та рішення Позивач відповідали вимогам закону.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами цього спору врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( номер: 1952-IV від 01.07.2004, далі - Закон 1952) та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (затверджено постановою КМ України № 1128 від 25.12.2015, далі - Порядок).

Щодо строків розгляду скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» суд вказує таке.

Скарга ТОВ «НЬЮЛАЙТ» від 07.02.2022 була зареєстрована Відповідачем 08.02.2022 року.

Редакція ч.5 ст. 37 Закону № 1952 (яка була чинна на час подання вказаної вище скарги) передбачала, що скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Отже ця редакція закону не передбачала встановлення строку для розгляду скарги.

Поряд з цим на час розгляду Відповідачем скарги, редакція ч.5 ст. 37 Закону № 1952 була змінена. Вона визначила, що загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі не може перевищувати 45 днів.

Такі зміни були внесені Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (№ 2255-IX від 12.05.2022), який набрав чинності 26.07.2022. Поряд з цим, пунктом 3 розділу ІІ цього ж закону встановлено, що скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом не прийнято відповідного рішення Міністерством юстиції України, його територіальним органом, розглядаються за правилами, що діють після дня набрання чинності цим Законом (крім правил щодо строків, протягом яких рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіального органу).

Таким чином, після набрання чинності законом № 2255-IX від 12.05.2022, до скарг, які перебували на розгляді Відповідача повинен був застосовуватися 45 денний строк.

Суд погодиться з тим, що 45 денний строк було порушено Відповідачем відносно розгляду скарги третьої особи. Проте вказане порушення не є істотним порушенням процедури, внаслідок якої могли б бути порушені права та інтереси Позивача. Окрім того, порушення строку розгляду скарги є такою обставиною, за наявністю якої Закон № 1952 прямо не визначає такого наслідку як протиправність рішення, прийнятого за відповідною процедурою.

Суд в цьому аспекті вважає необхідним звернути увагу на наступну правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постанов КАС ВС у справі 825/2328/16 від 22 травня 2020.

«При цьому, Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення строку розгляду скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» не вплинуло безпосередньо на зміст (підстави) оскаржуваного Наказу. Відтак доводи сторони Позивача в цій частині суд відхиляє.

Так само з таких же міркувань суд відхиляє доводи сторони Позивача відносно недоліків, пов`язаних з датою підписання Висновку колегії її секретарем Кухтик О.С.. Відповідний Висновок нею було підписано, що вбачається зі змісту останнього. Дата накладення підпису наступного дня є формальним порушенням, оскільки інше не свідчить про те, що вказана особа була відсутня на засіданні колегії та не брала участь у її роботі.

Стосовно питання розгляду Відповідачем доповнень до скарги, які були зареєстровані Міністерством юстиції України 18.08.2022, суд зазначає, що оскаржуваний Наказ ґрунтується також і на обставинах, викладених у первинній скарзі від 07.02.2022, тому для об`єктивного вирішення справи суд повинен в першу чергу оцінити первинну скаргу та прийняте, за наслідком цього, Відповідачем рішення. В цій частині суд викладе свою правову позицію далі.

Позивачем вказується, що Відповідачем винесено оскаржуваний Наказ всупереч положень п. 3 частини 6 ст. 37 Закону № 1952.

Так п.3 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 передбачено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Надаючи оцінку спірним відносинам в цій частині, суд виходить з такого.

У відповідності до положень ч. 10 ст. 37 Закону № 1952 порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок визначений постановою КМ України КМ України № 1128 від 25.12.2015.

У відповідності до положень пункту 2 Порядку розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін`юстом.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (пункт 8 Порядку).

Пунктами 13, 14 Порядку визначено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Аналіз змісту наведених вище положень законодавства дає підстави суду прийти до висновку, що за загальним порядком розгляд скарг проводиться Мінюстом колегіально. Не зазнала виключення з цього порідку і розгляд скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ». Процедура такого колегіального розгляду завершується складанням відповідного висновку. Вказаний висновок, який засвідчує закінчення процедури саме розгляду скарги, є підставою для видання відповідного наказу Відповідачем. При цьому видання такого наказу Відповідачем обумовлюється виключно змістом висновку колегії. Відповідач не має повноважень прийняти інше рішення ніж те, яке сформовано відповідною колегією у своєму висновку або прийняти рішення про залишення скарги без розгляду.

Відтак, враховуючи те, що на час прийняття Висновку 05.09.2022 у колегії Відповідача була відсутня інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження у справі № 910/20797/21, то не було жодних підстав для залишення скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» без розгляду.

Дії сторони Позивача щодо направлення на ім`я міністра Малюски Д.Л. листів від 16.09.2022 року про наявність відкритого провадження за позовом ТОВ «НЬЮЛАЙТ» у справі № 910/20797/21 за ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 року не мають значення, оскільки вчинені поза межами колегіальної процедури розгляду скарги, яка була завершена складанням Висновку. За наслідком цього у Відповідача були відсутні підстави для прийняття будь-якого іншого рішення ніж те, яке відповідає Висновку.

Доводи про нібито пропуск річного строку звернення зі скаргою, що обумовлено наявністю одного бенефіціарного власника у ТОВ «СП АТАД-К», ТОВ «ВЕБ-ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ» ОСОБА_2 суд відхиляє як необґрунтовані.

В силу положень ст. 91, 92 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Наведене вказує, що юридична особа здійснює свою дієздатність самостійно, і реалізація такою особою своїх прав не ставиться в залежність від участі конкретної особи як бенефіціарного власника у інших юридичних особах.

Наявність в різних юридичних особах одного й того ж бенефіціарного власника не свідчить про обізнаність відповідною юридичною особою про права та інтереси (господарську діяльність) інших юридичних осіб, в яких наявний той же самий бенефіціарний власник. Окрім того, наявність бенефіціарного власника не обмежує юридичну особі у в реалізації нею своєї правосуб`єктності, зокрема, у поданні скарги.

Інших доводів щодо прострочення строку звернення зі скаргою ТОВ «НЬЮЛАЙТ» Позивачем в позовній заяві не викладено.

З цих же мотивів суд відхиляє доводи про те, що при розгляді скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» дії та рішення Позивача вже були предметом розгляду за скаргами ТОВ «СП АТАД К», ТОВ «ВЕБ ДИЗАЙН ЕНД СОФТ СОЛЮШНЗ».

Одночасно з цим, суд відмічає, що покликання сторони Позивача на статтю 61 Конституції України є необґрунтованим. Вказана стаття встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Стороною Позивача не надано жодного доказу, який би свідчив би про факт притягнення Позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач в обґрунтування своїх доводів вказує, що дії та рішення державного реєстратора Зуєвої Н.В. відповідали вимогам законодавства. Ці доводи мотивуються змістом відповідних договорів, порядком відступу прав вимоги та інш. Вказані доводи суд залишає поза своєї оцінки, оскільки вони стосуються реалізації договірних прав та обов`язків та знаходяться поза межами адміністративного судочинства. Ці питання фактично є предметом розгляду у справі № 910/20797/21 Господарського суду міста Києва.

В скарзі ТОВ «НЬЮЛАЙТ» від 07.02.2022 року ставиться питання про неправомірні дії державного реєстратора ОСОБА_1 в частині вчинення реєстраційних дій на нерухоме майно на яке був накладений арешт згідно постанови від 14.12.2022 року.

Як вбачається із Висновку (Т.2 а.с.27) державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято групу оскаржуваних рішень (вказані як «оскаржувані рішення 1,2,3,4») за період 26, 27 грудня 2020 року.

В той же час, арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2020 року був скасований ухвалою цього ж суду 28 грудня 2020 року (Т.2 а.с. 1).

Таким чином, за Висновком Відповідача такі реєстраційні дії неможливо було вчиняти за наявності відповідного арешту.

Суд погоджується з таким твердженням, оскільки воно обґрунтовано прямою нормою Закону № 1952, а саме: п.6 ч.1 ст. 24.

Поряд з цим, суд відхиляє покликання Позивача на положення п.2. ч.4 ст. 24 Закону № 1952 згідно якої відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав.

Ключовим в цій нормі Закону № 1952 є те, що реєстраційні дії можуть проводитися відносно майна особи на яке накладено обтяження або стосовно якої (особи) наявне обтяження. Тобто ці реєстраційні дії можуть стосуватися лише цієї особи, майно якої або відносно якої накладено обтяження. Внаслідок вказаного ця особа під час дії обтяження не може позбутися (передати) прав на відповідне майно.

Проте, як випливає з Висновку (Т.2 а.с. 30) на підставі оскаржуваних рішень 1-4 приватним нотаріусом ОСОБА_1. проведено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості за компанією «ТРЕНД-ЛЮКС ЛТД». Тобто на особу стосовно якої або щодо майна якої не були наявні обтяження.

Враховуючи наведене, а також ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року про зняття арешту на майно, майнові права ОСОБА_3 , вбачається необгрунтованою та безпідставною можливість проведення Позивачем реєстраційних дій у відповідності до положень п.2. ч.4 ст. 24 Закону № 1952 за компанією «ТРЕНД-ЛЮКС ЛТД» в період з 26 по 27 грудня 2020 року.

У зв`язку з цим судом відхиляються твердження сторони Позивача про відсутність обґрунтованих підстав для застосування такого стягнення як анулювання доступу до реєстру. Більше того, у Висновку Відповідачем в рамках своєї дискреції вмотивовано свій вибір (Т.2 а.с.35).

Суд приймає до уваги твердження сторони Позивача щодо процедурної неможливості подання доповнення до скарги, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду у справі № 826/4906/17. Тому це виключає необхідність надання судом окремої оцінки змісту доводів доповнення до скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» і Висновку з цього приводу Відповідача. Разом з тим, зміст додаткової скарги ТОВ «НЬЮЛАЙТ» не відміняє необхідність перевірки та оцінки Відповідачем доводів первинної скарги щодо обставини реєстрації прав на майно під час дії обтяження, встановленого рішенням суду.

Інші обставини (щодо витребування переліку осіб кошти яких залучалися для будівництва; щодо договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 19.09.1998р.), які вказані у Висновку, не мають самостійного та істотного значення саме для визнання протиправним і скасування Наказу.

Також суд відхиляє доводи Сторони Позивача щодо порушення прав особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як вбачається зі змісту Порядку до нього у червні 2022 р. були внесені зміни, які передбачили в п. 10 наступне.

Для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Таким чином, вищенаведеним унормовано проведення розгляду скарг на період воєнного стану без участі заінтересованих осіб.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем вчинялись дії для повідомлення в тому числі і сторони Позивача (Т.2 а.с. 110-111, 115).

У свою чергу, ризик забезпечення телефонного зв`язку, як контактного номеру особи, яка проводить діяльність державного реєстратора з «дозволу» та за «нормативними правилами» держави, лежить на Позивачеві, адже номер її телефону неодноразово перебував поза зоною досяжності, що підтверджується даними відповідного Акта, який наявний у матеріалах справи і зі змісту якого вбачається, що Відповідачем 16.08.2022 та 29.08.2022 здійснювались телефонні дзвінки за номером телефону Позивача: НОМЕР_1 (т.2 а.с. 115).

Інші доводи сторони Позивача, з огляду на зміст позовних вимог не мають свого окремого та самостійного значення в рамках цього спору та не спростовують мотиви і обставини, які були оцінені вище судом та стали підставою для анулювання доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Це зумовлює відсутність підстав для відшкодування судових витрат стороні Позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 березня 2024 р.