Рішення

від 16.02.2024 по справі 179/1393/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1393/23

2/179/65/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю:

позивача (відповідача) ОСОБА_1

представника позивача (відповідача) ОСОБА_2

відповідача (позивача) ОСОБА_3

представника відповідача (позивача) ОСОБА_4

третіх осіб:

ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника третьої особи Попової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2023 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , відповідачем по справі з 22 вересня 2007 року по 29 червня 2023 року. В шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 .

Після припинення шлюбних відносин, позивач з чоловіком не спілкуються та сімейні стосунки не підтримують.

У зв`язку з розірванням шлюбу, позивач вимушена була змінити постійне місце проживання, у зв`язку з чим фактичне місце проживання зараз: АДРЕСА_1 .

За таких умов виникла необхідність у визначенні місця проживання дитини з матір`ю.

Позивач зазначає, що як мати дитини, має більш близький психологічний зв`язок з дитиною, офіційно працевлаштована.

Разом з тим, є нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_7 , яка підтвердила, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , належним чином виконує свої материнські обов`язки щодо піклування, захисту та безпеки дитини. ОСОБА_1 спроможна забезпечити дитині гідний рівень морального, фізичного, матеріального та соціально-побутового розвитку. ОСОБА_1 постійно піклується та уважно відноситься до поглядів дитини, до її індивідуальності, до збереження сімейного оточення та підтримання взаємин.

На підставі наведених обставин, ОСОБА_1 звертається до суду та прохає визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 за місцем проживання матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

20 вересня 2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини.

ОСОБА_3 в позові посилається на те, що між сторонами не встановлено домовленості щодо місця проживання спільного сина, будь-які договори щодо утримання та виховання дитини не укладались. Добровільної згоди щодо визначення місця проживання сина не досягнуто, а тому вважає, що в інтересах дитини доцільно визначити місце проживання сина разом з ним.

До іпісля розірванняшлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,постійно проживаєразом збатьком, ОСОБА_3 ,та йогобабусею ОСОБА_6 (матипозивача),позивачем забезпеченівсі необхіднідля 11-річноговіку сина:умови проживання;виховання; харчування; дозвілля із найкращим урахуванням фізичного і психологічного розвитку дитини та інше.

Мати дитини після розірвання шлюбу не проживає за місцем реєстрації, тобто не проживає разом з сином за адресою: АДРЕСА_2 , натомість знімає в оренду житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Середній дохід ОСОБА_1 без урахування побутових витрат та на продукти харчування становить 2 197.57 грн. Натомість дохід ОСОБА_3 за 12 місяців складає - 81 421,50 грн., без урахування витрат за комунальні послуги, побутових витрат, витрат на продукти харчування та інше.

ОСОБА_3 має позитивну характеристику з місця роботи. Разом з дитиною проживає його бабуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати позивача), будинок складається з 3-х житлових кімнат, кухні, туалету, облаштованої душової кабінки; всі кімнати обладнані меблями, побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені гарні умови, ОСОБА_8 має окрему кімнату з облаштованим місцем для сну, відпочинку, навчання. ОСОБА_3 створено належні умови для проживання сина. Базові потреби дитини забезпечені в повному обсязі.

ОСОБА_3 зазначає, що протягом 6 років навчання в Магдалинівському ліцеї Магдалинівської селищної ради - його відносини з однокласниками вже налагоджені, перехід до нової школи та зміна місця проживання створить для дитини труднощі комунікації з новими дітьми, вчителями, що відобразиться на його психологічному здоров`ї в майбутньому.

Педагогічні навички ОСОБА_3 та бабусі допомагають їм легко знаходити спільну мову з дитиною та виховувати його, тим самим хлопчик фізично, емоційно, соціально та інтелектуально розвинений у повній мірі.

ОСОБА_3 вказує на те, що він не перешкоджає матері бачитися зі своєю дитиною, але в найкращих інтересах дитини доцільно визначити місце проживання сина разом з ним.

Враховуючи тривалий час проживання дитини разом з батьком, соціальну адаптацію ОСОБА_8 у відповідному середовищі, наявність кола соціальних зв`язків дитини переважно за місцем проживання батька, відвідування ним навчального закладу, наявність належних матеріально-побутових умов для проживання, прихильність дитини саме до батька, відносини, які існують між кожним з батьків та дитиною, приділення батьком більше уваги та свого часу дитині, ОСОБА_3 вважає, що в інтересах дитини необхідно визначити її місце проживання разом з батьком.

Позивач (відповідач) та представник позивача (відповідача) в судовому засіданні підтримала первісні позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог, зазначивши, що для повноцінного розвитку дитини необхідно визначити місце проживання разом з матір`ю.

Відповідач (позивач) та представник відповідача (позивача) в судовому засіданні підтримали зустрічні позовні вимоги, заперечували проти первісних позовних вимог, зазначивши, що дитина постійно проживає за місцем проживання батька, навчається в школі, у зв`язку із чим доцільним є визначення місця проживання сина разом з батьком. Крім того, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти побачень сина з матір`ю за її місцем проживання, однак просить врахувати графік її роботи, для недопущення залишення дитини наодинці.

Третя особа ОСОБА_6 зазначила, що є матір`ю ОСОБА_3 та відповідно бабою малолітнього ОСОБА_9 , який проживає за адресою їхнього проживання. Батько дитини та вона дбають про розвиток дитини, створено належні умови для її проживання, навчання та відпочинку.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що є матір`ю ОСОБА_1 та бабою малолітнього ОСОБА_9 . Вважає, що для кращого розвитку дитини необхідно визначити її місце проживання разом з матір`ю, якою створено умови проживання, та нею в подальшому буде надаватися відповідна допомога щодо виховання онука. ОСОБА_5 зазначила, що за місцем проживання доньки ОСОБА_1 жодного разу не була.

Представник третьої особи - органу опікита піклуванняв судовому засіданні зазначила, що сім`я в якій проживає дитина є благополучною, прохала прийняти рішення, яке відповідатиме інтересам дитини.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, задовольнивши зустрічні позовні вимоги за наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 22 вересня 2007 року по 29 червня 2023 року перебували у шлюбі (т. 1 а. с. 10, 17-18).

Сторони маютьспільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 15).

Син сторін ОСОБА_3 проживає разом з батьком та бабою за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання для дитини добрі, відведена окрема кімната, мається місце для сну, відпочинку, навчання. Житло належно умебльоване та технічно обладнане, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 02.08.2023 року (т. 1 а. с. 93-94).

ОСОБА_1 працює з 20 грудня 2020 року на посаді кухар-універсал ТОВ «Омега» (т. 1 а. с. 11), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 6), але фактично проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає у вказаній квартирі площею 33.5 кв. м. на підставі договору оренди від 02 травня 2023 року укладеному строком на 1 рік (т. 1 а. с. 12-14).

ОСОБА_3 працює на посаді викладача Професійно-технічного училища № 88 з 26 серпня 2021 року (т. 1 а. с. 91).

Висновком психолога про дитину ОСОБА_10 встановлено, що йому комфортно і спокійно вдома біля бабусі й тата, за їхнім місцем проживання. Дитина болісно реагує на факт розлучення батьків та неприйнятність його зміни місця проживання. Рекомендовано дослухатися до потреб та бажань дитини (т. 1 а. с. 96).

Згідно характеристики Магдалинівського ліцею Магдалинівської селищної ради від 24.08.2023 року, ОСОБА_3 є учнем 6-А класу, навчається в навчальному закладі з першого класу. Батьки дитини приділяють посильну увагу вихованню та навчанню дитини (т. 1 а. с. 97).

В судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_11 та класного керівника ОСОБА_12 син сторін ОСОБА_3 , висловив своє бажання проживати з батьком, однак зазначив, що з матір`ю у нього добрі стосунки. ОСОБА_9 висловив бажання навчатися в Магдалинівському ліцеї, спілкуватися з однокласниками та друзями за місцем свого проживання в сел. Магдалинівка.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_7 , яка зазначила, що є хрещеною дитини та їй відомо про те, що батько ОСОБА_9 не займається його вихованням, чинить перешкоди у спілкуванні матері з дитиною. Натомість вказує, що мати дитини ОСОБА_1 має змогу створити належні умови для всебічного розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьоюстатті 5 СК Українипередбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимальновраховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зістаттею 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно достатті 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами;(4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

Судом встановлено, що батьки мають належні житлові умови, доходи (працевлаштовані), мають бажання виховувати сина.

Система правосуддя прислухається до дитини, серйозно ставиться до її думки і має гарантувати захист прав дитини.

Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини,стаття 171 СК України,стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

Судом встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставилися до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дитини, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їхнього спільного сина в позасудовому порядку.

З досліджених судом обставин справи вбачається, що сторони працюють та проживають в різних населених пунктах, позитивно характеризуються, висловлюють бажання в однаковій мірі піклуватися про сина.

Дитина тривалий час проживає з батьком і емоційний контакт з матір`ю у певній мірі втрачено. Цьому ймовірно сприяли стосунки між батьками. Протягом розгляду справи дитина висловлювала бажання проживати з батьком, однак бажає спілкуватися з матір`ю, а також необхідність врегулювання конфлікту між батьками.

Враховуючи те, що дитина тривалий час проживає з батьком, має відповідні соціальні контакти за місцем проживання батька, виявляє більшу прихильність до батька. Однак, вочевидь дитина потребує і материнської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток. Натомість подолання дискомфортних незручностей для дитини, пов`язаних зі зміною звичного для неї місця проживання і середовища, може вплинути на психологічний стан дитини, та не буде відповідати принципу якнайкращого забезпечення її інтересів.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на поточному етапі доцільно визначити з батьком.

У відповідностідо ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., у зв`язку із чим судовий збір необхідно було стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Магдалинівської райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 лютого 2024 року.

Суддя Т.А.Ковальчук