Ухвала

від 29.02.2024 по справі 405/388/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/388/24

провадження № 1-кс/405/565/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000000010 від 03.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання старшого слідчогов ОВССУ ГУНПв Кіровоградськійобласті ОСОБА_3 проарешт майнана майнопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об`єкт нерухомого майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи клопотання про арешт майна слідчим зазначено, що у кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що комплекс будівель, об`єкт нерухомого майно за адресою: Кіровоградська область, провулок Експериментальний, будинок 4а, загальною площею 564,5 кв.м. належить ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОКОМПЛЕКС А», код ЄДРПОУ:38693380.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками та кінцевими бенефіцеарними власниками юридичної особи ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОКОМПЛЕКС А», код ЄДРПОУ:38693380, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 25004, Кіровоградська область, провулок Експериментальний, будинок 4а, є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дружина ОСОБА_4 ).

Слідчим стверджується, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна, з метою забезпечення можливості в подальшому конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 як виду покарання та з метою уникнення відчуження даного майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: об`єкт нерухомого майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,5 кв.м.

В судове засідання слідчий не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив його задовольнити.

Клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядалось без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Статтею 131КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає для забезпечення можливої конфіскації.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У даному випадку метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Так, 23.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2024 №366529526 комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,5 кв.м., на праві власності належить ТОВ «Агропромислова компанія «Агрокомплекс А», код ЄДРПОУ:38693380.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2024 засновниками та кінцевими бенефіцеарними власниками юридичної особи ТОВ «Агропромислова компанія «Агрокомплекс А», код ЄДРПОУ:38693380, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 25004, Кіровоградська область, провулок Експериментальний, будинок 4а, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Водночас, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають по 50% частки статутного капіталу або права голосу.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 18.01.2024 №00043173705 07.05.2011 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб.

Отже вказаний об`єкт нерухомості є спільним сумісним майном подружжя.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно із статтею 358 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Стаття 60 Сімейного кодексу України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Одночасно із цим, ч. 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. При чому спільна сумісна власність подружжя належить подружжю незалежно від того, на чиє ім`я видано та оформлено документи.

Стаття 61 СК України передбачає, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане в клопотанні майно на яке слідчий просить арешт та згідно вказаних вище положень ЦК та СК належить на праві спільної сумісної власності подружжю, тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , враховуючи, що ОСОБА_5 не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, недопущення порушення її прав на вільне володіння, користування та розпорядження належним їй майном внаслідок кримінального переслідування її чоловіка, тому арешт слід накласти на 1/2 частину комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,5 кв.м.

З урахуванням часткової доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, та того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення конфіскації майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 частину комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,5 кв.м., на праві власності належить ТОВ «Агропромислова компанія «Агрокомплекс А», код ЄДРПОУ:38693380, із забороною у розпорядженні цим майном.

Відмовити в іншій частині вимог клопотання.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_7