Постанова

від 05.03.2024 по справі 751/4114/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/4114/23

Головуючий у першій інстанції Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/389/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: Чернігівська міська рада,

відповідач: ОСОБА_1 ,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2023 року (проголошено о 08:02, повний текст рішення складено 01.12.2023) у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

У С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Чернігівська міська рада (далі по тексту ЧМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 348219,03 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 223,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт нерухомості за вказаною адресою розміщено на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:037:0140, площею 0,1467 га, яка зареєстрована 13.12.2007. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку категорія земель визначена як землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Строк дії договору оренди спірної земельної ділянки № 1835, який був укладений між сторонами 30.01.2014, сплив 30.12.2019. У подальшому заходи оформлення земельної ділянки у користування не вживались, договір оренди не укладався, земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів з 31.12.2019.

Посилаючись на ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, зважаючи на те, що відповідач не оформивши належним чином правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою у період з 31.12.2019 по 31.12.2021 не сплачує плату за землю та користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, позивач просив стягнути з відповідача 348361,36 грн, які розраховані виходячи із розміру 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2023 року позовні вимоги Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 348 219,03 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 5 223,29 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Чернігівської міської ради, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що спірна земельна ділянка фактично являє собою проїзд/прохід загального користування, частина земельної ділянки знаходиться між будинками інших суб`єктів, а тому не використовується та не може використовуватись відповідачем. Однак ЧМР не проведено обстеження земельної ділянки на предмет її використання відповідачем та не надано відповідних доказів, тому твердженням позивача, на думку відповідача, стосовно користування ним земельною ділянкою площею 0,1467 га не відповідають дійсності.

Указує, що позивачем в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки (скасовано, виключено код КВЦПЗ), що суттєво впливає на розмір орендної плати. Дану земельну ділянку, що мала цільове призначення землі промисловості, відповідач узяв у користування для експлуатації приміщень гаражу, погодив при цьому розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі. Цільове призначення спірної земельної ділянки: для промисловості, підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2023, витягом з Державного земельного кадастру від 02.04.2013 та договором оренди від 30.01.2014.

Уважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано односторонньої зміни властивостей земельної ділянки позивачем, у тому числі цільового призначення земельної ділянки, свідоме завищення відсотку нормативної грошової оцінки при проведенні розрахунку та відсутність обґрунтування правомірності проведення розрахунку.

У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.11.2023 без змін.

Указує, що земельна ділянка, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна відповідача, є сформованою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7410100000:01:037:0140, визначено її площу та конфігурацію, про що до Державного земельного кадастру внесено відповідну інформацію дата державної реєстрації земельної ділянки 13.12.2007.

Посилається на те, що інформація щодо цільового призначення спірної земельної ділянки була відсутня як на момент укладання договору оренди №1835 у 2014 році відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, який затверджений Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 та діяв на момент укладання договору оренди, так і в подальшому відповідачем не внесено відомості до Держгеокадастру щодо цільового призначення земельної ділянки, що підтверджується витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2021 № 1051.

Зазначає, що ЧМР рішення щодо зміни цільового використання земельної ділянки, про надання дозволу на поділ даної земельної ділянки, вилучення частини земельної ділянки не приймалось.

Наголошує, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бороди А.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення районного суду, представника позивача Чернігівської міської ради Луценко Я.В., яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги Чернігівської міської ради суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що за договором купівлі-продажу від 13.03.2002 ОСОБА_1 придбав приміщення гаража А-1, загальною площею 329,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 76).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано нежитлове приміщення, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та станція технічного обслуговування автомобілів А-1, загальною площею 520,3 кв.м, будівля гаражу літ Б-1, площею 219 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 128267074101, та знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 7410100000:01:037:0140, 7410100000:01:037:0245 (а.с. 12).

Земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:037:0140 площею 0,1467 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності Чернігівської міської ради; цільове призначення вказаної земельної ділянки землі промисловості; категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки для експлуатації приміщення гаража; дата державної реєстрації земельної ділянки - 13.12.2007 (а.с. 17-20).

12.12.2007 між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 укладався договір оренди земельної ділянки № 1835, предметом якого була земельна ділянка площею 0,1572 га, у тому числі 0,0105 га - проїзд загального користування, для експлуатації приміщення гаража по АДРЕСА_1 , зі строком дії на п`ять років (а.с. 69-71).

06.11.2013 ОСОБА_1 звернувся до ЧМР із клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,1467 га в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 7410100000:01:037:0140 (а.с. 68).

Рішенням тридцять шостої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 30.12.2013 у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 передано земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:037:0140) в довгострокову оренду, строком до 30.12.2019 для експлуатації приміщення гаража (землі промисловості). Установлено розмір орендної плати на рівні 4-кратного розміру земельного податку (а.с. 21).

30.01.2014 між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 1835, за яким відповідачу в оренду передано земельну ділянку площею 0,1467 га (кадастровий номер 7410100000:01:037:0140), по АДРЕСА_1 в для експлуатації приміщення гаражу, зазначено цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.22-26).

Договір укладено до 30 грудня 2019 року. Пунктом 6 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін, у зв`язку із чим повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 29 договору оренди підставою припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку договору оренди (30.12.2019) ОСОБА_1 із заявами про продовження його дії або про укладення нових договорів оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0140, що розташована по АДРЕСА_1 , до власника земельної ділянки не звертався.

23.09.2021 та 27.10.2021 Чернігівська міська рада зверталася до ОСОБА_1 з листом про повернення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:01:037:0140 без правовстановлюючих документів та із повідомленням про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (а.с.27-30).

За повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 12.11.2021 податкові зобов`язання по орендній платі відповідно до договору оренди за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нараховані ОСОБА_1 за 2018-2019 року сплачені, а за 2020-2021 роки нарахування складали 52 949,67 грн за кожен рік, але сплата не відбулася (а.с.31).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7410100000:01:037:0140 площею 0,1467 га, розташованої у АДРЕСА_1 , що сформований станом на 05.04.2021, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2899114,74 грн (цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ відсутній) (а.с.32).

30.01.2015 сорок сьомою сесією шостого скликання Чернігівської міської ради прийнято рішення «Про місцеві податки», яким зокрема затверджено Положення про плату за землю (додаток № 4 до рішення). У п. 13.5. Положення про плату за землю визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, встановлюється на рівні 6 відсотків нормативної грошової оцінки (а.с.34-41).

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за земельну ділянку здійснено ЧМР на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7410100000:01:037:0140 від 05.04.2021 № 1051, виданого відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, їх розмір за період з 31.12.2019 по 31.12.2021 становить 348 361,36 грн (6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: за 2019 рік - 467,60 грн; за 2020 173 946,88 грн; за 2021 рік 173 946,88 грн).

З відповіді № 476711 від 04.03.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 з 06.02.2001 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основні види економічної діяльності: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, торгівля автомобільними деталями та приладдям (основний), здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення. 16.03.2011 ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність (а.с. 186).

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами статей 122, 123, 124 ЗК України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Практикою Верховного Суду, неодноразово підтверджено, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

У справі, що переглядається, судом установлено, що спірна земельна ділянка, на якій розташована належна відповідачу на праві приватної власності нежитлова будівля, є сформованою з 13.12.2007 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Таким чином спір у справі стосується сформованої земельної ділянки, що не викликає сумнівів у колегії суддів щодо її розміру.

Твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка фактично являє собою проїзд/прохід загального користування, частина земельної ділянки знаходиться між будинками інших суб`єктів, а тому не використовується та не може використовуватись відповідачем, а також ненадання позивачем відповідних доказів стосовно користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,1467 га, не заслуговують на увагу, оскільки, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, а також з огляду на те, що у справі відсутні докази на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений належними та достатніми доказами.

Не є слушними доводи ОСОБА_1 про те, що позивачем в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки (скасовано, виключено код КВЦПЗ), оскільки як вбачається з матеріалів справи, на які посилається сам відповідача, зокрема інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2023, витягу з Державного земельного кадастру від 02.04.2013, останні не містять визначеного коду КВЦПЗ відповідно до чинного Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок. За твердженням позивача, що не спростовано відповідачем та матеріалами справи, інформація щодо цільового призначення спірної земельної ділянки була відсутня як на момент укладення договору оренди ще в 2014 році, так і при внесені відомостей до Держгеокадастру.

Стосовно здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, ураховуючи положення статті 791 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", перевіривши цей розрахунок, колегія суддів уважає, що місцевий суд правомірно виходив з правильності визначення Чернігівської міською радою суми безпідставно збережених відповідачем коштів на основі належного і допустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2021 № 1051, сформованого Відділом у м. Чернігові ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.

Перевіряючи обґрунтованість розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як орендна плата за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою, апеляційний суд, погоджується, зважаючи на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, з її обрахуванням відповідно до п. 13.5. Положення про плату за землю, що затверджено 30.01.2015 сорок сьомою сесією шостого скликання Чернігівської міської ради, яким визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, встановлюється на рівні 6 відсотків нормативної грошової оцінки.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити свої право на компенсацію йому неотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Ураховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.11.2023 без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 11 березня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко