Рішення

від 05.02.2024 по справі 553/1579/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

05.02.2024

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1579/23

Провадження № 2/553/223/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Садівниче Товариство «Залізничник Полтави», Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Тетяна Євгеніївна про встановлення додаткового строку,

в с т а н о в и в:

Адвокат Яресько Н.В. представляючи інтереси ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави із вказаним позовом до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Залізничник Полтави», в якому прохає визначити позивачу додатковий строк на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час її смерті відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку, померлій належала земельна ділянка площею 340 кв.м в АДРЕСА_1 .

30.11.2004 ОСОБА_2 уклала заповіт, відповідно до якого заповіла належне їй майно ОСОБА_1 . Також 21.03.2016 ОСОБА_2 за договором дарування подарувала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в березні 2020 року в Україні були оголошені жорсткі карантинні обмеження та оскільки позивач має захворювання з дитинства, є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно і погано пересувається, протягом 2020 року він, дотримуючись рекомендацій лікаря, не виходив з квартири, побоюючись можливих ускладнень в разі захворювання на ковід, які, з урахуванням стану його здоров`я, могли мати непоправні наслідки, тому вважає, що пропустив строк з поважних причин.

06.06.2023 позивач звернувся до нотаріуса, яка видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій в зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Провадження у справі відкрито за ухвалою суду від 13.06.2023, з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2023 у справі замінено первісного відповідача Обслуговуючий кооператив «Садівниче Товариство «Залізничник Полтави» на належного Полтавську міську раду та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Обслуговуючий кооператив «Садівниче Товариство «Залізничник Полтави».

19.10.2023 представником Полтавської міської ради подано відзив, в якому, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що позивачу було відомо про наявність заповіту та смерть спадкодавця, перебування вдома не перешкоджало йому вчинити дії щодо прийняття спадщини. Позивачем пропущено строк для прийняття спадщини більше ніж на три роки, тим більш останній не був позбавлений можливості направити заяву про прийняття спадщини поштою.

09.11.2023 представником позивача подано відповідь на відзив з проханням позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.11.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу за до судового розгляду по суті.

Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони, їх представники в судове засідання не прибули. Представником позивача адвокатом Яресько Н.В. на адресу суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в якому остання позовні вимоги повністю підтримала. Третя особа приватний нотаріус Оканенко Т.Є. звернулась із клопотанням про розгляд справи без її участі. Інші учасники процесу причин не прибуття в судове засідання не повідомили, із клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертались.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд зазначає про наступне.

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.04.2023, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №007676, ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 340 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення садівництва.

30.11.2004 ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори Сидоренко Ю.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №3-2755, яким заповіла ОСОБА_1 належну їй частину квартири АДРЕСА_2 та приватизовану земельну ділянку площею 340 км.м. в с/т «Залізничник».

Згідно з копією договору дарування від 21.03.2016, ОСОБА_2 безоплатно передала у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність як дарунок 13/25 частки квартири АДРЕСА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А., зареєстрований в реєстрі за №1000).

Згідно із інформаційною довідкою № 55816388 від 24.03.2016, 21.03.2016 право спільної часткової власності на вказані вище 13/25 часток квартири було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Т.Є. від 06.06.2023 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 340 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв`язку з пропуском терміну для звернення до нотаріуса.

Згідно з копією довідки МСЕК серії АА №170084, ОСОБА_1 з 13.08.2013 встановлено третю групу інвалідності з дитинства безстроково.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту, ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства довічно.

Як убачається з наданої позивачем медичної документації про стан його здоров`я, ОСОБА_1 встановлено діагноз наслідки ураження ЦНС ДЦП з помірним нижнім спастичним парапарезом, плегією та астено-невротичним синдромом, стійкими вираженими цефалічними синдромами, дистонічними синдромами, вестибулярною дисфункцією та протипоказано тривале перебування на ногах.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст.1269 цього ж Кодексу).

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постановах від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, 01.04.2019 у справі № 643/3049/16-ц ( провадження № 61-39398св18 ), 11.11.2020 у справі № 750/262/20 ( провадження № 61-14038св20 ), 03.03.2020 у справі № 145/148/20 ( провадження № 61-16153св20 ).

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 332/1434/15-ц зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

За положеннями пункту 2.1. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно ізст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як встановлено судом позивач є особою з інвалідністю з дитинства, йому визначено діагноз, серед іншого, наслідки ураження центральної нервової системи ДЦП, та він має проблеми із пересуванням, перебуванням на ногах.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У зв`язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" був встановлений карантин і введені карантинні та обмежувальні заходи. Також, був обмежений певний час доступ громадян до державних установ.

Листом Міністерства юстиції України від 17.03.2020 № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

В подальшому відповідно до Указу Президента України, затвердженогоЗаконом №2102-IX від 24.02.2022(зі змінами) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (ч.2ст. 1223 ЦК України).

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Приймаючи до уваги викладене, оцінивши всі обставини справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в межах строку, передбаченого ст. 1270ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що самі по собі введення карантинних та обмежувальних заходів не є поважною причиною пропуску строку, однак, враховуючи відомості про стан здоров`я позивача, встановлення захворювання з дитинства, яке пов`язане із наслідками ураження центральної нервової системи та обмежену можливість пересування, суд у даному конкретному випадку, вважає, що у спадкоємцябули об`єктивніперешкоди дляподання заявипро прийняттяспадщини і строк пропущений з поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Садівниче Товариство «Залізничник Полтави», Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Тетяна Євгеніївна про встановлення додаткового строку задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 . Відповідач: Треті особи:Полтавська міська рада, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 05384689. Обслуговуючий кооператив «Садівниче Товариство «Залізничник Полтави», адреса: 36017, м.Полтава, вул. Лисенка, 12. Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Тетяна Євгеніївна, адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих