Рішення

від 11.03.2024 по справі 567/30/24

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/30/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "МЕТАГРО", про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "МЕТАГРО" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, На підставі розпорядження голови Острозької райдержадміністрації від 06.10.2005 року №420 ОСОБА_1 визнано власником земельної ділянки площею 1,49 га. у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 було замовлено технічну документацію із землеустрою, відповідно до якої ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286400:10:005:0029 площею 1,1493 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області

Посилається на те, що 14.01.2019 було зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2023, ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку надає в оренду ТОВ "МЕТАГРО" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2018 та Договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення №22/03-23 від 22.03.2023.

Посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, в 2019 році набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужив, у зв`язку з чим, право власності на земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскацій за рішенням суду та продажу на земельних торгах.

Враховуючи наведене, просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 1,1493 га, кадастровий номер 5624286400:10:005:0029, що розташована на території Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області (колишньої Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, роз`яснено відповідачу, право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.02.2024 закрито підготовче провадження у справі.

Інших процесуальних дій не вчинялося.

В судовому засіданні представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області позов підтримала з підстав та доводів наведених у позовній заяві.

Представник третьої особи на стороні відповідача - ТОВ "МЕТАГРО" в судовому засіданні щодо задоволення заявлених позовних вимог не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/. Будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Відповідно до норм ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Визначений судом строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів по справі не скористався.

За клопотанням представника позивача, з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України та з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті, та ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується копією паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданого 23.04.2004 Оленинским РОВД Тверской обл. (код підрозділу 692-026). (а.с.7)

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №694508 на підставі розпорядження голови Острозької райдержадміністрації від 06.10.2005 року №420 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,49 га. у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району для ведення особистого селянського господарства. (а.с.17-18)

В подальшому, ОСОБА_1 було замовлено технічну документацію із землеустрою, яку розробило приватне підприємство "Нордвест". (а.с.19-52)

Відповідно до даної технічної документації із землеустрою було внесено відомості до Держаного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624286400:10:005:0029 площею 1,1493 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано 14.01.2019.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, №360420689 від 28.12.2023 ОСОБА_1 вищезгадану земельну ділянку надає в оренду ТОВ "МЕТАГРО" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2018 та Договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення №22/03-23 від 22.03.2023. (а.с.6)

Отже відповідач, будучи іноземним громадянином, 14.01.2019 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286400:10:005:0029 сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужив, що є підставою для припинення права власності на вказану вище земельну ділянку та її конфіскації за рішенням суду, виходячи з такого.

Між сторонами виник спір з приводу припинення права власності відповідача, громадянина іншої держави, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

При вирішенні спору суд керується нормами Конституції України, Земельного кодексу України та міжнародними актами.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з вимогами ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною п`ятою статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

За змістом ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Поряд із цим, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. (ч. 4 ст.145 ЗК України).

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства, саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

За змістом ч. 1 і 2 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право", право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з вимогами п. 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України однією з підстав припинення права власності є конфіскація.

Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належать, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення, за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. (ч. 1 ст. 348 Цивільного кодексу України)

Частиною п`ятою статті 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

При вирішенні спору суд також враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Таким чином, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки відповідач мав достатньо часу для виконання свого обов`язку щодо відчуження земельної ділянки, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5624286400:10:005:0029 площею 1,1493 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Оженин Рівненського району Рівненської області (Оженинської сільської ради), добровільно її не відчужив, а відтак суд доходить до висновку, що слід припинити його право власності та конфіскувати вказану вище земельну ділянку шляхом її продажу на земельних торгах.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 38, ч.1 ст.39 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 354, ст. 378, ч.2 ст. 373, ч.1,2,4 ст. 374, п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України, ст.80,81, ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 2-13,76-80,133,137, 141,206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 37 Рівненської області, індекс 33013, код ЄДРПОУ 39768252) до ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація, зареєстроване місце проживання в Україні відсутнє, РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "МЕТАГРО" (місце знаходження: с. Плоска вул. Лесі Українки, 129 Рівненського району Рівненської області) про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах задоволити.

Припинити ОСОБА_1 (громадянину російської федерації, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація, зареєстроване місце проживання в Україні відсутнє, РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 1,1493 га, кадастровий номер 5624286400:10:005:0029 (реєстраційний номер 1744531656242, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.01.2019 за номером 29893219, індексний номер рішення про державну реєстрацію 45094198 від 17.01.2019) що розташована на території Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області (колишньої Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1 (громадянина російської федерації, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація, зареєстроване місце проживання в Україні відсутнє, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 37 Рівненської області, індекс 33013, код ЄДРПОУ 39768252) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.03.2024.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.