Рішення

від 11.03.2024 по справі 490/9048/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/9048/23

2/468/203/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.03.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №490/9048/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором суборенди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості по орендній платі за договором суборенди. На обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 01.12.2017 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, на підставі якого відповідачка отримала у строкове оплатне користування нежитлове приміщення площею 25,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору орендна плата за користування таким приміщенням становить 3000 грн, яка в подальшому була збільшена до 4000 грн та передбачалась компенсація суборендарем орендарю витрат за комунальні та експлуатаційні послуги. Оплата мала здійснюватись до 05 числа поточного місяця. Договір був укладений на строк до 01.12.2018 року та в подальшому продовжувався до 31.12.2019 року. У період з жовтня по грудень 2019 року відповідачка припинила користування орендованим приміщенням, але його орендарю не повернула. З вересня 2019 року відповідачка не здійснює оплату за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі та компенсації витрат за комунальні та експлуатаційні послуги станом на 31.12.2019 року становить 26647,75 грн. На вказану заборгованість позивач нарахував пеню в розмірі 35076,64 грн, неустойка відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України в розмірі 2580,64 грн та передбачену ст. 625 ЦК України плату у вигляді втрат від інфляції в розмірі 15458,47 грн та 3% річних 3697,13 грн. Загалом заборгованість станом на 15.09.2023 року становить 83460,63 грн.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в сумі 83460,63 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22000 грн та судовий збір в сумі 2684 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до Центрального районного суду м. Миколаєва 15.09.2023 року.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.09.2023 року справа передана за підсудністю до Баштанського районного суду Миколаївської області.

07.11.2023 року справа надійшла до Баштанського районного суду Миколаївської області.

Справа стосується стягнення коштів за нерухоме майно, яке знаходиться на території м. Миколаєва Миколаївської області, тобто поза межами території Баштанського району та виключна підсудність такої категорії справ визначена ч.1 ст. 30 ЦПК України, проте відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються, у зв`язку з чим ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.12.2023 року відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка до суду не з`явилася, про час слухання справи повідомлялася рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідачки за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання, тому вона відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали (копію договору суборенди нежитлового приміщення №01-12/17 від 01.12.2017 року; копію акту прийому-передачі №1 від 01.12.2017 року; копію додаткової угоди №1 від 03.11.2018 року; копію додаткової угоди №2 від 01.02.2019 року; копії рахунків; копію розрахунку заборгованості станом на 15.09.2023 року; копію договору про надання правничої допомоги від 15.08.2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер; копію детального опису робіт від 15.09.2023 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 15.09.2023 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 15.09.2023 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 01.12.2017 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, на підставі якого відповідачка отримала у строкове оплатне користування нежитлове приміщення площею 25,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

За умовами договору орендна плата за користування таким приміщенням становить 3000 грн, яка в подальшому була збільшена до 4000 грн та передбачалась компенсація суборендарем орендарю витрат за комунальні та експлуатаційні послуги. Оплата мала здійснюватись до 05 числа поточного місяця.

Договір був укладений на строк до 01.12.2018 року та в подальшому продовжувався до 31.12.2019 року.

У період з жовтня по грудень 2019 року відповідачка припинила користування орендованим приміщенням, але його орендарю не повернула.

З вересня 2019 року відповідачка не здійснює оплату за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі та компенсації витрат за комунальні та експлуатаційні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачка не виконала свої зобов`язання по сплаті орендної плати та компенсації витрат за комунальні та експлуатаційні послуги, а також після припинення договору суборенди не повернула позивачу за передбаченим договором актом передачі орендоване приміщення, то з відповідачки на користь позивача підлягають розраховані останнім заборгованість з орендної плати та компенсацій в сумі 26647,75 грн. Також стягненню підлягають нараховані на вказану суму передбачені ст. 625 ЦК України плата у вигляді втрат від інфляції в розмірі 15458,47 грн та 3% річних 3697,13 грн. Крім того стягненню підлягає розрахована позивачем відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України неустойка за несвоєчасне повернення об`єкту найму в розмірі подвійної плати за найм речі в загальній сумі 2580,64 грн.

Загалом заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, станом на 15.09.2023 року становить 48383,99 грн, з яких: 26647,75 грн - заборгованість з орендної плати та компенсацій; 15458,47 грн втрати від інфляції; 3697,13 грн 3% річних; 2580,64 грн неустойка за ч.2 ст. 785 ЦК України.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 35076,64 грн, то суд вважає, що відсутні підстави для її стягнення у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином забезпечення виконання зобов`язання, його вид, розмір, підстави виникнення та порядок нарахування мають передбачатися в письмовому правочині, або ж прямо передбачатися в законі, в протилежному випадку підстави нараховувати неустойку, як один з видів забезпечення виконання зобов`язання, відсутні.

В даному випадку позивач не вказує на положення укладеного між сторонами договору, які б передбачали можливість нарахування неустойки за невиконання орендарем своїх обов`язків. Також аналіз тексту такого договору свідчить про те, що він не передбачав нарахування неустойки. Крім того позивач не посилається на конкретну норму закону, яка прямо передбачає можливість нарахування у спірних правовідносин неустойки, її вид, розмір, підстави виникнення та порядок нарахування.

Тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

У зв`язку з цим позов підлягає частковому задоволенню та загалом з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість станом на 15.09.2023 року в розмірі 48383,99 грн.

Оскільки відповідачка є стороною, котра порушила договірні зобов`язання та позов підлягає частковому задоволенню, тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору за подання позову.

При цьому за подання в 2023 році вказаного позову, виходячи з ціни позову судовий збір становить 2684 грн.

Оскільки позов стосувався стягнення заборгованості в розмірі 83460,63 грн., а стягненню підлягає 48383,99 грн, що становить 58% від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1556,72 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору (2684 грн. х 58%).

Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду копією договору про надання правничої допомоги від 15.08.2023 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером, копією детального опису робіт від 15.09.2023 року, копією квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 15.09.2023 року, копією акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 15.09.2023 року.

При цьому, як вказано вище, позов задоволений на 58% від загального розміру позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню на відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу 12 760 грн. (22 000 х 58%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором суборенди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» 48383 (сорок вісім тисяч триста вісімдесят три) гривні 99 копійок заборгованості суборенди нежитлового приміщення №01-12/17 від 01.12.2017 року.

В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення неустойки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» 12 760 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» 1556 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 72 копійки в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТАРІНА-КЛАБ» (вул. Театральна, 49/1 кв. 45 м. Миколаїв Миколаївської області, ідентифікаційний код 37104039);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 11.03.2024 року.

суддя: