Постанова

від 20.02.2024 по справі 452/3714/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/3714/22 Головуючий у 1 інстанції: Бікезіна О.В.

Провадження № 22-ц/811/1567/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.О. Гай

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2023 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 про скасування рішення про передачу у власність та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку в частині встановлення меж земельних ділянок, зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

06 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 , в якому просив скасувати рішення Рудківської міської ради від 15 липня 2008 року №24 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0531 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №308587, виданий 15 квітня 2009 року, в частині встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 ; зобов`язати Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації» надати йому копію усієї інвентаризаційної справи на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовувавтим,що вінє власникомжитлового будинкута погосподарськихбудівельпо АДРЕСА_1 ,розміщених наземельній ділянцірозміром 450кв.м.,що підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо наспадщину,виданим Самбірськоюдержнотконторою 18.07.1996року тареєстраційним посвідченнямвід 27.08.1996року,зареєстрованим СамбірськимМБТІ вреєстрі за№495.В подальшомувін намагавсяприватизувати зазначенуземельну ділянку,однак неможе цьогозробити,оскільки йомучиняться перешкодиу відновленнімеж земельнихділянок міжним тайого сусідом ОСОБА_2 .Згідно актуобстеження земельнихділянок в АДРЕСА_2 і №9від 18.01.2021року ОСОБА_2 користується земельноюділянкою площею0,0531га (кадастровийномер 4624210400:01:002:0069)для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруду АДРЕСА_2 ,яка належитьйому згідноДержавного актана правовласності наземельну ділянкусерія ЯЗ№308587,виданого 15квітня 2009року напідставі рішенняРудківської міськоїради 18сесії 5скликання №24від 15.07.2008року тазареєстрованого вкнизі реєстраціїдержавних актівна правовласності наземлю таправо постійногокористування землеюдоговорів орендиземлі за№010944300007.Разом зтим,відповідно доІнструкції пропорядок складання,видачі,реєстрації тазбереження державнихактів направо власностіна земельнуділянку іправо користуванняземельною ділянкоюскладання державногоакту направо власностіна землюпри передачіземельної ділянки,що булараніше наданагромадянам,проводиться післявідновлення межземельної ділянкив натуріта закріпленняїх довгостроковимимежовими знакамивстановленого зразказа затвердженоювідповідною технічноюдокументацією.Довгострокові межовізнаки передаютьсяна зберіганнявласнику абокористувачу земельноїділянки,про щоскладається відповіднийакт. В тойже часкомісія неперевірила,що ОСОБА_2 ще доодержання державногоакту здійснивбудівництво гаражута неперевірила збірнийкадастровий плансуміжних землевласниківі землекористувачів,не порівнялавідомість обчисленняплощі земельноїділянки зексплікацією земельнихугідь згідноз формою6-зем,не перевірилаакту передачімежових знаків,тобто невстановила відповідністьмежі земельноїділянки,встановленої власником ОСОБА_2 . Водночас, ОСОБА_2 на час вирішення спору щодо будівництва гаражу не був власником земельної ділянки, на якій зазначений об`єкт нерухомого майна побудований. Вважав, що збудувавши гараж, ОСОБА_2 захопив частину належної йому земельної ділянки.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 про скасування рішення про передачу у власність та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку в частині встановлення меж земельних ділянок, зобов`язання до вчинення дійвідмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував наданих ним належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 перешкод у відновленні меж його земельної ділянки та земельної ділянки суміжного землекористувача, що порушує його право на приватизацію такої земельної ділянки. Вважає, що узгоджуючи межі його земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_2 , земельна комісія не вирішила питання перевірки правильності встановленої межі власником земельної ділянки ОСОБА_2 , не встановила те, що ОСОБА_2 ще до одержання державного акту на право власності на земельну ділянку здійснив будівництво гаражу та не перевірила законність будівництва такого. Крім того, комісія не перевірила збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, не порівняла відомість обчислення площі земельної ділянки з експлікацією земельних угідь згідно з формою 6-зем, не перевірила акту передачі межевих знаків. Рішенням Рудківської міської ради від 15 липня 2008 року №24 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0531 га в частині встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 порушено його право як суміжного землекористувача, що підлягає захисту в судовому порядку шляхом його скасування.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Згідно абзацу 2 статті 59 Закону України «Про землеустрій» врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпечення фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянокі в захисті їхніх прав на землю.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є суміжнимиземлекористувачами.

Згідно акта та протоколу засідання узгоджувальної комісії по встановленню межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 від 04 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у їх присутності було визначено межі земельної ділянки згідно проектів забудови, викопіювання з генплану та з урахуванням фактичного землекористування та спільного заїзду, який вони облаштували самовільно та надано ОСОБА_2 право на приватизацію земельної ділянки шириною 14,7 м., таку ж ширину земельної ділянки залишено за ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 є власникомжитлового будинку,господарських будівельта спорудза адресою АДРЕСА_1 наземельній ділянцірозміром 450кв.м,що підтверджуується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 липня 1996 року, виданим державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори (а.с.11).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0531 га (кадастровий номер4624210400:01:002:0069), що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянкусерії ЯЗ №308587,виданим 15 квітня 2009 року на підставі рішення Рудківської міської ради №24 від 15.07.2008.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існує спір щодо користування суміжними земельними ділянками.

Так, рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2006 року (справа №2-135/2006) ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні його позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом заборони будівництва гаражу та знесення його за безпідставністю пред`явлених позовних вимог (а.с.13-14).

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2014 року (справа № 452/511/14), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07.07.2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання неправомірним та скасування рішення Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області від 15 липня 2008 року №24 «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 » та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0531 га по АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.45-49).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі № 452/511/14, суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при прийнятті оспорюваного позивачем рішення Рудківська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень з дотриманням передбаченої законом процедури, тому таке не підлягає скасуванню.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22.02.2022 року (справа № 452/2162/21), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25.07.2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 про скасування рішення про передачу у власність та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку в частині встановлення меж земельних ділянок, зобов`язання до вчинення дій.

Згідно актуобстеження земельнихділянок в АДРЕСА_2 та №9від 18.01.2021року комісієюРудківської міськоїради вприсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено обстеження земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_2 не захоплював самовільно земельну ділянку у АДРЕСА_2 (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів, що він є власником або користувачем земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , а також доказів того, що рішенням Рудківської міської ради від 15 липня 2008 року № 24 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0531 га в частині встановлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 , порушено його права та законні інтереси.

Щодо позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації» про зобов`язання Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації» надати позивачу копію усієї інвентаризаційної справи на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , то суд першої інстанції виходив з того, що обраний ним спосіб захисту є неефективним.

З такимвисновком судупершої інстанціїколегія суддівпогоджується повністю,оскільки вматеріалах справивідсутні доказитого,що ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку площею 0,0531 га у АДРЕСА_2 неправомірно.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 01 березня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра