Постанова

від 04.03.2024 по справі 686/1354/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/1354/23

Провадження № 22-ц/4820/240/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю та зустрічним позовом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути автомобіль, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року (суддя Павловська А.А.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки ЗАЗ SENS, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, за набувальною давністю.

В обґрунтування вимог вказував, що дід його дружини ОСОБА_3 , як особа з інвалідністю першої групи, за життя отримав у користування автомобіль ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску. Позивачу як члену сім`ї пільговика надано право на користуванням даним автомобілем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Позивач вказує, що з моменту смерті і до дня звернення до суду відкрито та добросовісно користується автомобілем ЗАЗ SENS. Для переоформлення автомобіля він у 2021 році звернувся до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації. Проте, Департамент відмовив йому, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . а пакет документів щодо переоформлення автомобіля надійшов 08.10.2020, а також відсутній факт реєстрації позивача за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час її смерті.

Вказував, що повернення автомобіля ніхто не вимагав, він відкрито користувався і продовжує користуватись спірним автомобілем, здійснює його технічне обслуговування, а тому вважає, що наявні підстави для визнання права власності за ним на автомобіль за набувальною давністю.

У лютому 2023 року Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути автомобіль. Позов мотивував тим, що рішенням Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації від 22.08.2012 №03/03-11843 ОСОБА_3 , інвалід війни І групи був забезпечений автомобілем марки ЗАЗ SENS (звичайне керування), 2011 року випуску, безкоштовно через органи соціального населення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті члени сім`ї зобов`язані були протягом шести місяців повернути автомобіль структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або сплатити залишкову вартість автомобіля та здійснити перереєстрацію на своє ім`я.

Вперше заява ОСОБА_1 щодо переоформлення автомобіля надійшла до Департаменту 08.10.2020, вдруге 02.08.2021. Проте, Департамент не мав підстав для переоформлення автомобіля, оскільки відсутній факт реєстрації ОСОБА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_3 до дня його смерті.

Департамент рішеннями №04.03-5311 від 15.10.2020 та №02.03-3638 від 02.08.2021 відмовив позивачу у переоформленні автомобіля. З метою оскарження даних рішень позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з вимогою про зобов`язання переоформити автомобіль маки ЗАЗ SENS. Рішенням суду від 10.11.2021 у адміністративній справі №560/9819/21 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 залишено без змін.

19.05.2022 Департамент направив ОСОБА_1 повідомленням щодо повернення автомобіля. ОСОБА_1 добровільно автомобіль не повернуто.

Департамент вважає його дії незаконним та такими, що порушують права інших осіб з інвалідністю, які перебувають на черзі на отримання автомобіля безоплатно або на пільгових умовах.

Власником транспортного засобу є Держава Україна в особі Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, який на пільгових умовах забезпечує осіб з інвалідністю, які перебувають на відповідному обліку, автомобілями.

А тому, у зустрічному позові Департамент просив суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ SENS TF698K-10 (звичайне керування), 2011 року випуску, у повному комплекті, яким ОСОБА_3 , як особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи, був забезпечений безкоштовно через органи соціального захисту населення.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року в позові ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ SENS TF698K-10 (звичайне керування), 2011 року випуску, у повному комплекті, яким ОСОБА_3 був забезпечений безкоштовно через органи соціального захисту населення. Вирішено питання про розподіл судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову. Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вважає, що позов підписаний представником позивача ОСОБА_4 за довіреністю, проте дана справа не відноситься до категорії малозначних, матеріали справи не підтверджується наявність статусу адвоката у ОСОБА_4 чи повноваження діяти від імені департаменту в порядку самопредставництва, а тому така позовна заява підлягала залишенню без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв посадову інструкцію начальника управління державної підтримки пільгових категорій громадян в якості доказу на підтвердження підтверджень представника департаменту, оскільки був порушений порядок подання таких доказів. Крім того, до вищевказаної посадової інструкції не надано будь-якого наказу чи розпорядження.

Вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки зі змісту прохальної частини випливає, що позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном стосується примусового виконання обов`язку в натурі. Стверджує, що Департамент соціального захисту населення Хмельницької ОДА пропустив строк позовної давності, оскільки заявлений позов не є негаторним. Крім того, під час розгляду справи представник позивача зазначала, що департамент зобов`язаний був дізнатися про обставини смерті ОСОБА_3 на початку 2016 року, а тому позов поданий до суду поза межами строку позовної давності.

Департамент соціального захисту населення Хмельницької ОДА подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що ним не порушено вимог щодо представництва, оскільки наявна в матеріалах справи довіреність оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 неодноразово був проінформований про необхідність повернення автомобіля, проте він продовжував неправомірно користуватися майном, яке належить державі. Вважає, що строк позовної давності для звернення до суду розпочався з 14.03.2022, з моменту набрання законної сили постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача-позивача Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА Смірнова С.М. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації від 22.08.2012 №03/03-11843 ОСОБА_3 , інвалід війни І групи був забезпечений автомобілем марки ЗАЗ SENS TF698К-10 (звичайне керування), 2011 року випуску, на умовах Порядку забезпечення інвалідів, затвердженого постановою КМУ №999 від 19.07.1997, з правом передачі користування ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

02.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації з заявою про переоформлення в його власність автомобіля, отриманого ОСОБА_3 через органи соціального захисту населення на пільгових умовах, у зв`язку з смертю останнього.

Листом від 15.10.2020 №04.03-5311 позивачу відмовлено у переоформленні автомобіля з посиланням на п. 16 Порядку №999, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а пакет документів щодо переоформлення автомобіля надійшов до Департаменту 08.10.2020 (більше ніж через 6 місяців після смерті), а також відсутній факт реєстрації позивача за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті.

На повторне звернення ОСОБА_1 від 02.08.2021, Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації листом від 02.08.2021 №02.03-3638 відмовив позивачу з аналогічних підстав, з посиланням на п. 16 Порядку № 999.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням Департаменту, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов`язання переоформити автомобіль маки ЗАЗ SENS.

Рішенням суду у справі №560/9819/21 від 10.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позовних вимог. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 залишено без змін.

19.05.2022 Департаментом соціального захисту населення обласної державної адміністрації направлено ОСОБА_1 повідомленням №02.03-1186 про необхідність звернутись до структурного підрозділу соціального захисту населення за місцем проживання або до Департаменту для вирішення питання щодо повернення автомобіля згідно з чинним законодавством.

ОСОБА_1 автомобіль не повернуто.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. Водночас володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає десять років.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначається як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20), від 11 листопада 2022 року у справі № 547/200/21 (провадження № 61-3172св22), від 29 вересня 2023 року у справі № 1522/9367/12 (провадження № 61-1662св22).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з позовної заяви, позивачу були відомі всі обставини, за яких померлий ОСОБА_3 користувався належним державі автомобілем, тобто відсутні підстави вважати, що позивач не знав і не міг знати, що володіє чужою річчю.

За таких обставин, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, оскільки позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю.

Відповідно до п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 №999 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім`ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім`ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням

розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач незаконно володіє спірним автомобілем, власником якого є Держава, відсутні підстави, визначені п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 №999 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для залишення автомобіля у користуванні ОСОБА_1 , а тому дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення зустрічного позову.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо пропуску Департаментом соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки особливістю негаторного позову є те, що він спрямований на усунення порушень повноважень власника, які наявні на момент звернення з позовом. Саме тому до вимог за негаторним позовом строки позовної давності не можуть застосовуватися.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у представника Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації Смірнової С.М. на подачу зустрічного позову і помилковості висновків суду першої інстанції щодо відмови у залишенні зустрічного позову без розгляду. Оскільки остання працює на посаді начальника управління державної підтримки пільгових категорій громадян з 01.09.2022, відповідно до положень посадової інструкції повноважна представляти інтереси Департаменту, крім того, на підтвердження повноважень щодо самопредставництва юридичної особи надано довіреність. А тому у суду першої інстанції були відсутні підстави визначені п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення зустрічного позову без розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 березня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай