Рішення

від 05.03.2024 по справі 194/624/22

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/624/22

Номер провадження № 2-о/194/19/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2

представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Савченко С.А.,

розглянувши врежимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко А. в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви посилається на те, що 14 жовтня 1999 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір міни нерухомого майна, за яким у власність ОСОБА_5 передано квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. В квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований лише ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 . Тернівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 85/2003 від 13 травня 2003 року за заявою його сестри ОСОБА_6 . В постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі № 194/647/19 зазначено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , незалежно від отримання свідоцтва про право на спадщину, перейшло до ОСОБА_6 , а відтак відсутні підстави для визнання спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , відумерлою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, після її смерті спадкова справа не заводилася. Таким чином, на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ніхто не претендує, спадщина залишилася відкритою. Водночас на вищезазначену квартиру претендує ОСОБА_2 , яка не є ні родичем ні спадкоємцем померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Просить визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з квартири, загальною площею 29 кв.м., розташованої на території Тернівської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , та передати вказану квартиру у власність Тернівської міської територіальної громади в особі Тернівської міської ради.

26 липня 2022 року заінтересована особа ОСОБА_2 надала суду письмову заяву про наявність спору про право, в якій зазначила, що між нею та Тернівською міською радою Дніпропетровській області існує спір про право в цивільній справі № 194/25/22 за її позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 21 січня 2022 року по цивільній справі № 194/25/22 відкрито провадження. Також зазначила, що рішення у справі № 194/624/22 стосується її прав та інтересів, як особи, яка більше 10 років вільно користується даною квартирою та подала позов про визнання права власності на дану квартиру за набувальною давністю. Отже, вона заперечує наявність підстав для визнання спадщини відумерлою.

20 вересня 2022 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко А. в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області надав суду письмові пояснення на заяву заінтересованої особи ОСОБА_2 про наявність спору про право. Зазначив, що власник нерухомого майна відомий, це ОСОБА_7 , а тому на даний час Тернівська міська рада Дніпропетровській області не має жодного правового відношення до зазначеного нерухомого майна, у зв`язку з чим між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_2 не може існувати ніякий спір про право щодо нерухомого майна. Набуття ОСОБА_2 фактичного володіння квартирою є протиправним і не може створювати в даному випадку спір про право власності або будь-яким іншим чином перешкоджати розгляду заяви про відумерлу спадщину в розумінні ч. 6 ст. 294 ЦПК України в порядку окремого провадження.

11 жовтня 2022 року представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Тарковська Т.В. надала суду письмові пояснення про наявність спору про право, в якій зазначила, що між нею та Тернівською міською радою Дніпропетровській області існує спір про право щодо квартири АДРЕСА_1 . Отже, вона заперечує наявність підстав для визнання спадщини відумерлою та просить залишити заяву прокурора без розгляду.

17 березня 2023 року представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Савченко С.А. надав суду письмове клопотання про залишення без розгляду заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка. Зазначає, що ОСОБА_2 на протязі 17 років мешкає у квартирі АДРЕСА_1 . Зауважив, що в правовій позиції Верховного Суду в постанові від 23 грудня 2019 року по справі № 175/423/18 зазначено, що якщо існує спір про право, то заява керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради підлягає залишенню без розгляду.

12 червня 2023 року заінтересована особа ОСОБА_2 надала суду письмову заяву про залишення без розгляду заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка, оскільки наявний спір про право.

04 березня 2024 року представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Савченко С.А. надав суду письмове клопотання про залишення без розгляду заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка. Зазначає, що ОСОБА_2 27 лютого 2024 року подала до суду позовну заяву про визнання права власності за набувальною давністю щодо квартири АДРЕСА_1 . Зауважив, що в правовій позиції Верховного Суду в постанові від 23 грудня 2019 року по справі № 175/423/18 зазначено, що якщо існує спір про право, то заява підлягає залишенню без розгляду.

Представник заявника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні заяву про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка підтримав та просив її задовольнити з зазначених в ній підстав. Окрім того, посилаючись на свої пояснення, зазначив, що спору про право щодо спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 не має, оскільки ОСОБА_2 відмовлено у її позовних вимогах про визнання права власності щодо цього нерухомого майна.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в попередніх судових засіданнях просила заяву прокурора залишити без розгляду, оскільки в даній справі вбачається спір про право, посилаючись на свої заяви про залишення без розгляду подані до суду. Окрім того, зазначила, що вона користується квартирою АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, рахунки яких переоформлені на неї, та від неї є ключі тільки у неї. Іншого житла вона не має.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Савченко С.А. в судовому засіданні просив заяву прокурора залишити без розгляду, оскільки в даній справі вбачається спір про право, посилаючись на свою заяву про залишення без розгляду подану до суду. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_2 користується квартирою АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, рахунки яких переоформлені на неї, та від неї є ключі тільки у неї. Також, зазначив, що ОСОБА_2 27.02.2024 року подала позов до суду про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 . А також є питання щодо особи, яка померла у її написанні прізвища - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже заява не підлягає задоволенню.

Представник заявника Тернівської міської ради Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, покладається на рішення суду.

Представник заінтересованої особи Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати 16 червня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про залишення заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка без руху.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати 16 червня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності до заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка.

Суд, вислухавши представника заявника, заінтересовану особу ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Савченко С.А., дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституція України, та ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинної на момент подання заяви), на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України (в редакції чинної на момент подання заяви), прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповіднодо ч.3ст.23Закону України«Пропрокуратуру»(вредакціїчинноїна моментподаннязаяви),прокурорздійснюєпредставництво всудізаконнихінтересів державиуразіпорушення абозагрозипорушенняінтересів держави,якщозахистцих інтересівнездійснюєабо неналежнимчиномздійснюєорган державноївлади,органмісцевогосамоврядування чиіншийсуб`єктвладних повноважень,докомпетенціїякого віднесенівідповідніповноваження,атакожу разівідсутностітакогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області зверталася до Тернівської міської ради Дніпропетровської області з інформацією про надання причин не вжиття заходів з приводу не звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, яка стосується нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 , яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , та щодо планування вживання будь-яких заходів з приводу вищезазначеної квартири, що підтверджується листами Павлоградської місцевої прокуратури від 13 березня 2019 року № 02/76-321вих19, від 19 березня 2019 року № 02/76-344вих19 та від 19 січня 2022 року № 04/63-321вих22 (а.с. том 1 а.с. 43-44, 46-47, 49-50).

З листів Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 15 березня 2019 року № 507/0/2-19, від 20 березня 2019 року № 556/0/2-19, від 26 січня 2022 року № 239/0/2-22 про надання інформації, видно, що Тернівська міська рада та виконавчий комітет Тернівської міської ради до суду із заявою про визнання спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , а саме: кв. АДРЕСА_1 відумерлою не зверталися, заходи спрямовані на визнання спадщини відумерлою та передачі в комунальну власність не вживалися, оскільки зазначена квартира не була виявлена за результатами проведеної інвентаризації у 2018 році та звертатися із заявою про визнання спадщини відумерлою не заплановано. Окрім того, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності за набувальною давністю щодо цієї квартири (том 1 а.с. 45, 48, 52-53).

З огляду на те, що відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

При цьому, Тернівська міська рада Дніпропетровської області до цього часу не вживає заходів щодо набуття нерухомого майна у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, що порушує інтереси держави та із відповідною заявою про визнання спадщини відумерлою до суду не звертається.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Павлоградська місцева прокуратура повідомила Тернівську міську раду Дніпропетровської області про намір звернутися до Тернівського міського суду Дніпропетровської області в інтересах держави із заявою про визнання спадщини відумерлою, про що свідчить повідомлення Павлоградської місцевої прокуратури від 31 травня 2022 року № 04/63-2006вих22 (том 1 а.с. 60-62).

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В судовому засіданні встановлено, що прокурором обґрунтовані та підтверджені підстави здійснення представництва в суді в інтересах держави, оскільки заява прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава, а міська рада як орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснювала захист інтересів держави (громади).

За клопотанням заявника в судовому засіданні були оглянуті матеріали цивільних справ № 194/1192/16-ц, № 194/647/19 та 194/25/22, які перебувають в архіві Тернівського міського суду Дніпропетровської області та відповідно до яких копії документів, які знаходять в матеріалах цієї справи відповідають оригіналам документів, які знаходяться в цих справах.

В судовомузасіданні встановлено,що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі договору міни нерухомого майна від 14 жовтня 1999 року, зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі, реєстраційний номер 10/5-НДТ (том 1 а.с. 35-37).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 15 від 13 січня 2003 року (том 1 а.с. 30).

Після смерті ОСОБА_5 заповіти від його імені не посвідчувалися, але заведено спадкову справу № 85/2003 рік від 13 травня 2003 року на підставі заяви ОСОБА_7 (особу ОСОБА_7 встановлено нотаріусом за паспортом серії НОМЕР_1 ), спадщина не видавалася, будь-які документи в спадковій справі відсутні, що підтверджується копією листа № 163/01-16 від 20 квітня 2017 року, наданого завідуючою Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та копіями Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 47475999, № 47476023 від 20 квітня 2017 року (том 1 а.с.19-26, 214-216).

Спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Наведе свідчить про те, що за приписами, діючого на той час цивільного законодавства, ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_5 .

В зв`язку з прийняттям такої спадщини ОСОБА_7 , однак належним чином її не оформленої та відсутністю спадкоємців за заповітом та законом, на дані спадкові правовідносини поширюються положення ЦК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Відповідно дост. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1277 ЦК України, передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 472 від 28 листопада 2005 року (том 1 а.с.31).

Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилася, відомості про спадкоємців відсутні, заповіти від її імені не посвідчувалися, що підтверджується копією листа № 163/01-16 від 20 квітня 2017 року, наданого завідуючою Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та копіями Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 47422648, № 47422651 від 13 квітня 2017 року (том 1 а.с.19,21,22,23,24).

Відповідно до оригіналу розписки від 27 квітня 2006 року, яка знаходиться в матеріалах справи № 194/1192/16-ц, ОСОБА_8 продала ОСОБА_2 належну їй квартиру по АДРЕСА_2 за 400 доларів США, гараж по АДРЕСА_4 за 100 доларів США, земельну ділянку за 150 доларів США, претензій не має (а.с.10 справи № 194/1192/16-ц).

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року по цивільній справі № 194/1192/16-ц уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, інтереси якої представляє прокурор Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, третіх осіб: відділу реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції, Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Рішенням Тернівськогоміського судуДніпропетровської областівід 02вересня 2020року поцивільній справі№ 194/647/19 задоволено заяву заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою, та визнано відумерлою спадщину, яка залишилася після смерті громадянина ОСОБА_5 , яка складається з нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 29 кв.м., вартістю 55 000 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року по цивільній справі № 194/647/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по цивільній справі №194/647/19 за заявою заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою, рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року скасовано та в задоволенні заяви відмовлено. В постанові Верховий Суд відмовив у задоволені заяви прокурора щодо визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_1 , оскільки вказане майно успадкувала ОСОБА_7 , а вимог про визнання спадщини відумерлою після її смерті прокурор не заявляв.

Рішенням Тернівськогоміського судуДніпропетровської областівід 12жовтня 2022року поцивільній справі№ 194/25/22відмовлено взадоволенніпозову ОСОБА_2 до Тернівськоїміської радиДніпропетровської області,третя особа:Павлоградська окружнапрокуратураДніпропетровськоїобласної прокуратури,про визнанняправа власностіна житловуквартиру занабувальною давністю. В мотивувальній частині рішення зазначено, що позивач не довела, що вона не знала і не могла знати про те, що вона володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном, а також, що при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року по цивільній справі № 194/25/22 рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2023 року по цивільній справі № 194/25/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Павлоградська окружнапрокуратура Дніпропетровськоїобласної прокуратури, про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року по цивільній справі № 194/25/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Павлоградська окружнапрокуратура Дніпропетровськоїобласної прокуратури, про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2023 року заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка, залишено без розгляду, оскільки існує спір про право.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року по цивільній справі № 194/25/22 ухвала Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2023 року скасована, направлено справу для продовження розгляду справи, оскільки суд апеляційної інстанції не вбачає спору про право.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , раніше мешкала в квартирі АДРЕСА_1 , однак на даний час не мешкає, оскільки виїхала в 2022 році за кордон, при цьому не є а ні родичкою, а ні спадкоємцем померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Після смерті власника квартири сплив установлений законом строк для прийняття спадщини, та ОСОБА_2 не надала суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що є спір щодо її права на квартиру АДРЕСА_1 , в якій вона мешкає.

Суд не бере до уваги посилання представника заінтересованої особи адвоката Савченко С.А., що не встановлено особу ОСОБА_7 , оскільки особу ОСОБА_7 було встановлено нотаріусом за паспортом серії НОМЕР_1 , а актовий запис про укладення шлюбу № 3 ОСОБА_7 складено на російській мові, а отже він не може спростовувати написання правильного прізвища останньої. (том1 а.с. 59)

Суд також не бере до уваги посилання представника заінтересованої особи адвоката Савченко С.А., що існує спір про право, оскільки ухвала суду в цій справі про залишення заяви без розгляду скасована судом апеляційної інстанції, якій встановив відсутність спору про право. Окрім того, останній не довів та не надав суду доказів, що в позовній заяві ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю щодо оспорюваного майна, поданої до суду 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі.

Окрім того, суд не бере до уваги розписку від 27 квітня 2006 року та посилання заінтересованої особи ОСОБА_2 , що вона користується на законних підставах оспорюваною квартирою та сплачує комунальні послуги, оскільки цим обставинам надавалася оцінка суду у справі № 194/25/22, в якій останній було відмовлено у визнанні права власності за набувальною давністю цієї квартири, та ці посилання жодним чином не доводять ті обставини, що остання на законних підставах користується оспорюванню квартирою або існує спір про право.

Згідно з частиною другоюстатті 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про визнання спадщини відумерлою (частина першастатті 293 ЦПК України).

Порядок розгляду справ окремого провадження визначеностаттею 294 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертоюстатті 294 ЦПК Українипід час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи; справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц, провадження № 14-225цс18. У постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 202/6418/18, провадження № 61- 8511св19 та від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18, провадження № 61-8171св19.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, у спорі існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів немає спору про право.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (частина першастатті 1277 ЦК України).

Відповіднодо правовоговисновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 липня 2018 року по справі № 428/6162/16-ц, наявні підстави для визначення спадщини відумерлою та відсутність спору про право, навіть за умови заперечень заінтересованої особи, яка заявляє про свої права на спадщину після спливу встановленого законом строку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_7 відповідно до норм ЦК Української РСР (1963 року) прийняла спадщину, але за життя не оформила її та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому до правовідносин, що стосуються розгляду даної справи слід застосовувати норми ЦК України (2004 року), оскільки вважається що, спадщина на квартиру АДРЕСА_1 відкрилася після 25 листопада 2005 року.

Таким чином, відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці фактично чи юридично взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.

Згідно з ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Системний аналіз зазначених норм матеріального і процесуального права дає підстави для висновку, що відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщини чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, спадщина не прийнята, з часу відкриття спадщини сплив термін більше ніж п`ятнадцять років, суд вважає, що є підстави для визнання спадщини після смерті ОСОБА_7 відумерлою та передачі її громаді.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 294, 334-338 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка - задовольнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з квартири, загальною площею 29 кв.м., розташованої на території Тернівської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , та передати вказану квартиру у власність Тернівської міської територіальної громади в особі Тернівської міської ради (код ЄДРПОУ 33912428, адреса: Дніпропетровська область Павлоградський район м. Тернівка вул. Пушкіна буд. 5-а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2024 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін