ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року Справа № 902/523/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Захарова М.О.
за участю представників сторін:
позивача Тульчинської міської ради - предст. Клапай К.В., Мазур О.А.
відповідача фізичної особи-підприємця Капули Сергія Івановича - адв. Левицька-Корчун В.І., предст. Капула В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Тульчинської міської ради
на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.09.2023 р.,
постановлене у м. Вінниця, повний текст складено 25.09.2023 р.
у справі № 902/523/23 (суддя Нешик О.С.)
за позовом Тульчинської міської ради
до відповідача фізичної особи-підприємця Капули Сергія Івановича
про стягнення 785102,94 грн заборгованості за договором купівлі-продажу
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення від 14.09.2023 р. у даній справі № 902/523/23 Господарський суд Вінницької області відмовив у задоволені позову Тульчинської міської ради про стягнення з фізичної особи-підприємця Капули Сергія Івановича 785102,94 грн заборгованості та 8523,79 грн пені за договором купівлі-продажу земельної ділянки.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Тульчинська міська рада звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.
Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 381 визначає механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності, а саме необхідність враховувати індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, у якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу. Зауважує, що індекс інфляції є частиною грошового зобов`язання, яке покупець зобов`язаний виконати у повному обсязі.
Право Тульчинської міської ради вимагати виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, із урахуванням індексу інфляції, передбачено графіком, що є невід`ємною частиною договору та відповідає Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 381.
Доводить, що судом першої інстанції порушені норми ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, оскільки зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пояснює, що Тульчинською міською радою у позовній заяві зазначалось, що на дату укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки 25.05.2007 р. на законодавчому рівні не було визначено процедуру нарахування та термінів надання розстрочення платежу. Натомість, укладаючи 23.01.2012 р. договір між Тульчинською міською радою, ОСОБА_1 та Капулою Сергієм Івановичем сторони керувались постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності».
Просить рішення Господарського суду Вінницької області від 14 вересня 2023 року у справі № 902/523/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити в повному обсязі позов Тульчинської міської ради до фізичної особи - підприємця Капули Сергія Івановича про стягнення 785102,94 грн., а саме - боргу з урахуванням індексу інфляції на суму 776579,15 грн.
Відповідач фізична особа - підприємець Капула С.І. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів скаржника.
Вважає, що є хибними та безпідставними доводи скаржника про обов`язковість виконання підприємцем Капулою С.І. п. 2 рішення № 431 виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 28.12.2011 р. за відсутності в самому договорі про заміну сторони від 23.01.2012 р. такої умови щодо індексації щомісячних платежів з оплати вартості земельної ділянки
Доводить, що у зв`язку з укладенням 23.01.2012 р. сторонами договору про заміну сторони в договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу, між Тульчинською міською радою та Капулою І.Г. не виникло нових правовідносин щодо купівлі-продажу, оскільки вказаним договором про внесення змін сторони лише замінили сторону покупця за вже існуючими правовідносинами за основним договором.
Пояснює, що умови договору про внесення змін до нього від 23.01.2012 р. не містять вказівки на те, що розмір платежу повинен обраховуватися відповідно до норм постанови КМУ від 22.04.2009 р. № 381, та не встановлюють, що розмір такого платежу повинен визначатися в порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або нормативно-правовими актами. Посилається на норми ст.5 ЦК України та зазначає, що Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 381, не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений 25.05.2007 р., тобто - до набрання чинності цим Порядком.
В судовому засіданні представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задоволити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Відповідно до рішення Тульчинської міської ради від 27.04.2007 р. вирішено продати у власність фізичній особі-підприємцю Капулі Івану Григоровичу земельну ділянку площею 4,8755 кв.м. для комерційного використання, будівництва та обслуговування торгівельно-розважального комплексу, яка розташована в АДРЕСА_1 ; ціна визначена у сумі 979138,45 грн. без врахування ПДВ згідно з висновком експерта про ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.01.2007 р. Вирішено оплату за земельну ділянку провести із розстроченням платежу терміном на 15 (п`ятнадцять) років - до 27.05.2022 р. з щомісячною оплатою в розмірі 5439,66 грн. до 25 числа поточного місяця /а.с.14 у т.1/.
Розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації від 11.05.2007 р. № 309р погоджено продаж поза конкурсною основою вищезазначеної земельної ділянки підприємцю Капулі І.Г., враховуючи рішення Тульчинської міської ради та розміщення на земельній ділянці належних Капулі Івану Григоровичу будівель та споруд /а.с.15 у т.1/.
25.05.2007 р. позивач Тульчинська міська рада/продавець та суб`єкт підприємницької діяльності Капула Іван Григорович/покупець уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Ковганич А.В. 25.05.2007 р. за реєстровим № 1379 /а.с.12-13 у т.1/.
За умовами договору продавець на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Тульчинської міської ради Вінницької області від 27 квітня 2007 року, погодженого Тульчинською райдержадміністрацією розпорядженням № 309р від 11.05.2007 р., продав, а покупець купив, земельну ділянку площею 4,8755 кв.м згідно з планом земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки 0524310100:01:001:0008: (01:001:0008) згідно довідки № 24, виданої Тульчинським районним відділом земельних ресурсів 14.05.2005 р. (п.1.1. договору). Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 (п.1.2. договору).
Цільове призначення земельної ділянки - для комерційного використання, будівництва та обслуговування торгівельно-розважального комплексу (п.1.3. договору).
Відповідно до розділу 2 договору продаж земельної ділянки проводиться за 979138,45 (дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто тридцять вісім) гривень 45 коп., з урахуванням вартості, визначеної відповідно до звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки виготовленого ТОВ "Вінницька експертна компанія" 16.01.2007 р.
Покупець зобов`язаний здійснити розрахунки з продавцем в такому порядку:
- 100% коштів від загальної ціни продажу земельної ділянки мають бути перераховані на рахунок Тульчинської міської ради Вінницької області до 27.05.2022;
- щомісячно покупець зобов`язується перераховувати на рахунок продавця до 25 числа кожного місяця 5439,66 (п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 66 коп.
Відповідно до розділу 6 договору обов`язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним після сплати вартості земельної ділянки відповідно до розділу 2 цього договору. Право власності на земельну ділянку переходить до покупця після одержання покупцем державного акта на право власності на землю.
За умовами розділу 9 договору зміна умов договору можлива тільки за згодою сторін. Зміни та доповнення до договору здійснюється тільки в письмовій формі з наступним засвідченням таких змін і доповнень в органах нотаріату, оформлюються у вигляді додаткової угоди, що є невід`ємною частиною договору.
Договір підписаний сторонами і посвідчений приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Ковганич А.В. 25.05.2007 р. за реєстровим № 1379.
Спільною заявою б/н від 09.12.2011 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Тульчинської міської ради з пропозицією про заміну покупця та укладення додаткового договору про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу. Заявники пропонували перевід боргу у сумі 800000 (вісімсот тисяч) гривень на гр. ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на земельну ділянку у розмірі 4,8755 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 у випадку сплати ним вищезазначеної суми. Одночасно заявники просили надати графік погашення боргу /а.с.68 у т.1/.
Згідно з рішенням ради № 431 від 28.12.2011 р. /а.с.17 у т.1/ Тульчинська міська рада Тульчинського району Вінницької області вирішила надати згоду на заміну сторони за договором купівлі-продажу, укладеним Тульчинською міською радою та фізичною собою-підприємцем Капулою Іваном Григоровичем 25.05.2007 р. щодо земельної ділянки площею 4,8755 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , та переведення боргу з фізичної особи-підприємця з ОСОБА_1 в сумі 690583,54 грн (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 54 коп.) на фізичну особу-підприємця Капулу Сергія Івановича". Тульчинська міська рада вирішила погодитись з тим, що кошти в розмірі 690583,54 грн. будуть виплачені з розстроченням платежу до 20.05.2022 р. згідно з графіком (додаток № 1). Вирішено також (п.3 рішення ради), що під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу. Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки.
Додатком 1 до рішення Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області № 431 від 28.12.2011 р. є графік погашення суми розстроченого платежу за придбання земельної ділянки площею 4,8755 га в АДРЕСА_1 ", яким визначено порядок сплати вартості земельної ділянки рівними платежами та обумовлено, що сума платежу у графіку зазначена без урахування індекс інфляції /а.с. 18 у т.1/.
23.01.2012 р. Тульчинська міська рада, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу /а.с.16 у т.1/. Договір підписаний сторонами і посвідчений приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Ковганич А.В. 23.01.2012 р. за реєстровим № 26.
За умовами п. 1 цього договору сторони погодили, що Тульчинська міська рада, здійснює відступлення права вимоги оплатити вартість земельної ділянки, а ОСОБА_2 приймає право вимоги сплатити вартість земельної ділянки ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Ковганич А.В., 25.05.2007 р. за реєстровим № 1379. Сторонами погоджено, що до ОСОБА_2 переходять права ОСОБА_1 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за основним договором.
За п.2 договору Тульчинська міська рада набуває право вимагати від ОСОБА_2 належного виконання зобов`язання, а саме - сплатити кошти у сумі 690583,54 (шістсот дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривень 54 коп. за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Ковганич А.В. 25.05.2007 р. за реєстровим № 1379.
Визначено також, що право вимоги сплатити кошти за основним договором виникає у ОСОБА_2 зі згоди Тульчинської міської ради на підставі рішення № 431 виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 28.12.2011 р. та Додатку № 1 до рішення від 28.12.2011 р. (п.3 договору).
До ОСОБА_2 переходить право власності на земельну ділянку 48755 кв.м., кадастровий номер якої 0524310100:01:001:0008, на якій знаходиться комплекс будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у випадку сплати коштів за основним договором. Також сторони дійшли згоди про те, що у момент укладання цього договору, одночасно буде укладено договір купівлі-продажу торгівельно-розважального комплексу "Європейський", який знаходиться на земельній ділянці яка вказана вище" (п.4 договору).
У п.6 обумовлено, що вимоги законодавства щодо змісту, значення та правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їх роз`яснено, і у випадках не передбачених цим договором, сторони керуються законодавством. Таке ж правило діє у разі протиріччя цього договору чи його частин імперативним нормам чинних законодавчих актів (п.9 договору).
Відповідно до п. 7 договору усі інші пункти договору залишаються без змін.
Листом від 28.11.2022 р. № 06-02-3396 позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити до бюджету міської ради суму інфляційних втрат в розмірі 776579,15 грн, а також пеню за прострочення платежів в сумі 8523,79 грн. /а.с.19 у т.1/.
02.02.2023 р. позивач направив відповідачу претензію у якій пропонував сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 776579,15 грн, а також - пеню за прострочення платежів в сумі 8523,79 грн.
Відповідач на такі вимоги не відреагував, суму боргу з урахуванням індексу інфляції не сплатив.
Заперечуючи проти таких позовних вимог міської ради відповідач фізична особа-підприємець Капула Сергій Іванович у відзиві на позовну заяву зазначив, що ні договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2007 р., ні договір про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу від 23.01.2012 р., не містять умов про застосування індекс інфляції при визначенні розміру платежу, тому відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України зміни в земельному законодавстві, які передбачають застосування індексу інфляції при розрахунку вартості земельної ділянки, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки основний договір (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2007 р.) укладений до запровадження таких змін.
Також відповідач заявив суду першої інстанції про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача у цій справі.
Крім того, заявляв про непідсудність спору господарським судам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір в цій справи виник при виконанні правочину, який укладений при здійсненні господарської діяльності, де відповідач діє як суб`єкт господарювання, а тому справа належить до юрисдикції господарських судів, оскільки відповідно до п.1. ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Судом враховано при цьому, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28.07.2011 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 31 у т.1/. Отже, суд першої інстанції правомірно розглянув спір в межах господарської юрисдикції.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні погодився із доводами відповідача. Суд першої інстанції при цьому дійшов висновку, що усталена практика відносин між сторонами та подальша їх поведінка після підписання договору 23.01.2012 р. свідчить про відсутність між ними домовленостей щодо врахування індексу інфляції при визначенні та сплаті платежу за придбану земельну ділянку.
Колегія суддів не погоджується із оцінками суду першої інстанції і звертає увагу, що активна поведінка позивача полягає у зверненні Тульчинської міської ради до ОСОБА_2 із листом, із претензією та в подальшому зверненні із позовом до суду.
Отже, на умовах договору від 25.05.2007 р. між органом місцевого самоврядування Тульчинською міською радою і ОСОБА_1 склались правовідносини з купівлі-продажу земельної ділянки на умовах розстрочення оплати.
Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, що врегульовано нормами гл.27 ЦК України та нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до норм ч. 1 ст.127, 128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 13.01.2007 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.9 ст.128 Земельного кодексу України (в редакції на час укладання договору 25.05.2007 р.) розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням.
Нормами ст.132 ЗК України передбачено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити:
а) назву сторін (прізвище, ім`я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
б) вид угоди;
в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
е) договірну ціну;
є) зобов`язання сторін.
Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Колегія суддів встановила, що договір купівлі-продажу створив обумовлені правові наслідки для сторін цього договору відповідно до наведених норм земельного законодавства на час укладання.
В подальшому 09.12.2011 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Тульчинської міської ради з пропозицією про заміну покупця та укладення додаткового договору про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу. Отже, за змістом такого звернення ОСОБА_2 зазначеною заявою звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про намір набути у власність земельну ділянку шляхом купівлі-продажу на умовах розстрочення розрахунків, визначених у договорі, який був укладений 25.05.2007 р. з іншим покупцем ОСОБА_1 .
Таким чином, шляхом укладання 23.01.2012 р. договору про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу /а.с.16 у т.1/, правовідносини з купівлі-продажу земельної ділянки виникли для ОСОБА_2 як покупця земельної ділянки та Тульчинської міської ради як продавця на підставі такого договору від 23.01.2012 р., відповідно, такі правовідносини, що виникли 23.01.2012 р. мають відповідати законодавству, чинному на час укладання договору згідно з ч.1 ст.203 ЦК України. Тому колегія суддів оцінює як безпідставні посилання відповідача на норми ст.58 Конституції України та норми ст.5 ЦК України.
Погодження таких змін істотних умов договору як заміна покупця та зміна умов оплати відбулись відповідно до норм ст. 128 ЗК України в редакції станом на 23.01.2012 р.
Згідно з ч.1-3, 5-9 ст.128 ЗК України (в редакції, чинній станом на 23.01.2012 р.) продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб,
визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності
на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Відповідно до ч. 9 ст. 128 ЗК України (в редакції станом на 23.01.2012 р.) розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 381 від 22.04.2009 р. затверджений Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності. Цим Порядком врегульовано механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності.
Згідно з п. 4 вищезазначеного Порядку розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.
При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.
Отже, рішення Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р. прийняте за результатом розгляду заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і стало підставою для укладання 23.01.2012 р. договору про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу.
Рішення Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р. (разом із додатком графіком погашення суми розстроченого платежу) є волевиявленням органу місцевого самоврядування на заміну сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також - зміну такої істотної умови договору як умови розрахунків, відповідно, вартість, і в цій частині рішення ради відповідає нормам ч. 9 ст. 128 ЗК України та Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 381 від 22.04.2009 р.
Некоректне граматично формулювання умови у п.3 у договорі про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки - "Право вимоги сплатити кошти за основним договором виникає у Сторони 3 зі згоди Сторони 1 на підставі рішення №431 виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 28.12.2011 року 15 сесії 6 скликання та Додатку № 1 до рішення 15 сесії 6 скликання від 28.12.2011 року" - не впливає на розуміння такої умови як погодження сторонами, що ОСОБА_2 набуває прав, в тому числі сплачувати кошти за цим договором (про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки) зі згоди Тульчинської міської ради та на підставі рішення 15 сесії 6 скликання Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р. разом із додатком № 1 до рішення ради від 28.12.2011 р.
ОСОБА_2 не оспорював рішення Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р. в установленому порядку, тобто погодився із такими умовами оплати. Рішення ради залишається чинним, отже обов`язковим до виконання особами, щодо яких рішення приймалось. Існування презумпції прямо випливає з правової природи такого рішення, яке є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) та не може за будь-яких підстав автоматично вважатися недійсним за відсутності відповідного судового рішення. До моменту визнання рішення недійсним в судовому порядку юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів, і така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 р. у справі № 916/3610/21.
Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Як зазначено вище, ні рішення ради ні умови договору ОСОБА_2 не оспорював в судовому порядку.
Відтак, колегія суддів встановила, що відповідач ОСОБА_2 набув прав покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки із змінами, внесеними на підставі рішення Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р. (разом із додатком графіком погашення суми розстроченого платежу) та договору про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу, від 23.01.2012 р. Відповідно, ОСОБА_2 набув обов`язку сплачувати платежі за договором купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежів за графіком та урахуванням індексу інфляції.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів відхиляє як безпідставні заперечення відповідача, що у зв`язку з укладенням 23.01.2012 р. сторонами договору про заміну сторони в договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу, між Тульчинською міською радою та ОСОБА_1 не виникло нових правовідносин щодо купівлі-продажу
ОСОБА_2 приступив до виконання договору від 23.01.2012 р. В судовому засіданні сторони пояснили, що будівництво торгівельно-розважального центру на земельній ділянці, яка є предметом договору купівлі-продажу земельної ділянки, завершене і ТРЦ введений в есплуатацію.
У позові позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки, яка виникла внаслідок неоплати інфляційних нарахувань на суму 776579,15 грн., яка обрахована з урахуванням індексу інфляції, встановленого Держкомстатом за період з 20.01.2012 р. по 20.05.2022 р. Розрахунки позивача перевірені апеляційним судом і є арифметично правильними.
Разом з тим, колегія суддів враховує заяву відповідача про позовну давність, викладену у відзиві на позовну заяву із вказівкою, що строк позовної давності сплив щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з січня 2012 року по березень 2020 року.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.
Таким чином, позивач повинен довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач зазначає, що про порушення відповідачем сплати індексу інфляції йому стало відомо лише після звернення відповідача із заявою про видачу довідки про відсутність заборгованості у травні 2022 року, після чого було проведено звірку, за результатом якої було виявлено, що кошти надійшли без врахування індексу інфляції.
Натомість будь яких пояснень, чому перевірка не виконувалась відповідними працівниками органу місцевого самоврядування щомісяця, тоді як у графіку погашення суми розстроченого платежу, який є додатком № 1 до рішення Тульчинської міської ради № 431 від 28.12.2011 р., визначено надходження платежів щомісяця із урахуванням індексу інфляції. Таким чином, судом не встановлено причини пропуску позовної давності, які б об`єктивно перешкоджали позивачеві довідатись про порушення грошових зобов`язань за договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів застосовує до спірних правовідносин позовну давність та висновує про відмову у стягненні заборгованості з інфляційних нарахувань за період з 20.01.2012 р. по 20.03.2020 р.
Відповідно, позовна вимога про стягнення заборгованості підлягаєзадоволенню частково в сумі 313406,59 грн., обрахованій за період з 16.04.2020 р. по 20.05.2022 р.
Позовна вимога про стягнення 8523,79 грн. пені не підлягає задоволенню як безпідставна, оскільки колегія суддів встановила, що умовами договору відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді пені не передбачена.
Так, відповідно до ст.. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами договору, тоді як договір про заміну сторони у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений із розстроченням платежу, від 23.01.2012 р. не містить умов про застосування штрафних санкцій.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 14.09.2023 р. у справі № 902/523/23 підлягає скасуванню відповідно до п.3,4 ч.1 ст.277 ГПК України. Колегія суддів, ухвалюючи нове рішення у справі, задовільняє позовні вимоги частково - в частині стягнення в сумі 313406,59 грн. боргу з інфляційних нарахувань, обрахованих за договором купівлі-продажу земельної ділянки за період з 16.04.2020 р. по 20.05.2022 р. В частині стягнення інфляційних нарахувань за період з 20.01.2012 р. по 20.03.2020 р. та пені колегія суддів відмовляє з наведених вище мотивів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу позивача Тульчинської міської ради задоволити частково.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.09.2023 р. у справі № 902/523/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов Тульчинської міської ради задоволити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Капули Сергія Івановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тульчинської міської ради (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 1, код ЄДРПОУ 04051141) 313406,59 грн. інфляційних втрат та 7065,92 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
В стягненні 463172,56 грн. інфляційних втрат та 8523,79 грн пені відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Капули Сергія Івановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тульчинської міської ради (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 1, код ЄДРПОУ 04051141) 10598,88 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 902/523/23 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 11.03.2024 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2024 |
Оприлюднено | 13.03.2024 |
Номер документу | 117552485 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів купівлі-продажу |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні