Постанова

від 22.02.2024 по справі 918/948/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Справа № 918/948/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23, ухвалене суддею А. Качур, повний текст рішення складено 25.10.2023 р.

за позовом Рівненської міської ради

до відповідача Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни

про розірвання договору

Рівненська міська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26 травня 2005 року. Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 26 травня 2005 року. Позивач вказує, що заборгованість орендаря за договором оренди за період з 2019-2021 року мала систематичний характер та є підставою для розірвання договору оренди землі, незважаючи на те, що позивач згодом повністю сплатив заборгованість. Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки. Такі обставини надають Рівненській міській раді право вимагати розірвання такого договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 позов Рівненської міської ради - задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 26 травня 2005 року укладений між Рівненською міською радою та фізичною особою - підприємцем Скринник Любов`ю Миколаївною та зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 23 червня 2005 року за №040558300141. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на користь Рівненської міської ради 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. Фізична особа - підприємець Скринник Любов Миколаївна звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 для розгляду справи №918/948/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

Листом №918/948/23/7473/23 від 15 листопада 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/948/23 з Господарського суду Рівненської області.

17.11.2023 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/948/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 - залишено без руху. Запропоновано представнику Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, та у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України.

30.11.2023 р. представник Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.01.2024 р.

07.12.2023 суддею членом колегії Олексюк Г.Є. було подано заяву про самовідвід, яка обґрунтована тим, що ознайомлюючись з матеріалами апеляційної скарги та справи, суддею встановлено, що відповідач ФОП Скринник Л.М. (апелянт по справі ) є особою, з чоловіком якої у чоловіка судді Олексюк Г.Є. виникли правовідносини приватного характеру (укладено договір).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 р. призначено до розгляду заяву судді Олексюк Г.Є. про самовідвід у справі №918/948/23 на 11.12.2023 р. о 10:00 год., без виклику представників учасників провадження у справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р. заяву судді Олексюк Г.Є. про самовідвід від розгляду справи №918/948/23 задоволено. Прийнято самовідвід судді Олексюк Г.Є. від розгляду справи №918/948/23. Матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді - члена колегії відповідно до ст.32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р. прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В.

09.01.2024 на адресу апеляційного господарського суду від Рівненської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги ФОП Скринник Л.М. відмовити повністю, а рішення Господарського суду Рівненської області 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024р. розгляд апеляційної скарги призначено на "22" лютого 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2 .

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Маціщук А.В. тимчасово непрацездатна в період з 21.02.2024 р. по 23.02.2024 р. включно.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/90 від 21.02.2024 р. відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/948/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 р. прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р.

21.02.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни надійшла заява про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника апелянта.

Розглянувши в судовому засіданні 22.02.2024 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, представник відповідача не надав суду апеляційної інстанції доказів, відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Також, колегія суддів акцентує увагу апелянта на те, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Представник позивача у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. позов задоволено. Суд першої інстанції встановив обґрунтованість позовних вимог, оскільки за наслідками розгляду справи встановлено порушення орендарем умов договору в частині своєчасної сплати орендних платежів, що мало систематичний характер. Такі обставини стали підставою для висновку про необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки від 26 травня 2005 року.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

В апеляційній скарзі Фізична особа - підприємець Скринник Любов Миколаївна вказує на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, апелянт стверджує, що судова повістка від 13.09.2023 була направлена відповідачу 15.09.2023 та повернута суду з поміткою «За закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення посилання Ф.20.

Таким чином, відповідач не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення попереднього засідання на 03.10.2023.

Судова повістка від 03.09.2023 була направлена відповідачу 06.10.2023 та повернута суду з поміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення посилання Ф.20. Однак, даний запис працівників Укрпошти спростовується відміткою про місце реєстрації Скринник Л.М. в паспорті останньої.

В результаті зазначених вище обставин, відповідач не був належним чином повідомлений про судовий розгляд та фактично був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами: подавати заяви по суті справи, заперечувати проти заявлених вимог, подавати доказати, заявляти клопотання тощо.

Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що в порушення вимог ч.2 ст.162 ГПК України позивач не вказав в позовній заяві телефон та електрону адресу відповідача, хоча такі відомості йому були відомі із процесуальних документів справ, в яких сторонами були як позивач так і відповідач.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що орендарем порушено умови договору, в частині своєчасної сплати орендних платежів, що мало системний характер в період з 2019-2021 роках. При цьому на підтвердження свого висновку суд першої інстанції послався на єдиний доказ, який є в матеріалах справи, а саме листа Головного управління ДПС у Рівненській області №10620/6/17-00-24-05 від 01.09.2021, в якому зазначена загальна сума податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Однак, з даного доказу неможливо встановити коли точно виникла заборгованість позивача, її розмір у конкретні періоди, за одним видом платежу чи кількома платежами, а відтак неможливо достеменно точно встановити системність несплати за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2005, а можна лише встановити її загальний розмір - 239 554 грн. 58 коп..

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, якими би підтверджувалися факти порушення ФОП Скринник Л.М. умови договору, в частині своєчасної сплати орендних платежів, в період з 28.09.2021 -06.11.2023.

З огляду на вказані вище фактичні обставини та з урахуванням положень законодавства стосовно врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положень Цивільного кодексу України, суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, не встановивши шкоди, завданої порушенням ФОП Скринник Л.М. договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005 в періоди з 2019-2021 та 28.09.2021 - 06.11.2023, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розірвання договору на підставі зазначеної норми Земельного кодексу України.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує на те, що з листа Головного управління ДПС у Рівненській області №10620/6/17-00-24-05 від 01.09.2021 року Скринник Л.М. упродовж 2019-2021 років податкові декларації щодо сплати плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) - не подавала, оплату за вказаний період - не проводила. Отже, за спірним договором оренди землі за період 2019-2021 р. утворилась заборгованість позивача станом на 01.09.2021 року у розмірі 239 554,58 грн.

У постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №922/2754/19 зазначено, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому.

Вказане дає підстави для висновку, що заборгованість Скринник Л. М. за договором оренди за період з 2019-2021 року на загальну суму 239 554,58 грн. мала систематичний характер та є підставою для розірвання договору оренди землі, незважаючи на те, що позивачем в подальшому була сплачена заборгованість у розмірі 239 554 грн. 58 коп.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право Рівненській міській раді вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, факт допущення відповідачем систематичної несплати орендної плати за землю відповідно до Договору встановлено у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 по справі №918/917/21 за позовом ФОП Скринник Л.М. до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Вищевказані обставини, які були встановлені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у справі № 918/917/21, також були враховані при винесенні рішення 24.10.2023 Господарським судом Рівненської області у справі №918/948/23.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

26 травня 2005 року Рівненською міською радою (позивач/орендодавець) та підприємцем Скринник Любов Миколаївною (відповідач/орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до предмету якого орендодавець, згідно з рішенням Рівненської міської ради 29 сесії четвертого скликання №1282 від 22 березня 2005 року передав, а орендар прийняв у оренду земельну ділянку, яка знаходиться в м. Рівне по вул. Чорновола (в районі Басівкутського озера).

В оренду передано земельну ділянку площею 943 кв.м. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування кафе. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час передачі становила 29 669,36 грн, грошова оцінка 1 кв.м. складала - 31,46 грн згідно з довідкою Рівненського міського управління земельних ресурсів № 03-20/53 від 05 травня 2005 року.

Відповідно до пункту 8 договору, його укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів своєї діяльності та відповідно до довідки № 03-20/53, виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів 05 травня 2005 року становить 296,69 грн. Питання сплати ПДВ вирішується шляхом укладання між сторонами додаткової угоди. Річна земельна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 11 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

18 грудня 2006 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з якою внесено зміни до таких пунктів:

- п. 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 30 707,78 грн, грошова оцінка 1 кв.м. складає - 32,56 грн згідно з довідкою Рівненського міського управління земельних ресурсів № 03-117 від 23.10.2006 року. Довідка дійсна на період будівництва. В місячний термін після здачі об`єкта в експлуатацію орендар зобов`язується замовити новий розрахунок грошової оцінки земельної ділянки для подальшого встановлення орендної плати за земельну ділянку і укладання додаткової угоди до договору оренди.

- п.9 орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 1535,40 грн відповідно до довідки № 03-117, виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів 23 жовтня 2006 року. Довідка дійсна на період будівництва. В місячний термін після здачі об`єкта в експлуатацію орендар зобов`язується замовити новий розрахунок грошової оцінки земельної ділянки для подальшого встановлення орендної плати за земельну ділянку і укладання додаткової угоди до договору оренди.

- п.11 орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно рівними частками протягом місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, але не пізніше 30 числа.

08 лютого 2013 року позивач та відповідач уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Одинець А.М. 26 травня 2005 року за №2239, згідно з яким внесено зміни до таких пунктів:

- п.5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 151 032,80 грн - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №04-10/106-1, виконаний Управлінням Держземагенства у місті Рівному Рівненської області станом на 19.11.2012 року;

- п.9 розмір орендної плати в рік складає 18 123,94 грн - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-10/106-1, виконаний Управлінням Держземагенства у місті Рівному Рівненської області станом на 19.11.2012 року. Розрахунок дійсний на період будівництва. Орендар зобов`язується вносити орендну плату за новими ставками з моменту реєстрації Декларації про початок будівельних робіт в Інспекції ДАБК у Рівненській області за р. № РВ08312222844, тобто з 19.11.2012 року.

12 березня 2014 року позивач та відповідач уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Одинець А.М. 26 травня 2005 року за № 2239, згідно з яким внесено зміни до таких пунктів:

- п.5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 165 792,77 грн - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №02-18/16-1, виконаний Управлінням Держземагенства у місті Рівному Рівненської області станом на 01.01.2014 року;

- п.9 розмір орендної плати в рік складає 8 289,64 грн - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-18/16-1, виконаний Управлінням Держземагенства у місті Рівному Рівненської області станом на 01.01.2014 року. Розрахунок дійсний на період будівництва.

16 січня 2019 року позивач та відповідач уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М. 26 травня 2005 року за № 2239, згідно з яким внесено зміни до таких пунктів:

- п.5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03 грудня 2018 року становить: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:047:0001 - 1 540 065,86 грн, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3524 від 03 грудня 2018 року, виконаний відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області;

- п. 9 за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати за рік за земельну ділянку складає 77 003,29 грн, що становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-04/376, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу №14 від 21 грудня 2018 року засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до пункту 35 договору його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору, дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У листі №10620/5/17-00-24-05 від 01 вересня 2021 року Головного управління ДПС у Рівненській області зазначено, що згідно з інформацією яка міститься в підсистемі АІС "Податковий блок", контролюючим органом встановлено, що Скрипник Л.М. за період з 2019-2021 року не подавала податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), оплату за вказаний період не проводила. На час надання інформації заборгованість становить 239 554,58 грн.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 96, 206 Земельного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є договірними та стосуються оренди земельної ділянки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає, що прострочення орендарем сплати орендних платежів є порушенням договірних правовідносин. У зв`язку з чим позивач заявив позов про розірвання договору оренди.

Основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, плата за користування земельною ділянкою є одним з головних обов`язків орендаря.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки. Дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідач, на підставі пункту 9 договору (із врахуванням змін до нього, внесених додатковими договорами від 18.12.2006 року, від 08.02.2013 року, від 12.03.2014 року, від 16.01.2019 року), зобов`язаний був сплачувати орендну плату виключно у грошовій формі.

Як видно з листа Головного управління ДПС у Рівненській області №10620/6/17-00-24-05 від 01.09.2021 року, за договором оренди землі за період 2019-2021 р. відповідач утворив заборгованість із орендної плати станом на 01.09.2021 року у розмірі 239 554,58 грн.

Верховний Суд у своїх постановах від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19 неодноразово зазначав, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 також зазначено, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Вказане дає підстави для висновку, що заборгованість позивача за договором оренди за період 2019-2021 років мала систематичний характер та може бути підставою для розірвання договору оренди землі, незважаючи на те, що позивач згодом сплатив цей борг. Відповідач допустив заборгованість на загальну суму 239 554,58 грн, що не могла утворитися упродовж короткого періоду, а отже порушення умов договору оренди в частині повного і своєчасного внесення орендної плати мало систематичний характер.

Вказані обставини також встановлені постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2022 року у справі №918/917/21.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як видно з умов спірного договору (пункт 36), сторони узгодили виключно два випадки припинення договору шляхом його розірвання, а саме за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Підстави розірвання договору також унормовані положеннями статті 651 ЦК України. Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Нормами частин 2, 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з нормами статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, зокрема щодо систематичного порушення орендарем договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, та відповідно до наведених вище норм законодавства та умов договору, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів систематичної несплати за договором оренди земельної ділянки.

Колегія суддів також зауважує, що згідно з умовами пункту 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі.

26 травня 2005 року орендодавець та орендар підписали акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не заявляв вимог про зобов`язання орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку.

Згідно з правилами статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Розглядаючи цей спір суду керуються процесуальними стандартами та вимогами щодо обов`язку доказування і подання доказів; належності, допустимості та достовірності доказів; змагальності сторін та іншими правилами процесуального закону.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки за наслідками розгляду справи встановлено порушення орендарем умов договору в частині своєчасної сплати орендних платежів, що мало систематичний характер.

Також, скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про судовий розгляд та фактично був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами: подавати заяви по суті справи, заперечувати проти заявлених вимог, подавати доказати, заявляти клопотання тощо. Оскільки, судова повістка від 13.09.2023 була направлена відповідачу 15.09.2023 та повернута суду з поміткою «За закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення посилання Ф.20.. Крім того, судова повістка від 03.09.2023 була направлена відповідачу 06.10.2023 та повернута суду з поміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення посилання Ф.20. Однак, даний запис працівників Укрпошти спростовується відміткою про місце реєстрації ОСОБА_1 в паспорті останньої.

Однак, колегія суддів критично оцінює вище вказаний довід, оскільки згідно з положеннями статті 241 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів акцентує увагу апелянта на тому, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас адреса, вказана у позовній заяві та на яку суд скеровував ухвали, відповідає адресі місцезнаходження відповідача відображеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, колегія суддів відхиляє вище вказаний довід та вважає, що суд першої інстанції вжив всіх належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.

Відтак, доводи Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Скринник Любові Миколаївни на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 р. у справі №918/948/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/948/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "04" березня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.