Ухвала

від 03.06.2024 по справі 918/948/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/948/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

розглядаючи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни

на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023

(суддя Качур А. М.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024

(судді Філіпова Т. Л., Василишин А. Р., Гудак А. В.)

у справі за позовом Рівненської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди, наслідком чого стала заборгованість за період 2019-2021 років, яка мала систематичний характер, що є підставою відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) для розірвання договору оренди землі не зважаючи на те, що відповідач згодом повністю сплатив заборгованість.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 24.10.2023 задовольнив позов.

Судове рішення мотивував, зокрема статтею 32 Закону України "Про оренду землі", статтею 651 ЦК України, пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України та зазначив про встановлення обставин порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, що мало систематичний характер, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.02.2024 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

22.03.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 (повний текст складений 04.03.2024), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Підставою подання касаційної скарги відповідач зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки судом апеляційної інстанції застосовано частину другу статті 651 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 та постановах Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 607/5404/18, від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19. Скаржник зазначає, що розірвання договору за рішенням суду можливе лише з підстав істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Посилається також на те, що суди мали б установити окрім наявності істотного порушення договору, наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Верховний Суд ухвалою від 11.04.2024 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.05.2024 о 12:30. У судовому засіданні 15.05.2024 оголошено перерву до 14:00 05.06.2024.

Колегія суддів з`ясувала, що ухвалою від 03.04.2024 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передана справа № 918/391/23 у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (позиції щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати).

Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що:

- аналіз статей 1, 2, 13, 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадків);

- при цьому факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред`явлення позову, не має правового значення;

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17);

- оскільки законодавець визначає однією з істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі в строки та розмірі, погоджених сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (такі правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, як у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/234/21 та від 18.10.2023 у справі № 926/5237/22, від 10.09.2021 у справі № 650/628/19-ц, від 17.06.2021 у справі № 485/784/20).

- таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 правовий висновок призводить до постання питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності / відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності / відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 ЦК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 справу № 918/391/23 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 09.07.2024.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пункту 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 918/391/23 для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (позиція щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 918/948/23, згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/391/23.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 918/948/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/391/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський