Ухвала

від 04.03.2024 по справі 907/633/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" березня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/633/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 23.02.2024 (вх. № 02.3.1-02/1404/24 від 23.02.2024)

про розстрочення виконання рішення суду у справі № 907/633/23

за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі

позивача 1 Пилипецької сільської ради, с. Пилипець Хустського району Закарпатської області

позивача 2 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», смт. Міжгір`я Закарпатської області

про стягнення 46 736,08 грн

За участю представників:

прокуратури

позивачів не з`явилися;

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Хустська окружна прокуратура Закарпатської області діючи в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 46 736,08 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16 січня 2024 року у справі № 907/633/23 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 44 512,00 грн завданої шкоди за порушення лісового законодавства та 2556,27 грн в повернення сплаченого судового збору.

На виконання вказаного рішення 14.02.2024 судом видано відповідні накази.

23 лютого 2024 року представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» подав до Господарського суду Закарпатської області заяву від 23.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду на вісім місяців шляхом сплати не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з березня 2024 року протягом 8 календарних місяців по 5564,00 грн з внесенням останнього платежу не пізніше 25 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 заяву відповідача призначено до розгляду у судовому засіданні 04.03.2023 та встановлено учасникам справи строк до 01.03.2024 для подання суду письмових пояснень і заперечень щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду в даній справі.

В судове засідання 04.03.2024 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви відповідача були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Заперечень та/або інших письмових пояснень щодо поданої відповідачем заяви учасниками справи суду не надано.

Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Крім того, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення боржник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми 44 512 грн. заподіяної шкоди, а сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на господарську діяльність боржника та на можливість виконання зобов`язань перед контрагентами і бюджетними платежами усіх рівнів.

Заявник, серед іншого, пояснює, що згідно Статуту основною метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів та з перших днів повномасштабної війни на Україні ДП «Міжгірське ЛГ» та правонаступник філія «Міжгірське ЛГ» ДСГП «Ліси України» має налагоджену комунікацію з місцевою теробороною та ЗСУ в частині надання ресурсної допомоги паливно-мастильних матеріалів, запчастин, дров паливних, пилопродукції та лісоматеріалів круглих, що є одним з важливих напрямків роботи підприємства і стягнення одноразовим платежем зазначеної суми може призупинити надання допомоги ЗСУ та армії.

Крім того, пояснює, що з огляду на запровадження на всій території України воєнного стану, у відповідача виникли проблеми з реалізацією продукції, мобілізацією до ЗСУ частини працівників, а також з паливом та транспортом, що в комплексі призводить до не стабільного фінансового потоку коштів на підприємство.

Наголошує, що надання розстрочки не є уникненням боржником відповідальності, а навпаки, сприятиме погашенню заборгованості.

Стягувач проти вказаного розстрочення виконання рішення суду письмових заперечень не подав, що, за позицією суду, свідчить про переконання стягувача, що розстрочка виконання рішення в справі не порушить його майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Отже, враховуючи встановлені вище та зазначені відповідачем обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/633/23 від 16.01.2024, з огляду принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача та надасть змогу боржнику належним чином виконати рішення суду в даній справі без ризиків виникнення неплатоспроможності боржника та/або припинення його господарської діяльності.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Так, рішення Господарського суду Закарпатської області у цій справі ухвалено 16.01.2024, а заявник просить суд розстрочити його виконання терміном на вісім місяців шляхом сплати не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з березня 2024 року протягом 8 календарних місяців по 5564,00 грн з внесенням останнього платежу не пізніше 25 жовтня 2024 року.

Розмір стягнутих судовим рішенням Господарського суду з відповідача на користь позивача 1 шкоди завданої порушенням лісового законодавства (без урахування повернення сплаченого судового збору) становить 44 512,00 грн.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги, що період надання розстрочки рішення у справі не перевищує одного року з дати його ухвалення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2024 у справі № 907/633/23 на 8 місяців (до 25.10.2024) шляхом щомісячної сплати не пізніше 25 числа кожного місяця, 5564,00 грн.

Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 23.02.2024 про розстрочення виконання рішення суду від 16.01.2024 у справі № 907/633/23 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2024 у справі № 907/633/23 терміном на 8 місяців (до 25.10.2024) шляхом сплати щомісячно не пізніше 25 числа кожного календарного місяця по 5564,00 грн, а саме:

- не пізніше 25 березня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 квітня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 травня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 червня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 липня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 серпня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 вересня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок);

- не пізніше 25 жовтня 2024 року 5564,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок).

Ухвала видана: Господарський суд Закарпатської області, м. Ужгород, суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Роман Михайлович.

Стягувач: Пилипецька сільська рада (90011, с. Пилипець Хустського району Закарпатської області, буд. 75, код ЄДРПОУ 04350843, номер рахунку UA728999990333129331000007425, код платежу 24062100).

Боржник: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90000, смт. Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, вул. Незалежності, 64, код ЄДРПОУ ВП 44967584).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 11 березня 2024 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 11 березня 2027 року.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11 березня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.