Ухвала
від 06.03.2024 по справі 910/16213/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

06.03.2024Справа № 910/16213/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код 35234236)

до ОСОБА_1 (адреса 1: АДРЕСА_1 ; адреса 2: АДРЕСА_2 )

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛІДТЕХНО" (03134, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ТРУБЛАЇНІ, будинок 2 А)

про стягнення 895 628,13 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасники справи:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 895 628,13 грн.

27.01.2021 між року між АТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк" (Кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛІДТЕХНО" (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 011/3187/00984209, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 1 200 000,00 гривень з кінцевим терміном погашення Кредиту - 27.01.2024.

Позичальник, у свою чергу, зобов`язався належним чином використати та повернути

Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі - 20,35 % річних. Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у місці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п.п. 2.1, 2.3 Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, то банк виконав свої зобов`язання, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю "СОЛІДТЕХНО" кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку від 01.02.2021 на суму 1 200 000,00 грн.

З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору №011/3187/00984209 від 27.01.2021, між АТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 (Фінансовий поручитель) укладено Договір поруки №011/3187/00984209/П, відповідно до якого Фінансовий поручитель на зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань у тому числі, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до суду ОСОБА_1 (Фінансовий поручитель) про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 840 34,06 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 55 283,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛІДТЕХНО", підготовче засідання призначено на 20.11.2023.

Представник позивача 20.11.2023 у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Представники відповідача та третьої особи 20.11.2023 у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, поштові конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкладено підготовче засідання на 13.12.2023.

27.11.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про заміну позивача його правонаступником, в якій просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника АТ "Райффайзен Банк".

Представник позивача 13.12.2023 у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 13.12.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про заміну позивача його правонаступником, замінено позивача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.01.2024.

Представник позивача у підготовче засідання 17.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 17.01.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 явку позивача визнано обов`язковою, зобов`язано позивача надати у наступне підготовче засідання оригінали документів для огляду та відкладено підготовче засідання на 12.02.2024.

12.02.2024 підготовче засідання по справі №910/16213/23 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. з 07.02.2024 по 14.02.2024 на лікарняному

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 явку позивача визнано обов`язковою, зобов`язано позивача надати у наступне підготовче засідання оригінали документів для огляду та призначено підготовче засідання на 06.03.2024.

Представник позивача у підготовче засідання 06.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 06.03.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвали Господарського суду міста Києва про повідомлення про дату, час і місце судового засідання від 13.12.2023, 17.01.2024, 15.02.2024 у справі №910/16213/23 були надіслані до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документи в електронному вигляді "ст.183 Ухвала про відкладення підготовчого засідання від 13.12.2023" доставлено до кабінету позивача - 25.12.2023; «ст.120 Ухвала про повідомлення і виклики від 17.01.2024» доставлено - 19.01.2024 та «ст.120 Ухвала про повідомлення і виклики від 15.02.2024» доставлено - 20.02.2024.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ухвали суду про повідомлення про дату, час і місце судового засідання від 13.12.2023 (дата отримання - 26.12.2023), 17.01.2024 (дата отримання - 19.01.2024), 15.02.2024 (дата отримання - 20.02.2024) у справі №910/16213/23 вважаються врученими позивачу.

Таким чином, про дату, час та місце підготовчого засідання Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було повідомлене своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до висновку, сформованого у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 916/365/17, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

Крім того, у постанові від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 911/73/21.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче чи судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце підготовчого засідання, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 226, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛІДТЕХНО" про стягнення 895 628,13 грн - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили 06.03.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256

Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 07.03.2024.

Суддя М.Є. Літвінова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.03.2024
Оприлюднено12.03.2024
Номер документу117553446
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Судовий реєстр по справі —910/16213/23

Ухвала від 06.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 15.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 17.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 13.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 20.11.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 24.10.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні