Ухвала

від 11.03.2024 по справі 911/546/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/546/24

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДДЕН» (09401, Київська область, Білоцерківський район, селище міського типу Ставище, вулиця Польова, будинок 45, корпус 13, код ЄДРПОУ 43664833)

до Фізичної особи підприємця Дуднікової Катерини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 36999,23грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДДЕН» до Фізичної особи підприємця Дуднікової Катерини Анатоліївни про стягнення 36999,23грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором №26/09/23 від 26.09.2023.

Дослідивши подану заяву, суд встановив, що така справа не підсудна Господарському суду Київської області і підлягає передачі до Господарського суду м. Києва.

Так, згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому, як визначено ч. 2 вказаної статті, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач у даній справі Фізична особа підприємець Дуднікова Катерина Анатоліївна згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Градинська, 6-А, кв. 1.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідний позов подано ним до Господарського суду Київської області на підставі ч.5 ст.29 ГПК України не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.29 ГК України, на яку посилається позивач, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Однак, договір будівельного підряду №26/09/23 від 26.09.2023 не встановлює місця виконання такого договору. При цьому, відповідний договір є двостороннім правочином, зобов`язання за яким виникають у обох сторін договору: позивача надати продукцію за відповідним договором, відповідача прийняти її та здійснити розрахунок за отриману продукцію. Отже, посилання позивача на те, що відповідний договір має виконуватись у Київській області безпідставні, оскільки такі його твердження ґрунтуються виключно на визначенні місця виконання лише одного із зобов`язань, що виникають в силу укладеного договору, а не всього договору.

При цьому, як визначено ч.1 ст.532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі, а відповідно до п.4 такої статті, у разі якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання; якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Однак, ч.5 ст.29 ГПК України визначає право позивача подати позов не за місцем виконання певного зобов`язання, а саме за місцем виконання договору, яке у даному випадку сторонами не визначено.

Відповідно до ч.3 ст.30 ГПК України: спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини; якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Разом з тим, переданий на розгляд суду спір у даній справі не є спором з приводу нерухомого майна.

Так, спір щодо стягнення заборгованості, заподіяних порушенням зобов`язання в частині належного виконання договору, не є спором з приводу такого нерухомого майна, оскільки об`єктом спору не є відповідне нерухоме майно, спір не стосується права володіти, користуватись чи розпоряджатись ним, оскільки відповідний договір не укладено щодо користування, розпорядження чи володіння таким майном.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч.3 ст.30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. У цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч.3 ст.30 ГПК України.

У постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 (п.28) Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Даний спір не стосується правового режиму нерухомого майна, не стосується прав та обов`язків, які пов`язані із цим нерухомим майном. Укладений сторонами договір не є підставою для створення відповідного об`єкту нерухомості.

Фактично спір виник із зобов`язальних відносин, що виникли між сторонами в силу факту укладення договору поставки №26/09/23 від 26.09.2023 та є спором з приводу не виконання зобов`язань замовника в частині оплати отриманої продукції.

За таких обставин, справа підлягає направленню за підсудністю до Господарського суду м. Києва - за місцезнаходженням відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДДЕН» до Фізичної особи підприємця Дуднікової Катерини Анатоліївни про стягнення 36999,23грн до Господарського суду м. Києва.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 11.03.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз