Ухвала

від 05.03.2024 по справі 912/2066/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел. 32-05-11E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 березня 2024 рокуСправа № 912/2066/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О., розглянувши в засіданні суду справу №912/2066/23

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Представники:

від боржника - Плющ В.С., особисто (в режимі відеоконференції);

від керуючого реструктуризацією - арбітражний керуючий Багінський А.О. (в режимі відеоконференції).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник); введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання 01.02.2024 .

11.12.2023 (номер публікації: 72051, дата публікації на сайті ВГСУ: 11.12.2023 16:17) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Будь-які заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення до господарського суду не надходили.

01.02.2024 у попередньому засіданні суд постановив ухвалу, відповідно до якої: призначив судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі на 05.03.2024 та визнав обов`язковою явку в судове засідання боржника і керуючого реструктуризацією; витребував від боржника додаткові пояснення з питань, які виникли у суду, та вказав про необхідність подання виправлених декларацій; за клопотанням керуючого реструктуризацією витребував документи від інших осіб; зобов`язав керуючого реструктуризацією повідомити кредиторів, зазначених боржником, щодо правових наслідків неподання ними заяв з грошовими вимогами до боржника.

14.02.2024 боржник подав клопотання про долучення до справи виправлених декларацій та навів пояснення щодо поставлених судом питань, додавши певний пакет документів для підтвердження пояснень.

20.02.2024 керуючим реструктуризацією подано докази повідомлення кредиторів щодо правових наслідків неподання заяв з грошовими вимогами.

В засіданні суду 05.03.2024 взяли участь боржник ОСОБА_1 особисто (в режимі відеоконференції), який навів пояснення щодо справи, та керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Багінський А.О. (в режимі відеоконференції), який надав пояснення щодо здійсненої ним роботи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" цього Кодексу.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про введення процедури реструктуризації боргів боржника (п. 2 ч. 5 ст. 119 КУзПБ).

За визначенням, наведеним у ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства

Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Суд зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

За ч. 1 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (п. 1 ч. 2 ст. 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (ч. 3 ст. 122 КУзПБ).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень ст. 116 КУзПБ боржник разом із заявою про відкриття провадження у справі подав декларації за 2020, 2021, 2022 роки та станом на 01.09.2023 рік.

За результатом перевірки декларацій боржника, керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Багінським А.О. виявлено розбіжності у відомостях, зазначених боржником у деклараціях, які полягають у не зазначені інформації про доходи членів сім`ї, а саме про доходи батька боржника ОСОБА_2 , які згідно інформації ДПС становлять: за 2021 рік - 52 566,94 грн; за 2023 рік (січень, лютий) - 16 762,20 грн.

Окрім того, суд встановив, що декларації не містять жодних відомостей щодо погашених сум позики (кредиту) та інших витрат (фінансових зобов`язань). При цьому, боржник повідомив, що він перебуває у кредитних правовідносинах починаючи з 2019 року та подав роздруківку кредитних історій, серед яких значаться відомості про отримання кредитних коштів та закриття таких кредитів в межах періоду подання декларацій.

Крім того, декларація передбачає відображення даних як щодо України, так і за межами України. Однак, боржник, перебуваючи за межами України з 2021 року (згідно даних прикордонної служби), не зазначив жодних відомостей щодо доходів і витрат за межами території України та не пояснив вказане.

14.02.2024 боржник подав до суду виправлені декларації за період 2020, 2021, 2022 роки та станом на 01.09.2023 рік, в яких вказав відомості про свої витрати та зазначив про наявність у боржника доходу за межами України в 2022 році та станом на 01.09.2023 року.

Згідно письмових пояснень від 14.02.2024 боржник повідомив, що був працевлаштований в 2022 році та є працевлаштованим у 2023 році. До пояснень боржник додав договір доручення від 04.04.2023 на підтвердження його працевлаштування.

З викладеного слідує, що у первісно поданих до суду деклараціях боржник, будучи працевлаштованим за межами території України та отримуючи заробітну плату, не зазначив інформацію про наявність доходів стосовно себе. Також у плані реструктуризації боргів боржника, доданої до заяви, боржник запропонував списати борги, зазначаючи про свої доходи, включаючи заробітну плату, в нульовому розмірі.

Суд враховує, що певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Разом з цим, суд констатує, що виявлені неточності стосуються саме доходів боржника, який є повністю обізнаним щодо стану своїх справ та достовірно володіє інформацією стосовно свого працевлаштування і отриманої заробітної плати. Окрім того, зазначення про повну відсутність доходів боржника слугувало однією з обставин звернення до суду та наданий проект плану реструктуризації ґрунтується на відсутності будь-якого доходу боржника, що, як встановлено, не відповідає дійсності.

Окрім того, відповідно до списку кредиторів, наданих боржником, вбачається, що останнім отримано майже всі кредитні кошти, борги по яким стали підставою для подання заяви, в період липень-серпень 2023 року.

Так, згідно зазначених у списку кредиторів сум кредиту їх загальний розмір в період липень-серпень 2023 року складає більше 260 000,00 грн. Вже в жовтні 2023 року боржник подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без жодних пояснень щодо витрачання таких коштів.

У поясненнях до суду від 14.02.2024 боржник, серед іншого, повідомив, що потрапив в ДТП, де був винуватцем і отримав рахунок на суму 15 тис. доларів США в якості відшкодування збитків. Крім того, внаслідок ДТП, боржнику потрібно було пройти лікування, а тому він вирішив скористатися мікропозиками.

За загальним правилом, викладеним в ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. (ст. 91 ГПК України).

Згідно п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

В порушення викладеного, заявник не подав до суду докази щодо повідомленого ним ДТП, оскільки надані боржником документи не відповідають вимогам ГПК України стосовно їх перекладу на українську мову, засвідченого належним чином.

Отже, боржник не надав обґрунтованих та документально підтверджених пояснень стосовно обставин своєї неплатоспроможності, а саме щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів напередодні подання заяви про відкриття провадження у справі (за декілька місяців) та які включено до розміру грошових зобов`язань боржника.

Суд також встановив, що у виправлених деклараціях до суду боржник не вказав доходи батька, наявність яких виявлено керуючим реструктуризацією.

Так, згідно даних, отриманих від ГУ ДПС у Кіровоградській області, доходи батька боржника ОСОБА_2 становлять: за 2021 рік - 52 566,94 грн; за 2023 рік (січень, лютий) - 16 762,20 грн.

Аналогічні відомості від ДПС також надійшли до суду 25.12.2023 та долучені до матеріалів справи.

За результатом перевірки майнового стану боржника керуючий реструктуризацією надіслав суду та боржнику звіт, в якому вказав про зазначені неточності.

Боржник зазначену інформацію щодо доходів батька не спростував, однак, у виправлених деклараціях такі доходи не зазначив.

Суд враховує, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 21.08.2019 №2627/5 декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, передбачає зазначення відомостей щодо боржника та членів сім`ї.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Таким чином, боржник повинен був зазначити в деклараціях про майновий стан також інформацію про доходи та майно, які належать його батькові ОСОБА_2 , однак цього зроблено не було.

Згідно поданих до суду декларацій, у тому числі виправлених, у відповідних розділах щодо доходів членів сім`ї проставлено прочерк «-», що в розумінні п. 9 Приміток до затвердженої форми декларації означає відсутність коштів. При цьому, до справи не подано доказів будь-якого звернення з метою отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів. Хоча в засіданні суду боржник повідомив про працевлаштування його батька за межами території України, який також виїхав у 2021 році згідно даних прикордонної служби.

Отже, боржник не надав суду виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Пунктом першим ч. 7 ст. 123 КУзПБ передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

Суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують про наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, у тому числі з власної ініціативи суду, та зобов`язаний перевірити такі обставини справи і надати їм юридичну оцінку.

Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності та сумлінно виконує обов`язки боржника і не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог.

У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

В абзаці п`ятому ч. 7 ст. 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Таким чином, спеціальними наслідках закриття провадження у справі на підставі ч. 7 ст. 123 КУзПБ є неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17.05.2023 у справі №926/3886-б/21, підстави для застосування положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" щодо повернення судового збору у даному відсутні.

Керуючись ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 912/2066/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) закрити.

Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Копії ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому Багінському А.О. до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2024.

Суддя В.В.Тимошевська