Рішення

від 27.02.2024 по справі 916/3418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3418/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД АГРО СЕРВІС" (65003, м. Одеса, вул.Чорноморського Козацтва, буд.115, код ЄДРПОУ 42817791)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспорт" (67801, Одеська область, м. Овідіополь, вул. Шевченка, 42А, код ЄДРПОУ 37184837)

про стягнення суми

За участю представників:

від позивача - Мієнко Р.В. (зал)

від відповідача - Гаспарянц Д.М. (зал)

ВСТАНОВИВ:

Позивачем ТОВ " Гранд Агро СЕРВІС " подано позов до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за Договором поставки запчастин до сільськогосподарської техніки від 12.04.2021 № 1204/34, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, в межах якої були викладені позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспорт", щодо стягнення заборгованості за поставлені запасні частини до сільськогосподарської техніки у сумі 199 540 грн.86 коп., та господарські штрафні санкції за неналежне виконання грошових зобов`язань, загальною сумою 340 155 грн. 66 коп., з яких: пеня - 218 497 грн. 24 коп., неустойка/штаф - 39 908 грн. 17 коп., інфляційні втрати - 70 778 грн. 23 коп., 3% річних - 10 972 грн. 02 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/3418/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 15.12.2023р. суд, враховуючи обставини справи та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановив провести підготовче провадження у розумні строки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження у справі була отримана нарочно в приміщенні суду 10.08.2023 року, про що свідчить підпис представника.

25.08.2023 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, згідно якого відповідач заперечує частково проти задоволення позову.

23.10.2023 року до канцелярії суду надійшла заява про зміну підстав позову та суми позовних вимог. Судом заява була прийнята до розгляду та задоволена.

17.11.2023 року відповідачем було надіслано відзив на позовну заяву до електронного суду з урахуванням заяви про зміну підстав, згідно якої заперечує проти суми штрафних санкцій.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач подав первісний позов, яким стверджує, що 12.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Агро СЕРВІС" (Продавцем/Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранспорт" (Покупцем), був укладений Договір поставки запчастин до сільськогосподарської техніки № 1204/3Ч.

Відповідно до умов визначених в межах пункту 1.1. розділу 1 Договору поставки, запчастин до сільськогосподарської техніки від 12.04.2021 №1204/34, в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором, Постачальник - ТОВ "Гранд Агро СЕРВІС" зобов?язується передати Покупцю TOB "Укртранспорт", запасні частини до сільськогосподарської техніки - Товар, а Покупець зобов?язується прийняти даний товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену в Договорі суму коштів (вартість), а також сплатити відсотки за придбання Товару у разі його придбання у розстрочку - в сумі визначений умовами Договору.

Згідно положень викладених в межах пункту 2.1. розділу 2 Договору поставки запчастин до сільськогосподарської техніки від 12.04.2021 №1204/3Ч, ціна товару в розстрочку (ціна договору) вказується у рахунку-фактурі та у видаткових накладних, які складаються на кожну партію запчастин згідно замовлень Покупця. Сторони встановлюють ціну товару в гривнях.

У період з 22.04.2021р. по 09.08.2021р. ТОВ "Гранд Агро СЕРВІС, який є постачальником запасних частин до сільськогосподарської техніки за Договором, згідно заявок ТОВ "Укртранспорт" - покупця за Договором, на виконання вищезазначених умов Договору та відповідно до видаткових накладних, підписаних обома Сторонами за вказаним Договором, а саме: видаткової накладної №46 від 22.04.2021 року (рахунок на оплату №70 від 19.04.2021 року); видаткової накладної №55 від 12.05.2021 року (рахунок на оплату №83 від 23.04.2021 року); видаткової накладної №67 від 19.05.2021 року (рахунок на оплату №103 від 17.05.2021 року); видаткової накладної № 68 від 19:05.2021 року (рахунок на оплату №94 від 12.05.2021 року); видаткової накладної №75 від 26.05.2021 року (рахунок на оплату №114 від 24.05.2021 року); видаткової накладної №79 від 02.06.2021 року (рахунок на оплату №116 від 25.05.2021 року); видаткової наклидної №81 від 02.06.2021 року (рахунок на оплату № 121 від 26.05.2021 року); видаткової накладної №174 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату № 243 від 21.07.2021 року): видаткової накладної №175 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату №242 від 17.07.2021 року); видаткової накладної № 176 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату №230 від 16.07.2021 року); видаткової накладної №213 від 09.08.2021 року (рахунок на оплату №270 від 02.08.2021 року); видаткової накладної №212 від 09.08.2021 року (рахунок на оплату №246 від 22.07.2021 року), поставила Покупцю - ТОВ "Укртранспорт", товар (запасні частини до сільськогосподарської техніки), на загальну суму 265 410,15 грн.

Позивач зазначає, що належним чином та в повному обсязі виконав усі свої зобов?язання за Договором поставки запчастин до сільськогосподарської техніки від 12.04.2021 за №1204/34.

Натомість відповідач, порушуючи умови Договору поставки запчастин до сільськогосподарської техніки від 12.04.2021 №1204/3Ч, свої зобов?язання за вказаним договором належним чином не виконало, зокрема в частині повної оплати отриманого/поставленого товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки), до теперігнього часу. Відповідач на даний час здійснив оплату поставленого Продавцем за Договором Товару лише частково, а саме у сумі - 65 869, 29 грн.

Як стверджував позивач, внаслідок неналежного виконання ТОВ "Укртранспорт" умов Договору поставки запчастин до сільськогосподарської техніки № 1204/34 від 12.04.2021р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого (поставленого) та вже використаного товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки), утворилась заборгованість в сумі 199 540 грн. 86 коп.

Згідно з умовами викладеними в пункті 7.2 розділу 7 Договору поставки запчастин до сільськогосподарської техніки № 1204/34 від 12.04.2021: "Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи на користь постачальника за кожний день прострочення в розмірі 0,3% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу".

Разом з цим, відповідно до положень Договору, викладених в пункті 7.2 Розділу 7 Договору поставки запчастин до сільськогосподарської техніки № 1204/34 від 13.04.2021р.: "У випадку прострочення виконання грошових зобов?язань по оплаті вартості ТОВАРУ більше 2 (двох) календарних днів, Покупець сплачує на користь Продавця проценти за користування товарним кредитом в розмірі 20 (двадцять) відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дати фактичного отримання ТОВАРУ, які оформлюються Стеронами у вигляді Акту надання послуг".

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, було нараховано відповідачу пеню в сумі 218 497, 24 грн., неустойку в розмірі 39 908,17 грн., інфляційних витрати 70 778,23грн. та 3% річних в сумі 972,02 грн.

25.08.2023 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, згідно якого відповідач зазначає, що сторонами ніколи не укладався договір № 1204/34 від 12.04.2021, на який посилається позивач, що підтверджується і позивачем, оскільки у позивача відсутній примірник такого договору підписаний саме відповідачем. В той же час відповідач не заперечує, що з 22.04.2021р. по 09.08.2021р. придбано у позивача запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 264 410, 15 грн. Відповідач зазначає, що за період з 14.03.2023 року було сплачено 100 000 грн. та заборгованість відповідача складає 99 540, 86 грн. Також відповідач зазначає, що відсутність підписаного договору між сторонами не породжує нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки), що призводить до відмови в задволенні позову в цій частині.

Враховуючи відзив на позовну заяву, позивачем була направлена до суду заява про зміну підстав та суми позовних вимог, в якій зазначається що відсутність підписаного між сторонами договору. Відповідно до заяви позивача про зміну підстав та суми позовних вимог, обставина відсутності між сторонами укладеного договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за поставлений товар, яка згідно з актами звіряння взаємних розрахунків та часткових сплат відповідача складає 135 515,15 грн. Заява про зміну підстав позову та зміну суми позовних вимог судом була прийнята до розгляду.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за поставлений товар, було нараховано інфляційні витрати 89 797,80 грн. та 3% річних в сумі 15 643,01 грн.

Судом 17.11.2023 року було отримано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову, згідно якого відповідачем визнається основна заборгованість заборгованість у розмірі 135 515, 15 грн. та частково заперечується сума інфляційних витрат та 3% річних.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Агро СЕРВІС" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Правова природа договору, відносин, що склалися між сторонами, визначається з огляду на зміст таких відносин.

З`ясовуючи зміст правовідносин сторін , суди мають виходити з буквального та логічного змісту відносин, з намірів сторін цих відносин, з приводу яких виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Отже, зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові.

Так, днем пред`явлення вимоги про оплату поставленої продукцї (товару) сід вважати дату отримання відповідачем претензії позивача.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання сплинув 14.04.2023 року.

Судом встановлено, що Позивач у період з 22.04.2021 року по 09.08.2021 року, згідно заявок ТОВ "Укртранспорт" та відповідно до видаткових накладних, підписаних обома Сторонами за вказаним, а саме: видаткової накладної №46 від 22.04.2021 року (рахунок на оплату №70 від 19.04.2021 року); видаткової накладної №55 від 12.05.2021 року (рахунок на оплату №83 від 23.04.2021 року); видаткової накладної №67 від 19.05.2021 року (рахунок на оплату №103 від 17.05.2021 року); видаткової накладної № 68 від 19:05.2021 року (рахунок на оплату №94 від 12.05.2021 року); видаткової накладної №75 від 26.05.2021 року (рахунок на оплату №114 від 24.05.2021 року); видаткової накладної №79 від 02.06.2021 року (рахунок на оплату №116 від 25.05.2021 року); видаткової наклидної №81 від 02.06.2021 року (рахунок на оплату № 121 від 26.05.2021 року); видаткової накладної №174 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату № 243 від 21.07.2021 року): видаткової накладної №175 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату №242 від 17.07.2021 року); видаткової накладної № 176 від 24.07.2021 року (рахунок на оплату №230 від 16.07.2021 року); видаткової накладної №213 від 09.08.2021 року (рахунок на оплату №270 від 02.08.2021 року); видаткової накладної №212 від 09.08.2021 року (рахунок на оплату №246 від 22.07.2021 року), поставила Покупцю ТОВ "Укртранспорт", товар (запасні частини до сільськогосподарської техніки), на загальну суму 265 410,15 грн.

Позивач зазначає, що належним чином та в повному обсязі виконав усі свої зобов?язання, але враховуючи часткову оплату, загальна заборгованість за поставлений товар становить 135 515, 15 грн., що не заперечується відповідачем

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість поставленого товару в сумі 135 515, 15 грн. є обґрунтованими, не заперечуються відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач не заперечує щодо наявності суми основної заборгованості з поставки запчастин до сільськогосподарської техніки з урахуванням змінених позовних вимог ТОВ «Гранд агро сервіс», однак вважає нараховані інфляційні витрати та три проценти річних у вказаних позивачем розмірах безпідставними, з урахуванням наступного.

За період з 25.10.2021р. по 17.11.2022р. відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 65 869,29 грн. з ПДВ, та в рахунок погашення заборгованості також перераховано на банківський рахунок позивача, зазначений у претензії від 10.03.2023 №1, грошові кошти, зокрема: 14.03.2023 - 10 000 грн. з ПДВ; 27.03.2023 - 10 000 грн. з ПДВ;

12.05.2023 - 40 000 гри. з ПДВ; 27.06.2023 - 10 000 грн. з ПДВ; 19.07.2023 - 15 000 грн. з ПДВ; 19.07.2023 - 5 000 грн. з ПДВ; 20.07.2023 - 10 000 грн. з ПДВ.

Загальна сума отриманих запчастин до сільськогосподарської техніки з урахуванням змінених позивачем вимог складає 305 384,44 грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, у жодному документі на підтвердження поставки товарів відповідачу, не визначено строк виконання зобов`язання Товариства з оплати за поставлений товар, у зв?язку із чим у даному випадку підлягає застосуванню вищевказана норма ЦК України

Так, позивачем пред`явлено Товариству вимогу зі сплати за товар шляхом направлення на адресу останнього претензії від 10.03.2023р. № 1, яка містить вимогу щодо сплати за поставлені запчастини у строк до 14.04.2023.

Таким чином, 15.04.2023 є днем, з якого зобов?язання Товариства зі сплати придбаного товару у позивача стало простроченим.

Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3 огляду на це, вимога позивача про сплату Товариством на його користь заборгованості з урахуванням встановленого індексуі нфляціїза весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми є підставною.

Водночас, розмір суми трьох процентів річних та інфляційного збільшення розраховано позивачем невірно, зокрема, невірно визначено період для такого розрахунку та суму простроченої заборгованості.

Так, зазначене інфляційне збільшення складає (розрахунок додано до цього відзиву):

1. Станом на 15.04.2023 заборгованість ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» з урахуванням сум платежів складає: 219 515,15 грн. (305 384,44 - 2 869,32 - 3 000,00 - 8 554,37 - 11 445,60 - 5 000,00 - 5 000,00 - 30 000,00 - 10 000,00 - 10 000,00).

За період з 15.04.2023 до 11.05.2023 (12.05.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані інфляційні витрати у розмірі 439,03 грн, з ПДВ.

2. 12.05.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 40 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку з чим прострочена заборгованість зменшена до 179 515,15 грн. (219 515,15 грн. - 40 000,00).

За період з 12.05.2023 до 26.06.2023 (27.06.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані інфляційні витрати у розмірі 2 340,88 грн. з ПДВ

3. 27.06.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 10 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку з чим прострочена заборгованість зменшена до 169 515,15 грн. (179 515,15 - 10 000,00).

За період з 27.06.2023 до 18.07.2023 (19.07.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані інфляційні витрати у розмірі 0,00 грн

4. 19.07.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРСВІС» 20 000,00 грн. з ПІДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 149 515,15 грн. (169 515,15 - 20 000,00)

За період з 19.07.2023 до 19.07.2023 (20.07.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) інфляційні витрати не нараховувались, враховуючи, що за змістом пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця.

5. 20.07.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 10 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 139 515,15 грн. (149 515,15 - 10 000,00)

За період з 20.07.2023 до 20.10.2023 року (дату проведення розрахунку позивачем) нараховані інфляційні витрати у розмірі 0,00 грн.

Загальна сума інфляційного збільшения за період з 15.04.2023 по 20.10.2023 складає 2779,91 грн. з ПДВ

Заборгованість ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» перед ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» зі сплати 3% річних складається з наступного (розрахунок додано до цього відзиву):

1. Станом на 15.04.2023 заборгованість ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» з урахуванням сум платежів складає: 219 515,15 грн. (305 384,44 - 2 869,32 - 3 000,00 - 8 554,37- 11 445,60 - 5 000,00 - 5 000,00 - 30 000,00 - 10 000,00 - 10 000,00).

За період з 15.04.2023 до 11.05.2023 (12.05.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані 3 % річних у розмірі 487.14 грн

12.05.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 40 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 179 515,15 грн. (219 515,15 грн. - 40 000,00).

За період з 12.05.2023 до 26.06.2023 (27.06.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані 3 % річних у розмірі 678,71 грн

3. 27.06.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 10 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 169 515,15 грн. (179 515,15 - 10 000,00).

4. 19.07.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» 20 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 149 515,15 грн. (169 515,15 - 20 000,00).

За період з 19.07.2023 до 19.07.2023 (20.07.2023 - дата наступного платежу в рахунок погашення заборгованості) нараховані 3 % річних у розмірі 12,29 грн

5. 20.07.2023 ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» сплачено на користь ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРСВІС» 10 000,00 грн. з ПДВ, у зв?язку із чим прострочена заборгованість зменшена до 139 515,15 грн. (149 515,15 - 10 000,00)

За період з 20.07.2023 до 20.10.2023 року (дату проведення розрахунку позивачем) нараховані 3 % річних у розмірі 1 066,43 грн

Загальний розмір заборгованості ТОВ «УКРТРАНСПОРТ» перед ТОВ «ГРАНД АГРО СЕРВІС» зі сплати 3% річних за період з 15.04.2023 по 20.10.2023 складає 2551,09 грн. з ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Великою Палатою Верховного Суду також зазначено, що звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

3 огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов' язання.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірна вимога про стягнення основного боргу з урахуванням 3% річних.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства в частині періоду нарахування, в зв`язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок 3% річних.

Так, здійснивши перерахунок суми 3% річних з урахуванням заперечень відповідача, суд визначив, що сума, яка підлягає задоволенню становить 2 551,09 грн..

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Так, здійснивши перерахунок інфляційних витрат, з урахуванням заперечень відповідача, судом встановлено, що загальна сума інфляційних витрат, яка підлягає задоволенню становить 2 779, 91 грн..

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частинами ч.ч.1,2,3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Агро СЕРВІС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок 3% річних та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД АГРО СЕРВІС" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд.115, код ЄДРПОУ 42817791) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспорт" (67801, Одеська область, м. Овідіополь, вул. Шевченка, 42А, код ЄДРПОУ 37184837) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспорт" (67801, Одеська область, м. Овідіополь, вул. Шевченка, 42А, код ЄДРПОУ 37184837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД АГРО СЕРВІС" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд.115, код ЄДРПОУ 42817791) основний борг в розмірі 135 515 ( Сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять грн. 15 коп.), інфляційні витрати в розмірі 2 779 ( Дві тисячі сімсот сімдесят дев`ять грн. 91 коп.,) 3% річних в сумі 2 551 (Дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна грн. 09 коп.) та судовий збір в розмірі 2 389 (Дві тисячі триста вісімдесят дев`ять грн. 08 коп.)

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 березня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна