Ухвала

від 05.03.2024 по справі 926/4098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05 березня 2024 року Справа № 926/4098/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

секретар судового засідання Голіней Я.І.,

за участю представників:

позивача: Демиденко В.А. (в режимі ВКЗ)

відповідача: не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» про відстрочення виконання судового рішення

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод»

про стягнення грошових коштів в сумі 11250000,00 грн.

В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансова-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 11 250 000,00 грн та 135 000,00 грн судового збору.

На виконання вищевказаного рішення 20.02.2024 видано наказ.

21.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» надійшла заява (Вх.№582) про відстрочення виконання рішення суду від 18.01.2024 до 31.12.2024.

У своїй заяві представник відповідача посилається на те, що відповідно до рішення РНБО від 07.12.2023, яке введене в дію Указом Президента України від 07.12.2024 №814-21т, ТОВ «Машзавод» станом на 16.01.2024 не перебуває під санкціями, у зв`язку із завершенням строку їх застосування. Оскільки відповідач починає відновлювати свою господарсько-фінансову діяльність, що дозволить найближчим часом, але не раніше як за рік, виконати судове рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Машзавод» просить відстрочити його виконання до 31.12.2024.

Ухвалою суду від 21.02.2024 розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення призначено на 05.03.2024, участь представників сторін - на власний розсуд.

26.02.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 26.02.2024 судове засідання призначене на 05.03.2024 постановлено провести в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду.

Представник позивача заперечив проти заяви про розстрочення виконання рішення суду мотивуючи це тим, що ПАТ «Укртатнафта» знаходиться в управлінні держави та виконує мобілізаційні завдання, а саме є безпосереднім виконавцем державної програми по забезпеченню потреб Міністерства оборони України.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок обстрілів ПАТ «Укртатнафта» було пошкоджено та зруйновано виробничі об`єкти, у зв`язку із чим здійснено аварійну зупинку технологічних установок та виробничих дільниць.

ПАТ «Укртатнафта» є об`єктом критичної інфраструктури, яке потребує значних коштів для відновлення після завданих агресором обстрілів та руйнувань.

На думку представника позивача задоволення даної заяви призведе до порушення балансу інтересів ПАТ «Укртатнафта», оскільки відсутність стягнутих коштів з відповідача не дозволить проводити відновлення зруйнованих об`єктів та унеможливлюватиме виконання позивачем державної програми по забезпеченню потреб Міністерства оборони України.

05.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду у зв`язку із участю в іншому судовому процесі.

У судовому засіданні 05.03.2024 представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що участь представників учасників справи не визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи вищевикладене та виходячи із передбачених ГПК України строків розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки з доданої роздруківки до клопотання, не вбачається, що представник відповідача є учасником іншої справи, а директор ТОВ «Машзавод» не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника або представляти інтереси підприємство самостійно. Суд також звертає увагу, що ухвалою від 21.02.2024 участь представників сторін у судовому засіданні 05.03.2024 не визнана обов`язковою.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно до ч. ч. 2, 7 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відповідач у своїй заяві просить відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2024, обґрунтовуючи це тим, що накладення санкцій на ТОВ «Машзавод» негативно вплинуло на господарську діяльність, яка зараз, у зв`язку із завершенням строку їх застосування, починає відновлюватись.

Відповідачем надано докази партнерських відносин з деякими контрагентами, зокрема НПЗ імені Гайдара Алієва ГНКАР (SOCAR) (Азербайджан), литовським АТ «ACHEMA» та естонською компанією «VKS OiL AS».

Відповідач зазначив, що ТОВ «Машзавод» розпочало активну участь в тендерах, що також в подальшому сприятиме швидшому відновленню діяльності та дозволить відповідачу виконати свої зобов`язання по контрактам, зокрема, перед ПАТ «Транснаціональна фінансова-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

Відповідач погоджується, що даний спір виник з його вини, проте складний економічний стан підприємства, пов`язаний із подіями 2022-2023 років, унеможливлює погашення заборгованості одразу після набрання рішенням законної сили, тож відстрочення виконання рішення є запорукою відновлення роботи заводу.

Суд приймає до уваги посилання представника позивача на те, що ПАТ «Укртатнафта» є об`єктом критичної інфраструктури, виконує мобілізаційні завдання по забезпеченню потреб Міністерства оборони України та потребує значних коштів для відновлення після обстрілів країни агресора - російської федерації.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення суду до 20.05.2024, що, не порушуючи баланс інтересів обох сторін, надасть можливість відповідачу відновити свою господарську діяльність, покращити фінансовий стан та самостійно виконати рішення суду у даній справі.

Суд вважає, що встановлений строк відстрочення виконання рішення жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 232, 234, 235, 255, 256, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» про відстрочення виконання судового рішення у справі №926/4098/23 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2024 у справі №926/4098/23 на три місяці - до 20.05.2024.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Повний текст ухвали складено 11.03.2024

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.І. Ніколаєв