ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 916/997/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2023 (суддя Сулімовська М. Б.) у справі
за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання привести земельну ділянку до попереднього стану,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Цимбалістого Т. О.,
позивача - Голуб А. С.,
відповідача - Тарановського Д. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Міськрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" (далі - ТОВ "НІКА") про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка А. А. від 14.11.2022 за індексним номером 65461148, яким зареєстровано право власності ТОВ "НІКА" на нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 1171,4 кв.м по вул. Брестській, 55 у м. Одесі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2658446751100);
- зобов`язання привести земельну ділянку із кадастровим номером 5110137300:24:007:0006, площею 0,5198 га по вул. Брестській, 55 у м. Одесі, у попередній стан шляхом перебудови самочинно реконструйованих нерухомих об`єктів під літ. В площею 315,4 кв.м, літ. Г площею 173,7 кв.м та літ. Д площею 341,1 кв.м відповідно до технічного паспорту від 22.09.2011, виготовленого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", та знесення побудованих об`єктів нерухомості під літ. К (склад) площею 293,8 кв.м, літ. Ж (склад) площею 23,4 кв.м, навісів літ. З, Л, М, будівлі охорони літ. Н, огорожі 1-2.
2. Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем самочинного будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці комунальної власності за відсутності права користування такою ділянкою, містобудівних умов та обмежень щодо об`єкта будівництва та документів, які дають право виконувати будівельні роботи та вводити об`єкт до експлуатації.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. ТОВ "НІКА" на підставі договору купівлі-продажу № 5507 від 28.10.2011, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., придбало у власність нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 322 кв.м, розташовані по вул. Брестській, 55 у м. Одесі.
4. Згідно з технічним паспортом на нежитлові будівлі та інженерні споруди від 22.09.2011, виготовленого КП "ОМБІ та РОН", нежитлові будівлі та інженерні споруди складались з літ. Е (насосна) площею 24 кв.м, літ. В (насосна з підвалом) загальною площею 298 кв.м, з них приміщення першого поверху площею 191,5 кв.м та підвалу - 106,5 кв.м, літ. Г, Д - резервуари, огорожа № 2- 4, мостіння -II.
5. В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХБУД ІНЖИНІРИНГ" на замовлення відповідача було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок, за адресою об`єкта м. Одеса, вул. Брестська, 55, станом на 11.11.2022.
6. При співставленні даних вищезазначених технічних паспортів, суди встановили, що має місце зміна площі підвалу та першого поверху під літ. В - збільшено загальну площу першого поверху на 3,6 кв.м (з 191,5 кв.м до 195,1 кв.м) та площу підвалу на 13,8 кв.м (з 106,5 кв.м до 120,3 кв.м), реконструйовано резервуар літ. Г під станцію технічного обслуговування площею 173,7 кв.м та резервуар під літ. Д під цех з підвалом загальною площею 341,1 кв.м, побудовано нові об`єкти: під літ. К (склад) площею 293,8 кв.м, літ. Ж (склад) площею 23,4 кв.м, навіси літ. З, Л, М, будівлю охорони літ. Н, огорожі 1-2.
7. 14.11.2022 державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком А. А. прийнято рішення за індексним номером 65461148 про проведення державної реєстрації (з відкриттям розділу) за ТОВ "НІКА" права власності на нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 1171,4 кв.м, що в цілому складаються з цеху з підвалом літ. В, Д, станції технічного обслуговування літ. Г, складу літ. Е, Ж, К, навісів літ. З, Л, М, будівлі охорони літ. Н, огорожі 1-2, розташовані за адресою: вул. Брестська, 55, м. Одеса (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2658446751100).
8. Згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.01.2023 № 01-6/40-ПР, в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру на об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55. Також до Управління не надходили та не реєструвались документи дозвільного/декларативного характеру про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за вищевказаною адресою.
9. Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (лист від 18.01.2023 № 01-19/36) Одеською міською радою рішення про передачу у власність чи користування ТОВ "НІКА" або іншим особам земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55 не приймались.
10. Згідно листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 18.01.2023 № 01-19/36, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво або реконструкцію об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55 в Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради не значаться.
11. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ТОВ "НІКА" право власності та інше речове право на земельну ділянку за вказаною адресою не зареєстровано.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. 01.09.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про задоволення позову, виходивши з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
13. 07.12.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про часткове скасування цього рішення, виклавши резолютивну частину рішення у власній редакції; в решті рішення залишив без змін.
14. Суд апеляційної інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, дійшов висновку, що вимога прокурора про скасування рішення державного реєстратора не відповідає належному способу захисту, а отже підстави для її задоволення відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
15. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
16. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наполягаючи на ухваленні судового рішення без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20.
17. Заявник також стверджує про помилкове застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.
18. ТОВ "НІКА" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову у позові.
19. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи про ухвалення судових рішень без урахування правових позицій суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20, від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18, від 08.08.2022 у справі № 953/12011/20, від 07.12.2022 у справі № 903/69/18.
20. Крім того, скаржник посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та ігноруванні судом апеляційної інстанції аналогічного клопотання.
21. Малиновська окружна прокуратура міста Одеси у відзиві на касаційні скарги просить залишити без задоволення касаційну скаргу ТОВ "НІКА", скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
Позиція Верховного Суду
22. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
23. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
24. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
25. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
26. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
27. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
28. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
29. Проаналізувавши наведені скаржниками підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.
30. У справі № 915/161/20 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021), на неврахування висновків у якій посилається прокурор у касаційній скарзі, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про можливість скасування державної реєстрації права власності на самочинно збудоване майно. При цьому Судом зауважено, що факт існування реєстрації права власності на майно, яке за судовим рішенням має бути знесено як самочинне, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, якого не існує.
31. Поряд з цим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 та яку врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.
32. При цьому визначальними обставинами для встановлення подібності зазначеної справи (№ 916/1174/22) та справи, яка переглядається є 1) наявність самочинного будівництва, на яке 2) неправомірно зареєстровано право власності.
33. За таких обставин вирішуючи цей спір, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.
34. В силу ж правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, слід враховувати саме останню позицію суду касаційної інстанції.
35. Правова позиція, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, є останньою у часі в порівнянні із наведеною прокурором правовою позицією, і, як вже було зазначено, саме вказана (остання) позиція була врахована судом апеляційної інстанції, що підтверджує правильність застосування правових норм при постановленні оскаржуваної постанови.
36. ТОВ "НІКА" у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначило про неврахування судами висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.
37. Разом з тим наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором оцінюється судом виходячи з конкретних обставин справи з огляду на визначення прокурором з посиланням на відповідне законодавство, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, наведення обґрунтувань у позовній заяві необхідності їх захисту та визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
38. У справі, яка розглядається, суди установили, що Міськрада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади жителів міста Одеси, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі на землю. Отже, саме Міськрада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
39. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив твердження ТОВ "НІКА" про те, що належним компетентним органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки у даній справі мова йде не про істотне відхилення від проекту, а про будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного дозволу, який дає право виконувати будівельні роботи.
40. З огляду на те, що Міськрада після отримання листа прокурора, в якому повідомлялось про виявлені порушення, не вживала заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, суди попередніх інстанцій виснували про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Міськради, а заявником такі обставини не спростовані.
41. Правові висновки в частині стандарту доказування та оцінки доказів судом (справи № 903/69/18 та № 129/1033/13-ц) за своїм правозастосуванням є загальними, а аргументи скаржника (ТОВ "НІКА") щодо їх неврахування судами попередніх інстанцій, в контексті цієї справи, фактично зводяться до спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
42. Предметом розгляду у справі № 916/2040/20 були вимоги про визнання недійсним договору поставки. Верховний Суд приймаючи нове рішення про відмову у позові вказав на те, що позивач у позовній заяві жодним чином не обґрунтовує наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника оскаржуваного правочину у зв`язку з його укладенням.
43. Водночас у справі, яка розглядається, судами досліджувалися підстави звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Міськради та необхідність захисту від виявлених порушень.
44. Стосовно тверджень ТОВ "НІКА" про неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 953/12011/20 щодо застосування інституту позовної давності, судова колегія зазначає, що висновки у вказаній справі щодо застосування положень статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України були зроблені з урахуванням конкретних обставин та наявних у такій справі і оцінених судами, згідно з вимогами процесуального законодавства, доказів, а отже, застосування вказаних норм у справі, на яку посилається скаржник, залежало від встановлення певної сукупності фактів, які мають матеріально-правове значення у питанні застосування або, навпаки, інституту позовної давності.
45. У справі, що розглядається суди попередніх інстанцій, на підставі власної оцінки доказів, дійшли висновку, що у даному випадку для обчислення строку позовної давності є саме дата реєстрації відповідачем самочинно збудованого об`єкта, а відтак прокурором при зверненні з позовом у справі не було пропущено позовну давність.
46. Колегія суддів відхиляє посилання ТОВ "НІКА" на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18 щодо дискреційного характеру повноважень у правовідносинах, у яких виник спір у справі, що розглядається, оскільки правовідносини у справі, на яку здійснюється послання як на приклад неоднакового правозастосування, виникли у сфері оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування щодо преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.
47. Також до правовідносин цієї справи не може бути застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15, оскільки обставини справ є різними. Зокрема, у зазначеній справі була подана декларація про початок виконання будівельних робіт, проте згодом встановлено, що вказані у ній відомості є недостовірними.
48. За наведених обставин судова колегія дійшла висновку, що посилання скаржників на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у перелічених у касаційних скаргах постановах суду касаційної інстанції, не знайшли підтвердження.
49. Щодо тверджень ТОВ "НІКА" про необґрунтовану відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
50. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
51. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
52. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
53. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
54. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20).
55. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
56. Відповідно до частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
57. Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
58. За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
59. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
60. При цьому самим скаржником зазначається, що судом розглянуте його клопотання про призначення експертизи. Отже, ураховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, Верховний Суд доходить висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотання щодо призначення експертизи. Крім того, незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що судом допущено у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення.
61. Аргументи ТОВ "НІКА" про те, що апеляційна інстанція не розглянула його клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, є безпідставними та такими, що спростовуються змістом оскаржуваної постанови, з якої вбачається, що судом відмовлено у задоволенні цього клопотання з підстав, за якими його відхилено судом першої інстанції.
62. За таких обставин наведені заявником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
64. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
65. Згідно з вимогами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Судові витрати
66. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржників (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційними скаргами заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2023 у справі № 916/997/23 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 12.03.2024 |
Номер документу | 117554774 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні