Рішення

від 05.03.2024 по справі 363/537/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.03.2024 Справа № 363/537/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Микитчук Д.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство»</a>, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

встановив:

позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому просили:

- стягнути з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 58 520 грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

- стягнути з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 59 185 грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

Свої вимоги мотивували тим, що постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року залишено без змін рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року, яким їх поновлено на посаді АЗС в ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» та стягнуто на їх користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 грудня 2019 по 27 червня 2022 року включно.

Проте, ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство, не дивлячись на ухвалені судові рішення та положення ч. 8 ст. 235 КЗпП України, відмовилось виконувати їх добровільно. І тільки на підставі вимог Вишгородського відділу державної виконавчої служби, позивачів примусово поновлено на роботі 06 липня 2023 року.

Таким чином, за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за 266 робочих днів ОСОБА_3 втратила середній заробіток в загальному розмірі 58 520 грн., а ОСОБА_4 , втратила середній заробіток в загальному розмірі 59 185 грн., що підлягають стягненню з ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" на їх користь.

Представник відповідача подала до суду відзив, в якому зазначила, що згідно наказів ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" №12-К та №13-К від 06 липня 2023 року, позивачів поновлено на роботі. У той же час, з даним позовом останні звернулися до суду лише 31 січня 2024 року, тобто з порушенням трьохмісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, в зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Представник позивачів в суді позов підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в суді просила відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 27 червня 2022 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області, яке набрало законної сили 02 березня 2023 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поновлено на посади операторів АЗС в ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство".

02 березня 2023 року постановою Київського апеляційного суду та 06 грудня 2023 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вказане вище рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року залишено без змін.

19 квітня 2023 року на підставі виконавчого листа №363/183/20 від 13 квітня 2023 року, виданого Вишгородським районним судом Київської області, постановою державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. відкрито виконавче провадження №71601988 щодо поновлення ОСОБА_3 з дати її звільнення 11 грудня 2019 року на посаді оператора АЗС в ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство», відповідно до якого боржнику ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

19 квітня 2023 року на підставі виконавчого листа №363/183/20 від 13 квітня 2023 року, виданого Вишгородським районним судом Київської області, постановою державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо поновлення ОСОБА_4 з дати її звільнення 11 грудня 2019 року на посаді оператора АЗС в ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство», відповідно до якого боржнику ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

16 червня 2023 року у виконавчому провадженні №71601988 постановою державного виконавця на боржника ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 5 100 грн., якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне його невиконання.

16 червня 2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_3 постановою державного виконавця на боржника ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 5 100 грн., якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне його невиконання.

06 липня 2023 року наказом ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» №12-К, ОСОБА_3 поновлено на посаду оператора АЗС з 11 грудня 2019 року.

06 липня 2023 року наказом ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» №13-К, ОСОБА_4 поновлено на посаду оператора АЗС з 11 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Як передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У той же час, Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, частину другу цієї статті викладено в такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, положення Закону про те, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком» з 19 липня 2022 року не діє.

Аналізуючи матеріали справи та правові позиції сторін, суд доходить таких висновків.

Так, суд вважає, що рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року про поновлення на роботі незаконно звільнених працівників згідно ч. 8 ст. 235 КЗпП України підлягає негайному виконанню в силу прямих вимог Закону, незалежно від його звернення до примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, не дивлячись на зазначене, відповідачем вказані вище вимоги Закону не дотримано.

Втім, навіть після відкриття виконавчого провадження 19 квітня 2023 року, відповідачем вказане рішення своєчасно не виконано та позивачів на відповідні посади не поновлено. Лише 06 липня 2023 року, після того, як 16 червня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поновлено на посади операторів АЗС ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство».

Таким чином, починаючи з 28 червня 2022 по 05 липня 2023 року позивачі вимушено не працювали та не отримували середньої заробітної плати, а відтак з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» слід стягнути на користь позивачів виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року, встановлено, що середньоденна заробітна плата, що передувала звільненню з роботи ОСОБА_3 складала 220 грн., ОСОБА_4 - 222 грн.50 коп. Ці обставини не підлягають повторному доказуванню згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Кількість робочих днів затримки з 28 червня 2022 по 05 липня 2023 року становить 266.

Таким чином за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за 266 робочих днів, ОСОБА_3 втратила середній заробіток в загальному розмірі 58 520 грн. (266*220 = 58 520), а ОСОБА_6 - 59 185 грн. (266 222,5 = 59 185), що підлягають стягненню з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на корить позивачів.

Доводи сторони відповідача про пропуск позивачами трьохмісячного строку для звернення до суду з позовом, визначеного Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ, відповідно до якого ч.ч. 1 та 2 ст. 233 КПпП України викладено в новій редакції, суд відкидає, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що спірні правовідносини стосовно затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі від 28 червня 2022 року (ст. 233, ч. 8 ст. 235 та ст. 236 КЗпП України) між сторонами виникли до набрання чинності 19 липня 2022 року Закону України №2352-ІХ.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, що закріплено у ч. 1 ст.58 Конституції України.

До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі лише у випадках, коли вони пом?якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

В даному випадку, Законом України №2352-ІХ звужено вже існуючі права працівника на звернення до суду в справах про оплату праці, погіршено становище працівника, як найбільш вразливої сторони трудових правовідносин, посилено відповідальність у частині своєчасності звернення до суду за захистом порушених прав у вказаній сфері.

За таких умов та з огляду на принцип верховенства права, що означає пріоритет загальнолюдських цінностей та прав людини над державою і законодавством, чинна редакція ст. 233 КЗпП України до спірних правовідносин в цій справі застосована бути не може, оскільки зворотної сили не має.

Відтак, згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на звернення особи до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати будь-яким строком не обмежено та підлягає застосуванню в цій справі.

Таким чином, судом встановлено порушене право позивачів, яке підлягає захисту, а позов про це задоволенню, коли згаданий вище строк на звернення до суду позивачами не пропущено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 58 520 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять) грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

Стягнути з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 59 185 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.

Стягнути з ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. (двадцять) коп.

Повне судове рішення складено 11 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачі: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство»</a>, ЄДРПОУ - 05538738, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Шевченка, 89.

Суддя