Рішення
від 11.03.2024 по справі 640/9286/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року м. Київ№ 640/9286/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальньністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, яке судом було замінено на правонаступника - Головне управління ДПС в м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже висновки акта перевірки є безпідставними та не доведеними, позаяк, реальність господарських операцій між позивачем та Національним інститутом раку та ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» щодо поставки медичного устаткування підтверджується належними первинними документами. Доводи контролюючого органу щодо ймовірності фіктивної діяльності ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та наявності ви суду, постановленого у відношенні директора вказаного товариства ОСОБА_1 , позивач вважав помилковими, відповідне кримінальне провадження закрито, а ОСОБА_1 за клопотанням слідчого ухвалою суду звільнено від кримінальної відповідальності. Більш того, визнання особи винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 КК України, з огляду на презумпцію невинуватості та індивідуальний характер юридичної відповідальності, не свідчить автоматично про незаконність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток контрагентами.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.04.2021 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105 в частині нарахування основного зобов`язання на 9947 грн та штрафних (фінансових) санкцій на 4974,00 грн. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» залишено без задоволення, апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 640/9286/19 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким податкове зобов`язання з податку на прибуток збільшено на 402792 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 201396 грн. Справу № 640/9286/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі № 640/9286/19 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 прийнято до провадження справу, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 клопотання про виклик свідка в судове засідання задоволено, викликано у судове засідання 07.02.2023 у якості свідка ОСОБА_1 . Закрито підготовче провадження по справі № 640/9286/19. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.02.2023.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 витребувано докази у Товариства з обмеженою відповідальністю «Жалон Груп» (ЄДРПОУ 39967713), а саме належним чином засвідчені копії платіжних доручень від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 у № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн, якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Жалон Груп» здійснювало оплату за товар в межах договору купівлі-продажу від 13.04.2016 № АМ 1304/1.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

30.06.2023 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому зуважено, що діяльність ТОВ «Жалон Груп» пов`язується з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, а також сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків, тому, господарські взаємовідносини позивача з вказаним підприємством, що є предметом даного спору, є непідтвердженими та не реальними, а суми грошових коштів, сплачених на рахунки позивача вказаним підприємством, не можна вважати як плату за поставлений товар.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованими видами діяльності ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» за КВЕД є: 26.51 виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та дії; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 62.01 комп`ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.03 діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 будівництво житлових і оптової торгівлі мінеральними добривами імпортного та вітчизняного виробництва.

13.04.2016 між ТОВ «АЛТ Україна ЛТД», Національним інститутом Раку і ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» укладено договір купівлі-продажу продукції № АМ1304/1, за умовами якого, ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» (продавець), передає у власність Національному інституту Раку (покупець) медичне устаткування, а ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» (платник) здійснює оплату такого товару. У додатках № 1, № 2 до вказаного договору, сторонами погоджено специфікацію, яка містить перелік конкретної продукції, що є предметом договору, її кількість та вартість. Сторони погодили, що доставка товару здійснюється на склад покупця за правилами Інкотермс-2010 за рахунок продавця на умовах 100% передоплати продукції.

За результатами постачання продукції, обумовленої договором, складено видаткові накладні від 13.06.2016 № ХА000347, № 000348 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн.

У подальшому, ГУ ДПС було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 02.05.2019 № 280/26-15-14-01-05/36257647.

Так, перевіркою встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 412739,00 грн. Висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що операції позивача з Національним інститутом Раку і ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» є безтоварними та документально оформлені для незаконного отримання податкових вигід. До ГУ ДПС надійшла інформація, що у межах кримінального провадження № 32017100070000039 від 04.12.2017 директора ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. З огляду на такі обставини, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» має ознаки фіктивності та створене з метою прикриття незаконної діяльності, тому ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» безпідставно не включено до складу доходу безоплатно отримані оборотні кошти у розмірі 2237733,91 грн.

Крім того, податковий орган дійшов висновку, що аналогічне порушення допущене позивачем і за наслідками господарських операцій з ТОВ «ЛАНГОН», що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, на 55261,67 грн. Так, у актах виконаних робіт, оформлених за наслідками господарських відносин з указаним контрагентом, відсутні обов`язкові реквізити: підписи відповідальних осіб, повний перелік виконаних робіт (наданих послуг). Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «ЛАНГОН» фігурує в межах кримінального провадження №32017100080000017 від 07.02.2017, як суб`єкт підприємницької діяльності з ознаками «фіктивності». Також, за висновком контролюючого органу, вказаний контрагент не має достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій.

Тож, на підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким позивачу нараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 412739 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 206370 грн.

Частково задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к установлено, що директор ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 не приймав участі у господарській діяльності цього підприємства, первинні документи не підписував та завідомо знав, що таке товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно збільшив позивачу податкове зобов`язання з податку на прибуток на 402792 грн та застосував штрафні санкції в розмірі 201396,00 грн. Водночас, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу також донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 9947 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 4974 грн за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ЛАНГОН». Проте, акт перевірки не містить жодних посилань на дослідження операцій між позивачем та указаним контрагентом. Ці обставини стали підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач добровільно сплатив донараховані суми податкового зобов`язання по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАНГОН». В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Верховний Суд, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105, яким податкове зобов`язання з податку на прибуток збільшено на 402792,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 201396 грн та направляючи справу на новий розгляд (в іншій частині рішення у справі № 640/9286/19 залишено без змін), звернув увагу на таке.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень на підставі статті 78 КАС України врахували обставини, встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі №757/75075/17-к, якою директора ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, з нереабілітуючих підстав.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність ви або ухвали про закриття кримінального провадження щодо посадової особи контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Сама по собі наявність ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав щодо посадової особи контрагента платника податків, не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідний довід контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягає перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції вживав заходи щодо виклику директора ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 у судове засідання для надання відповідних доказів. Так, ухвалою від 29 серпня 2019 Окружний адміністративний суд міста Києва викликав ОСОБА_1 як свідка у справі №640/9286/19 у судове засідання, призначене на 31 жовтня 2019 о 10:30 год (том 1 а.с.112-113). Повістку про виклик ОСОБА_1 отримав 23 вересня 2019 (том 1 а.с.127), проте, у судове засідання не з`явився (том 1 а.с.129-130). Ухвалою від 31 жовтня 2019 Окружний адміністративний суд міста Києва повторно викликав ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 12 грудня 2019 о 10:30 год (том 1 а.с.132-133). Водночас, поштове відправлення з судовою повісткою та ухвалою про виклик свідка повернулось на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с.143-145). У світлі викладеного колегія суддів зазначає, що, враховуючи висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 (справа № 752/11896/17), від 12 лютого 2019 (справа № 906/142/18), повернення повісток про виклик до суду з вказівкою такої причини повернення як «За закінченням терміну зберігання» не може вважатись доказом належного інформування указаної особи про час і місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів також враховує, що до свідка, який без поважних причин не прибув у судове засідання, суд може застосувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 148 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність виклику у судове засідання посадової особи контрагента позивача для її допиту задля надання належної правової оцінки повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження, і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій. Разом з тим, суд першої інстанції не в повній мірі вжив заходи задля отримання належних доказів, які стосуються предмета доказування у цій справі. Апеляційний суд зазначених помилок не виправив.

Крім того, колегія суддів зауважує, що мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень також не містять правової оцінки судів щодо наслідків неявки свідка у судове засідання за викликом суду.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 липня 2022 (справа №160/3364/19), вирок або ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами справи. Разом з тим, судами попередніх інстанцій така оцінка надана не була.

Серед іншого, поза увагою судів залишились доводи позивача, що при постановленні ухвали від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к Печерський районний суд м. Києва судове слідство не проводив, як і не досліджував обставини можливого вчинення будь-яких протиправний дій ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» чи його службових осіб.

Так, з дослідженого судами договору купівлі-продажу продукції від 13.04.2016 №АМ 1304/1 слідує, що ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» виступало платником, який мав оплатити медичне устаткування, а його прийом здійснював покупець - Національний інститут раку. Таким чином, перевірці судами підлягав факт оплати зазначеним контрагентом товару. За змістом оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій вказали, що оплата була здійснена платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Разом з тим, матеріали справи таких доказів не містять.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Відповідно до норм п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід». Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до приписів п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми Закону №996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення №88.

У силу змісту п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови). У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У контексті наведеного, судом досліджено, що 13.04.2016 між ТОВ «АЛТ Україна ЛТД», Національним інститутом Раку і ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» укладено договір купівлі-продажу продукції № АМ1304/1, за умовами якого, ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» (продавець), передає у власність Національному інституту Раку (покупець) медичне устаткування, а ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» (платник) здійснює оплату такого товару.

У додатках № 1, № 2 до вказаного договору, сторонами погоджено специфікацію, яка містить перелік конкретної продукції, що є предметом договору, її кількість та вартість. Сторони погодили, що доставка товару здійснюється на склад покупця за правилами Інкотермс-2010 за рахунок продавця на умовах 100% передоплати продукції.

За результатами постачання продукції, обумовленої договором, складено видаткові накладні від 13 червня 2016 № ХА000347, № 000348 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн. Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями від 15.04.2016 № 986, від 18.04.2016 № 1006, від 19.04.2016 № 1045, від 20.04.2016 № 1076, від 21.04.2016 № 1100, № 1097 на загальну суму з ПДВ 2237733,91 грн.

Верховним Судом було звернуто увагу на те, що матеріали справи таких доказів (платіжних доручень) не містять.

Водночас, суд враховує, що вимоги ухвали суду від 06.12.2022 у частині витребування від ТОВ «Жалон Груп» копій вказаних платіжних доручень не були виконані, проте, оскільки сплату за поставлений товар здійснювало саме ТОВ «Жалон Груп», відповідні платіжні доручення знаходяться саме у вказаного товариства а не у позивача, водночас, позивачем було надано виписку з особового рахунку позивача в період з 15.04.2026 по 21.04.2016, завірені АТ «ОТП Банк», що підтверджує обставини зарахування коштів за поставлений товар. Власне вказані обставини відповідач і не заперечує, натомість наголошує на тому, що суми грошових коштів, сплачених на рахунки позивача вказаним підприємством, не можна вважати, як плату за поставлений товар через безтоварність самої господарської операції.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 у справі № 757/75075/17-к, установлено, що директор ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 не приймав участі в господарській діяльності цього товариства, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формував та не підписував і завідомо знав, що таке товариство створюється лише з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Водночас, кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а не з реабілітуючих підстав.

Судом враховано висновки суду касаційної інстанції в даній справі, проте, встановлена у кримінальному провадженні обставина непричетності директора ТОВ «Жалон Груп» ОСОБА_1 дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження операцій з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та відповідних показників його звітності, є формально складеними, позаяк, як договір купівлі-продажу від 13.04.2016, специфікації, підписані директором Шевченко А.В., який заперечив причетність до реальної господарської діяльності ТОВ «ЖАЛОН ГРУП».

Формальна наявність договору та первинних документів не є достатнім та беззаперечним доказом фактичного виконання договірних відносин і не надає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

У частині посилань позивача та надання до справи акта про приймання матеріалів № б/н від 13.06.2016, якими поставлений позивачем товар було прийнято Національним інститутом раку та фотоматеріали самого товару (медичного обладнання), суд зазначає, що у даному випадку, податковий оргран вказував не про відсутність самої поставки обладнання, а про те, що юридична особа, яка оплачувала даний товар причетна до суб`єктів господарювання, що створені для прикриття незаконної діяльності з мінімізації сплати податків з урахуванням того, що засновник/директор ТОВ «Жалон Груп» ОСОБА_1 не причетний до ведення господарської діяльності вказаного товариства.

Тож, оскільки, всі первинні документи у господарських відносинах позивача з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» підписані від імені ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та скріплені печаткою Товариства - директором ОСОБА_1 , який заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, суд вважає, що первинні документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання/поставки/оплати товарів.

Щодо доводів про те, що під час розгляду клопотання прокурора судом судове слідство не проводилось та під час судового розгляду даного кримінального провадження судом не встановлювався факт можливого вчинення будь-яких протиправних діянь TOB «АЛТ Україна ЛТД» чи його службовими особами, суд як зазначав, що первинні документи від імені ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» підписані саме ОСОБА_1 , який звільнений від кримінальної відповідальності за ознаками вчинення фіктивного підприємництва з нереабілітуючих підстав.

У частині зазначення судом касаційної інстанції про необхідність виклику у судове засідання в якості свідка посадової особи контрагента позивача для її допиту задля надання належної правової оцінки повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження, і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, суд констатує, що вчинені під час судового розгляду процесуальні дії так і не призвели до забезпечення явки свідка ОСОБА_1 у судове засідання, при цьому, тривалий розгляд спору та безрезультатні дії по виклику свідка, є порушенням встановлених процесуальним законом строків розгляду справи у конексті їх розумності, до того ж, судом вживались заходи щодо виклику директора ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 у судове засідання для надання відповідних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження операцій з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та відповідних показників його звітності є формально складеними та не можуть сворювати відповідних наслідків, з огляду на що, податковим органом було правомірно визначено позивачу зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 402792,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 201396,00 грн. Тож, адміністративний позов в цій частині позовних вимог (щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 07012615140105 в частині 402792,00 грн за основним зобов`язанням та 201396,00 грн за штрафними санкціями) задоволенню не підлягає.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальньністю "АЛТ УКРАЇНА ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.03.2024
Оприлюднено13.03.2024
Номер документу117560881
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —640/9286/19

Постанова від 20.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 12.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 03.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Рішення від 11.03.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Головенко О.Д.

Ухвала від 02.06.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Головенко О.Д.

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шейко Т.І.

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шейко Т.І.

Ухвала від 01.11.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шейко Т.І.

Ухвала від 18.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні