Ухвала

від 11.03.2024 по справі 360/232/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

11 березня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/232/24 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (місцезнаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 316) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі відповідач, ТУ ДСА України у Черкаській області), з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо нарахування та виплати судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженої до Придніпровського районного суду м. Черкаси, ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року включно, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженої до Придніпровського районного суду м. Черкаси, ОСОБА_1 :

- за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684 гривні, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- за період з 01 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 складає 3028 гривні, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивача Указом Президента України від 28.09.2017 № 295/2017, після закінчення п`ятирічного строку повноважень, призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області. Наказом голови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.07.2022 № 2-О із змінами позивача було зараховано до штату Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Позивач зазначає, що з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року включно відповідач нарахував їй суддівську винагороду, для визначення сум якої використовувалася величина в розмірі 2102 гривні під назвою розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаний факт підтверджуться відомостями про нарахування та виплату за вказані місяці. Однак, позивач вважає, що відповідно до приписів спеціального законодавства, відповідач повинен був нарахувати суддівську винагороду в грудні 2023 році - виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року в розмірі 2684 гривні, та суддівську винагороду і допомогу на оздоровлення у січні, лютому 2024 році - виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3028 гривні. Внаслідок цього, розмір винагороди позивача протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року не відповідав розміру, установленому спеціальним Законом, у зв`язку із чим позивач не погоджується із сумою виплаченої їй суддівської винагороди і вважає, що відповідачем порушено її право на належне матеріальне забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суддя виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За частиною третьою статті 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 і 6 згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; .

Аналізуючи наведені положення процесуального закону суд дійшов таких висновків:

у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС);

якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС);

за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС. Проте, віднесення її до цієї категорії не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивачем у позовній заяві заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України.

Згідно із частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. .

В обґрунтування клопотання позивач зазначила, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України вказана установа є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері фінансування місцевих загальних судів. В разі задоволення позову та недостатності у Відповідача коштів для виконання рішення, ця установа на підставі пунктів 2, 7 частини п`ятої статті 22 вищевказаного Кодексу матиме повноваження здійснити відповідний бюджетний запит, а також таке управління бюджетними коштами, щоб розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (Відповідач) мав змогу якнайшвидше виконати рішення.

Розглянувши клопотання про залучення третьої особи суд дійшов такого.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Відповідно до частин першої та третьої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Відповідно до статті 149 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно із частиною першою статті 151 Закону України Про судоустрій і статус суддів Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Підпунктами 2 та 7 частини першої статті 152 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що Державна судова адміністрація України забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.

З наведених правових норм слідує, що виплата суддівської винагороди позивачу у спірному періоді здійснювалась в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України.

У свою чергу ТУ ДСА України в Черкаській області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснював свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі на 2023 рік.

Отже, з огляду на характер спірних правовідносин та правовий статус Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів, а ТУ ДСА України в Черкаській області як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, суддя вважає, що у разі задоволення позову, рішення суду у справі впливатиме на обов`язок Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо виконання рішення суду.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Відповідно до наведених вимог законодавства, беручи до уваги предмет спору в даній справі, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі як другого відповідача - Державну судову адміністрацію України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; код за ЄДРПОУ: 26255795), а тому у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи слід відмовити.

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 5, 12, 77, 160, 168, 171, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відмовити у залученні Державної судової адміністрації України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Залучити Державну судову адміністрацію України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Липська, 18/5; код ЄДРПОУ: 26255795) до участі у справі як другого відповідача.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачам надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:

- довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за спірний період із зазначенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосованого для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:

- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи як обрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді, закладеного Державною судовою адміністрацією України у суму видатків Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області на виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за спірний період.

Справа розглядатиметься суддею Тихоновим І.В. одноособово.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі Судова влада України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяІ.В. Тихонов