Постанова

від 05.03.2024 по справі 580/6480/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6480/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Ясько В.В.;

від відповідача: Ткач С.С.;

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2021 № 3529385/43613003;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2021 № 5 датою її фактичного надходження - 07.12.2021.

Ухвалою від 02 січня 2023 року суд позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розглянути справу на виконання ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження.

Під час судового розгляду суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому ухвалою від 02.06.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

13.06.2023 вх. № 23314/23 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, позивач вказав, що строк звернення до суду пропущено у зв`язку із введенням воєнного стану через збройну агресію російської федерації проти України, зокрема вказує, що з 25.02.2022 по кінець березня початок квітня 2022 року Київська область була тимчасово окуповано збройними силами агресора. Також вказує на масовий виїзд працівників товариства за кордон, а також на тривалі виключення світла, води, тепла у зв`язку із обстрілами об`єктів критичної інфраструктури.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" до Головного управління ДПС України у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду без поважних причин.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" та призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 05.03.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.03.2024 заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив апеляційний суд залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.12.2022 позивачем подано до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву, у якій останній просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2021 № 3529385/43613003.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що зверненню з даним позовом до суду передувала процедура адміністративного оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2021 № 3529385/43613003

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач 06.01.2022 отримав рішення ДПС від 06.01.2022 №560/43613003/2 за результатами розгляду його скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Враховуючи, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору строк звернення до суду з даним позовом визначений ч. 4 ст. 122 КАС України та обраховується за загальним правилом, встановленим КАС України, протягом трьох місяців, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, перебіг строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 06.01.2022 та закінчився 06.04.2022. Поряд з цим, позивачем позовну заяву подано 26.12.2022, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, апелянт наполягає на тому, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану, господарська діяльність товариства була призупинена, працівники перебували у відпустках без збереження заробітної плати. На виконання вимог ухвали суду від 02.06.2023 позивачем додано докази перебування працівника товариства - Піскун А.В., яка відповідальна за ведення програмного забезпечення та мала доступ до всіх архівних документів товариства, за кордоном, а саме: докази отримання останньою тимчасового захисту у Республіці Ірландія.

Колегія суддів зауважує, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в абсолютно всіх випадках.

Колегія суддів враховує, що відповідно до положень ст. 12-2 та 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Черкаський окружний адміністративний суд не припиняв, не призупиняв своєї діяльності та продовжував здійснювати правосуддя.

Колегія суддів зазначає, що директор ТОВ "Паркінг Сіті" є особою, яка наділена повноваженнями підписувати документи від імені товариства, у тому числі і представляти інтереси юридичної особи у судах.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ТОВ "Паркінг Сіті" є юридичною особою, а тому не обмежене у виборі представників, зокрема, адвокатів та інших представників.

Як зазначено вище та встановлено судом із заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач не заперечує факт пропуску строку звернення до суду, який визначено ст. 122 КАС України, однак останній не наводить жодних об`єктивно непереборних та незалежних від позивача обставин, які перешкоджали останньому звернутися до суду в межах строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з даним позовом до суду 26.12.2022, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає заявлені апелянтом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними, оскільки останній не був позбавлений можливості подати даний позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

У розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.

За наведених обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, а наведені апелянтом підстави для поновлення строку для звернення з даним позовом до суду є неповажними, що не може бути підставою для поновлення строку, відповідно до норм адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи вищезазначені правові положення та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були законні підстави для залишення позовної заяви позивача без розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.

Отже, позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого нормами адміністративного судочинства, проте зазначеного не здійснив, належних доказів неможливості звернення з даним позовом не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Таким чином, позивачем не надано належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та доказів неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, а тому позов у цій справі слід залишити без розгляду.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 254, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг сіті" - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено 11 березня 2024 року.