Рішення

від 20.02.2024 по справі 384/467/23

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 384/467/23

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/53/2024

20 лютого 2024 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною та скасування державної реєстрації права оренди, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною та скасування державної реєстрації права оренди, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3524380800:02:000:0240, розташованої на території бувшої Добрянської сільської ради теперішньої Вільшанської селищної ради Голованівського (бувшого Вільшанського) району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,7314 га., якою він володіє на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №437466. Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", був укладений договір оренди землі від 25.12.2006 року (далі - Договір) відносно вищевказаної земельної ділянки, право оренди на підставі якого зареєстроване у Вільшанському ДП ЦДЗК 03.09.2007 року. Строк дії договору - 5 років. В подальшому, на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, строк дії договору подовжено до 03.09.2022 року. Оскільки позивача не влаштовували умови договору та фактичний розрахунок по ньому, він не мав наміру продовжувати його дію, а тому звернувся до відповідача із відповідною заявою від 30.09.2021 року, яку отримано останнім через поштове відправлення 05.10.2021 року. Крім того, позивач не отримував від відповідача проекту договору та повідомлень про намір ТОВ "Згода" на укладення договору оренди землі на новий строк. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року, внесено зміни до Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27), який доповнено пунктом 27: "Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельною сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнною стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: б) приватної власності. Відтак, дія вказаного договору оренди землі припиняється - 03.09.2023 року. 01.06.2023 року, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №334296234, позивачу стало відомо про те, що право оренди належної йому земельної ділянки, на підставі Додаткової угоди до договору серія та номер: б/н від 15.07.2021, ніби то укладеної між ТОВ "Згода" та ОСОБА_1 , продовжено до 03.09.2032 року, з автоматичним продовженням дії договору. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №337534041, позивачу стало відомо, що реєстрація змін до іншого речового права вчинена 04.01.2022 відповідно до рішення за індексним номером: 62745971. Тобто реєстрація змін до іншого речового права відбулася після отримання відповідачем заяви про небажання позивача продовжувати дію договору. Позивач стверджує, що Додаткової угоди від 15.07.2021 до договору оренди землі він не підписував, згоди на її укладення не давав та навіть не отримував її на руки для ознайомлення. Таким чином, відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Додаткова угода від 15.07.2021 до договору оренди землі суперечить волі позивача, оскільки він її не підписував, інших осіб на її підписання не уповноважував, волевиявлення на укладення такої не мав, істотних умов не погоджував, а підпис у графі «Орендодавець» виконано не ним, а іншою особою, що є порушенням приписів ч.ч. 3, 4 ст.203 ЦК України. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Враховуючи вищевикладене, сторона позивача вважає, що Додаткова угода б/н від 15.07.2021 року до договору оренди землі від 25.12.2006, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Згода" відносно земельної ділянки за кадастровим номером: 3524380800:02:000:0240, площею 5,7314 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку відповідач надав державному реєстратору для проведення державної реєстрації права оренди - є неукладеною, а тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди. Позивач просить визнати додаткову угоду від 15.07.2021 року до договору оренди землі від 25.12.2006 року, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", відносно земельної ділянки за кадастровим номером 3524380800:02:000:0240, загальною площею 5,7314 га, неукладеною та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права за № 41303370 від 26.03.2021 року, вчинений на підставі реєстрації змін до іншого речового права від 04.01.2022 року, індексний номер рішення: 62745971.Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання представника позивача про витребування доказів, задоволено.

22.08.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

25.08.2023 року до суду від відповідача надійшов оригінал додаткової угоди від 15.07.2021 до договору оренди землі від 25.12.2006 року.

29.08.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи в якості почеркового матеріалу у якому відображені вільні зразки підпису позивача, оригінальні примірники документів.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 16.10.2023 року клопотання представника позивача задоволено, призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до отримання експертного висновку.

На адресу суду 08.01.2024 року надійшов висновок експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/103-23/12969-ПЧ від 26.12.2023 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 10.01.2024 року поновлено провадження у справі.

20.02.2024 року від представника позивача до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання про проведення розподілу судових витрат по справі, понесених позивачем: за подання до суду позову судовий збір 1073,60 грн.; витрати на проведення експертизи 4588,80 грн.; витрати на правничу допомогу 10000 грн..

Позивач та представник позивача адвокат Оніщук В.І. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Розподіл судових витрат провести за наслідками розгляду справи на підставі поданої заяви.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 №437466, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 25.07.2002 року на підставі її розпорядження від 27.05.2002 року №132-р, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,73 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Добрянської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий №3524380800:02:000:0240 (а.с.8).

У відповідності до договору оренди землі №б/н від 25.12.2006 року, орендодавець ОСОБА_1 та орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" уклали договір оренди, строком на 5 років. Згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,73 га ріллі. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Вільшанському РВ ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 року №102. (а.с. 9).

Відповідно до додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2006 року, угода укладена між ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", строк дії договору оренди землі продовжено по 03.09.2022 року. Вказана додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2012 року № 352430004001515 ( а.с. 10).

Оскільки позивача не влаштовували умови договору та фактичний розрахунок по ньому, він не мав наміру продовжувати його дію, а тому звернувся до відповідача із відповідною заявою від 30.09.2021 року, яку отримано відповідачем через поштове відправлення 05.10.2021 року (а.с.14, 15).

Як вбачається з додаткової угоди від 15.07.2021 року до договору оренди землі від 25.12.2006 року, угода укладена між ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", строк дії договору оренди землі 25 років з дати реєстрації договору, закінчується 03.09.2032 року ( а.с. 35-36).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року, внесено зміни до Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27), який доповнено пунктом 27: "Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельною сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнною стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: б) приватної власності. Відтак, дія вказаного договору оренди землі припиняється - 03.09.2023 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №334291143 від 01.06.2023 року, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 3524380800:02:000:0242, на підставі Додаткової угоди до договору серія та номер: б/н від 15.07.2021, укладеної між ТОВ "Згода" та ОСОБА_1 , продовжено до 03.09.2032 року, з автоматичним продовженням дії договору.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №334296234 від 01.06.2023 року, 04.01.2022 вчинена реєстрація змін до іншого речового права, індексний номер рішення: 62745971.

Таким чином, реєстрація змін до іншого речового права відбулася після отримання відповідачем заяви про небажання позивача продовжувати дію договору.

Позивач стверджує, що Додаткової угоди від 15.07.2021 до договору оренди землі він не підписував, згоди на її укладення не давав та не отримував її на руки для ознайомлення.

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/103-23/12969-ПЧ судової почеркознавчої експертизи від 26 грудня 2023 року, який було здійснено на виконання ухвали суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» розділу 11 «Реквізити сторін» зворотного боку Додаткової угоди від 15.07.2021 до договорі оренди землі від 25.12.2006 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ "Згода" - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 95-100).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою ст. 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Судом встановлено, що спірну додаткову угоду від 15.07.2021 року до договору оренди землі, ОСОБА_1 не підписував та, відповідно, істотних умов цього договору, не погоджував.

В оцінці застосування положень статей 203, 205, 215, 229-233, 627, 638 ЦК України та статей 14, 15, 18 Закону України «Про оренду землі» за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)).

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження позову, тому такий позов законний і обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано угода про захист та надання правничої допомоги від 02.06.2023 року; додаткову угоду до угоди про захист та надання правничої допомоги від 02.06.2023 року; опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом; акт прийому-передачі виконаних робіт №22 від 20.02.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надійшло.

Частиною першою, другою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп., витрати пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 4588 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі неукладеною та скасування державної реєстрації права оренди, задовольнити.

Визнати додаткову угоду від 15.07.2021 року до договору оренди землі від 25.12.2006 року, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", відносно земельної ділянки за кадастровим номером 3524380800:02:000:0240, загальною площею 5,7314 га, неукладеною та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права за № 41303370 від 26.03.2021 року, вчинений на підставі реєстрації змін до іншого речового права від 04.01.2022 року, індексний номер рішення: 62745971.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (ЄДРПОУ 23100419, смт.Добровеличківка, вул. Центральна, 84, Новоукраїнського району, Кіровоградської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп., витрати пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 4588 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 22 лютого 2024 року.

Суддя: