Ухвала

від 12.03.2024 по справі 229/1737/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 229/1737/24

Провадження № 2/229/1067/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Шевченко Л. В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування в особі Бахмутської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

Адвокат Черниш Тетяна Іванівна, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1263303 від 13.02.2024 року, в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до Органу місцевого самоврядування в особі Бахмутської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відповідно до якого просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок зі всіма спорудами та забудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 914302714103), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 13746471), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,0908, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1410300000:00:020:0191, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , право власності на суму пенсій, які належали спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім виходить з того, що заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 176 ЦПК Україниціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Однак, в позовній заяві не вказана ціна позову та не надані докази вартості майна, на яке позивачка просить визнати право власності, що у свою чергу впливає на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду за захистом порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогонаказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.

Разом із тим, слід зазначити, що позивачкою до позовної заяви не надано підтвердження саме дійсної вартості майна станом на день звернення із даним позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ст. 15 ЦПК Українивизначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.4 ст. 62 ЦПК України).

Також, відповідно до ч. п. 2 ч. 1ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженогозакономна надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, до якого застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір із врахуванням спеціальних положень законодавства про адвокатську діяльність, зокрема, його зміст не може суперечитиЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», присязі адвоката та Правилам адвокатської етики.

Відповідно до частин 1-3ст. 27 Закону країни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідностатті 244ЦК України довіреністює письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Таким чином, враховуючи положення ст. 175-177 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» позивачці необхідно визначити та зазначити у позовній заяві ціну позову на підставі звіту про оцінку майна, виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна на час звернення до судуіз данимпозовом таз урахуваннямтого,що позивачкапросить визнатиза неюправо власностіна житловий будинок зі всіма спорудами та забудовам, на 1/3 частку квартири, на земельну ділянку, площею 0,0908 та доплатитисудовий збір(зурахуванням сплаченоїсуми) і надатидокумент напідтвердження його сплати.Також, позивачці необхідно надати суду копію договору про надання правової допомоги від 05.01.2024 року та копію довіреності ОСОБА_3 на представництво ОСОБА_1 .

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 177, 258-260, 261, ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доОргану місцевогосамоврядування вособі Бахмутськоїміської радиДонецької областіпро визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом залишити без руху.

Надати позивачустрок дляусунення недоліківпротягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. В. Шевченко