Рішення

від 11.03.2024 по справі 581/14/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/14/24

Провадження № 2/581/69/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2024 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «УРОЖАЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко Оксана Володимирівна,

про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року СФГ «УРОЖАЙ» звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним укладений 28 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим № 5923282800:02:004:0074.

Вимоги обґрунтовує тим, що 21 лютого 2020 року між СФГ «УРОЖАЙ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав господарству в оренду спірну земельну ділянку. Пунктом 12.3 вказаного договору передбачено, що орендар має переважне право викупу земельної ділянки. 15 вересня 2023 року позивач отримав від приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. повідомлення про державну реєстрацію наміру власника земельної ділянки ОСОБА_2 щодо її продажу. 11 жовтня 2023 року позивач направив вказаному приватному нотаріусу свою згоду на купівлю земельної ділянки, зазначивши про завищену ціну земельної ділянки та необхідність проведення незалежної оцінки земельної ділянки.

Незважаючи на викладене між відповідачами було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, чим було порушено переважне право позивача на викуп землі. Посилаючись на положення ст. 203, 215 ЦК України, вважає зазначений договір купівлі-продажу недійсним.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позов, у якому він не визнає позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим № 5923282800:02:004:0074 укладений з дотриманням вимог ст. 130-1 ЗК України, які передбачають лише можливість передачі позивачем свого переважного права купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону могла б набути у власність таку земельну ділянку, проте таким правом господарство не скористалося. Зазначає, що на його картковий рахунок позивач перерахував орендну плату за користування придбаною ним земельною ділянкою у 2023 році і такі дії позивача свідчать про визнання господарством законності укладення оспорюваного договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від керівника СФГ «УРОЖАЙ» Шевченка М.І. надійшла заява про проведення судового засідання без присутності представника позивача та про підтримання позову.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його присутності та відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

21 лютого 2020 року між СФГ «УРОЖАЙ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення: площею 2,3288 га (рілля), кадастровий №5923282800:02:004:0074, площею 0,483 га (сіножаті), кадастровий №5923282800:01:004:0122, терміном до 31 грудня 2028 року (а.с. 4-10).

Пунктом 12.3 вказаного договору передбачено - за умови, що законодавством буде дозволено продаж/відчуження земель сільськогосподарського призначення та якщо відповідно до закону орендар може мати у власності орендовані земельні ділянки, орендар має переважне право викупу (придбання) земельних ділянок у орендодавця, за умови, що він сплачує ціну, за якою вони продаються, а в разі продажу/відчуження на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Орендодавець зобов`язаний завчасно повідомити орендаря про намір продати/відчужити земельні ділянки в письмовій формі з визначенням ціни та інших умов, на яких вона відчужується.

Орендодавець має право продати земельні ділянки третій особі виключно при дотриманні таких умов:

а) попереднього письмового повідомлення орендаря про намір продати земельні ділянки;

б) отримання від орендаря письмової відмови від права скористатись переважним правом купівлі/придбання земельних ділянок або не отримання від орендаря відповіді на повідомлення про намір продати/відчужити земельні ділянки протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання такого повідомлення орендарем.

У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованих земельних ділянок, до нового власника таких земельних ділянок переходять права та обов`язки орендодавця за цим договором.

15 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. із заявою про проведення державної реєстрації наміру продажу земельної ділянки, площею 2,3288 га, кадастровий № 5923282800:02:004:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Роменського району (колишнього Липоводолинського району Лучанської сільської ради) Сумської області із подальшим повідомленням про такий намір суб`єктів переважного права. До заяви додано проект договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (а.с. 62).

У проекті договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, крім іншого, викладено такі умови: п. 1.1. - продавець передає у власність (продає), а покупець набуває у власність (купує) земельну ділянку, площею 2,3288 га, кадастровий № 5923282800:02:004:0074, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Лучанської сільської ради Роменського району Сумської області; п. 2.1. - продаж земельної ділянки вчиняється за 232880 грн; п. 2.2. - сплата ціни продажу земельної ділянки за цим договором здійснюється покупцем в національній грошовій одинці України гривні у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунка покупця на рахунок продавця (а.с. 63).

Із витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що 15 вересня 2023 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. у вказаному реєстрі було зареєстровано обтяження: намір ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,3288 га (рілля), кадастровий №5923282800:02:004:0074, щодо її продажу (а.с. 65).

15 вересня 2023 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. на адресу СФГ «УРОЖАЙ» направлено повідомлення про намір ОСОБА_2 продати належну йому вказану земельну ділянку та проект договору купівлі-продажу. Зазначені документи були відправлені цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення, які були отримані позивачем 21 вересня 2023 року (а.с. 66, 67).

11 жовтня 2023 року СФГ «УРОЖАЙ» надіслало, а 17 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. було отримано повідомлення господарства про наявність бажання придбати вказану земельну ділянку, площею 2,3288 га, кадастровий №5923282800:02:004:0074. Також у повідомленні зазначено, що вартість земельної ділянки є значно завищеною, тому орендар вимагає проведення незалежної оцінки її вартості (а.с.68).

28 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2,3288 га, кадастровий № 5923282800:02:004:0074, розташованої на території Лучанської сільської ради Роменського району Сумської області. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко О.В. за реєстровим № 2195 (а.с. 69-70).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, сформованого 28 листопада 2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3288 га, кадастровий № 5923282800:02:004:0074 (а.с.15).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 90 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

За положеннями ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частиною 2 статті 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Частинами 1-3, 6 статті 9 Закону України «Про оренду землі» передбачено, орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному ЗК України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 ЗК України.

У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтею 130-1 ЗК України регламентовано процес реалізації переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

1. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах «а» і «б» цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

2. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб`єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

3. За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі якщо суб`єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Вимоги цієї частини (у тому числі щодо обов`язку власника земельної ділянки з реєстрації наміру щодо її продажу) не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:

суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;

суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі подання ним заяви про відмову від реалізації свого переважного права, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально;

третім особам у разі подання нотаріусу, який посвідчуватиме відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки, заяв усіх суб`єктів переважного права купівлі земельної ділянки про відмову від такого права, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально;

на земельних торгах.

У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура, передбачена абзацами другим - четвертим цієї частини, здійснюється повторно.

4. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки), особа, якій передано переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на неї прав та обов`язків покупця у порядку, визначеному цією частиною.

5. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.

Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

У разі якщо після повідомлення нотаріусом суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення про намір власника щодо її продажу суб`єкт переважного права передав таке право іншій особі, такий суб`єкт переважного права одночасно з передачею переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення зобов`язаний повідомити особу, якій таке право передане, про такий намір.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути здійснена до або після державної реєстрації наміру власника земельної ділянки щодо її продажу.

6. Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення не зупиняє строків, передбачених частиною третьою цієї статті.

7. До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов`язки попереднього суб`єкта такого права за правовідносинами, пов`язаними з реалізацією такого права.

8. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі на певний строк або на період дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин (щодо суб`єктів переважного права першої черги) чи строку дії договору оренди землі (щодо суб`єктів переважного права другої черги).

Передача переданого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення третім особам забороняється.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі суб`єктом першої черги, припиняється у разі анулювання спеціального дозволу на видобування корисних копалин. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі суб`єктом другої черги, припиняється у разі припинення права оренди земельної ділянки.

Пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу України вказує, що до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, норми земельного законодавства до 1 січня 2024 року передбачали заборону купівлі юридичними особами, зокрема і позивачем, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватної форми власності.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - орендар, юридична особа, яка мала намір скористатися переважним правом шляхом його передачі іншій особі та не передала таке право раніше, після отримання повідомлення нотаріуса, мала виконати вимоги ч. 5 ст. 130-1 ЗК України.

Саме по собі направлення орендарем повідомлення нотаріусу про бажання скористатися переважним правом, без проведення дій визначених ч. 5 ст. 130-1 ЗК України, не свідчить про реальне використання таким орендарем переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Крім того, ч. 4 ст. 130-1 ЗК України встановлено ефективний спосіб судового захисту на випадок продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єктом переважного права, - особа, якій передано переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця, із одночасним внесенням на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Таким чином, не маючи права на придбання спірної земельної ділянки та не передавши у встановлений законом спосіб своє переважне право на її купівлю, СФГ «УРОЖАЙ» фактично відмовився від свого переважного права купівлі спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки після отримання повідомлення від нотаріуса про намір власника здійснити її продаж не здійснив передачу переважного права іншій особі, як і не здійснив такої передачі переважного права після продажу земельної ділянки, і відповідно не провів її державну реєстрацію в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки, тобто не вчинив жодних юридично значущих дій, які б вказували на реальну реалізацію свого переважного права на купівлю земельної ділянки.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що права позивача не було порушено, тому відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити Селянському (фермерському) господарству «УРОЖАЙ» у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Селянське (фермерське) господарство «УРОЖАЙ»; вул. Київська, 98А, с. Анріяшівка, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 23295920.

Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Бондаренко Оксана Володимирівна; вул. Роменська, 10, с-ще Липова Долина, Роменський район, Сумська область.

Суддя Д. В. Сізов