Рішення

від 06.03.2024 по справі 335/8962/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8962/23 2/335/282/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатенко Г.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Железняк Л.В. ,

представників третьої особи: Маньковської Л.Г., Шустер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

В позовній заяві позивач зазначає, що є рідною бабою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкали у с. Вербове Пологівського району Запорізької області з матір`ю та батьком ОСОБА_6 , які не перебували у шлюбі між собою. Батько онуків помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У липні 2022 року позивач разом з онуками та відповідачкою виїхали з окупованої території та оселились у м. Запоріжжі. Всі отримали довідки внутрішньо-переміщених осіб. Через короткий проміжок часу ОСОБА_3 , познайомилась з чоловіком та поїхала жити до нього у Одеську область разом з дітьми. Однак, на початку літа 2023 року ОСОБА_3 віддала позивачу дітей, їх привіз з Одеської області старший онук ОСОБА_7 , 2006 р.н. При цьому він розповів, що за місцем проживання ОСОБА_3 повністю відсутні умови для проживання малолітніх дітей, у будинку бруд, немає меблів та місць для відпочинку та навчання дітей, немає їжі. Крім того, ОСОБА_3 та її новий співмешканець зловживають спиртними напоями, а співмешканець примушує ОСОБА_4 , 2012 р.н., вживати алкоголь та б`є його. Після приїзду онуків влітку 2023 року до позивача, ОСОБА_3 більше дітьми не цікавилася. На даний час онуки проживають з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та повністю знаходяться на її вихованні, догляді та утриманні. ОСОБА_3 утримує у себе їх свідоцтва про народження та довідки внутрішньо- переміщених осіб, отримує державну допомогу на себе і на двох дітей, хоча вони з нею не проживають. Також вона отримує інші виплати на дітей, живе за їх рахунок.Мати ОСОБА_3 з червня 2023 року свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню синів, не надає їм батьківської опіки та піклування, виявляє байдужість до потреб, стану та проблем дітей, демонструє свою повну безвідповідальність, привласнює державну допомогу, яка виплачується дітям. ОСОБА_3 з червня 2023 року остаточно припинила спілкування з синами: не відвідує їх, не цікавиться їх життям та проблемами, фізичним, духовним та моральним розвитком, не бере участі у їх вихованні, утриманні та лікуванні. Обов`язки щодо виховання, розвитку, лікування, утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконує позивач, баба дітей. Так як ОСОБА_3 умисно та безпідставно ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо малолітніх дітей, не виконує свої батьківські обов`язки, передбачені ст.ст. 141, 150, 180 СК України, фактично відмовилася від дітей, позивач просила суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановити опіку над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначити ОСОБА_1 , опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку ОСОБА_3 щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та подання про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 опікуном малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.11.2023 року від районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування надійшла заява, в якій заінтересована особа зазначила, що опіка встановлюється після набуття дитиною статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, а оскільки ОСОБА_1 не перебуває на обліку у службі у справах дітей як кандидат в опікуни, а тому відсутня можливість надання такого подання. Крім того, просили залучити третю особу Тарутинську селищну раду для надання висновку у справі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.12.2023 року в задоволенні клопотання районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_1 в особі представника позивача Железняк Л.В. про залучення третьої особи відмовлено. Зобов`язано орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району надати суду до 15.01 2023 висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано у Вознесенівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) копію актового запису про смерть ОСОБА_6 , який помер у с. Вербове, Пологівського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 23.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримують в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківских прав та стягнення аліментів та просять їх задовольнити. Вимоги щодо встановлення опіки позивач наразі не підтримує, і не відмовляється від них, пояснивши, що вказане питання буде вирішено після набуття дітьми статусу дитини, позбавленої піклування. Позивачем надано суду пояснення аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, повідомлена належним чином клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив до суду на позов не подано.

Представники третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування у судовому засіданні підтримали подану ОСОБА_1 позовну заяву щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Щодо встановлення опіки, то вказали, що це питання буде вирішено після набуття дітьми статуси дітей, позбавлених батьківського піклування. На вимогу суду надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Представник третьої особи служби у справах дітей Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК . Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дітьми ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 та є онуками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.09.2023р ( ОСОБА_4 ) та НОМЕР_614.09.2023 р. ( ОСОБА_5 ), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 18.08.1984р.н. згідно якого ОСОБА_1 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.01.1997 року згідно якого ОСОБА_1 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1 , записом акту про народження №6 від 25.05.1983 р., згідно якого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 є дочкою ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу згідно якого ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 08.11.2006 року змінила прізвище на ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкали у с. Вербове Пологівського району Запорізької області з матір`ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_6 , які не перебували у шлюбі між собою. Місце реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено актовим записом про смерть №66 від 14.09.2021 року.

У липні 2022 року ОСОБА_1 разом з онуками та ОСОБА_3 виїхали з тимчасово окупованої території України та оселились у м. Запоріжжі, зареєстровані як внутрішньо-переміщені особи : ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 з 03.10.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому ОСОБА_3 познайомилась з чоловіком та поїхала жити до нього у Одеську область разом з дітьми. Однак, на початку літа 2023 року ОСОБА_3 віддала позивачу дітей, їх привіз з Одеської області старший онук ОСОБА_7 , 2006 р.н.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 за місцем проживання ОСОБА_3 повністю відсутні умови для проживання малолітніх дітей, у будинку бруд, немає меблів та місць для відпочинку та навчання дітей, немає їжі. Крім того, ОСОБА_3 та її новий співмешканець зловживають спиртними напоями, а співмешканець примушує ОСОБА_4 , 2012 р.н., вживати алкоголь та б`є його.

Після приїзду онуків влітку 2023 року до позивача, ОСОБА_3 дітьми не цікавилася, що не спростовано відповідачем жодним належним доказом.

На даний час ОСОБА_15 та ОСОБА_16 проживають з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та повністю знаходяться на її вихованні, догляді та утриманні.

Згідно з наказом від 06.10.2023 року №1328 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано тимчасово влаштувати неповнолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 в родину ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 до прийняття рішення про його влаштування.

Згідно з наказом від 10.10.2023 року №1347 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано взяти на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (проживання у сім`ї, у яких батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини) неповнолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з наказом від 06.10.2023 року №1329 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в родину ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 до прийняття рішення про його влаштування.

Згідно з наказом від 10.10.2023 року №1348 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано взяти на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (проживання у сім`ї, у яких батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини) малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наказом від 06.10.2023 року №1330 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в родину ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 до прийняття рішення про його влаштування.

Згідно з наказом від 10.10.2023 року №1349 начальника служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради наказано взяти на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (проживання у сім`ї, у яких батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини) малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.12.2023 з гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спеціалістами служби у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області було проведено профілактичну бесіду та взято заяву, де мати заперечувала проти позбавлення її батьківських прав на малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. За старшого сина - неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жінка взагалі не згадувала у своїй заяві. Також гр. ОСОБА_3 зазначила, що відкрила на дітей депозитні рахунки (вклад « Джуніор ») на які поклала 1000 гривень (в подальшому зобов`язувалася щомісяця переказувати по 1000 гривень на рахунок). Строк дії договору до 14.06.2024 року, але згідно з договором кошти разом з процентами видаються Клієнту (а саме гр. ОСОБА_3 ), тобто мати фактично дітям кошти на існування не перераховує.

08.01.2024 спеціалістом відділу служби було отримано письмове пояснення від малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він не заперечує проти позовної заяви (копія додається), тому що рідна мати покинула його на виховання баби гр. ОСОБА_1 , здоров`ям не переймається, вихованням та розвитком не займається, заставляла робити важку роботу, приводила до дому сторонніх чоловіків котрі розпивали спиртні напої та потім знущалися з дітей та вчиняли бійки, били дітей. Малолітній зазначив, що бажає залишитися мешкати й надалі разом з бабусею та братами, а до матері повертатися не хоче.

З малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціаліст відділу служби не зміг провести бесіду або отримати від дитини будь-яке пояснення оскільки хлопець не розмовляє та потребує кваліфікованої допомоги лікарів та психологів. Гр. ОСОБА_3 не забезпечує належний догляд за сином та не організовує кваліфікаційну допомогу дитині яку він потребує.

Таким чином, встановлено, що мати ОСОБА_3 з червня 2023 року свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітніх синів, не надає їм батьківської опіки та піклування, виявляє байдужість до потреб, стану та проблем дітей, фактично самоусунулася від виконання своїх обов`язків відносно дітей, не бере участі у вихованні та догляді за синами, не цікавиться їх здоров`ям, фінансово не утримує, подарунки на свята не дарує, не цікавиться життям, здоров`ям, успіхами та долею своїх дітей, не забезпечує їм необхідного медичного догляду, лікування та харчування, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не надає дітям доступ до культурних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальноприйнятих норм моралі, чим ухиляється від батьківських обов`язків.

Крім того, ОСОБА_3 відзиву на позов не подала, з`явилася один раз у підготовче судове засідання, будучи обізнаною про перебування у суді справи щодо позбавлення її батьківських прав та маючи можливість висловити своє бажання виконувати свої обов`язки по вихованню синів, надати суду відзив на позовну заяву та відповідні докази на заперечення позову, такою можливістю не скористалася, у судове засідання тричі не з`явилися, що додатково свідчить про факт свідомого нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками, небажання змінювати свою поведінку.

Обов`язки щодо виховання, розвитку, лікування, утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконує позивач - ОСОБА_1 баба дітей.

Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За результатами засідання районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району 22.01.2024 року складено Висновок про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її синів. Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батьківських прав гр. ОСОБА_3 , відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вивчивши зазначений висновок вважає його обґрунтованим та таким, що ґрунтується на достатній доказовій базі і не суперечить інтересам дитини та узгоджується із іншими доказами, які наявні у справі.

Вирішуючи позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав суд враховує вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, де зокрема зазначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її синів ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , оскільки достовірно встановлено, що відповідач не піклується про життя та здоров`я дітей, про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкуються з ними у обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, нехтуючи батьківськими правами та обов`язками.

Також суд вважає, що рішення про позбавлення батьківських прав здатне забезпечити належний захист дітей, а мотиви для позбавлення батьківських прав є доречними і достатніми.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, оскільки встановлено факт свідомого нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками, небажання змінювати свою поведінку.

Суд роз`яснює відповідачу, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд також роз`яснює, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ч.1 ст.169 СК України), якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача чи за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Як встановлено судом, відповідач є особою працездатного віку, даних щодо наявності на утриманні у відповідача інших непрацездатних осіб чи неповнолітніх дітей, осіб-інвалідів суду не надано, тому на думку суду, вона має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дітей.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачки аліментів, суд виходить з інтересів дітей та їх потреб на достатній рівень життя та розвитку, та, з урахуванням всіх обставин справи та вимог ст. ст. 166, 182, 183 СК України, враховуючи, що діти перебувають на утриманні бабусі ОСОБА_1 і влаштовані в родину ОСОБА_1 , а відповідачем не надано доказів суду про надання матеріальної допомоги на їх утримання у добровільному порядку, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Згідно із ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з дня подачі позову до суду, тобто з 20.09.2023 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є обґрунтованими і підлягають задоволенню. При цьому, оскільки позивач заяв про залишення без розгляду вимог про встановлення опіки або відмову від цих вимог до суду не подавав, що унеможливлює прийняття судом такого процесуального рішення, як залишення цієї вимоги без розгляду або прийняття відмови від цієї вимоги, а з огляду на ті обставини, що позивач не підтримав цю вимоги в судовому засіданні з підстав наміру на звернення у подальшому з такою вимогою після вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав, суд вважає доцільним вказану вимогу не вирішувати, а позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 2147,20 гривень за вимоги майнового характеру та немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264-265,280-284,430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України стосовно неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 20.09.2023 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь держави судовий збір у розмірі 2147 гривні 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .,

-представник позивача: Железняк Лариса Володимирівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.01.1994 року, №47, адреса робочого місця: АДРЕСА_5 ,

-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .

-третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району : м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1-а ЄДРПОУ 37573513.

-третя особа: Служба у справах дітей Пологівської міської ради Пологівського району: вул.Єдності, 32 м.Пологи Пологівського району Запорізької області 70608, ЄДРПОУ 44044859.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06.03.2024 року. Повний текст рішення складено 12.03.2024 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова