Постанова

від 28.02.2024 по справі 914/2440/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа №914/2440/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

суддіОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Костерева О.А.

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вих. №1300-5903-8/192166 від 29.12.2023 (вх. ЗАГС №01-05/34/24 від 03.01.2024) та Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго б/н від 11.01.2024 (вх. №01-05/218/24 від 17.01.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 (суддя Чорній Л.З., повний текст ухвали складено 20.12.2023)

у справі №914/2440/18

за заявою: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про банкрутство: Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9А; код ЄДРПОУ 24964599)

за участю представників сторін:

арбітражна керуюча: Москва Ю.О.;

від кредитора (заявника): Підгайний О.І.

від скаржника ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області: Полуліх Н.І.

від кредитора АТ Львівгаз: Сидор О.В.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова; Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова - ліквідовано; встановлено, що вимоги всіх кредиторів до банкрута, в тому числі, що заявлені у даній справі, на загальну суму 27 305 232,19 грн., вважаються погашеними; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; закрито провадження у справі №914/949/22; припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Москви Юлії Орестівни; затверджено звіт про нарахування основної винагороди, додаткової грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатору арбітражному керуючому Москві Ю.О. за період з 27.11.2019 по 01.12.2023 на суму 860 271,00 грн. та стягнено, зокрема, з Головного управління ПФУ у Львівській області на користь арбітражного керуючого Москви Ю.О. основну грошову винагороду арбітражного керуючого за період виконання повноважень з 27.11.2019 по 01.12.2023 у розмірі 58 696,90 грн. (п.10 резолютивної частини) та з ЛМКП Львівтеплоенерго на користь арбітражного керуючого Москви Ю.О. основну грошову винагороду арбітражного керуючого за період виконання повноважень з 27.11.2019 по 01.12.2023 у розмірі 186 762,77грн. (п.14 резолютивної частини).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати п.10 ухвали Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18, прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовити повністю.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

18.01.2024 та 23.01.2024 на електронну адресу та повторно на адресу суду надійшли клопотання, про усунення недоліків скарги, до яких додано платіжну інструкцію №109 від 16.01.2024 про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн.

Також не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18, до Західного апеляційного господарського суду звернулось Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати п.14 ухвали та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з ЛМКП Львівтеплоенерго відмовити повністю.

Разом з апеляційною скаргою ЛМКП Львівтеплоенерго подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.01.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желік М.Б., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області; поновлено Львівському міському комунальному підприємству Львівтеплоенерго строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго б/н від 11.01.2024 (вх. №01-05/218/24 від 17.01.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18; об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 28.02.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційні скарги; витребувано матеріали справи в Господарського суду Львівської області.

12.02.2024 представником скаржника Львівським комунальним підприємством Львівтеплоенерго подано до суду клопотання (вх. №01-04/1065/24) про розгляд справи без участі уповноваженого представника скаржника.

26.02.2024 арбітражним керуючим Москва Ю.О. подано до суду відзив, в якому вона просить суд в задоволенні вимог апеляційних скарг відмовити, оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 28.02.2024 арбітражний керуючий, скаржник Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; заявник та кредитор АТ Львівгаз участь уповноважених представників забезпечили, які надали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційних скарг та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники участі не забезпечили, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційних скарг не надали. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційних скарг у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18 в оскарженій частині залишити без змін, з огляду на наступне.

Розгляд справи про банкрутство в суді першої інстанції та зміст оскаржуваної ухвали.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.01.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9А; код ЄДРПОУ 24964599) та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9А; код ЄДРПОУ 24964599) від 31.01.2019 за № 57209.

Постановою Господарського суду Львівської області 17.04.2019 визнано Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гупала Т.В.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 заяву арбітражного керуючого Гупала Т.В. за вх.№3251/19 від 27.11.2019 про дострокове припинення повноважень ліквідатора задоволено; відсторонено арбітражного керуючого Гупала Т.В. від виконання повноважень ліквідатора Будинкоуправління №4 КЕВ м.Львова; призначено ліквідатором Будинкоуправління №4 КЕВ м.Львова арбітражну керуючу Москву Ю.О.

06.12.2023 ліквідатор подала звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражної керуючої Москви Ю.О. за підсумками виконання обов`язків ліквідатора Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова у розмірі 860 271,00 грн. грошової винагороди за період з 27.11.2019 по 01.12.2023.

11.12.2023 арбітражною керуючою подано клопотання, в якому просить здійснити сплату основної винагороди арбітражній керуючій Москві Ю.О. за виконання нею повноважень ліквідатора у справі № 914/2440/23 про банкрутство Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова у розмірі 531 953,90 грн. грошової винагороди за період з 27.11.2019 по 01.12.2023 за рахунок кредиторів пропорційно визнаних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, під час ліквідаційної процедури відбулася часткова оплата послуг ліквідатора в сумі 127 992,80грн, за рахунок коштів, які знаходилися на рахунках у банківських установах.

У клопотанні ліквідатор зазначила, що найбільші суми оплати послуг ліквідатора припадає на державні органи, а саме: ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ПФУ у Львівській області, відтак розуміючи труднощі наповнення бюджету під час війни, просить з власної ініціативи суд стягнути пропорційно з кредиторів зменшену суму грошової винагороди в розмірі 533 607,90 грн.

Оскарженою ухвалою затверджено звіт про нарахування основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатору арбітражній керуючій Москві Ю.О. за період з 27.11.2019 по 01.12.2023 в сумі 860 271,00 грн., з огляду на наступні висновки місцевого господарського суду:

-кредиторами звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат не схвалений.

-фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у дані справі не створювався.

-надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі і законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

-відмова у схваленні (затвердженні) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці та суперечить ст. 43 Конституції України.

-у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогами.

-законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг керуючого реалізацією майна в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

-у матеріалах справи відсутні подані чи задоволені скарги чи заперечення щодо дій (бездіяльності) арбітражної керуючої Москви Ю.О. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.

-кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Узагальнені доводи апелянтів, заперечення ліквідатора.

Вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-комітетом кредиторів Будинковолодіння №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, оформлених протоколом №6 від 30.11.2023 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди рішення не прийнято.

-положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не визначено обов`язок кредитора відшкодовувати за власний рахунок сплату грошової винагороди арбітражного керуючого ліквідатора у випадку відсутності у боржника активів та не створення відповідного фонду для фінансування відповідних витрат.

-примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб не передбачений чинним законодавством, з кредитора, який звернувся за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних витрат та фактично таке стягнення призводить до порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби, в тому числі кошти.

-відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заборонено використовувати кошти пенсійного фонду на цілі, що не передбачені законом.

-будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про державний бюджет.

Вимоги апеляційної скарги Львівського комунального підприємства Львівтеплоенерго Львівської міської ради обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав) або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів.

-відтак, кодексом конкретно визначено порядок та джерела оплати послуг арбітражного керуючого і не існує норми закону, яка б зобов`язувала кредиторів здійснювати оплату таких послуг за власний рахунок у випадку відсутності активів боржника та не створення відповідного фонду кредиторами.

-оскільки принцип пропорційності задоволення вимог не передбачений Кодексом України з процедур банкрутства, а відтак не може бути застосований до відносин, що стосуються розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат, пов`язаних із виконанням повноважень за рахунок коштів кредиторів.

Ліквідатор боржника арбітражна керуюча Москва Ю.Л. заперечуючи вимоги апеляційних скарг навела наступні доводи:

-надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності повинно відбуватися на платній основі. Кредитори, як споживачі зазначених послуг повинні усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку з належним здійсненням ним своїх повноважень.

-відмова від оплати послуг арбітражного керуючого слід розцінювати як примушування до безоплатної праці.

-заперечень щодо якості, повноти виконаної роботи арбітражним керуючим ліквідатором боржника кредиторами не подавалося, натомість підставою вимог апеляційних скарг є непередбаченість у бюджетах скаржників таких витрат як оплата послуг арбітражного керуючого та неможливість здійснення такої оплати за рахунок власних коштів кредиторів, які не в повному обсязі отримали повернення коштів від боржника, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні поданих скарг.

-звертає увагу на те, що ліквідатором в добровільному порядку відмовлено від частини належної до виплати грошової винагороди з огляду на те, що найбільша сума виплат припадає саме на державні органи, і мають місце труднощі в наповненні державного бюджету в результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися своїм правом щодо надання письмових пояснень/заперечень на апеляційні скарги.

Встановлені фактичні обставини справи.

06.12.2023 ліквідатор подала звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражної керуючої Москви Ю.О. за підсумками виконання обов`язків ліквідатора Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова у розмірі 860 271,00 грн. грошової винагороди за період з 27.11.2019 по 01.12.2023, який розрахований відповідно до положень ст. 30 КУзПБ з розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим своїх повноважень.

11.12.2023 арбітражна керуюча Москва Ю.О. подала до господарського суду клопотання, в якому просить здійснити сплату основної винагороди за виконання нею повноважень ліквідатора у справі № 914/2440/23 про банкрутство Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова у розмірі 531 953,90 грн. грошової винагороди за період з 27.11.2019 по 01.12.2023 за рахунок кредиторів пропорційно визнаних вимог.

Подаючи клопотання про зменшення розміру стягуваних з кредиторів сум основної грошової винагороди ліквідатор зазначила, що найбільші суми оплати послуг ліквідатора припадають на державні органи, а саме: ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ПФУ у Львівській області, відтак розуміючи труднощі наповнення бюджету під час війни, просить суд стягнути пропорційно з кредиторів зменшену суму грошової винагороди в розмірі 533 607,90 грн.

Під час ліквідаційної процедури відбулася часткова оплата послуг ліквідатора в сумі 127 992,80грн, за рахунок коштів, які знаходилися на рахунках у банківських установах боржника.

Комітетом кредиторів Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, оформленим протоколом комітету кредиторів № 6 від 30.11.2023 рішення про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди не прийнято.

Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у дані справі не створювався.

У матеріалах справи відсутні подані чи задоволені скарги чи заперечення щодо дій (бездіяльності) арбітражної керуючої Москви Ю.О. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 3 статті 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч.5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі Броньовський проти Польщі) зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судами не встановлено.

Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін самозайнята особа.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова КГС ВС від 14.12.2021 - № 902/626/20).

Матеріалами справи підтверджено, що за час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Москви Ю.О. кредиторами у цій справі не оскаржувались, доводами апеляційної скарг це не спростовано. Окрім того, кредитори при зазначені підстав подання апеляційних скарг не вказують про неналежність / неповноту дій арбітражної керуючої Москви Ю.О. при здійсненні нею повноважень ліквідатора Будинковолодіння № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та не зазначають про її бездіяльність.

Таким чином, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та фактично понесених витрат.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним судової процедури у справі про банкрутство, господарський суд досліджує не тільки період здійснення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012).

Оскільки оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов`язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, бо у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним.

Тоді, як покладення на арбітражного керуючого ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.

Згідно з частиною 4 статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 КУзПБ, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, щодо можливості застосувати такий принцип пропорційності і до розподілу між кредиторами витрат по оплаті основної грошової винагороди ліквідаторів.

За відсутності майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого, така оплата повинна здійснюватись за рахунок кредиторів.

Як вірно встановлено господарським судом та підтверджується судом апеляційної інстанції на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 27.11.2019 арбітражна керуюча Москва Ю.О. у справі №914/2440/18, починаючи з 27.11.2019 до набрання законної сили рішення щодо припинення її повноважень, виконує повноваження ліквідатора боржника.

06.12.2019 ліквідатор арбітражна керуюча Москва Ю.О. разом із звітом ліквідатора надала суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди під час виконання нею повноважень ліквідатора Будинковолодіння № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова за період з 27.11.2019 до 01.12.2023 включно, згідно з яким за звітний період ліквідатор нарахувала основну грошову винагороду за виконання повноважень у справі №914/2440/18 про банкрутство в сумі 860 271,00 грн.

Колегією суддів перевірено наведений у звіті ліквідатора розрахунок винагороди, та встановлено, що нарахування основної грошової винагороди за звітний період проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, відповідно до положень ст.30 КУзПБ.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів являється представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Проаналізувавши поданий на затвердження суду звіт за результатами ліквідаційної процедури, колегією суддів встановлено, що ліквідаційна процедура арбітражною керуючою Москвою Ю.О. здійснена у відповідності до вимог КУзПБ. Зауважень до проведеної ліквідатором роботи від членів комітету кредиторів не поступило (протокол № 6 зборів комітету кредиторів Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 30.11.2023).

На розгляд господарського суду скарги чи заперечення стосовно дій (бездіяльності) арбітражної керуючої Москви Ю.О. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх повноважнь ліквідатора боржника не надходило; питання про відсторонення арбітражної керуючої від виконання повноважень ліквідатора перед судом не порушувалося.

Окрім того, скаржники подаючи апеляційні скарги не обґрунтовують їх невиконанням чи неналежним виконанням арбітражною керуючою дій в межах ліквідаційної процедури.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує, що арбітражною керуючою Москвою Ю.О. заявлено про стягнення з кредиторів зменшеного розміру суми невідшкодованої основної грошової винагороди за період виконання нею повноважень ліквідатора, а саме 531 953,90грн.

З огляду на зазначене, суд звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 27.11.2019 по 01.12.2023 в сумі 860 271,00 грн. визнає обґрунтованим, підтвердженим матеріалами, у зв`язку з чим виснує про наявність підстав для його затвердження у заявлених ліквідатором сумах. Натомість, розподілу між кредиторами підлягає зменшений розмір основної грошової винагороди арбітражної керуючої за період виконання нею повноважень ліквідатора, а саме 531 953,90грн.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).

Зважаючи на те, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 в оскарженій частині щодо стягнення із скаржників на користь арбітражної керуючої Москви Ю.О. основної грошової винагороди за період виконання нею повноважень ліквідатора з 27.11.2019 по 01.12.2023 пропорційно розміру заявлених кредиторських вимог у справі № 914/2440/18 слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання апеляційних скарг слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні вимог апеляційних скарг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вих. №1300-5903-8/192166 від 29.12.2023 (вх. ЗАГС №01-05/34/24 від 03.01.2024) та Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго б/н від 11.01.2024 (вх. №01-05/218/24 від 17.01.2024) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі №914/2440/18 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржниками.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.03.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.