Постанова

від 22.02.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа №914/2450/22

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівRРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Гулик Н.

За участю представників учасників у справі:

від апелянта: Сорока А.В. (адвокат);

ліквідатора - арбітражного керуючого Коваля М.М.;

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Каргес», м. Київ

на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 20.09.2023 (повний текст 25.09.2023, суддя Чорній Л.З.)

у справі№914/2450/22

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА, м. Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ТОВ «БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ» до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном боржника, ТОВ «БНК-Україна» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ «БНК-Україна» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

20.06.2023 на адресу суду надійшла заява ТОВ «Торговий дім «Каргес» про визнання грошових вимог до боржника на суму 217 116,73 грн.

Ухвалою від 20.09.2023 заяву ТОВ «Торговий дім «Каргес» задоволено частково. Визнав грошові вимоги ТОВ «Торговий дім «Каргес у розмірі 171 256,48 грн без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а в частині визнання грошових вимог у розмірі 51 228,25 грн відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог мотивована тим, що зазначені вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими.

В частині відмови у визнанні грошових вимог у сумі 51 228,25 грн ухвала мотивована тим, що попередня оплата за товар здійсненна у сумі 13 881 203, 28 грн, а у видатковій накладній сума отриманого товару становить 13 829 975,03 грн. При цьому, не надано обґрунтованих заперечень щодо отримання товару на суму, вказану у видатковій накладні, та щодо формування остаточної ціни товару.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ «Торговий дім «Каргес» подало апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу в частині відмови у визнанні грошових вимог, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у вказаній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ «Торговий дім «Каргес» до ТОВ «БНК-Україна» у розмірі 51 228,25 грн.

Покликається на те, що суд не надав оцінки доказам у справі щодо обґрунтування ціни поставленого товару, а саме: договору поставки №418-ДТ-20/Д від 15.12.2020; додатковій угоді №14 від 26.01.2022; видатковій накладній №2208 від 23.02.2022 на суму 18 829 975,03 грн та платіжному дорученню №7893 від 16.02.2022 на суму 13 881 203,28 грн.

Вказує на те, що в заявника наявний обов`язок щодо оплати узгодженої партії товару на умовах 100% передоплати на підставі відповідного рахунку. Проте ані договором, ані додатковою угодою не визначено порядку узгодження розрахунку остаточної ціни та порядку її оплати, натомість вказані документи визначають виключно порядок узгодження та зміни попередньої ціни шляхом підписання доповнення до додаткової угоди. Однак такі доповнення до додаткової угоди сторони не підписували.

Щодо акту звірки взаєморозрахунків зазначає, що такий є похідним документом, не скасовує та не змінює визначений сторонами договору порядок узгодження остаточної ціни шляхом підписання доповнення до відповідної додаткової угоди.

Арбітражний керуючий ліквідатор подав відзив на апеляційну скаргу, який Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.2024 залишив без розгляду у зв`язку із пропуском строку, встановленого судом для його подання.

Інших додаткових заяв чи клопотань учасниками у справі подано не було.

22.02.2024 в судове засідання з`явилися представник позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно із ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог у розмірі 51 228,25 грн, суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання судом першої інстанції норм процесуального та правильне застосування норм матеріального права лише у цій частині.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 КУзПБ).

Відповідно до ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БНК-УКРАЇНА" офіційно оприлюднено на веб-сайті ВГСУ 03.11.2022. ТОВ «Торговий дім «Каргес» подало на адресу суду заяву про грошові вимоги до боржника 20.06.2023, тобто кредиторські вимоги заявлені після закінчення місячного строку, встановленого для їх подання.

Згідно з ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше, ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

ТОВ «Торговий дім «Каргес» просило визнати грошові вимоги у розмірі 222 484,73 грн, з яких: 217 116,73 грн - основного боргу, а саме: за договором поставки товару від 15.12.2020 №418-А92-20/Д у розмірі 41 472,12 грн; за договором поставки товару від 15.12.2020 №418-ДТ-20/Д у розмірі 175 644,61 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.12.2020 між ТОВ «БНК-Україна» (постачальник за договором) та ТОВ «Торговий дім «Каргес» (покупець за договором) укладено договір поставки товару №418-А92-20/Д (надалі - договір). За умовами вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі «товар», бензин неетильований АИ-92-К5-Евро, виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (Республіка Білорусь) у кількості до 1 440 тонн (+/- 10% в опціоні постачальника) (п. 1.1. договору).

Згідно з абзацом 2 п. 1.1.1. договору кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору (надалі - «додаткова угода») і укладаються сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п. 1.1.2. договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Відповідно до умов п. 2.2. договору загальну вартість договору складає сума всіх додаткових угод, що є невід`ємними частинами даного договору та визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно із супровідними товарними документами (видатковими накладними, залізничними накладними або товарно-транспортними накладними).

Пунктом 2.3. договору передбачено умови оплати: 100% передоплата протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару. У разі відсутності 100% передоплати протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару, продавець має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і перепродати даний обсяг.

Згідно з п. 2.4. договору, підставою для здійснення оплати за товар, що поставляється у відповідності до цього договору, є рахунок-фактура постачальника.

Відповідно до пункту 2.7. договору, ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною, згідно з доповненням до відповідної додаткової угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником.

За умовами пункту 2.8. договору, розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення котирувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Відповідно до пункту 2.17. договору в якості запобіжного заходу, що забезпечує виконання зобов`язань покупця за цим договором, покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок постачальника грошову суму (далі - «контрактне забезпечення») в розмірі, виходячи з 10 євро за тонну обсягу максимальної місячної партії товару, запланованої до придбання, за курсом НБУ на дату виставлення постачальником рахунку.

Пунктом 2.18. договору передбачено, що контрактне забезпечення сплачується покупцем шляхом перерахування певної визначеної сторонами суми протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення відповідного рахунку на банківський рахунок постачальника.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов п. 2.18 договору, постачальник виставив рахунок покупцю на суму 41 472,12 грн контрактного забезпечення. 29.12.2020 покупець сплатив 41 472,12 грн контрактного забезпечення відповідно до платіжної інструкції за №5924. Сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період 2020 року з відображенням боргу ТОВ «БНК-Україна» перед ТОВ «ТД «КАРГЕС» у розмірі 41 472,12 грн.

Також, 15.12.2020 між ТОВ «БНК-Україна» (постачальник за договором) та ТОВ «Торговий дім «Каргес» (покупець за договором) укладено договір поставки товару № 418-ДТ-20/Д.

За умовами цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі «Товар», паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт (з поліпшеними температурними характеристиками у період січень 2021 - березень 2021 р., листопад 2021 - грудень 2021 р. гранична температура фільтрування не вище «-26» С, гранична температура помутніння не вище «-16» С, виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (Республіка Білорусь) у кількості до 4 320 тонн (+/- 10% в опціоні Постачальника) (пункт 1.1. Договору).

Тим же пунктом, Сторони узгодили, що щомісячний об`єм партій у 2021 році буде становити до 360 тонн (+/- 10% в опціоні Постачальника).

Згідно абзацу 2 п. 1.1.1. Договору кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору (надалі - «Додаткова угода») і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п. 1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору загальну вартість Договору складає сума всіх Додаткових угод, що є невід`ємними частинами даного Договору та визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність Покупця згідно із супровідними товарними документами (видатковими накладними, залізничними накладними або товарно-транспортними накладними).

Пунктом 2.3. Договору конкретизуються умови оплати: 100% передоплата протягом п`яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії Ттовару. У разі відсутності 100% передоплати протягом п`яти банківських днів від дати виставлення Продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару, Продавець має право скасувати номінацію неоплаченої партії (частини партії) і перепродати даний обсяг.

Згідно з п. 2.4. Договору підставою для здійснення оплати за товар, що поставляється у відповідності до цього Договору, є рахунок-фактура Постачальника.

Відповідно до пункту 2.7. Договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною, згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Попередня ціна визначається і фіксується Сторонами у Додатковій угоді. Оплата за товар Покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару Постачальником.

За умовами пункту 2.8. Договору розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення котирувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Відповідно до пункту 2.17. Договору в якості запобіжного заходу, що забезпечує виконання зобов`язань Покупця за цим Договором, Покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Постачальника грошову суму (далі - «контрактне забезпечення») в розмірі, виходячи з 10 євро за тонну обсягу максимальної місячної партії товару, запланованої до придбання, за курсом НБУ на дату виставлення Постачальником рахунку.

Пунктом 2.18. Договору передбачено, що контрактне забезпечення сплачується Покупцем шляхом перерахування певної визначеної Сторонами суми протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення відповідного рахунку на банківський рахунок Постачальника.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідно до умов п. 2.18 договору, постачальник виставив рахунок № 963 від 28.12.2020 покупцю на суму 124 416,36 грн контрактного забезпечення. Платіжною інструкцією за №5925 від 29.12.2020 покупець сплатив 124 416,36 грн оплати за контрактне забезпечення. Сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період 2020, з відображенням боргу ТОВ «БНК-Україна» перед ТОВ «ТД «КАРГЕС» у розмірі 124 416,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором визнається заборгованість боржника перед ТОВ «Торговий дім «Каргес», яка виникла на підставі договору поставки товару від 15.12.2020 №418-А92-20/Д в розмірі 41 472,12 грн та є сумою забезпечувального платежу, та яка виникла на підставі договору поставки товару від 15.12.2020 №418-ДТ-20/Д в розмірі 124 416,36 грн що є також сумою забезпечувального платежу.

Разом з тим, додатковою угодою №14 від 26.01.2022 до договору поставку товару від 15.12.2020 за №418-ДТ-20/Д, сторони узгодили поставку палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт F у кількості 840 тонн +/-10 % на попередню вартість 27 762 406,56 грн.

Платіжною інструкцією № 7893 від 16.02.2022 підтверджується, що покупець сплатив 13 881 203,28 грн, як часткову оплату за товар (420 т) згідно додатковою угодою №14 від 26.01.2022.

Натомість, відповідно до видаткової накладної № 2208 від 23.02.2022 поставлено товар «Паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт F» у кількості 418,45 т на суму 13 829 975,03 грн.

Предметом апеляційного розгляду є ухвала суду в частині відмови у визнанні грошових вимог у розмірі 51 228,25 грн, що складає різницю між 13 881 203,28 грн сплаченою кредитором передоплатою і попередньою вартістю товару в розмірі 13 829 975,03 грн згідно видаткової накладної № 2208 від 23.02.2022. Вказана заборгованість виникла на підставі додаткової угоди № 14 від 26.01.2022 до договору поставки товару від 15.12.2020 №418-ДТ-20/Д.

Доводи апелянта зводяться до того, що ані договором, ані додатковою угодою не визначено порядок узгодження розрахунку остаточної ціни та порядок її оплати, натомість вказані документи визначають виключно порядок узгодження та зміни попередньої ціни шляхом підписання доповнення до додаткової угоди, однак такі доповнення сторони не підписували. Вказані доводи суд апеляційної інстанції оцінює критично з огляду на таке.

01.07.2022 на адресу кредитора боржник цінним листом з описом вкладення направив доповнення №1 від 16.03.2022 до додаткової угоди №14 від 26.01.2022 до договору, відповідно до якого, вартість пального за остаточною ціною складає 15 290 303,60 грн. та акт звіряння взаємних розрахунків за період березень-червень 2022 року.

Як вбачається з доповнення №1 від 16.03.2022, вартість пального за остаточною ціною складає 15 290 303,60 грн.

Пунктом 3.15 договору визначено, що ведення бухгалтерського обліку здійснюється в розрізі додаткових угод, а не за договором загалом. У податковому обліку податкові зобов`язання постачальника та податковий кредит покупця розраховуються за кожною додатковою угодою.

Щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає акт звірки взаєморозрахунків в двох екземплярах, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п.9.10 вказаного договору.

Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов`язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим направленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п.9.10 договору.

Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків.

Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем.

Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці 3 цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт визнається узгодженим сторонами. Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем.

Акт звірки є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобов`язань між сторонами станом на кінець періоду, зазначеному в акті. Сторони повинні забезпечити підписання актів уповноваженими особами.

Матеріалами справи, зокрема копією опису вкладення у цінний лист та накладною АТ «Укрпошта» за трекінговим номером 0103331760246, підтверджується, що боржник направив на адресу ТОВ «Торговий дім «Каргес» такі документи:

- додаткову угоду № 14 від 26.01.2022 (2 екземпляри);

- доповнення № 1 від 16.03.2022 до додаткової угоди № 14 від 26.01.2022;

- видаткову накладну №2208 від 23.02.2022 (2 екземпляри);

- акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за додатковою угодою №14 (2 екземпляри).

Згідно інформації із офіційного сайту АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення отримане кредитором за довіреністю 05.07.2022 на поштовому відділенні 01024 у м. Києві.

Таким чином, підтвердженим є те, що апелянт отримав означений вище перелік документів, проте не висловив жодних заперечень проти їх змісту та не повернув один із примірників ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Попри це, жодний із надісланих документів цінним листом з трекінговим номером 0103331760246 повернутий ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не був у звязку із неотриманням. Тому, оскільки апелянтом отримані документи не підписані, остаточна ціна товару відповідно до додаткової угоди № 14 від 26.01.2022 становить 15 290 303,60 грн, тобто на 1 460 328,57 грн більше, ніж попередньо визначена. Вказана сума відображена і в акті звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за додатковою угодою № 14.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції враховує також обставини, встановлені місцевим господарським судом щодо того, що кредитор до заяви про грошові вимоги додав належним чином засвідчені копії, зроблені з оригіналів додаткової угоди № 14 та видаткової накладної №2208 від 23.02.2022. Вказане ще раз підтверджує отримання заявником цінного листа, в якому йому було надіслано, в тому числі і акт звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за додатковою угодою № 14.

З огляду на вказане вище, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що враховуючи п. 2.7 договору поставки товару №418-ДТ-20/Д від 15.12.2020 та акт звіряння взаємних розрахунків період березень-червень 2022 за додатковою угодою № 14, заборгованість кредитора перед боржником вважається узгодженою сторонами за даними постачальника.

Саме акт звірки, відповідно до положень договору є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобов`язань між сторонами станом на кінець періоду, зазначеному в акті. Оскільки такий акт отриманий заявником та не підписаний без будь-яких обґрунтованих заперечень щодо його змісту, то в силу положень п. 3.15 договору, є підписаним та узгодженим сторонами і підтверджує заборгованість заявника перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА».

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта, в яких останній посилається на те, що остаточна вартість товару визначається не актом звірки взаємних розрахунків, а саме доповненням до відповідної додаткової угоди, яка сторонами не була укладена.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Виходячи із змісту правовідносин між кредитором та боржником по договору, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 ЦК України.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення позову.

Належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості, є первинні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, покупець сплатив 13 881 203,28 грн, як часткову оплату за товар згідно додаткової угоди №14 від 26.01.2022. Також,згідно видаткової накладної № 2208 від 23.02.2022, поставлено товар на суму 13 829 975,03 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказана вище накладна на передачу товару відповідає усім визначеним вище вимогам чинного законодавства.

Беручи до уваги наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає правомірними та обґрунтованими висновки місцевого господарського суду, що грошові вимоги ТОВ «Торговий дім «Каргес» до боржника у розмірі 51 228,25 грн не підлягають визнанню.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, то оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275 - 276, 281 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Каргес» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 у справі №914/2450/22 без змін.

2.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Матущака О.І., повний текст постанови складено 12.03.2024.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК