Рішення

від 28.02.2024 по справі 478/2/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/2/24 Пров. №2/478/84/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту із успадкованого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Зайка П.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Другого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту із успадкованого майна.

20.02.2024 року представником позивача до суду була надана уточнена позовна заява.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої зокрема входить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 6,8501 га, з кадастровим номером 4823680800:04:000:0017, розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області.

Являючись спадкоємцем першої черги вона звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. було відкрито спадкову справу, але нотаріусом в ході перевірки заборони або арешту спадкового майна було встановлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виявлено арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 1478797, зареєстроване 17.11.2004 року реєстратором: Казанківська державна нотаріальна контора. Об`єкт обтяження, - все нерухоме майно.

Так, під час оформлення спадкового майна, позивач дізналася про те, що на нерухоме майно її матері був накладений арешт.

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. від 10.10.2022 року про відмову у вчинені нотаріальної дії, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки на спадкове майно накладено арешт і видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Звернувшись з письмовим запитом до Другого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), отримала письмову відповідь (лист), що станом на 22.11.2023 року виконавчі провадження, боржником за якими визнано ОСОБА_2 на виконанні у другому відділі ДВС у Баштанському районі відсутні. Всі виконавчі провадження, які перебували на виконанні у ДВС Казанківського РУЮ знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Згідно данних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні данні щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 , які були відкриті у період накладення обтяження та надати інформацію щодо виконавчого провадження в рамках якого було накладено обтяження майна немає можливості.

Вказане спадкове майно - житловий будинок та земельна ділянка фактично належить позивачу, однак оформити її належним чином вона не має можливості, так як на майно накладений арешт. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 10.01.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відведений в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач, представник позивача в судове засідання не прибули, подали заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача - Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Враховуючи неприбуття в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, не подав до суду відзив, а також за згодою позивача, суд з огляду на ст. ст. 280 - 281 ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до такого висновку.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 - позивач по справі, є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 08.12.2018 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, свідченням чому є свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.11.2020 року, видане Казанківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області Піденного МУЮ (м. Одеса).

Згідно з інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок за АДРЕСА_1

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження Казанківської районної державної адміністрації № 109-р від 08.04.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 304, померлій ОСОБА_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером 4823680800:04:000:0017, площею 6,8501 га, розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського району миколаївської області.

10.10.2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Корж М.В. з метою оформлення спадщини після смерті матері, За наслідком звернення була заведена спадкова справа.

Як слідує зі змісту позову, підставою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стало наявність арешту всього нерухомого майна, в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 4823680800:04:000:0017.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 27.09.2022 року), приватним нотаріусом Корж М.В. виявлено арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 1478797, зареєстроване 17.11.2004 року реєстратором: Казанківська державна нотаріальна контора, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА № 081520 від 18.10.2004 року виданого Казанківським ВДВС. Обєкт обтяження, - все нерухоме майно.

Згідно з постанови приватного нотаріуса Баштанського районног нотаріального округу Корд М.В. від 10.10.2022 року про відмову у вчинені нотаріальної дії позивачу, - ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що на спадкове майно було накладено арешт та у такому випадку видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Згідно з листа, наданого Другим відділом державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - правонаступника ДВС Казанківського РУЮ вбачається, що станом на 23.11.2023 року виконавчої провадження, боржником за якими визначено ОСОБА_2 на виконанні у другому відділі ДВС у Баштанському районі відсутні.

Вирішити питання щодо зняття арештів з майна боржника не виявляється можливим, оскільки виконавчі провадження які перебували на виконанні ДВС Казанківського РУЮ були знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Стаття 16ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачена непорушність права власності, в тому чисті те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї родини.

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична чи юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч. 1 ст. 317 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України.

Постановою Верховного Суду України від 23.01.2013 року визначено, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Положеннями ч. 1, ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі ч. 2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС та виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

Як вбачається, за результатами пошуку виконавчих проваджень та реєстру боржників (інформація з реєстру боржників, сформована станом на 18.02.2024 року) по спадкодавцю ОСОБА_2 інформація відсутня.

Виходячи з викладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно спадкодавця, виконавче провадження, під час примусового виконання якого на майно спадкодавця був накладений арешт, знищено, єдиним способом захисту порушеного права позивача є скасування цього арешту судом.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги як оформити свої спадкові права на житловий будинок та на земельну ділянку, так і в повному обсязі користуватися та розпоряджатися цим майном та на власний розсуд.

Як встановлено під час розгляду справи, арешт на майно спадкодавця було накладено постановою органу державної виконавчої служби 18.10.2004 року. На даний час, виконавче провадження у відношенні ОСОБА_2 у провадженні виконавчої служби не перебуває. Однак арешт накладений на майно боржника не скасовано. Зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно останньої, суд вважає, що правові підстави для продовження наявного обтяження на майно відсутні.

На даний час виконавче провадження щодо спадкодавця ОСОБА_2 не здійснюється, а відтак потреби в арешті не існує, протилежного суду не надано. На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) нерухомого майна перешкоджає позивачу у здійсненні ним права власності на успадковане майно.

Отже існують обставини, за яких виконавче провадження № 1478797 завершено, стягувач (кредитор - не встановлено), претензій до боржника не має, а заходи обтяження при завершенні виконавчого провадження не скасовані державним виконавцем в супереч частині 3статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», спадкодавець ОСОБА_2 не має статусу боржника, проте арешт з її нерухомого майна не знятий і вважається таким, що накладено поза межами будь-якого виконавчого провадження.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що, в межах заявлених позовних вимог, дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо. Будь-яких доказів на спростування позовних вимог суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 258 - 259, 263 - 265, 353 - 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту із успадкованого майна, про зняття арешту з успадкованого майна, - задовольнити.

Зняти арешт (архівний запис) з усього нерухомого майна що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 081520 від 18.10.2004 року, прийнятої в рамках виконавчого провадження № 1478797, зареєстрованого 17.11.2004 року за реєстраційним номером обтяження 1478797 реєстратором: Казанківська державна нотаріальна контора. Об`єкт обтяження, - невизначене майно, все майно, за адресою: - АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошеннч.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: Іщенко Х.В.