Ухвала

від 04.03.2024 по справі 607/4944/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2024 Справа №607/4944/24 Провадження №1-кс/607/1378/2024

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040002894 від 28.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, у якому, посилаючись на те, що вилучений під час огляду місця події 27.02.2024 року автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , який опломбований за допомогою пломб, та який на праві власності належить ОСОБА_5 , постановою старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 від 28.02.2024 року визнано речовим доказом, а також на те, що такий автомобіль має значення під час розслідування даного кримінального провадження, самостійно або в сукупності із іншими доказами має суттєве значення для встановлення об`єктивної істини, оскільки був придбаний за кошти, якими заволоділи внаслідок вчинення шахрайських дій відносно потерпілого, просить з метою збереження речового доказу у вказаному кримінальному провадженні накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , який опломбований за допомогою пломб, який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211040002894 від 28.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2021 між адвокатом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ФОП ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено договір про надання послуг щодо юридичного супроводу в процесі виділення, підготовки документів на проведення конкурсу та забудови земельної ділянки.

Згідно умов вказаного договору, адвокат ОСОБА_7 зобов`язувався надавати ОСОБА_8 послуги по юридичному супроводі з питань виділення частини земельної ділянки, площею 1,4556 га із земельної ділянки загальною площею 7,3608 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136600:04:007:0020, що належить Міністерству оборони України, та подальшого виготовлення окремого кадастрового номеру на вказану вище частину земельної ділянки та підготовку документації організації конкурсу на забудову вказаної частини земельної ділянки.

Також, згідно умов договору сторона № 1 зобов`язується провести зміну цільового призначення земельної ділянки на 02.07 «для іншої житлової забудови для будівництва житлових будинків, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд із залученням бюджетних коштів», яка є державною власністю та перебуває у постійному користуванні військової частини НОМЕР_3 .

ОСОБА_8 підписав вказаний договір та віддав його ОСОБА_7 , який у свою чергу договір нібито погодив із стороною № 1 і того ж дня, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 150 000 доларів США, оскільки останній повідомив що вони потрібні для того, щоб вирішити питання для подальшого будівництва.

Після цього, 16.08.2021 ОСОБА_7 приїхав за місцем проживання ОСОБА_8 із договором про спільну діяльність з будівництва об`єкта: «Військове містечко № 7 на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 по АДРЕСА_1 », орієнтовною площею 1,4554; 2,0; 2,0 га, яка має цільове призначення 15.01 «для забезпечення обслуговування земель оборони». Стороною № 1 договору є військова частина НОМЕР_3 , в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини підполковника ОСОБА_9 , який діє на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 13.08.2021 № 166 та стороною № 2 є ОСОБА_8 .

Також, потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що 20.07.2023 грошові кошти в сумі 100 000 доларів США він передав батьку ОСОБА_7 ОСОБА_5 за його місцем проживання та реєстрації по АДРЕСА_2 в рахунок оплати укладеного із його сином раніше договору про надання послуг щодо юридичного супроводу в процесі виділення, підготовки документів на проведення конкурсу та забудову земельної ділянки.

Надалі, ОСОБА_7 упродовж тривалого періоду часу отримував від ОСОБА_8 грошові кошти під письмові розписки, для вирішення питань із документами на будівництво, а саме: 19.03.2021 в сумі 150 000 доларів США, 29.04.2021 в сумі 220 000 доларів США, 30.07.2021 в сумі 150 000 доларів США, 18.10.2021 в сумі 200 000 доларів США, 14.12.2021 в сумі 200 000 доларів США, 02.02.2022 в сумі 300 000 доларів США, 02.03.2023 в сумі 700 000 доларів США, 18.05.2023 в сумі 70 000 євро та 30 000 доларів США, 20.07.2023 в сумі 100 000 доларів США.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна земельна ділянка за кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 площею 7,3608 га має цільове призначення: «для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України», власником якої являється Львівська обласна державна адміністрація та право користувачем квартирно-експлуатаційний відділ м. Львів.

Також, заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою ОСОБА_8 - ОСОБА_7 підтверджується тим, що 02.03.2023 він надав письмову розписку потерпілому на підтвердження факту отримання грошових коштів в сумі 700 000 доларів США та вже 06.03.2023 придбав житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Поряд з цим, в ході проведення допиту ОСОБА_8 у статусі потерпілого встановлено, що 18.01.2022 ОСОБА_7 повідомив йому, що стосовно будівництва у м. Львів він отримав розпорядження із Міністерства оборони України, яким затверджено проект договору про спільну діяльність у будівництві багатоквартирного житлового будинку на території військового містечка АДРЕСА_4 , укладеного між ФОП ОСОБА_8 та в/ч НОМЕР_3 , яке в подальшому передав ОСОБА_8 .

Встановлено, що розпорядження за підписом першого заступника Міністра оборони України генерала-полковника ОСОБА_10 по питанню будівництва вказаного вище багатоквартирного житлового будинку у 2022 році не видавалось, а питання затвердження договору про спільну діяльність між ОСОБА_8 та військовою частиною НОМЕР_3 не розглядалось.

Потерпілий ОСОБА_8 добровільно надав для долучення до матеріалів кримінального провадження переданий йому ОСОБА_7 примірник розпорядження Міністерства оборони України № 21744 від 18.01.2022 про затвердження проекту договору про спільну діяльність у будівництві багатоквартирного житлового будинку на території військового містечка № 7 за адресою вул. Городоцька в м. Львів.

У Тернопільський НДЕКЦ МВС України призначено судову експертизу з метою встановлення, яким способом нанесено відбиток печатки «Міністерство оборони України «Код 24980210*» на розпорядження Міністерства оборони України № 21744 від 18.01.2022.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/120-24/459-ДД зображення відбитку печатки на розпорядження нанесене струменевим способом друку, що підтверджує підробку вказаного документа.

Також, ОСОБА_8 надав для огляду свій мобільний телефон з відомостями, які зафіксовані у фото таблиці як додаток до протоколу додаткового допиту потерпілого, які узгоджуються із показаннями останнього, а саме що розпорядження Міністерства оборони України йому передав саме ОСОБА_7 .

Окрім того, під час допиту потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що в кінці грудня 2023 року він зустрівся на АЗС «Окко» на Збаразькому кільці у м. Тернополі із ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , де в ході розмови останній повідомив, що ОСОБА_8 необхідно терміново зібрати грошові кошти в сумі 120 000 доларів США для продовження вирішення питань стосовно будівництва у м. Львів.

Таким чином, враховуючи наведене наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 під видом надання послуг відповідно до укладеного договору із ОСОБА_8 щодо юридичного супроводу в процесі виділення, підготовки документів на проведення конкурсу та забудову земельної ділянки здійснив протиправну діяльність по заволодінню грошовими коштами останнього шляхом зловживання довірою.

Також, 21.01.2024 додатково допитано потерпілого ОСОБА_8 , який повідомив, що 20.01.2024 близько 12:00 год у нього за місцем проживання відбулась зустріч із ОСОБА_7 , який розповів, що для завершення процесу отримання документів, які стосуються будівництва у м. Львів йому необхідно ще двічі поїхати у м. Київ, після чого документи будуть в нього та із лютого місяця займеться документами, що стосуються безпосередньо м. Львова.

Потерпілий ОСОБА_8 надав свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з органом досудового розслідування.

Окрім того, на адресу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов протокол від 26.01.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо,- відео контроль особи відносно особи ОСОБА_8 відповідно до ухвали слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області № 02/20т від 02.01.2024, згідно якого встановлено обставини, які підтверджують відомості, на які ОСОБА_8 вказував у своїх показаннях, а саме: 05.01.2024 за місцем проживання потерпілого у нього відбулась зустріч із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час якої останній повідомив, що він особисто займається питанням отримання документів для будівництва багатоквартирного будинку у м. Львів та переконував потерпілого, що оформлення документи підходить до завершення.

Також, 20.01.2024 відбулась зустріч із ОСОБА_7 , під час якої останній переконував потерпілого про остаточне погодження із Головнокомандувачем Збройних сил України питання стосовно будівництва багатоквартирного будинку у м. Львів.

Окрім того, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні працівниками відділу кримінальної поліції Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області встановлено факт того, що ОСОБА_7 жодного разу не скеровував на адресу Міністерства оборони України офіційні запити та листи стосовно будівництва багатоквартирного будинку у м. Львів, діючи в інтересах ОСОБА_8 , та не проводив зустрічі із його представниками, що вказує на відсутність у діях ОСОБА_7 юридичного супроводу відповідно до укладеного договору із потерпілим.

27.02.2024 у період часу з 21:31 год по 22:07 год в ході проведення огляду місця події на території Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що по бульварі Тараса Шевченка, буд. 10 у м. Тернопіль було виявлено та вилучено автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , який опломбований за допомогою пломб.

28.02.2024 вилучений під час огляду місця події автомобіль, постановою старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 визнано речовим доказом, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою збереження речового доказу в кримінальному провадженні № 12023211040002894.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення із юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Частина 11 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

За наведеного, а також беручи до уваги те, що автомобіль, який зазначений у клопотанні, та який був вилучений в ході проведення огляду місця події має значення під час розслідування даного кримінального провадження, самостійно або в сукупності із іншими доказами має суттєве значення для встановлення об`єктивної істини, оскільки був придбаний за кошти, якими заволоділи внаслідок вчинення шахрайських дій відносно потерпілого, просить клопотання задовольнити.

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 у судовому засіданні подане ним клопотання про арешт майна підтримав та просив таке задовольнити з наведених у ньому підстав та мотивів.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні висловив свої заперечення щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, обґрунтувавши таку позицію відсутністю відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, під час якого було вилучено транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser», у зв`язку з чим, на його переконання, такий обшук проводився з явними порушеннями норм чинного КПК України. Також адвокат просив врахувати те, що власник майна ОСОБА_5 не має жодного стосунку до вказаного кримінального провадження, а тому вказав на наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Заслухавши доводи прокурора та заперечення представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, надавши таким оцінку, а також вивчивши клопотання з доданими до нього копіями документів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, слідчий суддя доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Як вбачається з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За приписами ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно доч.2,абз.1,3ч.3ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. Увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріям,зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

На думку слідчого судді, дане клопотання підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку доводам представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про те, що власник майна ОСОБА_5 немає жодного стосунку до вказаного кримінального провадження, слід зазначити, що вказана обставина не впливає на можливість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а тому такі доводи є безпідставними.

Одночасно роз`яснюю, що згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

-автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , який опломбований за допомогою пломб.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1