Постанова

від 20.02.2024 по справі 925/1065/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 925/1065/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Олійник Ю.Р. (посвідчення адвоката № 10127/10 від 01.07.2021)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023

у справі № 925/1065/23 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ"

про стягнення 364 609,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" про стягнення 364 609,39 грн, з яких: 257 000,00 грн основного боргу, 17 688,00 грн інфляційних втрат, 5089,89 грн 3 % річних, та 84 831,50 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав у строк своє зобов`язання за договором № 06042023-ФД (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) від 06.04.2023 та не повернув позику в розмірі 1 200 000,00 грн, а повернув лише 943 000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" 257 000,00 грн заборгованості, 84 831,50 грн пені, 17 688,00 грн інфляційних втрат, 5089,89 грн 3% річних, 5469,15 грн витрат зі сплати судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі № 925/1065/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивач фактично нараховує інфляційні втрати, 3 % річних та пеню на суму, яка вже була частково сплачена відповідачем до подання даного позову до суду.

За таких обставин, відповідач вважає, що саме з 26.06.2023 він має невиконання грошове зобов`язання перед позивачем у розмірі 257 000,00 грн тому на переконання відповідача інфляційні втрати, 3 % річних та пеня мають нараховуватися саме з 26.06.2023.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що сторони у договорі передбачили строк повернення фінансової допомоги (позики) - 24.04.2023, тому саме, з 25.04.2023 настав строк прострочення виконання відповідачем свої зобов`язань за договором в частині повернення позики.

Враховуючи, що відповідач прострочив свої договірне зобов`язання, здійснив лише частково платежі 12.05.2023, 24.05,2023, 26.06.2023 на загальну суму 943 000,00 грн, позивачем здійснювалися нарахування інфляційні втрат, 3 % річних та пені лише на не повернуті у строк суми заборгованості, що чітко відображено з розрахунку позовних вимог.

При цьому, позивач зауважує на тому, що відповідач у апеляційні скарзі не оспорює основну суму заборгованості у розмірі 257 000,00 грн.

Також у відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив про те, що у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції очікує орієнтовано понести 25 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача на відзив апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях, відповідач зазначає, що він дійсно повернув лише частину позики поза межами визначеного договором строку.

Однак при цьому, відповідач наголошує на тому, що при стягненні усіх можливих нарахувань на суму виконаного зобов`язання, судом першої інстанції не враховано дію воєнного стану в Україні на час прострочення зобов`язання та ризики для відповідача, у зв`язку з нарахуванням позивачем таких санкцій.

Окрім вищевикладеного, відповідач вказує на те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн є надмірним та абсолютно не відповідає обсягу роботи у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/1065/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1065/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі № 925/1065/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.; призначити справу № 925/1065/23 до розгляду на 14.02.2024.

У зв`язку з направленням головуючого судді Іоннікової І.А. на навчання 14.02.2024, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 призначено справу № 925/1065/23 до розгляду на 20.02.2024.

В судове засідання, яке відбулося 20.02.2024, з`явився представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до суду апеляційної інстанції надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні в Соснівському районному суді міста Черкаси. До вказаного клопотання представником відповідача додано копію доручення від 02.08.2023 № 023-001082ч, з якого вбачається, що адвокату Горобцю С.О. потрібно прибути о 10:30 26.09.2023 до Соснівського районного суду міста Черкаси.

Розглянувши вищевказане клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, колегія суддів вважає, що зазначені представником відповідачем у клопотанні обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки викладені у клопотанні обставини жодними доказами не підтверджені, що саме 20.02.2024 у представника відповідача відсутня можливість взяти участь в судовому засіданні по даній справі, а тому причини неявки, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" (позикодавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" (позичальник, відповідач) уклали договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №06042023-ФД (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових-коштів (далі по тексту - позика) у визначені ним договором строк та умовах.

Відповідно до умов договору сторони погодили наступне:

- позикодавець надає позичальнику позику без сплати процентів за користування позикою (безпроцентний договір) - п. 1.2 договору;

- сума позики за даним договором складає 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок (п. 2.1 договору);

- позика, за вибором позичальника, може бути надана в готівковому або безготівковому порядку (п. 2.2 договору);

- кінцевий строк надання позики в розмірі, визначеному п. 2.1 цього договору, становить 07.04.2023 (п. 2.4 договору);

- позика в розмірі фактично отриманих позичальником грошових коштів має бути повернена позикодавцю в термін до 24.04.2023 включно (п. 3.1 договору);

- п. 4.1 договору сума позики, визначена п. 2.1 даного договору, може бути повернена позичальником позикодавцю достроково в будь-який час протягом строку дії договору, але не пізніше строку, вказаного в п. 3.1 даного договору;

- п. 4.2 договору до настання строку або в день настання строку повернення позики, який встановлений п. 3.1 даного договору, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у вигляді грошової суми коштів у такому самому розмірі, що була фактично передана позичальнику за цим договором, шляхом визначеним позикодавцем;

- позика вважається повернутою в момент зарахуванню/передачі грошових коштів позикодавцю (п. 4.3 договору);

- даний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до повного та належного виконання їх сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, зокрема до виконання позичальником грошового зобов`язання щодо повернення позики, але в будь-якому випадку договір діє до 24.04.2023 включно (п. 5.1 договору);

- закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання покладених на них договором обов`язків, які виникли під час строку дії цього договору (п. 5.2 договору);

- порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позичальника у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої у строк позики за кожний день прострочення повернення до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі (п. 6.1 договору);

- сторони, незалежно від можливості врегулювати спір в досудовому порядку, мають право звернутися до суду за захистом свого порушеного права чи інтересу в будь-який час не чекаючи поновлення таких прав чи інтересів іншою стороною, яка допустила їх порушення (п. 8.6 договору).

На виконання умов договору, 06.04.2023 позивач надав відповідачу 1 200 000,00 грн поворотної фінансової допомоги на підставі платіжної інструкції № 28, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, повернув позику частково, з порушенням встановленого договором строку, після 24.04.2023 на загальну суму 943 000,00 грн (12.05.2023 - в сумі 235 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 222; 24.05.2023 - в сумі 260 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 229; 26.06.2023 - в сумі 220 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 232; 26.06.2023 - в сумі 175 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 233; 26.03.2023 - в сумі 53 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 234).

Також, повернення відповідачем позики 12.05.2023, 24.05.2023 та 26.06.2023 на загальну суму 943 000,00 грн, підтверджується довідкою ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" про рух коштів на рахунку від 07.07.2023 № 27.

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на невиконання відповідачем договірних зобов`язань з повернення позики у строк встановлений договором до 24.04.2023 та часткове повернення позики після встановленого строку у розмірі 943 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 257 000,00 грн.

Окрім викладеного, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" 257 000,00 грн заборгованості, 84 831,50 грн пені, 17 688,00 грн інфляційних втрат, 5089,89 грн 3% річних, 5469,15 грн витрат зі сплати судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що умовами договору сторонами погоджено зобов`язання позивача надати відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу у визначеному договором розмірі, якому кореспондується зобов`язання відповідача з її повернення у повному обсязі до 24.04.2023 включно.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується факт виконання позивачем свого зобов`язання з надання відповідачеві безповоротної фінансової допомоги.

Також матеріалами справи підтверджується те, що відповідач виконав зобов`язання з повернення суми фінансової допомоги з порушенням встановленого договором строку (до 24.04.2023 включно), а саме 12.05.2023 - в сумі 235 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 222; 24.05.2023 - в сумі 260 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 229; 26.06.2023 - в сумі 220 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 232; 26.06.2023 - в сумі 175 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 233; 26.03.2023 - в сумі 53 000,00 грн на підставі платіжної інструкції № 234.

Вказане свідчить про те, що всі платежі здійснено відповідачем з порушенням визначеного договором строку.

У п. 6.1 договору визначено, що порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позичальника у вигляді неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої у строк позики за кожний день прострочення повернення до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено факт виконання відповідачем частини договірного зобов`язання з порушенням визначеного договором строку, що відповідно до положень чинного законодавства є простроченням виконання грошового зобов`язання, за що таким договором та законодавством передбачено відповідальність у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів зазначає про те, що факт повного виконання зобов`язання (здійсненого з порушенням визначеного договором строку), не може свідчити про належне виконання зобов`язання відповідачем та відповідно не звільняє його від встановленої договором та визначеної законодавством відповідальності, чим спростовуються твердження скаржника у вказаній частині.

Судова колегія відхиляє як необґрунтовані та такі, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції твердження скаржника про неврахування судом обставин воєнного стану та форс-мажору з огляду на те, що на такі обставини в процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач не посилався, та доказів існування таких обставин відповідача не надав суду.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що саме по собі введення воєнного стану не є самостійною підставою для звільнення відповідача від визначеної договором, з урахуванням того, що договір укладений - 06.04.2023, тобто в період воєнного стану на території України.

За несвоєчасне виконання зобов`язання з повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 84 831,50 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що такий розрахунок є арифметично вірним та здійснено з урахуванням періоду нарахування та сумі боргу, яка існувала у такий період, тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 84 831,50 грн пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правову позицію, відповідно до якої у кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Таким чином, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 17 688,00 грн, 3% річних у розмірі 5089,89 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такий розрахунок є арифметично вірним та здійснено з урахуванням періоду нарахування та сумі боргу, яка існувала у такий період, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування ст. 625 Цивільного кодексу України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 17 688,00 грн інфляційних втрат та 5089,89 грн 3 % річних

В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙДІНВЕСТ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі № 925/1065/23 - без змін.

Матеріали справи № 925/1065/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.03.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська