Постанова

від 12.03.2024 по справі 910/268/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Справа № 910/268/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

подану після розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023

та апеляційної скарги ОСОБА_1

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023

у справі №910/268/20 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. Всеукраїнська громадська організація "Академія технологічних наук України"

про визнання протиправною бездіяльності, визнання договору укладеним та стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 12.10.2023 у справі №910/268/20 позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо обов`язкового викупу належних ОСОБА_1 простих іменних акцій товариства у кількості 40 штук;

- визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо затвердження вартості однієї іменної акції товариства станом на 21.03.2019 у розмірі 45199,02 грн за одну акцію та уповноваження генерального директора товариства ОСОБА_3 на укладення договору про обов`язковий викуп належних акціонеру акцій та на здійснення оплати вартості акцій у грошовій формі за встановленою ціною викупу у розмірі 45199,02 грн за одну просту іменну акцію товариства;

- визнано укладеним з дня набрання рішенням у справі законної сили договір про обов`язковий викуп товариством належних акціонеру простих іменних акцій між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо обов`язкового викупу належних позивачу 40 простих іменних акції за ціною 81430,00 грн за 1 акцію на загальну суму 3257100,00 грн у редакції, що долучена до позовної заяви;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 152767,35 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023, позивач та відповідач звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Окрім цього, ОСОБА_1 також оскаржив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023.

За результатами розгляду апеляційних скарг постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 залишено без задоволення, а рішення залишено без змін. Також, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 задоволено частково, скасовано його частково та ухвалено нове рішення. Викладено резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у наступній редакції:

"1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 53, ідентифікаційний код 23151351) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 57525 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять),56 грн витрат на професійну правничу допомогу та 130425 (сто тридцять тисяч чотириста двадцять п`ять), 20 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

3. В іншій частині вимог заяви відмовити."

19.02.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу. У заяві позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30421,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2024 та встановлено Приватному акціонерному товариству "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" строк до 01.03.2024 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

До суду 01.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у яких Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

04.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

У засідання суду 05.03.2024 представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у судовому засіданні представників учасників не перешкоджає розгляду справи, оскільки згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, оскільки представники учасників справи не з`явилися у судове засідання, призначене на 05.03.2024, дана додаткова постанова прийнята без її проголошення.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).

ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30421,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України також визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційний суд вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції інстанції у розмірі 30421,00 грн позивачем надано копії наступних доказів:

- договору про надання правової допомоги №10/19 від 09.05.2019;

- додаткової угоди №5 від 23.10.2023 до договору про надання правової допомоги №10/19 від 09.05.2019;

- акту №1 від 15.10.2024 приймання-передачі правової допомоги на суму 36622,00 грн;

- поштових накладних, фіскальних чеків та описів вкладення.

Окрім того, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №000177 та ордеру, виданого адвокатом Новак Н.Ю. на представництво інтересів Бондаренка О.О.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги №10/19 від 09.05.2019 клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок представляти його інтереси в правоохоронних органах, судах України, органах Державної виконавчої служби України, інших державних органах України, установах, організаціях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від підпорядкування без виключень та обмежень, а також у відносинах з фізичними особами без обмеження повноважень.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що зміни до даного договору оформляються узгодженою і підписаною сторонами угодою, що є невід`ємною частиною договору.

Додатковою угодою №5 від 23.10.2023 до договору сторони погодили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати за надання адвокатом правової допомоги (гонорару) клієнту у господарській справі №910/268/20 в суді апеляційної інстанції.

Пунктами 2, 3 та 6 додаткової угоди №5 сторони погодили наступне:

1) вартість надання правової допомоги становить:

- складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у господарській справі №910/268/20 - 6000,00 грн;

- складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у господарській справі №910/268/20 (за необхідності) - 6000,00 грн;

- складання, оформлення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у господарській справі №910/268/20 (за необхідності) - 6000,00 грн;

- складання, оформлення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва у господарській справі №910/268/20 (за необхідності) - 6000,00 грн;

складання, оформлення та подання до суду додаткових пояснень щодо окремих питань (за необхідності) - 3000,00 грн (за одну заяву);

- складання, оформлення та подання до суду заяв (клопотань) з процесуальних питань у господарській справі №910/268/20 (за необхідності) - 1500,00 грн (за одну заяву або клопотання);

- ознайомлення з матеріалами справи (за необхідності) - 3000,00 грн;

- участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції - 6000,00 грн (за одне засідання);

2) клієнт також зобов`язується оплатити фактичні витрати адвоката за надсилання поштовими відправленнями процесуальних документів у справі суду та копії іншим учасникам справи;

3) передача наданої правової допомоги адвокатом та приймання її клієнтом здійснюється шляхом підписання відповідного акту приймання передачі наданої правової допомоги протягом 2 (двох) календарних днів з дня постановлення рішення судом апеляційної інстанції;

4) правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Відповідно до акту №1 від 15.02.2024 приймання-передачі правової допомоги за договором вартість узгодженої сторонами та наданої адвокатом клієнту правової допомоги становить 36000,00 грн та складається, зокрема, з:

- складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 6000,00 грн;

- складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 6000,00 грн;

- складання, оформлення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 6000,00 грн;

- участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 09.01.2024, 30.01.2024 та 13.02.2024 (три засідання) - 18000,00 грн.

З огляду на результати розгляду апеляційних скарг сторін, позивачем заявлено до стягнення з відповідача лише витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та за участь у судових засіданнях, що разом складає 30000,00 грн.

Інші, передбачені додатковою угодою №5 від 23.10.2023, витрати адвоката становлять 622,00 грн та складаються, зокрема, з:

- витрат на направлення на адресу Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 40,00 грн та відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 21,00 грн;

- витрат на направлення на адресу відповідача копії апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 36,00 грн та копії відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 36,00 грн;

- витрат на направлення на адресу третьої особи-4 копії апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 36,00 грн та копії відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 36,00 грн;

- витрат на направлення на адресу третьої особи-2 копії апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 36,00 грн та копії відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 36,00 грн;

- витрат на направлення на адресу третьої особи-1 копії апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 36,00 грн та копії відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 - 36,00 грн;

- витрат на направлення на адресу третьої особи-3 копії апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 - 36,00 грн та копії відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2023 - 36,00 грн.

При цьому, позивачем у заяві зазначено, що ним заявлено до стягнення з відповідача витрати за надсилання поштовими відправленнями суду та іншим учасникам справи лише відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, що загалом становить 421,00 грн.

Відповідач у клопотанні про зменшення суми витрат на правничу допомогу посилається на наступне:

- апеляційна скарга позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 була частково задоволена судом апеляційної інстанції. При цьому, судом апеляційної інстанції було зменшено витрати на правову допомогу адвоката з 83264,68 грн до 57525,56 грн та задоволено вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у сумі 130425 грн. Тому, відсутні підстави для задоволення витрат на правову допомогу в повному обсязі у сумі 6000,00 грн за подання апеляційної скарги на додаткове рішення;

- визначення вартості підготовки відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у сумі 6000,00 грн є необґрунтовано завищеним, адже адвокат позивача приймає участь у справі з самого початку та обізнаний щодо всіх обставин справи, а отже не потребував багато часу для написання такого процесуального документу як відзив на апеляційну скаргу;

- позивач просить відшкодувати витрати за участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 09.01.2024, 30.01.2024, 13.02.2024 у сумі 18000,00 грн, проте в межах даних судових засідань відбувався також розгляд апеляційних скарг позивача, серед яких апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 по суті справи, у задоволенні якої позивачу було відмовлено, та апеляційна скарга позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, яка була задоволена частково. Окрім того, визначення вартості одного судового засідання у розмірі 6000,00 грн є завищеною та не відповідає обсягу витраченого часу адвокатом у судовому засіданні;

- витрати за надсилання поштових відправлень на суму 421,00 грн є нічим не підтвердженими, а до заяви про ухвалення додаткового рішення додані лише фіскальні чеки та квитанції, що підтверджують понесення таких витрат у сумі 82,00 грн.

Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат з огляду на наступне.

Першочергово колегія суддів вважає за необхідне зупинитися на витратах позивача у сумі 6000,00 грн, пов`язаних зі складанням, оформленням та поданням до суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023.

Аналіз положень ст. 244 ГПК України свідчить про те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 221 ГПК України).

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов`язані з необхідністю розподілу судових витрат.

Частина 1 ст. 244 ГПК України містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення. Винятком є розподіл судових витрат, який має ініціювати сторона з дотриманням правил ст. ст. 123-130, 221 ГПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України). Водночас, ГПК України під поняттям "порядок ухвалення судового рішення" розуміє: ухвалення рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду; прийняття рішень та постанов, складення та їх підписання в нарадчій кімнаті тим складом суду, який розглянув справу; можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті; оформлення окремим документом ухвал, які постановляються в нарадчій кімнаті, а інших ухвал, що постановляються без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання; особливості оформлення судових рішень (ухвал) що містять вступну та резолютивну частину, а також складення повного рішення (постанови, ухвали) у певні строки; можливість внесення виправлень в рішеннях чи ухвалах із застереженням перед підписом судді; викладення усіх судових рішень письмово у паперовій та електронній формі та вимоги їх викладення у Єдиній судово-інформаційно-телекомунікаційній системі (ст. 233 ГПК України).

Відповідно до висновків, щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №925/790/17(925/580/20), ГПК України не включає до поняття "порядок ухвалення судового рішення" "процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні", яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (глава 6 ЦПК України, глава 6 ГПК України). Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, відповідно до якого термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до ст. 233 ГПК України. Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення ч. 3 ст. 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас, презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами ст. ст. 201 - 221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.

Отже, за висновками Верховного Суду, оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для відшкодування витрат позивача у розмірі 6000,00 грн, пов`язаних зі складанням, оформленням та поданням до суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, яким вирішувалося питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо витрат позивача у розмірі 6000,00 грн, пов`язаних з оформленням та поданням до суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023, колегія вважає такі витрати обґрунтованими.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача в наведеній частині з приводу того, що адвокат позивача приймає участь у справі з самого початку та обізнаний щодо всіх обставин справи, а отже не потребував багато часу для написання такого процесуального документу як відзив на апеляційну скаргу.

Так, зі змісту договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього вбачається, що позивачем та його представником визначено фіксований розмір гонорару, а тому обґрунтування кількості витраченого часу на підготовку відзиву не є обов`язковим. При цьому, відзив містить не лише відображення встановлених обставин справи місцевим господарським судом, але і спростування кожного аргументу відповідача, наведеного ним в апеляційній скарзі.

Тому, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають критеріям реальності та необхідності, витрати позивача, пов`язані з поданням відзиву на апеляційну скаргу.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з запереченнями відповідача в тій частині, що в межах судових засідань в суді апеляційної інстанції 09.01.2024, 30.01.2024, 13.02.2024 відбувався також розгляд апеляційних скарг позивача, серед яких апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 по суті справи, у задоволенні якої позивачу було відмовлено, та апеляційна скарга позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, яка була задоволена частково, а визначення вартості одного судового засідання у розмірі 6000,00 грн є завищеною та не відповідає обсягу витраченого часу адвокатом у судовому засіданні.

Суд також зауважує на тому, що покладення на відповідача витрат за участь представника позивача у трьох судових засіданнях у розмірі 18000,00 грн є необґрунтованим з огляду на те, що загальна фактична тривалість судових засідань в суді апеляційної інстанції становила 58 хв.

Отже, з наданих позивачем доказів не вбачається, що розмір заявлених витрат є розумним та виправданим, як обов`язкова умова для відшкодування таких витрат іншою стороною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір витрат позивача за участь у судових засіданнях, що підлягають відшкодування за рахунок Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України", до 12000,00 грн.

Стосовно заперечень відповідача в частині покладення на нього поштових витрат за направлення процесуальних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З системного аналізу процесуального законодавства убачається, що будь-які дії учасника справи, пов`язані з її розглядом судом, у тому числі і надсилання процесуальних документів засобами поштового зв`язку є процесуальною дією у розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, а відтак і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Отже, понесені позивачем витрати на відправку поштової кореспонденції (заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань) є такими, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а отже правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Як було зазначено вище, на підтвердження понесення вказаних витрат в матеріалах справи наявні копії поштових накладних, описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків.

Оскільки додатковою угодою клієнт та адвокат передбачили відшкодування вартості поштових послуг, а матеріали справи містять належні докази на підтвердження понесених представником позивача поштових витрат, такі витрати у заявленому розмірі покладаються на відповідача.

З урахуванням усього вищезазначеного, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом позивача, апеляційний суду дійшов висновку про те, що наявні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх частковою необґрунтованістю, що, у свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача та, відповідно, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 вказаних витрат у розмірі 18421,00 грн (6000,00 грн за подання відзиву на апеляційну скаргу, 12000,00 грн за участь у судових засіданнях та 421,00 грн поштових витрат).

Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 18421,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України".

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/268/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 53, ідентифікаційний код 23151351) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18421 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять одна),00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов