Постанова

від 06.03.2024 по справі 903/961/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 903/961/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Артем-Буд" на рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 (повний текст складено 27 листопада 2023 року, суддя Слободян О.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Артем-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковель-Вапно"

про стягнення 1 276 820 грн. 50коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Артем-Буд" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Ковель-Вапно" про стягнення 1 276 820 грн. 50 коп. заборгованості за непоставлений товар.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 повністю відмовлено у позові Приватного підприємства "Артем-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковель-Вапно" про стягнення 1 276 820 грн. 50 коп.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено погодження із відповідачем заявок на отримання товару (асортименту, кількості товару), виконання свого обов`язку, визначеного умовами договору поставки, щодо звернення до відповідача про отримання (вивезення) товару зі складу відповідача, у зв`язку з чим, відповідач був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання по передачі товару ПП "Артем-Буд". Суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язання щодо передачі позивачу товару не настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення сплачених за договором коштів в сумі 1250000 грн. є передчасними. Доказів переплати на користь відповідача у розмірі 26820,50грн, які ТОВ "Артем-Буд" просить стягнути з відповідача, позивачем суду взагалі не надано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Артем-Буд" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що протягом дії договору ним в телефонному режимі подавалися заявки на отримання оплаченого товару. Втім, відповідач всупереч умовам Договору не надав позивачу товару визначеного в рахунку на оплату №Р00000016 від 23 грудня 2021 року та не повернув кошти по закінченні дії договору.

Скаржник зауважує, що приписами статті 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Зі змісту договору вбачається, що сторони погодили, що поставка товару має відбутися до 31 грудня 2022 року, тобто у період дії договору. Водночас, відповідач як сторона договору, який отримав стовідсоткову передоплату, не надав доказів щодо поставки товару у встановлений строк та не надав доказів повернення отриманих за цей товар коштів, як станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції у даній справі, так і на момент подачі апеляційної скарги. Крім цього, у своєму відзиві не вказує і про можливість отримання вказаного товару у кількості, яка вказана у рахунку та оплачена покупцем.

Крім того, апелянт звертає увагу суду, що суд першої інстанції також не надав належної оцінки тому, що позивачем двічі направлялися претензії відповідачу, проте останній взагалі залишив їх без реагування та не надав відповіді про можливість отримання оплаченого товару.

Листом №903/961/23/8414/23 від 21 грудня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 02 січня 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2024 року у справі №903/961/23 залишено без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства "Артем-Буд" на рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 28728,46 грн. Повідомлено скаржника, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України Приватне підприємство "Артем-Буд" зобов`язане зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами та надати відповідні докази.

24 січня 2024 року від Приватного підприємства "Артем-Буд" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 січня 2024 року у справі №903/961/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Артем-Буд" на рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 06 березня 2024 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

15 лютого 2024 року від відповідача ТОВ "Ковель-Вапно" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. При цьому зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів направлення відповідачу усних чи письмових повідомлень (заяв) на отримання товару. Позивач не направляв транспортний засіб на адресу ТОВ "КОВЕЛЬ-ВАПНО". Як наслідок, відповідач позбавлений був можливості виконати свій обов`язок з передачі товару у розпорядження покупця на складах свого підприємства відповідно до погоджених в договорі умов поставки EXW. Відповідач не отримував вимоги від 18 листопада 2021 року про повернення грошових коштів у розмірі 1 276 820,50 грн. В матеріалах справи відсутня як сама вимога, так і докази її направлення відповідачу. Відповідач не отримував і претензії за вих. № 108 від 09 червня 2023 року. Позивач на підтвердження направлення претензії подає суду опис вкладення. Проте такий опис не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ надсилання претензії, оскільки він не відповідає пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270. В порушення пункту 6.1 Договору Покупець не виконав свій обов`язок з вивезення товару в обумовлений договором строк. Позивач не направляв транспортний засіб за отриманням товару на адресу ТОВ "КОВЕЛЬ-ВАПНО". Як наслідок, відповідач позбавлений був можливості виконати зустрічне зобов`язання з передачі товару у розпорядження покупця на складах свого підприємства відповідно до погоджених договором умов поставки EXW.

ТОВ "Ковель Вапно" у відзиві на апеляційну скаргу також просить суд розглядати справу №903/961/23 в суді апеляційної інстанції без участі представника відповідача.

Представники сторін в судове засідання 06 березня 2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, рішення місцевого господарського суду частково скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2021 року між ПП "Артем-Буд" (Покупець) та ТОВ "Ковель-Вапно" (Постачальник) було укладено договір поставки № 7-16/12/21.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Покупець зобов`язується приймати товар, а саме мінеральний порошок неактивований МП-1 від Постачальника партіями відповідно до підтверджених останнім заявок Покупця по видатковим накладним та зобов`язується своєчасно оплачувати Товар на умовах цього Договору незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Найменування, асортимент, одиниця виміру Товару, ціна та/або інші ознаки (характеристики) Товару зазначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які надає Постачальник, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2).

Товар відвантажується насипом (пункт 2.3).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Товар поставляється партіями в межах наявного у Постачальника асортименту та або кількості Товару відповідно до заявок Покупця, погоджених постачальником-у порядку, передбаченому цим Договором, на умовах ЕХW у відповідності до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010, місце поставки - склад Продавця за адресою:_____(пропуск/не визначено).

Згідно пунктів 3.2, 3.3 Договору Покупець здійснює замовлення Товару за цінами узгодженими сторонами на момент такого замовлення. Замовлення вважається належним чином оформленим та приймається до розгляду Постачальником, якщо воно здійснене на бланку заявки (замовлення) Постачальника (Додаток № 1 до Договору), підписане уповноваженим представником Покупця та скріплене печаткою (за наявності такої). Покупець направляє заявку (замовлення) електронною поштою на адресу Постачальника.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що постачальник в день отримання заявки покупця розглядає її та погоджується на поставку (або часткову поставку) відповідної партії товару або відмовляється від поставки, про що повідомляє покупця в цей же день, якщо замовлення здійснено до 16:00 год. або наступного робочого дня, якщо замовлення надійшло після 16:00 год.

У випадку погодження заявки, Постачальник надсилає Покупцю Рахунок-фактуру на електронну адресу Покупця. У разі зміни електронної адреси, Покупець зобов`язаний негайно протягом одного дня поінформувати засобами електронного зв`язку Постачальника, в інакшому випадку всі ризики наслідків неотримання Рахунку-фактури Покупцем несе останній (пункт 3.5 Договору).

Згідно пункту 3.6 Договору товар вважається поставленим з моменту прибуття Товару на обумовлену ділянку з Покупцем і з цього моменту право власності на Товар та пов`язані з цим ризики переходять до Покупця.

Факт та дата поставки Товару підтверджується видатковою накладною (або ТТН), що підписується представниками Сторін (пункт 3.7 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна товару встановлюється у національній валюті України, яка є чинною на дату замовлення товару. Постачальник вправі змінювати ціну товару, про що має повідомити покупця в письмовій формі.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 Договору розрахунки проводяться на умовах 100-ої передоплати Товару у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у національній валюті України в розмірі вартості погодженого Сторонами замовлення (заявки) на поточний рахунок Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту направлення Постачальником Рахунку-фактури. У разі відсутності оплати замовленого Товару у вищезазначений строк, такий Рахунок-фактура та замовлення Покупця анулюються, подальше замовлення Товару здійснюється Покупцем у передбаченому Договором порядку. Днем виконання зобов`язання з оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточному рахунку Постачальника.

За пунктом 6.1 Договору Покупець зобов`язаний вивести Товар згідно з видатковими накладними протягом одного місяця з дня його замовлення у Постачальника.

Постачальний зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умова цього договору та чинного законодавства України.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2022 року (пункт 10.1 Договору). У разі відсутності письмової заяви про припинення Договору не пізніше ніж за 10 днів до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 10.2 Договору).

На виконання умов Договору відповідно до рахунку ТОВ "Ковель-Вапно" на оплату №Р00000016 від 23 грудня 2021 року позивачем було перераховано відповідачу вартість мінерального порошку МП1 в кількості 1288660 т по 808,33 грн. за тону на загальну суму 1250000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №439 від 23 грудня 2021 року.

Апелянт стверджує, що протягом дії договору ПП "Артем-Буд" в телефонному режимі подавали заяви ТОВ "Ковель-Вапно" на отримання оплаченого товару. Проте відповідач всупереч умовам Договору не здійснив поставку товару, визначену в рахунку на оплату №Р00000016 від 23 грудня 2021 року.

Також позивач вказує, що 18 листопада 2022 року підприємством надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 1 276 820,50 грн., у зв`язку із відмовою передати товар по погодженій ціні. У суму включено переплату в сумі 26820,50 грн. Відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.

09 червня 2023 року позивачем повторно направлено на адресу відповідача претензію про повернення коштів. Відповіді від відповідача не надійшло, вимога та претензія залишені ним без задоволення.

ПП "Артем-Буд" вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання, що полягають у нездійсненні поставки товару та неповерненні сплаченої попередньої оплати, у зв`язку з чим заборгованість відповідача становить 1276820,50 грн.

На підтвердження вказаної заборгованості позивач також посилається на підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків за 2021 рік та за 09 місяців 2022 року.

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Спір у даній справі виник внаслідок не повернення відповідачем суми попередньої оплати, сплаченої позивачем за Договором.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

В силу статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За наведеним законодавчим визначенням основними обов`язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В силу приписів частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Заперечуючи позов, відповідач зазначав, з чим погодився місцевий суд, що вимоги позивача до відповідача щодо поставки товару не було, позивач не звертався до ПП "Артем-Буд" з проханням щодо вивезення товару зі складу продавця.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що порядок та умови поставки товару визначено розділом 3 Договору.

Згідно пункту 3.2 Договору покупець здійснює замовлення Товару за цінами узгодженими сторонами на момент такого замовлення. Замовлення вважається належним чином оформленим та приймається до розгляду Постачальником, якщо воно здійснене на бланку заявки (замовлення) Постачальника (Додаток № 1 до Договору), підписане уповноваженим представником Покупця та скріплене печаткою (за наявності такої).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що постачальник в день отримання заявки покупця розглядає її та погоджується на поставку (або часткову поставку) відповідної партії товару або відмовляється від поставки, про що повідомляє покупця в цей же день, якщо замовлення здійснено до 16:00 год. або наступного робочого дня, якщо замовлення надійшло після 16:00 год.

У випадку погодження заявки, постачальник надсилає покупцю Рахунок-фактуру на електронну адресу покупця (пункт 3.5 Договору).

Сторонами визнається, а матеріалами справи підтверджено виставлення відповідачем 23.12.2021 рахунку фактури для позивача на поставку мінерального порошка МП 1 в кількості 1288,66 тонзагальною вартістю 1 250 000 грн /а.с. 15/.

Отже, відповідач прийняв заявку позивача та погодив її, оскільки надіслав рахунок-фактуру.

Згідно пункту 3.6 Договору товар вважається поставленим з моменту прибуття товару на обумовлену ділянку з покупцем і з цього моменту право власності на товар та пов`язані з цим ризики переходять до покупця.

Доказів визначення місця поставки відповідачем не надано.

Пунктом 6.3 договору визначено, що Постачальник /відповідач/ зобов`язаний забезпечити поставку товару.

У зв`язку з чим суд робить висновок, що саме відповідач зобов`язний визначити місце, узгодивши його з позивачем, де повинна відбутися передача товару.

Колегія суддів зауважує, що хоча пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що товар поставляється партіями відповідно до заявок Покупця, погоджених постачальником на умовах ЕХW у відповідності до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010, місце поставки - склад продавця за адресою:____.

Однак, місце поставки договором не визначено (підлягало узгодженню), міститься не заповнений пункт договору щодо адреси складу продавця.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання в договорі не встановлено, виконання за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, провадиться за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання.

Жодними, наданими сторонами доказами не встановлено місця виконання зобов`язання, не місить таких відомостей і рахунок фактура, надіслана відповідачем за результатами погодження заявки на поставку.

А тому посилання суду першої інстанції та відповідача на п. 3.1 договору, згідно з яким всі дії, щодо отримання товару мали бути здійснені покупцем не заслуговують на увагу.

Поставка товару за правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах ЕХW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Відсутність доказів надання відповідачем у розпорядження позивача товару на своєму підприємстві чи в іншому місці, свідчить про неспроможність останнього виконати умови п. 3.1 договору.

Крім того, рахунок на оплату містить примітку "товар відпускається по факту приходу грошей". Доказом перерахування коштів згідно рахунку від 23.12.2021 є платіжне доручення № 439 від 23.12.2021. Тобто позивач у порядку визначеному умовами п. 5.1 договору здійснив оплату погодженого відповідачем замовлення в той же день /умовами договору визначено впродовж трьох робочих днів/.

Саме з моменту поставки товару на ділянку узгоджену з покупцем право власності на товар переходить до останнього/п. 3.6 договору/.

Як встановлено у пункті 6.1 Договору, обов`язок вивезти товар згідно з видатковими накладними протягом одного місяця з дня його замовлення у постачальника покладено на покупця.

Інших строків виконання зобов`язань в частині поставки товару умови договору не містять.

Разом з тим, аналізуючи п. 6.1 договору, обов`язок покупця щодо вивезення товару впродовж місяця з дня його замовлення кореспондується з обов`язком відповідача /продавця/ надати в розпорядження такий товар протягом місяця з дати замовлення. Враховуючи, що замовлення було погоджене 23.12.2021, то надати в розпорядження товар відповідач повинен був не пізніше 23.01.2022, докази чого в матеріалах справи відсутні.

При цьому строк дії договору та строк виконання зобов`язання не є тотожними поняттями. А тому позиція суду та відповідача, що зобов`язання може бути виконаним в будь-який строк в межах дії строку договору щодо погодженого замовлення, є помилковою.

Таким чином, місцевий суд прийшов до помилкового висновку щодо невиконання саме позивачем обов`язків за договором.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару продавцем у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання продавцем свого договірного зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Добросовісність є однією з засад цивільного законодавства (стаття 3 Цивільного кодексу України). Встановлення недобросовісності дій сторін правовідносин чи їх суперечливої поведінки є правовим висновком суду виходячи з встановлення фактичних обставин конкретної справи. Повноваження суду щодо оцінки доказів є тим процесуальним механізмом, який дозволяє суду оцінити добросовісність дій сторін та встановити суперечливість їх поведінки.

Поведінка відповідача не відповідає зазначеним вимогам, оскільки останній не заперечує факт отримання коштів у 2021 році, однак погодивши заявку продавець не визначив обумовлену ділянку для поставки товару та станом на 2024 рік не повернув попередню оплату.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у пункті 5.1 Договору сторонами визначено, що розрахунки проводяться на умовах 100-ої передоплати Товару у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у національній валюті України в розмірі вартості погодженого Сторонами замовлення (заявки) на поточний рахунок Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту направлення Постачальником Рахунку-фактури.

На виконання зазначеного пункту Договору Покупець платіжним дорученням №439 від 23 грудня 2021 року сплатив Продавцю 1 250 000,00 грн. Доказом того, що сума в розмірі 1250000 грн числиться як заборгоність відповідача перед позивачем є акт звірки розрахунків, підписаний представниками обох сторін, формування якого у відповідності до п. 6.5 договору здійснює відповідач.

Однак, враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення умов Договору щодо поставки товару/надання товару в розпорядження покупцю/, Договір є чинним, а зобов`язання сторін за Договором не припинилися, у позивача наявні підстави вимагати повернення здійсненої передоплати за Договором у розмірі 1 250 000,00 грн. згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Доказів переплати на користь відповідача у розмірі 26820,50 грн, які ТОВ "Артем-Буд" просить стягнути з відповідача, позивачем не надано. Акт звірки розрахунків не може бути належним доказом, оскільки не вважається первинним бухгалтерським документом.

Помилкові є доводи ПП "Артем-Буд" про закінчення дії договору, оскільки хоча у пункті 10.1 Договору і вказано його дію до 31 грудня 2022 року, проте пункт 10.2 Договору містить умову про автоматичну пролонгацію договору на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах. ПП "Артем-Буд" не надано до матеріалів справи письмової заяви про припинення Договору не пізніше ніж за 10 днів до закінчення терміну його дії.

За приписами пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ПП "Артем-Буд" підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 1250000 грн. попередньої оплати прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Артем-Буд" на рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 скасувати в частині відмови у стягненні 1 250 000 грн. попередньої оплати. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення 1 250 000 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковель-Вапно" (45034, Волинська область, Ковельский район, смт. Люблинець, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 38695393) на користь Приватного підприємства "Артем-Буд" (35707, Рівненська область, Рівненський район, с.Ільпінь, вул. 1 Травня, 11, код ЄДРПОУ 34970758) 1 250 000 грн. попередньої оплати, 18750 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 28125 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В решті рішення Господарського суду Волинської області від 23 листопада 2023 року у справі №903/961/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №903/961/23 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "11" березня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.