Постанова

від 07.03.2024 по справі 922/4236/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4236/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В..

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

прокурора Горгуль Н.В. на підставі службового посвідчення №072883 від 01.03.2023 ;

позивачів не з`явились;

1-го відповідача не з`явився;

2-го відповідача Гетьман О.М. на підставі ордеру серії АХ №1170671 від 05.02.2024,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, м. Зміїв, Харківська область, (вх. №2806 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 (суддя Прохоров С.А., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту 29.11.2023 )

за позовом: Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, м.Чугуїв, Харківська область, в інтересах держави, в особі позивачів: Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м.Харків, Державного агентства лісових ресурсів, м. Київ,

до 1-го відповідача: Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, м.Чугуїв, Харківська область,

до 2-го відповідача: Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, м. Зміїв, Харківська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філія "Зміївське лісове господарство", м. Зміїв, Харківська область,

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2021 керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного агентства лісових ресурсів до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області та до Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 Про надання Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 17.01.2019 №10 Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області;

- зобов`язати КП Зміїв-Сервіс повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що 28.12.2018 Зміївською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №461 «Про надання Комунальному підприємству «Зміїв-Сервіс» Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою». згідно якого надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 8,5044га кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки.

В подальшому, розпорядженням голови Зміївської районної державної адміністрації № 10 від 17.01.2019 КП «Зміїв-сервіс» затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для організації (в т.ч. будівництво) та розміщення полігону твердих відходів їх сортування та переробки за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області та надано у постійне користування КП «Зміїв-Сервіс» земельну ділянку кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 площею 8,5044 га.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного розпорядження державним реєстратором Зміївської міської ради Xapкiвської області Борко А.С. 24.01.2019 прийнято рішення №45252013 про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, за КП "Зміїв-Сервіс". Номер запису про інше речове право 30041373.

За результатами опрацювання публічної кадастрової карти України тa Вiдкритого порталу геоінформаційної системи "Ліси України" встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, частково розташована на земельних ділянках лісового фонду.

З інформації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 95 вiд 15.02.2021 встановлено, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2010 року, земельної ділянки з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001 мають перетини з землями кварталу 82 Задонецького лісництва ДП «Зміївський лісгосп», орієнована площа перетину меж земельної ділянки складає 5,3248 га.

Перебування частини земельної ділянки, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, у постійному користуванні ДП "Зміївське лісове господарство" (перетин в землями кварталу 82, виділи 30-31, орієнтовна площа перетину - 5,3248 га) підтверджується викопіюванням з Плану лісонасаджень Задонецького лісництва ДП «Зміївський лісгосп» (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2010 року) (додаток до листа від 21.07.2020 №02-12/710), який також міститься в публічному доступі на офіційному сайті Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспрект» (https://www.lisproekt.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Zadonetske.jpg).

На підставі зазначеного прокурор вважав, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001, відноситься до земель лісогосподарського призначення і має перебувати в користуванні ДП "Зміївське лісове господарство".

У відзиві на позовну заяву поданому 2-им відповідачем - Комунальним підприємством "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 15.11.2021 до господарського суду Харківської області останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Зокрема, 2-ий відповідач зазначав, що на підставі розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 29.01.2004 №20, на оспорювану земельну ділянку було розроблено проект відведення земельної ділянки Зміївському ВУЖКГ під організацію полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки потужністю 30 тисяч тонн на рік із земель запасу Зміївської міської ради Харківської області, розроблений Науково-виробничою фірмою ТОВ «АЗІМУТ-СЕРВІС».

Зазначений проект відведення містить акт встановлення в натурі та погодження меж землекористування, який містить підписи та печатки усіх суміжних землекористувачів, в тому числі й директора Зміївського держлісгоспу Попова О.Ф.

Жодний претензій з боку суміжних землекористувачів при встановлені меж землекористування не заявлено.

Вказаний проект було затверджено розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 533 від 15.10.2004.

2-й відповідач також зазначав, що оспорювана земельна ділянка перебувала в оренді Зміївського виробничого управління житлово-комунального господарства на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Зміївською районною державною адміністрацією та Зміївським ВУЖКГ, дата реєстрації договору 18.06.2009, реєстраційний номер 040969100053, строком на 25 років.

На підставі вищезазначеного договору оренди земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі земель, присвоєно кадастровий номер 6321710000;02:000:0001.

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації №206 від 08.05.2012 було припинено право користування земельною ділянкою та припинено дію договору оренди земельної ділянки (зареєстрованого у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії ДІ «Центр державного земельного кадастру» за номером Nє040969100053 від 18.06.2009 року площею 8,5044 га, наданої для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції їх механізованої переробки із земель запасу на території Зміївської міської ради.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.09.2017 №НВ-6304961592017 державна реєстрація земельної ділянки (кадастровий номер 6321710000:02:000:0001) здійснена 18.06.2009, цільове призначення- для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки; категорія земель; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності- державна, площа земельної ділянки - 8,5044; власник - Зміївська районна державна адміністрація Харківської області.

18.07.2014 рішенням Зміївської районної ради LVII сесії VI скликання N№783-VI за Комунальним підприємством «Зміїв -Сервіс» Зміївської районної ради Харківської області було закріплено майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Зміївського району на праві господарського відання, а саме полігон твердих побутових відходів 1 пусковий комплекс.

У зв`язку із користуванням полігоном твердих побутових відходів у підприємства виникла необхідність в оформленні права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований полігон твердих побутових відходів.

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 28.12.2018 №461 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 8,5044 га, рілля кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 із земель державної власності, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки, розташованої за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Харківської області.

На підставі вищезазначеного розпорядження ТОВ «КСЦ «ГУДВІЛ» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для організації (в т.ч. будівництво) та розміщення полігону твердих побутових відходів з об`єктами сортування та переробки), КП «Зміїв-Сервіс» за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області.

Зазначений проект був затверджений розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 17.01.2019 №10, земельну ділянку кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 площею 8,5044га було надано підприємству в постійне користування, на підставі якого 24.01.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою.

За наведених вище підстав, 2-ий відповідач наголошував, що оспорювані розпорядження Зміївської районної державної адміністрації, видавались відповідно до повноважень, передбачених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, на земельну ділянку, яка на той час вже була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, присвоєний кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, з визначенням категорії земель до якої її віднесено.

Таким чином, оспорювана земельна ділянка була передана в постійне користування у межах, площею та з присвоєною категорією земель (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення), зареєстрованими у Державному земельному кадастрі, в межах вимог законодавства, яке діяло на час видання оспорюваних розпоряджень Зміївської районної державної адміністрації.

В уточненому відзиві на позовну заяву поданому 2-им відповідачем- Комунальним підприємством "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 02.12.2021 до господарського суду Харківської області останній зазначав, що на запит КП «Зміїв -Сервіс» з архівного сектору забезпечення збереженості та використання архівних документів м. Зміїв Архівного відділу Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області було отримано лист вих. №06-29/73 від 17.11.2021 та завірені належним чином архівні копії розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 №180 «Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП «Зміївське», акт обстеження лісових площ КСП «Зміївське» і Зміївського держлісгосту Задінецьке лісництво, намічених до обміну, викопіювання із плану землекористування КСП «Зміївське» Задінецької сільської ради із вказівкою земельної ділянки, яку намічено для обміну лісових площ між КСП «Зміївське» та Зміївським держлісгоспом, виписки з протоколу №47 зборів уповноважених членів КСП «Зміївське», що відбулися 07.04.1999.

З вказаних документів 2-му відповідачу стало відомо, що 07.04.1999 зборами уповноважених членів КСП «Зміївське» було вирішено дозволити обмін лісних площ між КСП «Зміївське» та Зміївським держлісгоспом. З КСП «Зміївське» лісних площ 5,8 га, біля с.Гайдари на лісні площі Зміївського державного Задінецького лісництва квартал 173 виділ 2 площа 1,6 га лісовкритих площ та виділ 3 - 0,4 га галявин загальна площа 2,0 га та квартал 163 виділ площею 1,6 га поляна і виділ 25 площею 2,2 га лісової культури.

Актом обстеження лісових площ КСП «Зміївське» і Зміївського держлісгоспу Задінецьке лісництво, намічених до обміну було встановлено, що у зв`язку з виробничими потребами пропонується провести рівновеликий обмін земельними ділянками, а саме: Зміївський держлісгосп пропонує до обміну лісові площі квартал 173 виділ 2 площа 1,6 га лісовкриті площі і виділ 3 площа 0,4 га галявина квартал 163 виділ площею 1,6 га поляна виділ 25 площа 2,2 га лісові культури, а КСП «Зміївське» пропонує до обміну лісові площі загальною площею 8,8 га, розміщені східніше с. Нижня Гайдара. Лісові площі представлені насадженнями змішаних листяних порід в віці 30-40 років. Комісія у складі начальника районного відділу земельних ресурсів, голови КСП «Зміївське» та директора Зміївського держлісгоспу вважає можливим проведення обміну площами в натурі при затвердженні акта обміну Зміївською райдержадміністрацією.

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 №180 «Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП «Зміївське» було затверджено проведення обміну рівновеликими площами між Зміївським держлісгоспом і КСП «Зміївське», а саме: Зміївському держлісгоспу передати, а КСП «Зміївське» прийняти лісові площі квартал 173 виділ 2 площа 1,6 га лісовкриті площі виділ 3 площа 0,4 га галявина квартал 163 виділ площею 1,6 га поляна і виділ 25 площею 2,2 га лісової культури, а КСП «Зміївське» передати, а Зміївському держлісгоспу прийняти лісові площі 5,8 га, розміщені східніше с. Н.Гайдари та зобов`язано провести передачу в натурі. Відділу земельних ресурсів району внести зміни до земельно-облікової документації.

2- й відповідач вказував, що зазначені обміняні ділянки на даний час є складовою земельної ділянки, стосовно якої існує спір; державою в особі Зміївського держлісгоспу було передано лісові та лісовкриті площі, галявину, поляну та лісові культури нелісогосподарському підприємству. Після реформування КСП «Зміївське» зазначені землі було передано до земель запасу Зміївської міської ради.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги той факт, що оспорювані розпорядження Зміївської районної державної адміністрації, видавались відповідно до повноважень, передбачених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, на земельну ділянку, яка на той вже була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, присвоєний кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, з визначенням категорії земель до якої її віднесено.

Таким чином, оспорювана земельна ділянка була передана у постійне користування у межах, площею та з присвоєною категорією земель (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення), зареєстрованими у Державному земельному кадастрі, в межах вимог законодавства, яке діяло на час видання оспорюваних розпоряджень Зміївської районної державної адміністрації.

17.01.2022 прокурором подано до господарського суду Харківської області відповідь на уточнений відзив 2-го відповідача, в якому прокурор наголошував на тому, що відсутні будь-які матеріали, які б свідчили про виконання розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 №180 "Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП "Зміївське". Акт погодження меж спірної ділянки не підписаний директором ДП "Зміївське лісове господарство", що свідчить про непогодження Зміївською районною державною адміністрацією із ДП "Зміївське лісове господарство" затвердження технічної документації спірної земельної ділянки. Також на спірній земельній ділянці будування полігону відходів не розпочато, сама ділянка знаходиться в занедбаному стані.

Також, прокурором було додано до відповіді на відзив копію відповіді керівника ДП "Харківської державної лісовпорядної експедиції" про наявність на спірній ділянці ділянки лісогосподарського призначення приблизною площею 5,8 га, яка співпадає з ділянкою, що відображена у розпорядженні Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 № 180 "Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП "Зміївське" як ділянка, яка передається ДП "Зміївське лісове господарство".

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 Про надання Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою; визнано незаконним та скасовано розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 17.01.2019 №10 Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області; зобов`язано КП Зміїв-Сервіс повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації; стягнуто з КП Зміїв-Сервіс на користь прокуратури Харківської області 6810,00грн. судового збору.

Керуючись приписами статей 3, 19, 53, 55, 57, 84, 92, 116, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, статей 1, 4, 5, 7, 8,16,17, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, а також правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, місцевий господарський суд зазначив про те, що доказами належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Зокрема, такими доказами в межах даної справи судом було визнано лист Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 13.01.2022 №14 та копія Викопіювання з лісовпорядного Планшету № 8 2010 року, по Задонецькому лісництву ДП "Зміївський лісгосп" і відомості координат точок повороту та обчислення площі наданих ДП "Харківської державної лісовпорядної експедиції", яка також міститься в публічному доступі на офіційному сайті Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (https://www.lisproekt.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Zadonetske.jpg), а також данні публічної кадастрової карти України тa вiдкритого порталу геоінформаційної системи "Ліси України".

Господарський суд першої інстанції також послався на те, що в силу приписів статей 19, 20, 122, 149 Земельного кодексу України, статті 57 Лісового кодексу України, повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, вилучення з постійного користування лісокористувача та припинення права постійного користування землями держлісфонду, та вилучення лісів для нелісогосподарських потреб станом на час передачі в постійне користування 2-му відповідачу належало виключно до компетенції Кабінету Міністрів України, а з 27.05.2021 - Харківській обласній державній адміністрації.

Крім того, судом було враховано, що Філія "Зміївське лісове гоподарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", як постійний користувач спірної земельної ділянки на відповідний запит прокурора листом №10-06/897 від 01.09.2021 повідомила, що на момент винесення оспорюваного розпорядження акт погодження меж спірної ділянки не підписаний директором ДП "Зміївське лісове господарство", що свідчить про непогодження Зміївською районною державною адміністрацією із ДП "Зміївське лісове господарство" затвердження технічної документації спірної земельної ділянки, отже, згоду на вилучення з постійного користування земельної ділянки лісогосподарського призначення, що наразі входить до складу земельної ділянки кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 5,8 га не надавало.

За наведених обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надана в постійне користування КП "Зміїв -Сервіс" спірна земельні ділянка мала лісогосподарське призначення та після надання її в користування, фактично не була вилучена з Державного лісового фонду та своє цільове призначення фактично не змінила.

Окрім викладеного, місцевим господарським судом було зазначено про те, що районні державні адміністрації згідно приписів Лісового кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 533 від 15.10.2004) взагалі не мали компетенції щодо передання в тимчасове користування лісогосподарських земель для організації полігону твердих побутових відходів.

Отже, фактично розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації №533 від 15.10.2004 було незаконно затверджено проект для організації полігону твердих побутових відходів на спірній земельній ділянці лісогосподарського призначення. Більш того, Зміївська районна державна адміністрація, яка була обізнана про знаходженні земель лісового фонду України на спірній земельній ділянці виходячи з розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 № 180 "Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП "Зміївське", в 2018, 2019 роках, в порушення вимог статей 20, 21, 83 Земельного кодексу України та статей 57 Лісового кодексу України, незаконно передано в постійне користування спірну земельну ділянку разом із землями лісогосподарського призначення .

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 Про надання Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 17.01.2019 №10 Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області.

Господарський суд першої інстанції також дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині зобов`язання КП Зміїв-Сервіс повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, з огляду на те, що контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї категорії, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади, що виражається у підвищеній увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної ситуації.

Отже, зобов`язання з повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, протиправно, наданій в постійне користування органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням (особливо не для організації полігону утилізації твердив побутових відходів). Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом відповідної земельної ділянки.

Комунальне підприємство "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним 2-им відповідачем у відзиві на позовну заяву та уточненому відзиві на позовну заяву, які були подані до господарського суду Харківської 15.11.2021 та 02.12.2021 відповідно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 залишено апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

03.01.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжні доручення на підтвердження сплати судового збору (вх.№108).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 07.02.2024 о 13:45 год.

23.01.2024 прокурором подано до апеляційного господарського суду заперечення (відзив) на апеляційну скаргу (вх.№1181), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 залишити без змін.

07.02.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із хворобою його представника (вх.№1913).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 відкладено розгляд справи апеляційної скарги на 07.03.2024 року о 10:15 год.

04.03.2024 позивачем - Державним агентством лісових ресурсів подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх.№3209).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 07.03.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 залишити без змін.

Враховуючи, що прокурор та представник апелянта з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018 Зміївською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 461 «Про надання Комунальному підприємству «Зміїв-Сервіс» Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою», згідно якого надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 8,5044 га кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки (т.1 а.с.12).

В подальшому, розпорядженням голови Зміївської РДА № 10 від 17.01.2019 КП «Зміїв-Сервіс» затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для організації (в т.ч. будівництво) та розміщення полігону твердих відходів їх сортування та переробки за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області та надано у постійне користування КП «Зміїв-Сервіс» земельну ділянку кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 площею 8,5044 га (т.1 а.с.13).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного розпорядження державним реєстратором Зміївської міської ради Xaрківської області Борко А.С. 24.01.2019 прийнято рішення №45252013 про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, за КП "Зміїв-Сервіс". Номер запису про інше речове право 30041373 (т.1 а.с.29-30).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначав, що за результатами опрацювання публічної кадастрової карти України тa Вiдкритого порталу геоінформаційної системи "Ліси України" встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, частково розташована на земельних ділянках лісового фонду.

З інформації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 95 вiд 15.02.2021 (т.1 а.с.14-16) встановлено, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2010 року, межі земельної ділянки з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001 мають перетини з землями кварталу 82 Задонецького лісництва ДП «Зміїський лісгосп», орієнована площа перетину меж земельної ділянки складає 5,3248 га.

Перебування частини земельної ділянки, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, у постійному користуванні ДП "Зміївське лісове господарство" (перетин в землями кварталу 82, виділи 30-31, орієнтовна площа перетину - 5,3248 га) підтверджується викопіюванням з Плану лісонасаджень Задонецького лісництва ДП «Зміївський лісгосп» (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2010 року) (додаток до листа від 21.07.2020 №02-12/710), який також міститься в публічному доступі на офіційному сайті Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (https://www.lisproekt.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Zadonetske.jpg).

На підставі зазначеного прокурор вважав, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001, відноситься до земель лісогосподарського призначення і має перебувати в користуванні ДП "Зміївське лісове господарство".

Однак, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківські області від 22.07.2020 Nє10-20-14-5532/0/19-20 земельна ділянка, загальною площею 8,5044 га (кадастровий номер 6321710000:02:000:0001), яка перебуває у користуванні КП «Зміїв-Сервіс» відносяться до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. За даними ДЗК інформація щодо наявності рішень відповідних органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення відповідної земельної ділянки відсутня (т.1 а.с.17).

Прокурор також наголошував, що відповідно до положень статей 122, 149 3емельного кодексу України та статті 27 Лісового кодексу України повноваження щодо вилучення з постійного користування земель лісогосподарського призначення, припинення права постійного користування, зміни цільового призначення цих земель та надання їх у користування юридичним особам для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, належить до виключної компетенції Харківської обласної державної адміністрації.

Проте, Харківською обласною державною адміністрацією рішення про вилучення земельної ділянки з числа земель постійного користування Задонецького лісництва ДП «Зміївське лісове господарство» не приймалось.

Однак, земельну ділянку площею 5,3248 га фактично вилучено з земельних ділянок лісогосподарського призначення, змінено категорію земель на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборони та іншого призначення з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та передано в постійне користування КП «Зміїв-Сервіс» Зміївською районною державною адміністрацією.

Відповідно до інформації ДП «Зміївське лісове господарство» викладеної у листах №02-12/710 від 21.07.2020, №10-06/217 від 05.03.2021 та від 17.05.2021 №10-06/488 будь-які погодження на вилучення земельної ділянки загальною площею 5,3248 га, яка розташована в межах виділів 30,31 кварталу 82 Задонецького лісництва з постійного користування ДП «Зміївське лісове господарство» та передачі її у користування будь-яким особам або зміни її цільового призначення не надавались (т.1 а.с.18, 56, 61).

Крім того, прокурор звертав увагу суду на те, що за наслідками вивчення «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки) КП «Зміїв-Сервіс» за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області» (т.1 а.с.20-23) встановлено, що Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, у п.3 якого передбачено, що «власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено».

При цьому, у вказаному Акті мокра печатка ДП «Зміївське лісове господарство» та підпис директора вказаного підприємства Склярова В.О. відсутні (т.1 а.с.26). Також у вищевказаному Акті відсутні мокра печатка та підпис Зміївського міського голови Кучкова П.В.

На підтвердження вказаного, ДП «Зміївське лісове господарство» листом №10-06/897 від 01.09.2021 було повідомлено, що підприємство не надавало погодження на складання акту передачі межових знаків щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 (т.1 а.с.64).

Таким чином, Зміївською районною державною адміністрацією, всупереч приписам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, було прийнято розпорядження №461 «Про надання Комунальному підприємству «Зміїв-Сервіс» Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою» згідно якого надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 8,5044 га кадастровий номер 6321710000:02:000:0001 для організації полігону під захоронення твердих побутових відходів та станції механізованої переробки та розпорядження Nє 10 від 17.01.2019 «Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству «Зміїв-Сервіс»

Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, яким з перевищенням наданих повноважень передано в постійне користування частину земельної ділянки, кадастровий номер 6321710000:02:000:0001, площею 5,3248 га. для організації сміттєзвалища, що свідчить про наявність правових підстав для визнання їх незаконними та скасування.

Прокурор також зазначав, що скасування документу, на підставі якого проведено державну реєстрацію права постійного користування спірною ділянкою за Комунальним підприємством «Зміїв-Сервіс», є підставою для вимоги щодо зобов`язання КП «Зміїв-Сервіс» повернути земельну ділянку державі в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Вказані обставини і стали підставою для звернення 23.10.2021 керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного агентства лісових ресурсів до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області та до Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 Про надання Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 17.01.2019 №10 Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області;

- зобов`язати КП Зміїв-Сервіс (код ЄДРПОУ) повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (т.1 а.с.1-96).

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.4 а.с.126-139).

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і набуває статусу позивача.

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У розумінні наведених положень прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

В позовній заяві прокурор зазначав, що вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передача у постійне користування без належних на те законодавчих підстав, загрожує порушенню використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Крім того, незаконна зміна цільового призначення, набуття державою власності на земельну ділянку безумовно становить суспільний інтерес.

В межах даної справи, порушення інтересів держави полягає в безпідставному вибутті із володіння держави земельної ділянки лісогосподарського призначення, а саме незаконної передачі у постійне користування КП «Зміїв-Сервіс» земельної ділянки лісогосподарського призначення, чим підривається авторитет держави в особі органів виконавчої влади, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.

3 огляду на викладене, звернення прокурора до суду в спірних правовідносинах спрямоване саме на припинення незаконної діяльності органів виконавчої влади та зміцнення авторитету держави, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки прийняття незаконних рішень органами виконавчої влади порушує рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливає на зміцнення їх авторитету у суспільстві.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до статей 317 і 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Водночас, згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Пунктом 4 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні держані адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації №255 від 19.04.2021 затверджено Положення про Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації у новій редакції.

Згідно пунктів 1, 2 Положення Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації утворюється головою Харківської обласної державної адміністрації відповідно до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», входить до її складу і в межах Харківської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Юридичний департамент є структурним підрозділом Харківської обласної державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний керівництву Харківської обласної державної адміністрації.

Основними завданнями Юридичного департаменту є, зокрема, здійснення представництва інтересів Харківської обласної державної адміністрації, її структурних підрозділів та їх посадових осіб у судах та інших державних органах під час розгляду правових питань та (або) спорів (пункт 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення, Юридичний департамент, має право одержувати в установленому законодавством порядку від структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації та її апарату, районних державних адміністрації Харківської області, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності та їх посадови їх осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

З метою забезпечення своєчасного та якісного виконання завдань, які потребують оперативного вжиття необхідних заходів, відповідні посадові особи на вимогу Юридичного департаменту зобов`язані невідкладно подавати необхідні матеріали.

Також, згідно Положення, Юридичний департамент має право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства структурними підрозділами Харківської обласної державної адміністрації та її апаратом, районними державними адміністраціями Харківської області (підпункт 7 пункту 6 Положення).

Враховуючи викладене, листом №03/2-4154вих-21 від 11.08.2021 окружною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» було повідомлено Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації про виявленні порушення.

У відповідь на вказане повідомлення Юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації було надано відповідь № 05-51/920 від 16.08.2021, згідно якої з метою належного розгляду питання департаментом направлено запит до Чугуївської РДА щодо надання необхідної документації. На час підготовки інформації заходи щодо відновлення порушених інтересів, шляхом звернення до суду не вживалися. Після отримання та опрацювання документів Юридичним департаментом будуть вжиті заходи реагування в межах чинного законодавства.

Листом Nє63/2-4597вих-21 від 03.09.2021 окружною прокуратурою повторно направлено лист до Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації, в якому вказано на необхідність у найкоротші строки надати остаточну відповідь на вищевказане повідомлення прокуратури від 11.08.2021. Проте відповідь на вказаний лист не надійшла.

У зв`язку із чим, листом Nє63/2-4675вих-21 від 08.09.2021 прокуратурою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Харківську обласну державну адміністрацію про наявні порушення.

Юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації на вказані листи надано відповідь Nє 05-31/1015 від 16.09.2021, згідно якої встановлено, що заходи реагування, спрямовані на повернення зазначеної в листах земельної ділянки та заходи щодо відновлення порушених інтересів шляхом звернення до суду в інтересах Харківської обласної державної адміністрації не вживалися.

Таким чином, як зазначав прокурор, незважаючи на те, що окружною прокуратурою неодноразово повідомлено Харківську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення, та маючи відповідні повноваження щодо їх усунення, відповідні заходи до цього часу не вжито, що вказує на бездіяльність вказаного органу.

У відповідь на вказаний вище лист Харківської обласної державної адміністрації від 16.09.2021 окружною прокуратурою направлено лист-повідомлення від 19.10.2021 про подання позову та роз`яснення щодо наявності повноважень, передбачених ст.43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації».

Крім того, відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства, до основних завдань якого належить реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Підпунктами 4, 6-8 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держлісагентство здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державний контроль за додержанням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин), організовує ведення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь, веде державний лісовий кадастр та облік лісів, здійснює моніторинг лісів, здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Державне агентство лісових ресурсів України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку.

Разом з тим, відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26.03.2021 №217, обласні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються Держлісагентству та є його територіальними органами. Завданням Управлінь є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

За змістом пункту 4 вказаного Положення Управління відповідно до покладених на них завдань: здійснюють державний контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин); організовують збір інформації для ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України; забезпечують організацію ведення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь; погоджують в установленому порядку надання лісів у постійне користування, а також лісів державної та комунальної власності в довгострокове тимчасове користування; затверджують матеріали лісовпорядкування.

На території Харківської області таким органом є Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначав, що до моменту звернення до суду звертався до Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства із повідомленнями про надання інформації щодо погодження надання ділянки у користування, в яких констатовано порушення інтересів держави під час передачі у постійне користування спірної земельної ділянки (запит від 16.07.2020 №41/3-7831вих-20).

Крім того, прокурором повідомлено Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 08.02.2021 № 41/3-1424вих-21, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», про намір пред`явлення відповідного позову, копію якого додано до позовної заяви.

На вказане повідомлення Харківським обласним управлінням надано відповідь від 25.02.2021 №02.01-24/259-21, згідно з якої копію повідомлення прокурора направлено до ДП «Зміївське лісове господарство». Інформацію щодо вжитих заходів з метою усунення порушень законодавства та повернення спірної земельної ділянки у відання держави на лист прокурора Управлінням надано не було.

Також, Державним агентством лісових ресурсів України було надано відповідь №12-13/3763-21 від 20.05.2021, згідно якої встановлено, що заходи реагування спрямовані на повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001 у відання держави не здійснювались.

Водночас, на виконання доручення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП «Зміївське лісове господарство» 05.03.2021 листом №10-06/217 повідомило, що підприємство сприятиме прокуратурі у питанні представництва законних інтересів держави в судових органах.

Таким чином, прокуратурою повідомлено державне агентство лісових ресурсів та Харківське обласне управління лісового господарства про виявлені порушення, проте, протягом тривалого часу вказані органи самостійно не звернулись до суду з позовом в інтересах держави, тому це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва у спірних правовідносинах.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами в т.ч. про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Відповідно до абзаців 2-3 статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 4-5 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

В силу приписів статей 19, 55, 84 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносна до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Зокрема, статтями 7-8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

За приписами статей 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (стаття 45 Лісового кодексу України).

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства (стаття 47 Лісового кодексу України).

Статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Також, відповідно до статей 16-17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 57 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В силу приписів статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини 3 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

В свою чергу, відповідно до частин 1-2 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції до 27.05.2021) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Таким чином, що доказами належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц.

З наявного в матеріалах справи листа Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 13.01.2022 №14 (т. 2 а.с. 52) вбачається наступне:

1.Лісові площі КСП «Зміївське», що підлягають обміну між Зміївським держлісгоспом на підставі розпорядження Зміївської РДА № 180 від 12.04.1999 , які відображено на Викопіюванні із плану землекористування КСП «Зміївське» Задонецької сільської ради складаються з двох контурів площею 4,6 та 4,2 га (загальна площа 8,8 га).

2.Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 № 180 визначено та зобов`язано сторони провести обмін лісовими площами між КСП «Зміївське» та Зміївським держлісгоспом у кількості 5,8 га (розміщені біля с. Гайдари). У зв`язку з виробничими потребами. Лісові площі були представлені на той час насадженнями змішаних листяних порід у віці 30-40 років (з огляду на Акт обстеження лісових площ).

3.Також провівши необхідні співставлення встановлено, що згідно наявних на підприємстві планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 1990 року (чинні на момент затвердження обміну станом на 1999 рік) частина вищезазначених лісових контурів, які відображено на Викопіюванні із плану землекористування КСП «Зміївське» (далі - КСП «Зміївське»), що розташовані за межами населених пунктів, на території Задонецької сільської ради (нині Зміївська міська територіальна громада) вже відносилась до земель лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Зміївського держлісгоспу (нині - ДП «Зміївське лісове господарство», згідно наказу Держкомлісгоспу № 197 від 24.02.2005 ) - Гомільшанське лісництво, квартал 6, виділ 4.

Загальна площа лісових контурів КСП «Зміївське», які відображено на Викопіюванні із плану землекористування КСП «Зміївське» та які підлягали дослідженню, складає 8,8 га

Фактична площа земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Зміївське лісове господарство" (вид. 4 кв. 6 Гомільшанського л-ва) за результатами інженерно-геодезичних робіт складає 2,99 га, (облікова площа за різні періоди проведення лісовпорядкувань починаючи з 1990 року складає від 2,5 до 2,9 га, що пояснюється переув`язуванням площ лісових кварталів під час проведення чергових базових лісовпорядкувань в зв`язку з уточненням методів ведення обліку та картографування).

Станом на 01.01.2021 року виділ 4 кварталу 6 Гомільшанського лісництва ДП «Зміївське лісове господарство» обліковується на підприємстві як лісова ділянка (згідно ст. 5 Лісового кодексу України), а саме вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, насадження природного походження (графа 3 Розподілу площ земель лісогосподарського призначення за їх категоріями в розрізі адміністративних районів і лісництв).

4.Різниця між загальною площею лісових контурів КСП «Зміївське», які відображено на Викопіюванні із плану землекористування КСП «Зміївське» та фактичною площею земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Зміївське лісове господарство» (див. вище) складає близько 5,8 га, що збігається з інформацією викладеною у розпорядженні Зміївської РДА № 180 від 12.04.1999 р стосовно затвердження обміну рівновеликими площами між Зміївським Держлісгоспом і КСП «Зміївське».

5.У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч.1 ст. 17 Лісового Кодексу України).

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій Викопіювання з лісовпорядного Планшету № 8 2010 року, по Задонецькому лісництву ДП "Зміївський лісгосп" і відомостей координат точок повороту та обчислення площі наданих ДП "Харківської державної лісовпорядної експедиції" (т.3 а.с.199-201) вбачається, що земельна ділянка орієнтовною площею 5,8 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га вкрита лісовою рослинністю.

Отже, як вірно зазначено встановлено місцевим господарським судом, спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування 2010 року (планшетом №8 лісовпорядкування 2010 року, який також міститься в публічному доступі на офіційному сайті Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (https://www.lisproekt.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Zadonetske.jpg) та даними публічної кадастрової карти України тa вiдкритого порталу геоінформаційної системи "Ліси України".

Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статей 19-20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (стаття 20 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться у статті 57 Лісового кодексу України, відповідно до якої зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до положень частини 8 статті 122 Земельного кодексу України в редакції до 27.05.2021 Кабінет Міністрів України передавав земельні ділянки, у тому числі лісогосподарського призначення, із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

За правилами частини 9 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції до 27.05.2021) Кабінет Міністрів України вилучав земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у тому числі, - ліси для нелісогосподарських потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Після вказаної дати, у зв`язку із внесенням змін до статті 149 Земельного кодексу України згідно із Законом України №1423-ІХ від 28.04.2021 така умова зникла, а тому вилучення земель державної власності з постійного користування здійснюється за загальним правилом органом державної влади що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Таким чином, повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, вилучення з постійного користування лісокористувача та припинення права постійного користування землями держлісфонду, та вилучення лісів для нелісогосподарських потреб станом на час передачі в постійне користування 2-му відповідачу належало виключно до компетенції Кабінету Міністрів України, а з 27.05.2021- Харківській обласній державній адміністрації.

Крім того, судова колегія враховує, що Філія "Зміївське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", як постійний користувач спірної земельної ділянки повідомила, що на момент винесення оспорюваного розпорядження акт погодження меж спірної ділянки не підписаний директором ДП "Зміївське лісове господарство", що свідчить про непогодження Зміївською районною державною адміністрацією із ДП "Зміївське лісове господарство" затвердження технічної документації спірної земельної ділянки, отже, згоду на вилучення з постійного користування земельної ділянки лісогосподарського призначення, що наразі входить до складу земельної ділянки кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 5,8 га не надавало.

Вказані обставини, як було зазначено вище, підтверджуються листом №10-06/897 від 01.09.2021 (т.1 а.с.64).

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, надана в постійне користування КП "Зміїв - Сервіс" спірна земельні ділянка мала лісогосподарське призначення та після надання її в користування, фактично не була вилучена з Державного лісового фонду та своє цільове призначення фактично не змінила.

Згідно зі статтями 18-19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим серед яких землі лісогосподарського призначення.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності.

Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства (стаття 203 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 9 Лісового кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 533 від 15.10.2004) встановлено, що у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 5 статті 9 Лісового кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №533 від 15.10.2004) визначено, що у тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Приписами стаття 14 Лісового кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 533 від 15.10.2004 року) встановлено: до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на відповідній території належить: 1) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів; 2) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а також заборона відвідання лісів населенням, в`їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством; 3) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей; 4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та припинення права користування ними; 5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Районні державні адміністрації згідно норм Лісового кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 533 від 15.10.2004) взагалі не мали компетенції щодо передання в тимчасове користування лісогосподарських земель для організації полігону твердих побутових відходів.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактично розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації №533 від 15.10.2004, на яке 2-ий відповідач посилався у відзивах на позовну заяву, як на підставу правомірності користування спірною земельною ділянкою, було незаконно затверджено проект для організації полігону твердих побутових відходів на спірній земельній ділянці лісогосподарського призначення.

Більш того, Зміївська районна державна адміністрація, яка була обізнана про знаходженні земель лісового фонду України на спірній земельній ділянці виходячи з розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 12.04.1999 № 180 "Про затвердження обміну рівноцінними площами між Зміївським держлісгоспом і КСП "Зміївське", в 2018, 2019 роках, в порушення вимог статей 20, 21, 83 Земельного кодексу України та статей 57 Лісового кодексу України, незаконно передала в постійне користування 2-му відповідачу земельну ділянку разом із землями лісогосподарського призначення .

Колегія суддів наголошує, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 Лісового кодексу України).

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абзац перший пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (пункт 2 частини першої статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними (пункти 4, 5 частини першої статті 31 Лісового кодексу України).

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частини перша та друга статті 149 Земельного кодексу України).

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті (частина шоста статті 149 Земельного кодексу України).

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті (частина п`ята статті 149 Земельного кодексу України).

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (частина дев`ята статті 149 Земельного кодексу України).

З аналізу вказаних правових норм випливає, що вилучення для нелісогосподарських потреб і передання у власність спірної земельної ділянки державної власності, яка віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП "Зміївське лісове господарство", належало до повноважень саме Харківської обласної державної адміністрації, у зв`язку із чим, доводи апелянта про те, що Зміївська районна державна адміністрація законно розпорядилась спірною земельною ділянкою є безпідставними та такими, що гуртуються на довільному тлумаченні норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Таке розпорядження не було законним з огляду на законодавчі обмеження, які були та є доступними, чіткими і передбачуваними.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Отже, при винесення оскаржуваного розпорядження "Про надання Комунальному підприємству "Зміїв-сервіс" Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою" №461 від 28.12.2018, Зміївська районна державна адміністрація була зобов`язана дослідити питання знаходження земель лісогосподарського призначення на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6321710000:02:000:0001 площею 8,5044 га.

Таким чином, на підставі розпоряджень Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 та № 10 від 17.01.2019 в порушення вимог статей 20, 21, 83 Земельного кодексу України та статті 57 Лісового кодексу України було незаконно передано в постійне користування спірну земельну ділянку разом із землями лісогосподарського призначення .

Згідно з частинами 2-3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю на площі приблизно 5,4 га, та до вказаного часу перебуває у користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою, яка є обмеженою в цивільному обороті, а тому щодо неї не може бути зареєстроване право комунальної власності з підстав визначених пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється, шляхом застосування передбачених законом, способів (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом чи судом у визначених законом випадках (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини розуміє, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушення або припинення, а також встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування всупереч вимог Земельного кодексу України є неможливим (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено у постановах від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-й, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-й щодо земель водного фонду).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №461 від 28.12.2018 Про надання Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 17.01.2019 №10 Про надання в постійне користування земельної ділянки Комунальному підприємству Зміїв-Сервіс Зміївської районної ради Харківської області за межами населених пунктів на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на ці ділянки, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, що полягає в незаконному наданні в постійне користування земельної ділянки лісогосподарського призначення, є зобов`язання КП "Зміїв-Сервіс" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду даної справи, спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення.

Закон обмежив передання земельних ділянок лісогосподарського призначення у приватну власність. Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів (частина друга статті 56 Земельного кодексу України; частина перша статті 12 Лісового кодексу України); громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі (частина друга статті 12 Лісового кодексу України); ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб (частина третя статті 12 Лісового кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 14 Лісового кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов`язані: 1) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього кодексу; 2) забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства; 3) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 4) вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 5) вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Виконання землевласниками зазначених обов`язків є необхідною умовою використання земельної ділянки лісогосподарського призначення, зокрема, з тією метою, щоби не зашкодити охороні навколишнього природного середовища в цілому й конкретному об`єкту лісового фонду зокрема. Крім того, особливий правовий режим спірної земельної ділянки зумовлений її приналежністю до земель зелених насаджень загального користування та належністю до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення, що встановили суди попередніх інстанцій.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України, частина третя статті 1 Земельного кодексу України). Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (частина перша статті 50 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 звернула увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, стаття 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 107), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 117), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 124), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 190)).

Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї категорії, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади, що виражається у підвищеній увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної ситуації.

Отже, зобов`язання з повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, протиправно, наданій в постійне користування органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням (особливо не для організації полігону утилізації твердив побутових відходів). Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом відповідної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині зобов`язання Комунального підприємства Зміїв-Сервіс повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321710000:02:000:00001 площею 8,5044 га у відання держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваної постанови місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміїв-Сервіс" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2023 у справі №922/4236/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12.03.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий