Постанова

від 12.03.2024 по справі 904/4916/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4916/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р.

(суддя Бажанова Ю.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.11.2023р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех", м. Дніпро

про стягнення 51 840,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" на свою користь 51 840,00 грн. неустойки.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору на підставі чого позивачем нарахована суму неустойки (пені) за актом передачі обладнання у тимчасове користування, за період з 10.03.2023р. по 06.09.2023р..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" 51 840,00 грн. неустойки, 2 684,00 грн. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Успех", в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що оскільки повернення майна у 7-ми денний строк не відбулося, у розглядуваному випадку обов`язок з такого повернення у відповідача трансформувався у грошове зобов`язання з оплати вартості майна, яке не може виступати базою для нарахування неустойки на підставі статті 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, Скаржник вважає, що період, на який посилається Позивач у позовній заяві (з 10.03.2023р. по 06.09.2023р.) є час, протягом якого прострочено виконання саме грошового зобов`язання з відшкодування вартості орендованого майна після розірвання Договору оренди майна, що виключає застосування ч. 2 ст.785 ЦК України.

Скаржник також повідомляє суд, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн., а документи, що підтверджують витрати на правничу допомогу Відповідачем буде надано додатково.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4916/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р. у справі №904/4916/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

15.12.2023р. матеріали справи №904/4916/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р. у справі №904/4916/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

17.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" (орендар) був укладений договір оренди №А00135403, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (далі - обладнання), яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договорам умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1 договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті передачі обладнання в тимчасове користування.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду.

Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprocat (п. 3.1.1 договору).

У випадку продовження терміну оренди або часу фактичного користування обладнанням, орендар зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, при цьому самостійно розрахувавши додаткову вартість оренди та, не пізніше останнього дня обумовленого сторонами терміну оренди, або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди, перерахувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 3.2. договору розрахунки за цим договором здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Пунктом 3.5 договору визначено, що сторони щомісячно в строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітнім, підписують акти виконаних робіт (наданих послуг).

В силу п. 3.5.1 договору оренди, акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс "М.Е.Doc", або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі обладнання в тимчасове користування (п. 4.1. договору).

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2 договору).

У п. 4.3. договору сторони погодили, що термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному і не забрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину.

Згідно з п. 4.4 договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди або з моменту отримання вимоги від орендодавця про повернення обладнання. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до п. 5.1 договору орендодавець передає орендарю обладнання згідно відповідного додатку, на своєму складі в технічно справному робочому стані.

Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування (п. 5.6. договору).

Орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку до цього договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п.п. 5.7, 6.2.10 договору).

Відповідно до п. 6.2.8 договору, орендар зобов`язаний негайно не пізніше 24-х годин з моменту настання певних обставин, інформувати орендодавця письмово (в. т.ч. направлення на електронну адресу орендодавця повідомлення за підписом керівника) про всі несправності, пошкодженнях, незаконне заволодіння та/або знищення обладнання із зазначенням причин та надання підтверджуючих документів. При виникненні зазначених обставин орендар своїми силами та за свій рахунок зобов`язаний повернути обладнання на склад орендодавця для здійснення діагностики, у противному випадку орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю вартість орендованого обладнання, зазначену в додатках до цього договору, впродовж 2-х банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від орендодавця.

Згідно з п. 7.2 договору за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Також, п.10.7 договору передбачено, що у разі здійснення орендарем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання обладнання в тимчасове користування/отримання послуг оренди обладнання, як то підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування, направлення письмового звернення, листа, телеграми, зокрема на електронну адресу орендодавця, тощо, орендар в подальшому не може посилатись на неотримання послуг/обладнання з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого обладнання і орендар зобов`язується сплатити орендну плату за користування таким обладнанням на умовах даного договору. Орендодавець має право пред`явити вимогу здійснити повну оплату орендної плати, за весь строк оренди.

Згідно додатку №1 до договору 08.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" в оренду обладнання, а саме: вишка варіант 0,75х2,0 (3+1), вис. 5,1; 1 шт. вартістю 15 828,00 грн. з вартістю оренди обладнання 144,00 грн./доба, на строк 5 діб.

10.03.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" згідно з п. 4.4 договору, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" було направлено повідомлення (вимогу) за договором оренди з вимогою негайно повернути обладнання в повному обсязі та погасити заборгованість по орендній платі (із посиланням на відмову орендодавця від прийняття обладнання в разі невиконання вимоги).

Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" не повернуто обладнання, а саме: вишка варіант 0,75х2,0 (3+1), вис. 5,1; 1 шт. вартістю 15 828,00 грн., передане в тимчасове користування від 08.01.2022р., вартість неповернутого майна 15 828,00 грн.

06.09.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" було погашено заборгованість та відшкодовано вартість обладнання в розмірі 15 828,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2763.

В силу п. 7.2. договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, Орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Позивач зазначає, що до орендаря підлягають застосуванню штрафні санкції, а саме неустойка за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення за період з дати направлення повідомлення 10.03.2023р. по дату відшкодування вартості обладнання, а саме 06.09.2023р. (сума неустойки за період з 10.03.2023р. по 06.09.2023р. складає 51 840,00 грн. (144 грн/доба *2* 180 діб), проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрунтованості.

Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання, в силу вимог ст. 525 та ч.1 ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 7 ст. 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), а відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч.ч. 1, 3 ст. 760 ЦК України).

Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, приписами ч. 3 ст. 283 ГК України визначено, що об`єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" (орендар) був укладений договір оренди №А00135403, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (далі - обладнання), яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договорам умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання у тимчасове користування до цього договору, яке є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 та 5 ст. 762 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 2.1 договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу і вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Додатком №1 від 08.01.2022р. сторони погодили добову вартість оренди обладнання, в розмірі 144,00 грн.. Вартість обладнання у зазначеній комплектації становить 15 828,00 грн..

Пунктом 2.2 договору передбачено, що вартість оренди, зазначена у відповідному додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті передачі обладнання в тимчасове користування.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду.

Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budprocat (п. 3.1.1 договору).

У випадку продовження терміну оренди або часу фактичного користування обладнанням, орендар зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, при цьому самостійно розрахувавши додаткову вартість оренди та, не пізніше останнього дня обумовленого сторонами терміну оренди, або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди, перерахувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 3.2. договору розрахунки за цим договором здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

При цьому, умовами п. 3.5 договору визначено, що сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним, підписують акти виконаних робіт (надання послуг).

В силу п. 3.5.1 договору оренди, акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс "М.Е.Doc", або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акту.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі обладнання в тимчасове користування (п. 4.1. договору).

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2 договору).

В п. 4.3. договору сторони погодили, що термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному і не забрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину.

Згідно з п. 4.4 договору, при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди або з моменту отримання вимоги від орендодавця про повернення обладнання. У випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінчення терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право: самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця; або відмовитись від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендодавець передає орендарю обладнання згідно відповідного додатку, на своєму складі в технічно справному робочому стані.

Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування (п. 5.6. договору).

Орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку до цього договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п.п. 5.7, 6.2.10 договору).

Як вже зазначалось вище, матеріали справи свідчать, що згідно додатку №1 до договору 08.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Рент Україна" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" в оренду обладнання, а саме: вишка варіант 0,75х2,0 (3+1), вис. 5,1; 1 шт. вартістю 15 828,00 грн., з вартістю оренди обладнання 144,00 грн./добу, на 5 діб.

Орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку до цього договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених договором випадках (п. 5.7, 6.2.10 договору).

В п. 4.4. Договору визначено, що якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуте орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди.

Отже, орендар повинен був повернути обладнання протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди, тобто по 15.01.2022р., включно.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" обладнання, отримане в тимчасове користування від 08.01.2022р., не повернуло.

Позивач на виконання умов договору, оформив акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №131 від 15.02.2023р., на суму 15 828,00 грн. штрафної санкції за неповернення обладнання у повному обсязі та направив його відповідачу у встановленому договором порядку, через програмний комплекс «M.E Doc».

Доказів письмового повідомлення орендаря орендодавця про відсутність можливості отримувати акти виконаних робіт через програмний комплекс «M.E Doc» матеріали справи не містять, відтак суд приходить до висновку про належне виконання позивачем свого обов`язку щодо направлення відповідачу акту здачі-прийняття робіт.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, 10.03.2023р. позивач, згідно з п. 4.4 договору, звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення орендованого обладнання та про сплату заборгованості по орендній платі (із посиланням на відмову орендодавця від прийняття обладнання в разі невиконання вимоги).

06.09.2023р., Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" відшкодувало вартість обладнання, в розмірі 15 828,00 грн., щопідстверджується платіжною інструкцією №2763.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Приписами ст.ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 7.2 договору, за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Отже, сторони на власний розсуд, з урахуванням свободи договору, який визначений як один із головних принципів в правовідносинах між учасниками, з огляду на надане право, визначили розмір неустойки в розмірі подвійної орендної плати, а також термін її нарахування (необмежений). Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення неустойки) відповідно до умов п. 7.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача.

У зв`язку з простроченням відповідачем повернення майна по закінченню терміну оренди, позивачем на підставі п. 7.2 Договору оренди, було здійснено нарахування неустойки (пені) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди, що складає 51 840,00 грн. (180 діб х 144 х 2, за період з 10.03.2023р. по 06.09.2023р.).

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, встановила, що позовна вимога, про стягнення з відповідача 51 840,00 грн. неустойки є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи Скаржника про відсутність у нього обов`язку зі сплати неустойки у зв`язку із компенсацією вартості орендованого майна колегія суддів відхиляє, оскільки сторонами за взаємною згодою визначено саме такі умови договору (п. 7.2. договору) щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди без обмеження терміну нарахування такої неустойки, що є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Успех" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023р. у справі № 904/4916/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін