Рішення

від 28.02.2024 по справі 904/3465/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024м. ДніпроСправа № 904/3465/23За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", м. Дніпро

відповідача-2: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 , м. Дніпро

2) ОСОБА_2 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про скасування реєстрації декларації, усунення перешкод у користуванні майном та скасування державної реєстрації права власності

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Романчук М.М., витяг з ЄДР, представник

Від відповідача-1: Котович М.О., ордер АЕ №1212223 від 11.07.2023, адвокат

Від відповідача-2: Ховрич О.А., витяг з ЄДР, представник

Від третіх осіб: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада 03.07.2023 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" та відповідача-2 Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просить:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта: "Реконструкція магазину непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 11 Ж" від 08.06.2017 року за № ДП 142171592132;

- усунути Дніпровській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: вул. Панікахи, 11Ж у м. Дніпро шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" знести самочинно побудований магазин непродовольчих товарів, загальною площею 92,3 кв.м., який складається з літ. А-1 - магазин непродовольчих товарів (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101), що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 11Ж;

- скасувати державну реєстрацію та припинити право власності із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна а саме: магазин непродовольчих товарів, загальною площею 92,3 кв.м., який складається з літ. А-1 - магазин непродовольчих товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101);

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що листом від 27.06.2018 №4/1-252 управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надано копії декларації про початок виконання будівельних робіт, серія та номер: ДП 082142440481 від 01.09.2014 року, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 142171592132 від 08.06.2017 року, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, з яких вбачається, що Кушніренко І.В. здійснено реконструкцію магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , II категорія складності та збільшено площу спірного об`єкта з 20,2 кв.м. до 92,3 кв.м. Проте, відповідно до листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.07.2018 №4/11-1340 за результатами пошуку за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) в підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами. Будь-які цивільно-правові угоди, укладені між міською радою та гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню магазину непродовольчих товарів відсутні. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось. До того ж, позивач посилається на лист від 02.08.2018 №3/15-189 Головного архітектурно-планувального управління, в якому зазначено, що адреса - АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась, інформація про відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутня. Так, позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташовано спірне нерухоме повул. Панікахи, 11Ж належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 відкрито провадження у справі №904/3465/23. Ухвалою суду від цієї ж дати залучено до участі у справі третіх осіб.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд:

1. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 92,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101).

2. Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 92,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 застосовано заходи до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 92,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101). Заборонено державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 92,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 справу №904/3465/23 направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 прийнято справу №904/3465/23 до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 замінено неналежного відповідача - Державну інспекцію архітектури та містобудування України на належного відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради; справу №904/3465/23 направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №904/3465/23 призначено суддю Крижного О.М. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.12.2023.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача-1 (а.с.103-119, т.1) у якому не погоджується з вимогами та обґрунтуваннями позивача, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та нормам матеріального і процесуального права, а тому позовна заява не підлягає задоволенню. Відповідач-1 вказує, що твердження позивача про те, що відповідач-1 у неправомірний спосіб отримав у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності та направлене на введення суду в оману. Так, відповідач-1 зауважує, що першим власником зазначеної будівлі був ОСОБА_1 , який набув право власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013. В подальшому ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 27.02.2014 здійснив відчуження зазначеної будівлі на користь ОСОБА_2 , який додатково у 2017 році отримав Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта та 26.07.2017 відчужив зазначене майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд". І лише 13.02.2019 Дніпропетровським апеляційним судом скасоване рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.201, на підставі якого ОСОБА_1 набув у власність вказане майно. Відповідач-1 вважає, що у 2017 році на законних підставах став власником нежитлового приміщення площею 92,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже є добросовісним набувачем зазначеного нерухомого майна.

Щодо вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача-1 знести самочинно побудований магазин, скасування державної реєстрації та припинення права власності із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна, відповідач-1 вважає, що позивач у позові не наводить достатніх підстав необхідності у застосуванні в даній ситуації саме такого способу захисту як зобов`язання знести нерухоме майно. Відповідач-1 зауважує, що Верховний Суд у багатьох своїх постановах прийшов до висновку щодо надмірності такого тягаря, як зобов`язання знести нерухоме майно, оскільки позивач спочатку повинен використати інші способи поновлення його порушуваних прав, наприклад передання земельної ділянки в оренду, грошове відшкодування, перебудова тощо.

Стосовно вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта відповідач-1 зазначає, що після реєстрації такої декларації остання вичерпує свою дію, а тому її скасування не несе жодних правових наслідків, у зв`язку з чим вважає що така вимога не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду на те, що позивачу було відомо про декларацію про готовність об`єкта про експлуатацію ще з березня 2020 року, коли ним був поданий позов до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до первісного власника нерухомого майна, а тому заявляє про застосування позовної давності до даної вимоги. До того ж відповідач-1 вважає, що дана вимога направлена до суб`єкта власних повноважень - Держаної інспекції архітектури та містобудування України, а тому по суті така вимога взагалі повинна розглядатися адміністративним судом, а не господарським.

Також в матеріалах справи міститься відзив на позов, поданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України, у якому зазначено, що оскаржувану декларацію видано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, а тому позовна вимога про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації помилково адресована ДІАМ, оскільки належним відповідачем за даним позовом є сам заявник. Також у відзиві зазначено, що відповідно до судової практики знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою уникнення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Також від Державною інспекцією архітектури та містобудування України було подано заяву про заміну неналежного відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України на належного - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Від відповідача-2 (Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради) надійшов відзив на позов, у якому вважає, що реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Реконструкція магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 " від 08.06.2017 за №ДП142171592132 підлягає скасуванню.

Відповідачем-1 подані додаткові пояснення, у яких вважає що вимоги позивача щодо зобов`язання знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасними та не співмірними заходами, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Також від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у справі із наведенням судової практики та висновків Верховного Суду з питань усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання знести нерухоме майно, які просить врахувати під час розгляду даної справи.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`являлисяя, причини неявки суду не повідомляли, про день, час т місце судових засідань повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Письмових пояснень щодо позову до матеріалів справи не подавали.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин набуття відповідачем-1 та попередніми власниками права власності на спірний об`єкт, наявність/відсутність підстав для знесення спірного об`єкту та скасування державної реєстрації за відповідачем-1 права власності, а також наявність/відсутність підстав для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 у справі № 200/16118/13-ц визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1. загальною площею 20.2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1. загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об`єкта в експлуатацію.

На підставі зазначеного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 14.02.2014 державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно, номер запису про право власності - 4717876.

27.02.2014 між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 , як покупцем укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець передає, а покупець приймає у приватну власність частку об`єкта нерухомості, який згідно правовстановлюючого документу значиться як магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно, що відчужується належить продавцю на праві власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 у справі № 200/16118/13-ц та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2014 №17970139, номер запису 4717876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 295939212101. Опис об`єкта в цілому: літ.А-1 магазин непродовольчих товарів, загальна площа 20,2 кв.м. Оціночна вартість 90 534,00 грн. Продаж вчинено за суму 90 534,00 грн (п. 1-5 договору). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровано в реєстрі за №686.

27.02.2014 між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 , як покупцем укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець передає, а покупець приймає у приватну власність частку об`єкта нерухомості, який згідно правовстановлюючого документу значиться як магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно, що відчужується належить продавцю на праві власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 у справі № 200/16118/13-ц та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2014 №17970139, номер запису 4717876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 295939212101. Опис об`єкта в цілому: літ.А-1 магазин непродовольчих товарів, загальна площа 20,2 кв.м. Оціночна вартість 90 534,00 грн. Продаж вчинено за суму 90 534,00 грн (п. 1-5 договору). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровано в реєстрі за №689.

08.06.2017 Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта (№ДП142171592132), який належить до І-ІІІ категорії складності на об`єкт АДРЕСА_1 "Реконструкція магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2 ; ІІ категорія. Замовник: ОСОБА_2 . Види виконаних робіт демонтаж, монтаж перегородок, оздоблювальні роботи, загально-будівельні роботи. Дозвільні документи: Декларація про початок виконання будівельних робіт від 01.09.2014 №ДП082142440481. Опис об`єкта: магазин непродовольчих товарі літ "А-1" після реконструкції, загальна площа будівлі 92,30 кв.м.

26.06.2017 між ОСОБА_2 , як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", як покупцем, укладений договір купівлі-продажу частки магазину непродовольчих товарів, а саме частки у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу як магазин непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У п. 1.2 договору зазначено, що відчужувана частка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2014, зареєстрованого за №686, договору купівлі-продажу від 27.02.2014, зареєстрованого за №689, Декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП082142440481 від 01.09.2014, Декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ДП142171592132 від 08.06.2017, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видані 22.06.2017 за індексними номерами 902479802, 90248316, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію. права власності за номером інформаційної довідки 90573690 від 26.06.2017, державна реєстрація права власності проведена 27.02.2014. Продаж частки нерухомого майна вчинено за ціною 60050,00 грн. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровано за №2421.

26.06.2017 між ОСОБА_2 , як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", як покупцем, укладений договір купівлі-продажу частки магазину непродовольчих товарів, а саме частки у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу як магазин непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У п. 1.2 договору зазначено, що відчужувана частка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2014, зареєстрованого за №686, договору купівлі-продажу від 27.02.2014, зареєстрованого за №689, Декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП082142440481 від 01.09.2014, Декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ДП142171592132 від 08.06.2017, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видані 22.06.2017 за індексними номерами 902479802, 90248316, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію. права власності за номером інформаційної довідки 90573690 від 26.06.2017, державна реєстрація права власності проведена 27.02.2014. Продаж частки нерухомого майна вчинено за ціною 60050,00 грн. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстровано за №2419.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна станом на 22.06.2023 право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 295939212101) магазин непродовольчих товарів, загальною площею 92,3 кв.м., літ. А-1 магазин непродовольчих товарів, розташований у АДРЕСА_1 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на підставі договорів купівлі-продажу від 26.06.2017.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.02.2019 у справі № 200/16118/13 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 400,00 грн - скасовано. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності - відмовлено. В решті рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 залишено без змін.

Відтак, позивач зазначає, що правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності - скасовано.

Позивач зазначає, що з метою з`ясування фактичних обставин, міською радою був направлений відповідний запит про надання інформації до управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Листом від 27.06.2018 №4/1-252 управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надано копії декларації про початок виконання будівельних робіт, серія та номер: ДП 082142440481 від 01.09.2014 року, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 142171592132 від 08.06.2017 року, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, з яких вбачається, що ОСОБА_2 здійснено реконструкцію магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , II категорія складності та збільшено площу спірного об`єкта з 20,2 кв.м. до 92,3 кв.м.

Позивач зауважує, що обов`язковою умовою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт (реконструкція магазину непродовольчих товарів) гр. ОСОБА_2 повинен був надати до заяви документи, що засвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою.

Для з`ясування фактичних обставин щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду, був сформований запит до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Відповідно до Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 № 50/36 (у новій редакції), на департамент покладені повноваження у сфері регулювання земельних відносин.

Згідно листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.07.2018 № 4/11-1340 за результатами пошуку за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) в підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами.

Позивач стверджує, що будь-які цивільно-правові угоди, укладені між міською радою та гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню магазину непродовольчих товарів відсутні. Стверджує, що зазначена земельна ділянка ОСОБА_2 не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось.

У листі від 02.08.2018 №3/15-189 Головного архітектурно-планувального управління зазначено, що адреса - АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась, інформація про відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутня.

За твердженнями позивача, в процесі реконструкції магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 було збільшено площу спірного об`єкта з 20,2 кв.м. до 92,3 кв.м. за відсутності документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою.

Крім того, позивач вказує про відсутність дозвільних документів та згода власника земельної ділянки на первісне будівництво спірного об`єкта, адже реконструкцію можливо проводити вже збудованого об`єкта та введеного в установленому законом порядку в експлуатацію.

Позивач зазначає, що у даному випадку саме зареєстрована декларація порушує права та законні інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій на підставі цієї декларації здійснено реконструкцію спірного об`єкту нерухомого майна та збільшено загальну площу з 20,2 кв.м. до 92,3 кв.м, який первісно, до реконструкції, був самочинно побудований. Позивач звертає увагу, що оскільки спірне майно було побудоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети, вказане свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_2 набув право власності на нього. Крім того, позивач зауважує, що з урахуванням правових висновків Верховного Суду, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 підлягає звільненню від самовільно збудованого нерухомого майна за рахунок останнього власника майна, а саме відповідача.

Позивачем, Дніпровською міською радою, на підтвердження своєї позиції надано, зокрема, наступні докази:

- рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 у справі №200/16118/13-ц, яким визнано право влансості за ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 20,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Постанова Дніпровського апеляційного суду від 13.02.2019 у справі №200/16118/13-ц, якою скасоване рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 у справі №200/16118/13-ц;

- договір від 27.02.2014 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купівлі-продажу магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 20,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі за №686);

- договір від 27.02.2014 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купівлі-продажу магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 20,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі за №689);

- Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності відносно об`єкту «Реконструкція магазину непродовольчих товарів АДРЕСА_1 », зареєстрована Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 08.06.2017 №ДП142171592132;

- Декларація про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція магазину непродовольчих товарів м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 11ж» від 01.09.2014 №ДП 082142440481;

- лист Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 27.06.2018 №4/1-252 про надання інформації Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради;

- лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.07.2018 №4/11-1340 про надання інформації Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради;

- лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №3/15-189 від 02.07.2018 про надання інформації Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради щодо присвоєння адреси;

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

- договір від 26.06.2017 укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» купівлі-продажу частки магазину непродовольчих товарів, літ. А-1, загальною площею 92,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі за №2421);

- договір від 26.06.2017 укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» купівлі-продажу частки магазину непродовольчих товарів, літ. А-1, загальною площею 92,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі за №2419).

Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на підтвердження своєї позиції надано, зокрема, наступні докази:

- клопотання ОСОБА_2 до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради №36 від 16.07.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0175 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщений магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 20,2 кв.м., яке одержане Дніпровською міською радою 16.07.2015 (вх.№26/3849);

- договір №552 від 17.05.2016 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 у зв`язку з реконструкцією магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , з додатками;

- квитанція №0.0.777730562.1 від 02.06.2017 про внесення ОСОБА_2 коштів пайової участі в розмірі 52871,29 грн;

- копія позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Орендабуд» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади м. Дніпро, поданої до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська;

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої на 10.03.2020;

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положеннями частини 5 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт (стаття 36 Закону, в редакції, чинній станом на початок будівництва), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 Закону).

Згідно з пунктом 1 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 219 (далі - Положення), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Держархбудінспекція є виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

Відповідно до частин 1, 4 та 6 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції на момент реєстрації декларації про готовність до експлуатації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифікату (частина 5 статті 39 Закону в редакції на момент реєстрації декларації про готовність до експлуатації).

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Відповідно до пункту 10 вказаної постанови, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Технічне обстеження включає такі етапи:

- попереднє (візуальне) обстеження об`єкта, у тому числі огляд і фотографування об`єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

- детальне (інструментальне) обстеження об`єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

Якщо етапи технічного обстеження об`єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об`єкта.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб`єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).

Відповідно до пункту 11 зазначеної Постанови датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже, зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи архітектурно-будівельного контролю діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в зв`язку з чим, доводи скаржника у цій частині не знайшли свого підтвердження, водночас висновки судів є правильними та обґрунтованими.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Зі змісту положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а.

Таким чином, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та реєстрації права власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

До того ж суд звертає увагу, що у постанові від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стала підставою для оформлення замовником будівництва права власності на об`єкт нерухомого майна, вплине на права й обов`язки цього замовника, зокрема, в частині можливості експлуатації відповідного об`єкта нерухомості. А тому належним відповідачем за вимогою про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є замовник будівництва (особа, на користь якої така декларація зареєстрована).

Отже позовна вимога щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на спірний об`єкт становить "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" придбало у власність нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу, які нотаріально посвідчені. Попередній власник став власником реконструйованого нового об`єкту нерухомості на підставі Декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 08.06.2017.

При цьому, як встановлено судом, право власності на реконструйований об`єкт у ОСОБА_2 виникло на підставі Декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" - на підставі договорів купівлі-продажу від 26.06.2017 з наступною реєстрацією права власності у державному реєстрі.

Тобто, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на спірний об`єкт виникло після проходження минулим власником належної процедури, яка включала в себе реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, без зауважень органів архітектурно-будівельного контролю, зі сплатою внеску на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, а також наступної державної реєстрації попереднім власником права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що перед реєстрацією декларації про готовність об`єкта до експлуатації передував ряд вчинених ОСОБА_2 дій, про які було відомо органам публічної влади (у розумінні Європейського суду з прав людини), а саме:

- 01.09.2014 ОСОБА_2 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 16.07.2015 Дніпропетровською міською радою одержано та зареєстровано за вх.№25 клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0175 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщений магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 20,2 кв.м.;

- 17.05.2016 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 (забудовник) укладено договір №552 на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська, предметом якого є здійснення оплати забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв`язку з реконструкцією магазину непродовольчих товарів за адресою: вул. Панікахи, 11Ж;

- 01.06.2017 ОСОБА_2 сплачено пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Суд звертає увагу, що сукупність зазначених обставин є достатнім для формування у відповідача впевненості у законності отримання права власності на нерухомість у продавця.

Суд у даній справі перевіряючи відповідність втручання вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, встановлює, по-перше, наявність майна в розумінні Конвенції, по-друге, наявність втручання у право заявника мирно володіти майном, по-третє, підстави виправданості втручання і беручи до уваги презумпцію правомірності набуття права власності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази незаконності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" права власності на спірне майно, доходить висновку про те, що право власності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" виникло на законних підставах, у зв`язку з чим позовні вимоги Дніпровської міської ради скасування державної реєстрації та припинення права власності із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна а саме: магазин непродовольчих товарів, загальною площею 92,3 кв.м., який складається з літ. А-1 - магазин непродовольчих товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101) за зазначеною особою за своїми наслідками становлять втручання позивача у право Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на мирне володіння своїм майном, передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Надані відповідачем докази на підтвердження правомірного та добросовісного набуття права власності на нерухоме майно (магазин непродовольчих товарів літ-А, розташований за адресою м. Дніпро, вул. Панікахи, 11Ж) є більш вірогідними, порівняно з доказами наданими позивачем, тому підстави для задоволення позовних вимог щодо усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: вул. Панікахи, 11Ж у м. Дніпро шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" знести самочинно побудований магазин непродовольчих товарів, загальною площею 92,3 кв.м., який складається з літ. А-1 - магазин непродовольчих товарів (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 295939212101), що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 11Ж, також відсутні.

Щодо застосування позовної давності (про що просив відповідач у відзиві а.с.103-119, т.1), суд звертає увагу, що дане питання розглядається лише у випадку обґрунтованості позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовити.

Судові витрати понесені Дніпровською міською радою покласти на Дніпровську міську раду.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2024

Суддя О.М. Крижний