Ухвала

від 07.03.2024 по справі 910/14809/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

07.03.2024Справа № 910/14809/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансрейл" від 27 лютого 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14809/23 за його позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 4 421 114,20 грн,

за участю представників:

Товариства: не з`явився;

Підприємства: Онищенка О.А.;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансрейл" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство) заборгованості у розмірі 4 423 458,16 грн, з яких: 3 881 543,58 грн - основний борг, 117 478,54 грн - три проценти річних, 424 436,04 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 30 червня 2010 року № 6256/02.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/14809/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2024 року позов Товариства задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь останнього 3 874 218,60 грн основного боргу, 295 427,04 грн інфляційних втрат, 117 098,17 грн трьох процентів річних та 64 301,15 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з Підприємства 4 981,02 грн основного боргу закрито в зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні решти позовних вимог Товариства відмовлено.

28 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від 27 лютого 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14809/23, у якій позивач просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з Підприємства понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва вказану заяву Товариства призначено до розгляду в судовому засіданні на 7 березня 2024 року.

У судовому засіданні 7 березня 2024 року представник Підприємства заперечив проти вказаної заяви, зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт. З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні заяви Товариства про розподіл судових витрат, а в разі її задоволення - зменшити розмір таких витрат до однієї гривні.

Товариство про дату, час і місце розгляду його заяви було повідомлено належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило. Разом із цим, 4 березня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній підтримав заяву про розподіл судових витрат в повному обсязі та просив суд про її розгляд без участі його представника.

За положеннями частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 2, 4 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що копія договору про надання правничої допомоги адвокатом від 12 серпня 2021 року № 12/08 та додаток до вказаного договору від 4 вересня 2023 року № 2, якими безпосередньо визначений розмір та порядок сплати Товариством наданих йому адвокатом послуг, у порушення приписів частини 2 статті 80 ГПК України не були подані разом із позовною заявою від 15 вересня 2023 року, хоча існували на момент її подачі до суду.

У той же час, у порушення приписів частини 2 статті 80 ГПК України Товариство при зверненні з позовом письмово не повідомило суду причин, з яких вказані документи на підтвердження понесених судових витрат не могли бути подані у визначений Кодексом строк, а також не просило встановити додатковий строк на їх подачу.

Оскільки вказані документи не подані у встановлений законом строк і заявник не зазначив причин неможливості їх своєчасної подачі, ці докази згідно з приписами частини 8 статті 80 ГПК України не приймаються судом до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що значна частина доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, зокрема: договір про надання правничої допомоги адвокатом від 12 серпня 2021 року № 12/08 та додаток до вказаного договору від 4 вересня 2023 року № 2, - не прийняті судом до розгляду в зв`язку з пропуском строку на їх подачу, і Товариство не навело жодних поважних причин пропуску строку для їх подачі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 233, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансрейл" від 27 лютого 2024 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в справі № 910/14809/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 12 березня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко