Ухвала

від 11.03.2024 по справі 910/18456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2024Справа № 910/18456/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Панасюк Ю.М., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком»

про розстрочку виконання рішення у справі № 910/18456/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа група Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком», м. Київ

про стягнення 253 964,83 грн,

Представники:

від позивача (стягувача): не з`явилися;

від відповідача (боржника/заявника): не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа група Україна» (далі - ТзОВ «Медіа група Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» (далі - ТзОВ «Юніонком»/відповідач) про стягнення 253 964,83 грн, у тому числі: 181 195,58 грн - основного боргу, 29 083,03 грн - пені, 8 370,29 грн - 3% річних та 35 315,93 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №ДС-024150/2015 від 17.03.2015.

Господарський суд міста Києва рішенням від 19.02.2024 позовні вимоги ТзОВ «Медіа група Україна» задовольнив частково, зокрема, присудив до стягнення із ТзОВ «Юніонком» на користь ТзОВ «Медіа група Україна» 85 738,17 грн - основного боргу, 29 083,03 грн - пені, 6 897,25 грн - 3% річних, 35 315,93 грн - інфляційних втрат, 9 274,97 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 1 659,60 грн - судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.

28.02.2024 через систему «Електронний суд» від ТзОВ «Юніонком» надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/18456/23.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.02.2024 розгляд заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/18456/23 призначив на 11.03.2024.

11.03.2024 до канцелярії суду ТзОВ «Юніонком» подало клопотання про відкладення розгляду заяви про розстрочку виконання рішення.

У судове засідання 11.03.2024 представники стягувача та заявника (боржника) не з`явились.

Дослідивши клопотання заявника (боржника) про відкладення розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки ТзОВ «Юніонком» не подано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, більше того, положеннями Господарського процесуального кодексу України встановлено обмежені строки для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Отже, розглянувши матеріали заяви ТзОВ «Юніонком» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/18456/23, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.

Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

В обґрунтування поданої заяви ТзОВ «Юніонком» зазначає про те, що встановлення правового режиму воєнного стану в Україні прямо вплинуло на його господарську діяльність, оскільки переважно кінцевими споживачами продукту відповідача є населення. Так, у період із січня 2022 року по червень 2022 року дебіторська заборгованість ТзОВ «Юніонком» становила близько 1 118 440,59 грн, а у 2023 році - майже 1 303 200,88 грн.

За таких обставин, з метою належного виконання рішення суду ТзОВ «Юніонком» просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами.

Крім того, заявник повідомляє суд про часткове погашення заборгованості перед ТзОВ «Медіа група Україна» на суму 35 085,03 грн.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

На підтвердження скрутного фінансового становища боржником надано суду аналітично-бухгалтерську довідку, яка підписана директором ТзОВ «Юніонком», за змістом якої станом на 01.01.2024 дебіторська заборгованість ТзОВ «Юніонком» становить 1 303 200,88 грн, при цьому, із наданих заявником доказів неможливо встановити реальне фінансове становище боржника станом на день звернення до суду із цією заявою.

Разом із тим, заява ТзОВ «Юніонком» не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження виконання судового рішення у добровільному порядку у випадку розстрочення виконання судового акту, а також доказів часткової сплати заборгованості у розмірі 35 085,03 грн.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє ТзОВ «Юніонком» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/18456/23 із підстав необґрунтованості.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/18456/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 12.03.2024.

Суддя Бондарчук В. В.