Рішення

від 07.03.2024 по справі 910/14564/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024Справа № 910/14564/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." про розподіл судових витрат, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у господарській справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данькевича 12"

до 1) Київської міської ради,

2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М."

про визнання недійсним рішення, скасування результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації

Представники:

від позивача: Невкритий В.Ю., Ткаченко М.Т.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Зубицька Л.М., Ялова М.О.;

вільні слухачі: Карпич К.Л., Кривенко Т.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данькевича 12" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." (далі - відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати недійсними та скасувати рішення Київської міської ради від 18 травня 2023 року № 6345/6386 про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки та затвердження переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх на земельних торгах, в частині затвердження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019), право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах окремим лотом, згідно з додатком 1 до цього рішення та умови продажу лотів (справа 577749045);

- визнати недійсними та скасувати результати земельних торгів № LRE001-UA- 20230607-18245 від 12 липня 2023 року, права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019) на вул. Данькевича Костянтина, 12, у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, а саме: продаж права оренди земельної ділянки (без права забудови) на вул. Данькевича Костянтина, 12, у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019) для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (код виду цільового призначення - 02.09 для будівництва та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2023 року, укладений строком на 5 років між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 51196890 від 01 серпня 2023 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:62:010:0019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продаж права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019) по вул. Данькевича Костянтина, 12 у Деснянському районі м. Києва, яка є прибудинковою територією будинків по адресах вул. К. Данькевича, 12 та вул. О. Екстер, 5 і 9 А, порушує права позивача, як управителя багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Данькевича Костянтина, 12, оскільки земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:010:0019) необхідна для забезпечення безперешкодного під`їзду до будинку № 12 по вул. Данькевича Костянтина в місті Києві, як самих мешканців прилеглих будинків так і рятувальних та аварійних служб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

13.02.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." про розподіл судових витрат, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції (сформована в системі «Електронний суд»), в якій відповідач-3 просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача-3 судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 52 200, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 розгляд заяви призначено на 07.03.2024.

19.02.2024 до суду надійшли заперечення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данькевича 12" на заяву відповідача-3 про розподіл судових витрат, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Феномен-Ю.М." та, зокрема зазначає, що витрати у розмірі 52 200, 00 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг.

У цьому судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав подану заяву про розподіл судових витрат та надав докази (платіжну інструкцію № 4 від 06.03.2024) на підтвердження повної сплати ТОВ "Феномен-Ю.М." за надану правничу допомогу на користь АО «Альянс консалтинг груп».

Представники позивача заперечили проти задоволення вказаної заяви.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, однак про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 19.02.2024) до електронних кабінетів

Отже, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." (далі - замовник/клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп» (далі - виконавець) укладено договір АО № 49/23 про надання правової допомоги, відповідно до якого виконавець, діючи в межах прав, наданих Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, надає Замовнику правову допомогу - комплекс юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та Додатковими угодами до нього, які є невід?ємними складовими даного Договору, у тому числі, але не виключно, у справах Цивільного, Кримінального, Адміністративного, Господарського провадження, а також у справах про адміністративні правопорушення та за індивідуальним завданням.

Згідно п. 1.4. договору, сторони погодили, що конкретний обсяг та перелік послуг (правової допомоги), які виконавець надає замовнику згідно з умовами цього договору, визначається додатовими угодами, які є невід`ємними частинами до нього та мають бути сладеними в письмовій формі.

Виконавець надає правову допомогу (послуги) на підставі усного або письмового завдання, а також додаткових угод до цього договору. У разі навності протиріч між положеннями цього договору та будь-якого з письмових завдань, положення письмового завдання/додатової угоди мають перевагу щодо оремого предмету та/або обсягу робіт, визначених у такому завданні/угоді (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що за надану правову допомогу Замовник сплачує Виконавцю грошову винагороду - Гонорар в розмірі та на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

За умовами п. 4.6. договору, надання виконавцем правової допомоги підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписуються сторонами, як правило, щомісячно. За умовами цього Договору виконавець має право направити акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) поштою (у тому числі засобами електронної пошти) Замовнику для підписання. У разі непідписання Замовником Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 5 днів з моменту його отримання, або ж необґрунтованої відмови у його підписанні, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається підписаним, а правова допомога такою, що надана належним чином та підлягає оплаті у спосіб та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього.

Цей договір набуває чинності в момент підписання його сторонами і діє до 31.12.2025 включно. Цей строк може бути змінено сторонами, про що укладається додаткова угода (п. 10.1. договору).

01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." (замовник/клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп» (виконавець) укладено додаткову угоду № 1 (Порядок визначення розміру і сплати гонорару та завдання) до договору, відповідно до якої Замовник доручає Виконавцю надати правову допомогу у наступному об?ємі: представництво інтересів та захист прав Замовника по справі № 910/14564/23 за позовом Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данькевича 12" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." про визнання недійсним рішення, скасування результатів земельних торгів і визнання недійсним договору оренди з усіма правами, передбаченими відповідними процесуальними кодексами.

За надання правової (правничої) допомоги Адвокатом Замовник сплачує на користь Виконавця грошову винагороду у формі гонорару (п. 2 додаткової угоди).

При визначенні розміру основного гонорару враховується час, витрачений Адвокатом на надання Клієнту правової (правничої) допомоги, а також передбачена цим Договором погодинна ставка або фіксований тариф. Погодинна ставка (тариф) за надання Адвокатом правової (правничої) допомоги за цим Договором встановлюється у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень за годину роботи (позасудової, участі у слідчих діях, написання та підготовка процесуальних документів тощо); тариф за участь у судовому засіданні (за годину роботи) 4000,00 (чотири тисячі сто п?ятдесят) гривень, яка зараховується до оплати в момент прибуття уповноваженого представника Виконавця до суду для участі у судовому засіданні (п.п. 3, 4 додатової угоди).

За згодою Сторін розмір гонорару може бути збільшено або зменшено, про що Сторони укладають в обов?язковому порядку Додаткову угоду до даного Договору, яка являється невід?ємною його частиною (п. 5 додатової угоди).

Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З матеріалів справи також вбачається, що 10.01.2024 та 09.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп» (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." (клієнт) складено та підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) до договору АО № 49/23 про надання правової допомоги від 01.12.2023.

Відповідно до виставлених Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп» рахунків на оплату № 238 від 10.01.2024 та № 243 від 09.02.2024 до договору АО № 49/23 про надання правової допомоги від 01.12.2023, адвокатом надано наступну правничу допомогу:

- підготовка та надсидання відзиву на позовну заяву "Данькевича 12" до ТОВ «Феномен Ю.М.» до Господарського суду міста Києва та іншим учасникам судового спору, кільість годин - 2, ціна - 8000,00 грн;

- правовий аналіз позовної заяви "Данькевича 12" та додатків до Господарського суду міста Києва (відповідач - ТОВ "ФЕНОМЕН Ю.М.), пошук релевантної судової практики Верховного Суду, актуальної до судового спору та правовідносин, кількість годин - 2, ціна - 8000, 00 грн,

- участь адвоката у судовому засіданні 11.01.2024 о 09:50 у приміщенні Господарського суду міста Києва, кількість годин - 1, ціна - 8000, 00 грн;

- участь адвоката у судовому засіданні 25.01.2024 о 10:50 у приміщенні Господарського суду міста Києва, кількість годин - 1, 75, ціна - 7 000, 00 грн;

- підготовка та направлення через підсистему Є-суд заперечення на клопотання про поновлення строку для долучення до матеріалів справи доказу: Листа від 24.01.2024 Депутата КМР Грушко B.B., кількість годин - 2.3, ціна 9 200, 00 грн;

- участь адвоката у судовому засіданні 08.02.2024 о 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва, кількість годин - 4, ціна - 16 000, 00 грн;

- складання на направлення до суду заяви про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, кількість годин - 2, ціна - 8000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." здійснено оплату послуг адвоката на суму 60 200, 00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 2 від 15.01.2024 на суму 20 000, 00 грн та № 4 від 06.03.2024 на суму 40 200, 00 грн.

Наразі відповідач-3 просить відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 52 200, 00 грн, за вирахуванням 8000, 00 грн за складання на направлення до суду заяви про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, з урахуванням постанови Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Суд зазначає, що інтереси відповідача-3 в судових засіданнях у даній справі представляла адвокат Зубицька Л.М. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3455/10 від 24.03.2017), яка діяла на підставі ордера № 1507958 від 06.12.2023, виданого Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп» та адвокат Ялова М.О. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 11369/10 від 18.12.2023), яка діяла на підставі ордера № 1526191 від 11.01.2024, виданого Адвокатським об`єднанням «Альянс консалтинг груп».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За таких обставин, враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, перевіривши подані відповідачем-3 докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої відповідачем-3 суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений відповідачем-3 до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг у даній справі.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих відповідачем-3 заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд вважає за можливе покласти на позивача витрати понесені відповідачем-3 на професійну правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." про розподіл судових витрат, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції - задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данькевича 12" (вул. Костянтина Данькевича, буд. 12, м. Київ, 02138, ідентифікаційний код - 42675556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Ю.М." (вул. Йорданська, буд. 6, м. Київ, 04211, ідентифікаційний код - 36025119) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст додаткового рішення складено: 12.03.2024.

Суддя С.О. Щербаков