Рішення

від 05.03.2024 по справі 910/18529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 910/18529/23

За позовом: Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771)

До відповідача: Повного товариства Ломбард Україна учасників Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Всесвіт та Товариства з обмеженою відповідальністю Предславинське (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19-А, код ЄДРПОУ 30631919)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Човган І.І.

Представники сторін:

Від позивача: Довбня Д.В. на підставі ордера серії ВТ №1034608 від 15.03.2023р.;

Від відповідача: Горовий О.В. на підставі ордера серії АА №1397597 від 25.01.2024р.

Суть спору: Акціонерне товариство (далі АТ) Херсонська теплоелектроцентраль звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Повного товариства Ломбард Україна учасників Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Всесвіт та Товариства з обмеженою відповідальністю Предславинське (далі Повне товариство «Ломбард «Україна») про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 72 698 грн 30 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2023р. у справі №910/18529/23 матеріали позовної заяви АТ Херсонська теплоелектроцентраль направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024р. справу №910/18529/23 передано на розгляд судді Рога Н.В.

Ухвалою суду від 22.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13.02.2024р. Ухвалою суду від 13.02.2024р. відкладено судове засідання на 20.02.2024р. Протокольною ухвалою від 20.02.2024р. відкладено судове засідання на 05.03.2024р.

Позивач АТ Херсонська теплоелектроцентраль, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 08.02.2024р.

Відповідач Повне товариство «Ломбард «Україна» проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 29.01.2024р.

Позивач у справі зазначає, що 01.11.2020р. між АТ Херсонська теплоелектроцентраль (Виконавець) та Повне товариство «Ломбард «Україна» (Споживач) було укладено Договір №336 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії в приміщення за адресами: м. Херсон, вул. І. Кулика, 118, кв. 68, площею 46,9 кв.м. та вул. Маяковського, 3 , кв. 2 , площею 45,0 кв.м.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору № 336 в період з листопада 2021р. по березень 2023р. у відповідача виникла заборгованість з оплати за спожиті послуги в розмірі 72 698 грн 30 коп.

Зокрема, за даними позивача Повним товариством «Ломбард «Україна» у листопаді 2021р. спожито теплової енергії у приміщеннях Споживача: 0,34 Гкал, за тарифом на теплову енергію 3 352 грн 46 коп. за 1 Гкал на суму 1 139 грн 84 коп.; у грудні 2021р. відповідачем спожито теплової енергії 2,12 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал на суму 10 706 грн 62 коп.; у січні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 2,39 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал, на суму 12 186 грн 76 коп.; у лютому 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 1,78 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. на суму 9 076 грн 33 коп.; у березні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 1,95 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал, на суму 9 943 грн 17 коп.; у грудні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 0,56 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. на суму 2 855 грн 47 коп.; у січні 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,69 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал, на суму 3 518 грн 35 коп.; у лютому 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,51 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал , на суму 2 600 грн 52 коп.; у березні 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,49 Гкал за тарифом на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал, на суму 2 498 грн 54 коп.

У зв`язку підвищенням вартості природного газу, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021р., позивачем проведено донарахування за період грудень 2021р. - березень 2022р. Так, в грудні 2021р. відповідачу донараховано 1 443 грн 08 коп., в січні 2022р. 7 263 грн 31 коп., в лютому 2022р. 5 409 грн 49 коп., в березні 2022р. 4 056 грн 82 коп.

За таких обставин, за розрахунком позивача, за період листопад 2021р. березень 2023р. Повним товариством «Ломбард «Україна» було спожито теплової енергії на загальну суму 72 698 грн 30 коп.

При цьому, позивач зауважив, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відключення буд. №118 по вул. Кулика в м. Херсон від центрального теплозабезпечення у період листопад 2021р. березень 2023р., а також пошкодження приміщень відповідача, що мало наслідком відключення їх від теплопостачання з березня 2022р.

Позивач зауважив, що з метою досудового врегулювання спору , 18.10.2023р. , він направляв на адресу Повного товариства «Ломбард «Україна» вимогу про сплату заборгованості від 16.10.2023р. №06-1/1324, але заборгованість погашено не було.

У якості нормативного обгрунтування позову позивач посилається на положення ст.ст.526, 530, 632 Цивільного кодексу України, ст.193, 276 Господарського кодексу України, Закон України «Про теплопостачання».

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості спожитої теплової енергії позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з Повного товариства «Ломбард «Україна» заборгованість у розмірі 72 698 грн 30 коп.

Відповідач - Повне товариство «Ломбард «Україна», проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що згідно довідок про надання послуг опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ за листопад 2021р. березень 2023р., буд. №118 по вул. Кулика в м. Херсон не був підключений до центрального теплозабезпечення і позивач не надавав відповідні послуги з теплозабезпечення за даною адресою відповідача, а тому нарахування 4,58 Гкал за опалення приміщення відповідача за даною адресою є безпідставним.

Відповідач також зазначає, що з 01 березня по листопад 2022р. м. Херсон було окуповане російськими загарбниками, з березня 2022р. по теперішній час приміщення відповідача в м. Херсон пошкоджені, відключені від теплопостачання , Повним товариством «Ломбард «Україна» не використовуються. Отже, відповідач не отримує послуг від позивача, у зв`язку із чим відсутні підстави для оплати послуг позивача, як не надаються.

З таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги АТ Херсонська теплоелектроцентраль базуються на односторонніх документах, які носять сумнівний характер і оформлені одноразово за період в півтора роки з листопада 2021р. по березень 2023р.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 01.11.2020р. між АТ «Херсонська ТЕЦ» (Виконавець) та Повним товариством «Ломбард «Україна» (Споживач) був укладений Договір №336 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до п.1 якого Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі, відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.

Відповідно до п.3 Договору послуга надається на об`єкт Споживача, за адресою: АДРЕСА_1 ; вул. Маяковського, 3, кв. 2, з опалювальною площею приміщення Споживача -43,2 кв.м. та 45,0 кв.м.

Згідно п.5 Договору будівля за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, 118, обладнана тепловим лічильником типу СПТ-941, заводський номер 5602.

За умовами п.55 Договору цей Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2020р.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк ( п.56 Договору).

Припинення дії цього Договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишились невиконаними ( п.58 Договору).

Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами за Договором №336 від 01.11.2020р. повідомлень про припинення дії Договору, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про те, що Договір №336 від 01.11.2020р. є чинним.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Подібний висновок був зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №757/45133/15-ц щодо норм ГПК в редакції до 15.12.2017р.

Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі №214/4137/17).

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч.1 ст.67 Господарського кодексу України).

Враховуючи все зазначене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку Повне товариство «Ломбард «Україна», укладаючи Договір №336 від 01.11.2020р. діяв як суб`єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Із змісту ч.3 ст. 24, ч.2 ст.25 Закону України «Про теплопостачання» вбачається, що основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Згідно ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії також регулюються «Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 р. (із змінами та доповненнями).

Пунктом 6 Правил №830 надання послуг з постачання теплової енергії встановлено, що Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача; за договором з колективним споживачем, колективним договором, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).

Згідно п.13 Правил №830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами п. 22 Договору №336 розподіл обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює Виконавець.

У разі, коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює Споживач, він щомісяця з 25 по 30 число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії Виконавцю (п. 23 Договору).

Відповідно до п. 34 Договору №336 Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі гривень.

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістьгодин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання), а також умовно- постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно п. 35 Договору №336 ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1 700 грн 95 коп. за 1 Гкал з ПДВ, а за умови встановлення двоставкового тарифу: гривень заумовно-змінна частина тарифу; гривень за умовно-постійна частина тарифу.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить зі 01 по 31 число місяця, але не може перевищувати місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п.36 Договору).

Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця, не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу ( п.3.8 Договору).

Згідно п.33 Правил №830 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором (п.36 Правил №830).

Відповідно до п.п.5 п.45 Правил №830 індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

За приписами абз.1 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно абз.5 вказаної статті тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб`єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до абз.13 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно ст.2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3215 установлено АТ «Херсонська ТЕЦ» тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується, зокрема, для забезпечення послугами інших споживачів, у розмірі 1148 грн 80 коп. (без ПДВ).

Постановами НКРЕКП від 25.08.2021р. №1434, від 24.11.2021р. №2334 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 24.12.2019р. №3215 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії АТ «Херсонська ТЕЦ».

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.12.2021р. за №895 «Про встановлення тарифів акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль» на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для потреб бюджетних установ та інших споживачів міста Херсона», з урахуванням постанови НКРЕКП від 24.11.2021р. №2334 вирішено встановити з 01.12.2021р. для АТ «Херсонська ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для потреб бюджетних установ та інших споживачів м. Херсона на опалювальний період 2021-2022 років, зокрема, для інших споживачів у розмірі 4 249 грн 22 коп. /Гкал без ПДВ.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021р. №1209 внесено зміни до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198, у зв`язку із чим, відповідно до п.36 Правил №830 теплопостачальна організація зобов`язується змінювати розмір нарахувань за теплову енергію у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів, згідно з вимогами цих Правил."

Також, зазначеною постановою Кабінету міністрів України внесено зміни до п.48 Правил №830 , у зв`язку із чим Виконавець зобов`язується змінити розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії відповідній категорії споживачів, згідно з вимогами цих Правил.

Зазначені Правила також доповнено п.59, відповідно до якого у разі щомісячної зміни для виконавця протягом опалювального періоду згідно із умовами договору постачання природного газу ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії, виконавець змінює розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії для відповідної категорії споживачів.

Підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифу на теплову енергію та відповідно тарифу на послугу з постачання теплової енергії, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що Повне товариство «Ломбард «Україна» у листопаді 2021р. спожило теплової енергії в приміщеннях Споживача: 0,34 Гкал, тариф на теплову енергію 3 352 грн 46 коп. за 1 Гкал ( 0,34 Гкал * 3 352 грн 46 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 1 139 грн 84 коп.) ; у грудні 2021р. відповідачем спожито теплової енергії 2,12 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал. (2,12 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 10 706 грн 62 коп.) ; у січні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 2,39 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 2,39 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 12 186 грн 76 коп.); у лютому 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 1,78 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 1,78 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 9 076 грн 33 коп.); у березні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 1,95 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 1,95 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 9 943 грн 17 коп.); у грудні 2022р. відповідачем спожито теплової енергії 0,56 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 0,56 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 2 855 грн 47 коп.); у січні 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,69 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 0,69 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 3 518 грн 35 коп.); у лютому 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,51 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 0,51 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 2 600 грн 52 коп.); у березні 2023р. відповідачем спожито теплової енергії 0,49 Гкал, тариф на теплову енергію 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал ( 0,49 Гкал * 5 099 грн 06 коп. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 2 498 грн 54 коп.).

У зв`язку підвищенням вартості природного газу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021р. , проведено донарахування вартості спожитої теплової енергії у період за грудень 2021р. - березень 2022р., зокрема, в грудні 2021р. 1 443 грн 08 коп., в січні 2022р. 7 263 грн 31 коп., в лютому 2022р. 5 409 грн 49 коп., в березні 2022р. 4 056 грн 82 коп.

За таких обставин за період листопад 2021р. березень 2023р. Повним товариством «Ломбард «Україна» було спожито теплової енергії на загальну суму 72 698 грн 30 коп.

При цьому, суд враховує, що розрахунки за послуги теплопостачання в будинках, які обладнані будинковими (комерційними) приладами обліку теплової енергії проводяться відповідно до Правил №830 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022), відповідно до абз. 6 п.14 яких відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі\будинку.

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом від 22.11.2018р. №315, та приймається як частка (15%) від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем у справі до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що з березня 2022р. по теперішній час приміщення відповідача в м. Херсон пошкоджені, відключені від теплопостачання .

Саме лише посилання відповідача на те, що у період з 01.03.2022р. по листопад 2022р. м. Херсон було окуповане військами Російської Федерації жодним чином не свідчить про пошкодження приміщень відповідача та відключення їх від теплопостачання.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За таких обставин, враховуючи у сукупності все викладене вище, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 72 698 грн 30 коп. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв`язку із чим підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Повного товариства «Ломбард «Україна» учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Предславинське» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 72 698 грн 30 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Повного товариства «Ломбард «Україна» учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Предславинське» (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19-А, код ЄДРПОУ 30631919) на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) заборгованість у розмірі 72 698 грн 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147 грн 20 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11 березня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога