Рішення

від 06.03.2024 по справі 921/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/56/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи"

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Колосок"

про стягнення суми основної заборгованості 14 430 грн, пені в сумі 1 343,37 грн, штрафу в сумі 1 443 грн, інфляційних втрат в сумі 173,67 грн, та 3% річних в сумі 126,90 грн.

представники сторін не прибули.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи" до Селянського (фермерського) господарства "Колосок" про стягнення заборгованості.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору поставки №ВВС-К-24616 від 05.07.2023 , через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак 05.03.2024 від нього надійшла заява №б/н (вх. №1890) від 05.03.2024 про розгляд справи без його участі.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) повернулось на адресу суду із відміткою про вручення процесуального документу 16.02.2024.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався без технічної фіксації судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Колосок" (Покупець) 05 липня 2023 року було укладено договір поставки №ВВС-К-24616 (надалі Договір), за умовами п. 1.1 якого Покупець приймає та оплачує, а Постачальник здійснює виготовлення та поставку Ваг конвеєрних "КНВ-2Д-1Р" (іменовані в подальшому Устаткування) і надає послуги з їх встановлення.

Перелік переданого Покупцеві Устаткування та послуг приведений в Специфікації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2).

У розділі 2 укладеного правочину сторони погодили вартість і порядок розрахунків. Так, вартість Договору визначається у національній валюті та становить 144 300 грн в т.ч. ПДВ (20%) - 24 050 грн. Порядок оплати: 86 580 грн - передоплата, протягом 3-ох банківських днів, з моменту підписання Договору; 43 290 грн - по факту готовності Устаткування перед відвантаженням Устаткування, про що Постачальник одразу письмово повідомляє Покупця. Вказану грошову суму Покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2-ох банківських днів з дати отримання письмового повідомлення; 14 430 грн - протягом 3-ох банківських днів після підписання акту надання послуг.

Доставка Устаткування здійснюється за рахунок Постачальника, за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Чернихівці. Покупець зобов`язаний по факту приймання Устаткування провести огляд і у разі відсутності зауважень прийняти його за видатковою накладною. Термін постачання Устаткування та надання послуг за цим Договором, наведені у Календарному плані №1 (Додаток №2), який є невід`ємною частиною цього Договору. Днем виконання зобов`язань за цим Договором вважається день підписання обома сторонами Акту надання послуг. Підставою для підписання сторонами Акта надання послуг є підписані уповноваженими представниками сторін та/або відповідним технічними працівниками проміжних актів, що підтверджують факт виконання послуг, наведених у Специфікації №1 (Додаток №1) до Договору (п.п.3.1., 3.2., 3.3 спірного правочину).

За положеннями, викладеними у розділі 5 Договору, після надання всіх послуг Постачальник передає Покупцю підписаний зі свого боку Акт надання послуг. Протягом 3-х робочих днів з моменту отримання цього Акту Покупець зобов`язаний прийняти надані послуги та підписати його. Акт надання послуг вважається підписаним Покупцем, а послуги прийнятими, за відсутності вмотивованої відмови від підписання наданого Акту на умовах і в терміни згідно п.5.2 Договору.

Згідно з п.9.10 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, але в будь - якому випадку до повного виконання зобов`язань за Договором.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач поставив своєму контрагенту Товар на загальну суму 126 300 грн та надав послуги з його встановлення на суму 18 000 грн, що підтверджуються видатковою накладною №1121 від 27.07.2023 та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1728 від 12.10.2023.

Водночас, Товариство зазначає, що видаткова накладна була направлена відповідачу та отримана ним за допомогою сервісу для обміну електронними документами MEDOC. Це підтверджується роздруківкою з бази електронних документів позивача. Крім того, Акт здачі-приймання (надання послуг) підписаний накладенням електронного цифрового підпису від імені позивача Чайка Яною Олександрівною, а від імені відповідача Грегоращуком Богданом Любомировичем. При цьому, вказаний Акт підписаний посадовими особами обох сторін договору без жодних зауважень, застережень чи заперечень.

Таким чином, за твердженням Товариства, його контрагент прийняв товар у власність, але оплатив його вартість лише частково, здійснивши платежі на загальну суму 129 870 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №13/07/2023 від 13.07.2023 на суму 86 580 грн та №26/07/2023 від 26.07.2023 на суму 43 290 грн.

Як наслідок, розмір неоплачених грошових зобов`язань складає 14 430 грн.

12 грудня 2023 року, з метою досудового врегулювання спору Фермерському господарству було направлено лист №12/31 від 11.12.2023 з вимогою погасити існуючу заборгованість. Однак направлений лист залишений відповідачем без реагування, а зобов`язання по оплаті без виконання.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки. У статті 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України законодавець встановив, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

У спірних правовідносинах, умовами укладеної угоди її учасники домовилися про здійснення повного розрахунку за товарно-матеріальні цінності як шляхом попередньої оплати так і післяплати.

При цьому суд констатує, що досягнуті у Договорі домовленості щодо авансу Фермерським господарством виконані належно. Натомість, залишок платежу, котрий мав бути здійснений СФГ "КОЛОСОК" після фактичного постачання та монтажу обладнання, що передбачений у п.п.2.3.3 Договору та складає 14430 грн. 00 коп. Покупець на користь Постачальника не перерахував.

Досліджуючи обставини, пов`язані із фактичною передачею Устаткування СФГ "Колосок", поряд із іншими, суд враховує умови пункті 9.7 Договору, за якими передача документів здійснюється сторонами у паперовому та/або електронному вигляді. Передача інформації та/або документів (їх копій) може здійснюватися за допомогою будь-яких додатків-месенджерів, які дозволяють відправляти повідомлення, здійснювати відео і голосові дзвінки через Інтернет (Viber, WhatsApp, Telegram тощо). Документи, передані сторонам цього договору зазначеними засобами комунікації на виконання умов цього Договору, до моменту передачі оригіналів документів мають юридичну силу для сторін у тому випадку, якщо відсутні розумні сумніви в справжності волевиявлення іншої сторони на виконання цього Договору у сторони, якій адресуються такі документи електронним зв`язком (e-mail) та умови, що така сторона діє розумно, обачно і обережно. Обов`язок передати оригінали документів покладається на сторону - відправника протягом трьох календарних днів з моменту відправки документів стороні - одержувачу. Відправка оригіналів документів здійснюється Укрпоштою або Новою поштою або іншим поштовим оператором.

Сторони погодили, що у випадку застосування сторонами електронного підпису первинні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі, коригування до них) складаються Виконавцем датою фактичного приймання - передачі виконаного зобов`язання (тут та надалі в т.ч. поставки товару, надання послуг, виконання робіт) та надсилаються Замовнику для підписання не пізніше 5 календарних днів з моменту здійснення господарської операції (п. 9.15 Договору ).

В свою чергу законодавець у пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) обумовив, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Видаткова накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

У спірних правовідносинах, видаткова накладна №1121 від 27.07.2023 була підписана електронним підписом посадовою особою Постачальника, направлена Покупцю та отримана ним за допомогою сервісу для обміну електронними документами MEDOC. Однак, без зазначення будь яких причин на те, цей первинний документ уповноваженою особою Фермерського господарства не підписаний, тобто має в собі недоліки.

Відтак, суд при розгляді даного спору враховує правові позиції , що викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, за якими, зокрема, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Тобто, судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

У спірних правовідносинах постачання матеріальних цінностей відповідачу останнім не заперечується. Окрім цього, укладаючи Договір, його контрагенти домовилися не лише про купівлю-продаж Устаткування, а й додатково поклали на позивача обов`язок змонтувати його. Актом №1728 від 12.10.2023 надання таких послуг з монтажу позивачем та їх прийняття керівником відповідача без жодних зауважень, застережень чи заперечень підтверджується. В свою чергу, без фактичного отримання Устаткування СФГ "КОЛОСОК" його подальше встановлення було б неможливим.

Варто також вказати на домовленість контрагентів, що викладена у розділі 2 укладеного правочину, якою сторони погодили про те, що кошти в сумі 14 430 грн Покупець зобов`язався оплатити протягом 3-ох банківських днів після підписання акту надання послуг.

З наведеного в сукупності, незважаючи на наявні у видатковій накладній №1121 від 27.07.2023 дефекти, суд вважає доведеним факт поставки відповідачу на умовах Договору товару - Ваг конвеєрних "КНВ-2Д-1Р" вартістю 126 300 грн.

В свою чергу, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 14 430 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання умов договору Фермерському господарству за період з 18.10.2023 до 02.02.2024 нараховані інфляційні збитки на суму 173,67 грн та 126,90 грн трьох відсотків річних.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних, враховуючи період існування заборгованості, розмір боргу, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими інфляційне збільшення та 3% річних у заявлених позивачем сумах.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та спосіб визначення регламентується частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Натомість, правом встановлювати у договорі розмір та порядок нарахування штрафу сторони наділені частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно до п.6.2. угоди, у разі затримки Покупцем оплати, передбаченої п.2.3. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов`язання.

Згідно із п.6.4. правочину у випадку необґрунтованої затримки Покупцем оплати поставленого Устаткування, передбаченої п.2.3 цього Договору, на термін більш ніж 20 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов`язання.

Позивачем обраховано за період з 18.10.2023 по 02.02.2024 пеню в розмірі 1 343,37 грн та штраф у сумі 1 443 грн.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, суд здійснивши відповідний перерахунок вважає, що до стягнення підлягає пеня та штраф у розмірах, заявлених позивачем.

За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Натомість, його контрагентом не надано ні обґрунтованих заперечень, ні доказів погашення заборгованості в повному обсязі.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Колосок" (вул. Миру, будинок 2, с. Чернихівці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47370, ідент. номер 14044641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи" (проспект Слобожанський, будинок 29, кімната 416, м. Дніпро, 49083, ідент. код 36495890) 14 430 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сорок три) основної заборгованості, пеню в сумі 1 343 (одну тисячу триста сорок три) грн 37 коп., штраф в сумі 1 443 (одну тисячу чотириста сорок три) грн, 173 (сто сімдесят три) грн 67 коп інфляційних втрат, 3% річних в сумі 126 (сто двадцять шість) грн 90 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 12.03.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко