Рішення

від 29.02.2024 по справі 922/5155/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024м. ХарківСправа № 922/5155/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте», м. Харків про стягнення 185 484,00 грн за участю представників:

позивача - Пащенко М.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте» (Відповідач) загальну суму у розмірі 370 968,00грн (де: штраф у розмірі 185 484,00 грн та пеня у розмірі 185 484,00грн) і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, а також суму судового збору у розмірі 4 451,62 грн.

Даний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №922/5155/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на 11 січня 2024 року о 11:00.

Ухвалою суду прийнято до розгляду та здійснюється подальший розгляд позовних вимог з урахуванням поданої заяви (вх. № 35335) про зменшення розміру позову, щодо стягнення з ТОВ «Гюте» суму пені у розмірі 185 484,00грн, яка обумовлена порушенням строків виконання Рішення № 649-р.

01 лютого 2024 року суд дійшов до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29 лютого 2024 року о 11:00.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позову, щодо стягнення з ТОВ «Гюте» суму пені у розмірі 185 484,00грн, яка обумовлена порушенням строків виконання Рішення № 649-р. Вважає свої вимоги обґрунтованими, доведеними та не спростованими з боку Відповідача.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст. 6, 120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання пояснень, доказів, заперечень на позов та участь у судовому засіданні.

Суд констатує, що з боку Відповідача не вчинені дії по пред`явленню до суду своїх позицій, заяв, клопотань, пояснень, заперечень, заперечень на відповідь на відзив.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення Відповідача стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень проти позову (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

А також судом повідомлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

За результатами дослідження доказів та їх оцінки судом встановлені наступні обставини.

Антимонопольний комітет України (далі - Комітет, Позивач) розглянувши матеріали справи № 127-26.4/33-20 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гюте» (ідентифікаційний код 42561384) (далі - ТОВ «Гюте», Відповідач) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 02.12.2021 № 649-р (далі - Рішення № 649-р), яким визнано, що ТОВ «Гюте» вчинило порушення, передбачене ст. 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання шляхом поширення неправдивих відомостей в електронній системі Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-01-001847-b, пов`язаних із діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Паритет-К» (ідентифікаційний код 37973820), у тому числі щодо його товарів, які могли завдати шкоди його діловій репутації.

За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 185 484 (сто вісімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Позивач направив копія Рішення № 649-р разом із супровідним листом від 10.12.2021 № 127-26/07-17772 та отримана Відповідачем 20.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303514656277 Таким чином, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 649-р, закінчився 20.02.2022.

Такі рішення органів Комітету можуть бути оскарженими повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Так, Відповідач оскаржив Рішення № 649-р до Господарського суду міста Києва, де ухвалою від 04.04.2022 відкрито провадження у справі № 910/2441/22 за позовом ТОВ «Гюте» до Комітету про визнання недійсним Рішення № 649-р.

Рішенням Суду першої інстанції від 03.11.2022 у справі № 910/2441/22 ТОВ «Гюте» визнано недійсним Рішення № 649-р.

Як зазначає Позивач та не заперечує Відповідач, впродовж січня 2022 року вересня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гюте» оскаржувало рішення АМКУ №649-р від 02.12.2021.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №910/2441/22 Касаційні скарги Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-К» було задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/2441/22 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 р. по справі №910/2441/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №649-р від 02.12.2021 у справі №910/2441/22 було залишено без розгляду.

Таким чином, вбачається, що Рішення № 649-р не скасоване та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 649-р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»: - за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; - нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідач вказав, що 08.12.2023 ним було сплачено суму штрафу визначену в резолютивній частині Рішення Антимонопольного комітету України №649-р від 02.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №1364 від 08.12.2023.

Посилаючись на примірник випуску газети «Урядовий Кур`єр», Відповідач вказує, що 14 грудня 2023 було виконано Рішення Антимонопольного комітету України №649-р від 02.12.2021 в частині розміщення відповідного оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр».

Позивач підтверджує, що Відповідач листом від 15.12.2023 № б/н (вх. № 8-01/15077 від 20.12.2023) повідомив про сплату штрафу у розмірі 185 484 гривень та надав платіжну інструкцію від 08.12.2023 № 1364, таким чином, заявлені Комітетом вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 185 484 гривень виконані.

Проте, Позивач зазначає, що змінюються періоди нарахування пені. Так, кількість днів прострочення сплати штрафу становить 138 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 185 484 х 1,5 % = 2 782,26 гривень, де 185 484 гривень - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 649-р; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Тобто прострочення сплати штрафу сума пені становить - 2 782,26 х 138 = 383 951,88 гривень.

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 649-р, обчислюється таким чином. Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

- з 21.02.2022 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 649-р) по 03.04.2022 включно (день, який передував винесенню ухвали Судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/2441/22);

- з 30.06.2023 (наступний день після прийняття Судом касаційної інстанції постанови у справі № 910/2441/22) по 24.07.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали Судом першої інстанції про прийняття провадження у справі № 910/2441/22);

- з 28.09.2023 (наступний день після винесення Судом першої інстанції ухвали від 27.09.2023 у справі № 910/2441/22) по 07.12.2023 включно (день, який передував даті сплати штрафу, накладеного Рішенням № 649-р, а також день коли припинено нарахування пені.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 185 484 гривень.

Так, на думку Позивача Відповідачем порушено ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме не надано Комітету у визначений строк документи, що підтверджують сплату штрафу, що призвело до звернення Комітету до Суду із позовною заявою про стягнення штрафу та пені.

Суд погоджується із доводами Позивача, що штраф мав бути сплачений Відповідачем до 20.02.2019 року включно.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкт господарювання протягом п`яти днів з дня сплати штрафу зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Так, Відповідач сам підтверджує про підстави оскарження Рішення № 649-р, а також про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 р. по справі №910/2441/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №649-р від 02.12.2021 у справі №910/2441/22 було залишено без розгляду, тобто Рішення № 649-р не скасоване, а отже у Відповідача (ТОВ "Гюте") виникло зобов`язання сплати не тільки штрафу, а також пені, оскільки ТОВ "Гюте" звернулось до суду (Господарського суду міста Києва) про оскарження рішення після спливу строку. Крім того, таке Рішення Комітету №649-р не скасовано.

Накладений відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

Як зазначалось вище, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу.

Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Станом на день розгляду справи судом пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати Відповідачем не надано.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 185 484,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте» (вул. Велика Панасівська, буд. 106, м. Харків, 61017, ідентифікаційний код 42561384) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) пеню у розмірі 185 484,00 грн із зарахуванням зазначеної суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюте» (вул. Велика Панасівська, буд. 106, м. Харків, 61017, ідентифікаційний код 42561384) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 4 451,62 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "11" березня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.П. Жигалкін